Справа № 754/10163/18 Головуючий у суді І інстанції Зотько Т.А.
Провадження № 22-ц/824/9899/2025 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
про залишення апеляційної скарги без руху
04 квітня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Голуб С.А., розглянувши матеріали апеляційної скарги акціонерного товариства «Сенс Банк» на ухвалу Деснянського районного суд міста Києва від 17 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-Банк», державного реєстратора комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» Попової Олександри Валеріївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,
31 березня 2025 року безпосередньо до Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга АТ «Сенс Банк» на ухвалу Деснянського районного суд м. Києва від 17 березня 2025 року, якою у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.
Апеляційну скаргу подано без додержання вимог статті 356 ЦПК України, а саме не додано документ, що посвідчує повноваження представника та докази надсилання апеляційної скарги іншим учасникам справи
За частиною третьою статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються: довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Таким чином, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Утім, представником АТ «Сенс Банк» - ОСОБА_4 не було додано до апеляційної скарги належних доказів на підтвердження його повноважень як особи, що подала (підписала) апеляційну скаргу, якими у розумінні наведених вище процесуальних норм можуть слугувати положення, трудовий договір (контракт), посадова інструкція, наказ про призначення на посаду, статут тощо.
В силу вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2020 року в справі № 9901/39/20, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року в справі № 303/4297/20 зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Також у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
До апеляційної скарги додано «довіреність на справу № на провадження № по справі № на справи у порядку передоручення», сформовану засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», в якій зазначено «Я, (РНОКПП-), на підставі Довіреності від, виданої акціонерне товариство «Сенс-Банк» (ЄДРПОУ-), уповноважую, в порядку передоручення, ОСОБА_3 (РНОКПП- НОМЕР_1 ) представляти мої інтереси акціонерне товариство «Сенс-Банк» в судах України…».
Також в матеріалах апеляційної скарги наявна довіреність у порядку передоручення від 19 жовтня 2023 року, відповідно якої ОСОБА_3 на підставі Довіреності від 17 жовтня 2023 року, виданої АТ «Сенс-Банк», уповноважує в порядку передоручення ОСОБА_4 представляти інтереси АТ «Сенс-Банк».
Проте, в матеріалах апеляційної скарги відсутні докази того, хто саме уповноважив ОСОБА_3, та чи є вона посадовою особою заявника апеляційної скарги та чи є в неї повноваження на уповноваження в порядку передоручення ОСОБА_4 представляти інтереси АТ «Сенс-Банк» в судах України.
В матеріалах апеляційної скарги відсутні підтвердження про наявність у ОСОБА_3 повноважень на представлення інтересів АТ «Сенс-Банк» у порядку самопредставництва відповідно до статті 58 ЦПК України.
Отже, АТ «Сенс-Банк» необхідно надіслати на адресу суду апеляційної інстанції належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження представника на подання/підписання апеляційної скарги від його імені.
Згідно із пунктом 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Апеляційну скаргу АТ «Сенс-Банк» подано в електронному вигляді через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», проте вимоги, що визначені у частині сьомій статті 43 ЦПК України та у пункті 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України заявником не виконано, а саме не додано докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи.
Відтак, АТ «Сенс-Банк» необхідно надіслати докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами.
За правилом частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення вказаних вище недоліків.
Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Сенс Банк» на ухвалу Деснянського районного суд міста Києва від 17 березня 2025 року залишити без руху та встановити строк для усунення її недоліків десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, в іншому випадку апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя С.А. Голуб