Справа № 361/2328/18
Провадження № 4-с/361/43/24
21.03.2025
21 березня 2025 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді: Гізатуліної Н.М.
за участю секретаря: Охріменко Є.І.
представника скаржника/боржника - Бойкініча Р.С.
представника стягувача (в режимі відеоконференції) - Защук В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , на дії державного виконавця, -
Адвокат Бойкініч Р.С. від імені та в інтересах ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку 21 жовтня 2024 року направив до суду зазначену скаргу.
Скаргу мотивував тим, що на виконанні Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Дніпровський ВДВС м. Києва) перебувало виконавче провадження ВП № 58943984 з примусового виконання судового наказу Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2018 року № 361/2328/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 23 квітня 2018 і до досягнення дітьми повноліття.
Старший державний виконавець Дніпровського ВДВС м. Києва Калініченко О.М., розглянувши заяву представника боржника та акт обстеження житлово-побутових умов, згідно з яким, боржник ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 12 серпня 2024 року прийняла постанову про передачу виконавчого провадження ВП № 58943984 до Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) (далі - Броварський ВДВС).
Крім того, 12 серпня 2024 року нею складено розрахунок, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 за аліментами з грудня 2019 року до липня 2024 року становить 296 329,20 грн.
На його думку, зазначений розрахунок заборгованості за аліментами є незаконним та необґрунтованим, оскільки він здійснений без урахування Акту обстеження житлово-побутових умов від 19 липня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 з лютого 2021 року, а 07 лютого 2024 року зареєстрована за вказаною адресою та проживає на даний час.
Враховуючи викладене, вважає, що розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за аліментами має бути здійснений із урахуванням середньої заробітної плати працівника м. Бровари Київської області (місце фактичного проживання Боржника з лютого 2021 року до цього часу), натомість виконавцем застосовано показники заробітної плати м. Києва, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 195 Сімейного кодексу України.
У розрахунку заборгованості від 12 серпня 2024 року старший державний виконавець Дніпровського ВДВС м. Києва Калініченко О.М. зазначила середню заробітну плату для працівника м. Києва станом на липень 2024 року - 21 347 грн, тоді як із Довідки-розрахунку заборгованості по аліментам від 07 жовтня 2024 року № 86804, яка видана головним державним виконавцем Броварського ВДВС Федяніною Ю., вбачається, що середня заробітна плата для працівника м. Бровари станом на серпень 2024 року становить 15 152 грн.
Відтак, неврахування старшим державним виконавцем Дніпровського ВДВС м. Києва Калініченко О.М. місця фактичного проживання та реєстрації ОСОБА_1 у м. Бровари з лютого 2021 року, під час здійснення розрахунку за вказаний період, призвело до незаконного збільшення розміру заборгованості за аліментами.
Зазначив, що оскільки постанова старшого державного виконавця Дніпровського ВДВС м. Києва Калініченко О.М. від 12 серпня 2024 року про передачу виконавчого провадження ВП № 58943984 та доданий до неї розрахунок заборгованості від 12 серпня 2024 року за аліментами з грудня 2019 року до липня 2024 року отримані, ним, як представником Рубанки А.М., на адресу електронної пошти 09 жовтня 2024 року, тому скарга подається в межах строків, визначених ст. 449 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі викладеного просив суд:
1.Визнати дії старшого державного виконавця Дніпровського ВДВС м. Києва Калініченко О.М. щодо здійснення розрахунку заборгованості за аліментами від 12 серпня 2024 року - неправомірними;
2. Розрахунок заборгованості від 12 серпня 2024 року за аліментами з грудня 2019 року до липня 2024 року - скасувати;
3. Зобов'язати старшого державного виконавця Дніпровського ВДВС м. Києва Калініченко О.М. визначити розмір заборгованості за аліментами боржника - ОСОБА_1 з лютого 2021 року до липня 2024 року із урахуванням середньої заробітної плати працівника в м. Бровари.
Ухвалою суду від 05 листопада 2024 року скаргу прийнято до провадження та призначено судове засідання на 19 листопада 2024 року о 16 год. 30 хв.
У зв'язку з клопотанням представника ОСОБА_2 - адвоката Защук В.В. розгляд скарги відкладено на 02 грудня 2024 року о 15 год. 30 хв.
Ухвалою суду від 02 грудня 2024 року задоволено клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Защук В.В. та витребувано у Броварського ВДВС копію матеріалів виконавчого провадження ВП № 58943984 щодо примусового виконання судового наказу Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2018 року у справі № 361/2328/18.
Розгляд справи призначений 04 лютого, 21 лютого 2025 року відкладався з різних підстав.
У судових засіданнях 19 та 21 березня 2025 року взяли участь представник скаржника/боржника ОСОБА_1 - адвокат Бойкініч Р.С. та представник стягувача ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції) - адвокат Защук В.В.
Дніпровський ВДВС м. Києва не забезпечив явку свого представника у судове засідання, про розгляд справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
Представник скаржника/боржника ОСОБА_1 - адвокат Бойкініч Р.С.у судовому засіданні підтримав вимоги скарги та просив її задовольнити. Пояснив, суду, що дії старшого державного виконавця Дніпровського ВДВС м. Києва Калініченко О.М. щодо здійснення розрахунку заборгованості за аліментами від 12 серпня 2024 року є неправомірними, оскільки вона усупереч ч. 2 ст. 195 Сімейного кодексу України визначила заборгованість за аліментами з грудня 2019 року до липня 2024 року виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості у м. Києві, не врахувавши, що ОСОБА_1 з лютого 2021 року до цього часу проживає та зареєстрована у м. Бровари, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов від 19 липня 2024 року. Такі неправомірні дії державного виконавця призвели до незаконного збільшення розміру заборгованості за аліментами боржника.
Вважає, що строк для звернення зі скаргою на дії державного виконавця визначений ст. 449 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ним не пропущений, оскільки оскаржений розрахунок отриманий, ним, як представником ОСОБА_1 , на адресу електронної пошти 09 жовтня 2024 року.
Представник стягувача ОСОБА_2 - адвокат Защук В.В. заперечувала проти задоволення скарги, вважає її необгрунтованою, а дії старшого державного виконавця Дніпровського ВДВС м. Києва Калініченко О.М. правомірними, оскільки вона правомірно здійснювала розрахунок заборгованості за аліментами, враховуючи інформацію про місце реєстрації боржника, яка містилися в матеріалах виконавчого провадження.
Наполягала на тому, що боржником пропущений строк для звернення зі скаргою, оскільки предметом цієї скарги є оскарження розрахунку заборгованості за аліментами з грудня 2019 року до липня 2024 року, в частині проведення розрахунку з лютого 2021 року і на даний час. Зазначила, що боржник мала доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження, що надавало їй можливість безперешкодно ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження. Представник боржника - адвокат Бойкініч Р.С. 29 березня 2024 року до Дніпровського ВДВС м. Києва подав заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а тому мав можливість з березня 2024 року виявити факт неправильного здійснення розрахунку за аліментами та оскаржувати дії державного виконавця.
Крім того, на адресу як стягувача, так і боржника була направлена постанова від 30 травня 2024 року про результати перевірки законності виконавчого провадження, її копія також міститься у автоматизованій системі виконавчого провадження. За змістом зазначеної постанови вбачається те, що здійснена перевірка проведеного виконавцем розрахунку заборгованості, накладено штраф у розмірі 50%, винесено постанову про стягнення виконавчого збору. Перевіркою встановлено, що допущено описку, але в частині суми штрафу і виконавчого збору. Боржник зазначену постанову не оскаржував, зокрема щодо дій виконавця в частині неправильного здійснення розрахунку за аліментами.
У автоматизовану систему виконавчого провадження 14 червня 2024 року державним виконавцем завантажена довідка з розрахунком заборгованості від 09 травня 2024 року з грудня 2019 року до травня 2024 року (розрахунок станом на 01 червня 2024 року), але і її боржник не оскаржував, зокрема щодо дій виконавця в частині неправильного здійснення розрахунку за аліментами з лютого 2021 року до травня 2024 року, що фактично охоплює період оскарженого розрахунку від 12 серпня 2024 року.
Зауважила, що саме представник боржника подав до виконавчої служби заяву від 24 липня 2024 року про передачу матеріалів виконавчого провадження за місцем реєстрації та фактичного проживання боржника, однак будь-яких заяв чи скарг щодо неправильного розрахунку аліментів не подавав.
У автоматизовану систему виконавчого провадження 23 вересня 2024 року державним виконавцем завантажений саме розрахунок, який оскаржується представником боржника, він не містить дати, окрім того, що зазначено за змістом «станом на 01.08.2024 р.»
Враховуючи викладене, вважає, що доводи представника боржника про дотримання строку на звернення з цією скаргою, який визначений ст. 449 ЦПК України є необґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Суд дослідивши матеріали справи, надані сторонами письмові докази, враховуючи пояснення представника скаржника/боржника ОСОБА_1 - адвоката Бойкініча Р.С., представника стягувача ОСОБА_2 - адвоката Защук В.В.надані у судовому засіданні, у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Суд, дослідивши копію виконавчого провадження № 58943984 (том 2), встановив, що 14 травня 2018 року у справі № 361/2328/18 Броварський міськрайонний суд Київської області видав судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 23 квітня 2018 і до досягнення дітьми повноліття. Судовий наказ набрав чинності 14 травня 2018 року та виданий 16 травня 2018 року.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2019 року у справі № 361/2328/18 задоволено заяву ОСОБА_2 та видано дублікат судового наказу від 14 травня 2018 року у справі № 361/2328/18 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей.
12 квітня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Бобровицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - Бобровицький ВДВС) із заявою про примусове виконання рішення - дублікату судового наказу Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 травня 2018 року у справі № 361/2328/18.
18 квітня 2019 року головним державним виконавцем Бобровицького ВДВС Нещерет М.Л. за заявою ОСОБА_2 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 58943984 з виконання судового наказу від 14 травня 2018 року у справі № 361/2328/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 23 квітня 2018 і до досягнення дітьми повноліття.
Головним державним виконавцем Бобровицького ВДВС Нещерет М.Л. у межах виконавчого провадження здійснювались необхідні дії з метою виконання судового рішення, зокрема, постановами від 03 червня 2019 року встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві полювання, у праві виїзду закордон, у праві керування транспортними засобами, у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії до погашення заборгованості за аліментами, проведено розрахунок заборгованості за аліментами з травня 2018 року до червня 2019 року № 2497 тощо.
09 серпня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Бобровицького ВДВС із заявою про оголошення боржника в розшук та арешт рахунків.
На запит головного державного виконавця Бобровицького ВДВС Нещерет М.Л. Новобасанська сільська рада Бобровицького району Чернігівської області 28 серпня 2019 року № 01-12/1/66 повідомила, що ОСОБА_1 прописана за адресою: АДРЕСА_2 , але за даною адресою не проживає. Фактична адреса проживання не відома.
Ухвалою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2019 року у справі № 729/1256/19 за поданням головного державного виконавця Бобровицького ВДВС Бригинця В.М. оголошено розшук ОСОБА_1 .
Як вбачається із рапорту оперуповноваженого СКП Бобровицького ВП ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області Каліберди Є. в ході розшукових дій встановлено, що ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_3 .
21 січня 2020 року начальник Бобровицького ВДВС Кільова Ю.В. прийняла постанову про передачу виконавчого провадження ВП № 58943984 Дніпровському ВДВС.
Постановами Дніпровського ВДВС м. Києва від 12 лютого 2020 року прийнято виконавче провадження № 58943984 з примусового виконання судового наказу від 14 травня 2018 року у справі № 361/2328/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей; накладено арешт на кошти боржника.
Постановою Дніпровського ВДВС м. Києва від 21 березня 2024 року за невиконання вимог виконавчого документу на боржника накладено штраф.
Постановою Дніпровського ВДВС м. Києва від 21 березня 2024 року накладено арешт на кошти боржника.
07 березня 2024 року ОСОБА_2 звертався до начальника Дніпровського ВДВС м. Києва із заявою про надання довідки про стан заборгованості у виконавчому провадженні № 58943984.
12 березня 2024 року ОСОБА_1 зверталась до начальника Дніпровського ВДВС м. Києва із заявою про надання довідки про розмір заборгованості за аліментами з 2019 року до 2024 року. Просила надати реквізити для сплати боргу.
14 березня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до начальника Дніпровського ВДВС м. Києва із заявою про надання розрахунку заборгованості за аліментами, надання інформації щодо показників здійснення розрахунку, інформації про здійснення примусових заходів, невідкладне здійснення заходів примусового виконання рішення відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», Кодексу України про адміністративні правопорушення.
15 березня 2024 року ОСОБА_1 зверталась до начальника Дніпровського ВДВС м. Києва із заявою про надання довідки про розмір заборгованості за аліментами з 2019 року до 2024 року.
21 березня 2024 року ВП № 58943984 державний виконавець Дніпровського ВДВС м. Києва Калініченко О.М. з грудня 2019 року до лютого 2024 року здійснила розрахунок заборгованості зі сплати аліментів (т. 2 а. с. 21), відповідно до якого станом на 01 березня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 становить 281 232,82 грн.
21 березня 2024 року № 31095 Дніпровський ВДВС м. Києва направив на адресу ОСОБА_2 повідомлення про те, що станом на 01 березня 2024 року заборгованість за аліментами становить 281 232,82 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком від 21 березня 2024 року та копію цієї довідки.
21 березня 2024 року № 31097 та № 31098 Дніпровський ВДВС м. Києва направив на адресу ОСОБА_1 повідомлення про те, що станом на 01 березня 2024 року заборгованість за аліментами становить 281 232,82 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком від 21 березня 2024 року та копію цієї довідки.
21 березня 2024 року № 31116 Дніпровський ВДВС м. Києва направив на адресу адвоката Защук В.В. повідомлення про те, що станом на 01 березня 2024 року заборгованість за аліментами становить 281 232,82 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком від 21 березня 2024 року та копію цієї довідки.
29 березня 2024 року представник боржника ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_5 подав до Дніпровського ВДВС м. Києва заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
Як вбачається із постанови начальника Дніпровського ВДВС м. Києва Біляєва Б.Є. від 30 травня 2024 року, за результатами перевірки законності виконавчого провадження ВП № 58943984, дії старшого державного виконавця Дніпровського ВДВС м. Києва Калініченко О.М. визнані такими, що вчинені з порушенням вимог ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», скасовано постанову про накладення штрафу та про стягнення виконавчого збору.
24 липня 2024 року представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Бойкініч Р.С. подав до Дніпровського ВДВС м. Києва заяву про передачу матеріалів виконавчого провадження за місцем реєстрації та фактичного проживання боржника - ОСОБА_1 до Броварського ВДВС, як додаток до заяви ним надано: договір про надання правничої допомоги від 25 березня 2024 року; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 25 квітня 2018 року, ордер про надання правничої допомоги від 29 березня 2024 року; акт обстеження житлово-побутових умов від 19 липня 2024 року депутата Броварської міської ради Броварського району Київської області Батюк С.І. (т. 2 а. с. 9 - 17).
Матеріали виконавчого провадження містять розрахунок заборгованості за аліментами з грудня 2019 року до липня 2024 року, який здійснено державним виконавцем Дніпровського ВДВС м. Києва Калініченко О.М. (т. 2 а. с. 7, 8), відповідно до якого станом на 01 серпня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 становить 296 329,20 грн.
12 серпня 2024 року старший державний виконавець Дніпровського ВДВС м. Києва Калініченко О.М. прийняла постанову про передачу виконавчого провадження ВП № 58943984 Броварському ВДВС.
За результатами дослідження документів, які містяться в автоматизованій системі документообігу, реєстраційний номер ВП а АСВП 58943984 за ідентифікатором доступу, встановлено, що розрахунок заборгованості за аліментами з грудня 2019 року до липня 2024 року, який здійснено державним виконавцем Дніпровського ВДВС м. Києва Калініченко О.М., відповідно до якого станом на 01 серпня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 становить 296 329,20 грн, завантажено 23 вересня 2024 року (т. 1 а. с. 189 -192).
На звернення представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Бойкініча Р.С. від 19 вересня 2024 року за Вх. № 13398 та від 23 вересня 2024 року Вх. № 13618 щодо проведення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів у ВП № 58943984, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей, головний державний виконавець Броварського ВДВС Федяніна Ю.В. надіслала 09 жовтня 2024 року на електронну пошту ОСОБА_5 відповідь з прикріпленими файли, що підтверджується скріншотом цього листа відображеного у електронній пошті (т. 1 а. с. 11).
Звертаючись зі скаргою на дії старшого державного виконавця Дніпровського ВДВС м. Києва Калініченко О.М. представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Бойкініч Р.С. надав копію оскарженого ним розрахунку заборгованості за аліментами з грудня 2019 року до липня 2024 року, який здійснено державним виконавцем Дніпровського ВДВС м. Києва Калініченко О.М., відповідно до якого станом на 01 серпня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 становить 296 329,20 грн (т. 1 а. с. 17, 18).
Предметом розгляду даної скарги є дії старшого державного виконавця Дніпровського ВДВС м. Києва Калініченко О.М. щодо здійснення розрахунку заборгованості за аліментами з грудня 2019 року до липня 2024 року у виконавчому провадженні ВП № 58943984 з виконання судового наказу від 14 травня 2018 року у справі № 361/2328/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи (згідно із частиною першою статті 447 ЦПК України).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
При виконанні судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку (постанова Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 645/5637/15-ц).
Згідно із частиною третьою статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Відповідно до частини восьмої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Частиною першою статті 448 ЦПК України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року в справі №466/948/19 (провадження № 61-16974св19) міститься висновок, що «з'ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові».
Пункт «а» частини першої статті 449 ЦПК України передбачає, що скарга, передбачена частиною першою статті 447 ЦПК України, може бути подана до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. При цьому частина друга цієї статті ЦПК України уточнює, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлений судом.
За змістом статті 81 ЦПК України обов'язок доказування поважності причин пропуску процесуальних строків та подача заяви про їх поновлення покладається на зацікавлену сторону.
При зверненні до суду зі скаргою на дії державного виконавця, саме на скаржника покладається обов'язок доведення наявності обставин, які унеможливили його звернення з такою скаргою у строк, встановлений законом.
З огляду на ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право, зокрема ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, тощо.
Верховний Суд у постанові від 07 червня 2023 року у справі № 1622/16530/2012 зазначив, що висновки щодо презумпції обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою, викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду: від 14 серпня 2019 року в справі № 910/7221/17; від 12 січня 2021 року в справі № 910/8794/17; від 12 жовтня 2021 року в справі № 918/333/13-г.
Суд встановив, що з березня 2024 року боржник ОСОБА_1 за її заявами отримувала від Дніпровського ВДВС м. Києва розрахунок заборгованості, у тому числі за спірний період, її представник 29 березня 2024 року подавав до Дніпровського ВДВС м. Києва заяву про ознайомлення з матеріалами справи, а 24 липня 2024 року заяву про передачу матеріалів виконавчого провадження за місцем реєстрації та фактичного проживання боржника - ОСОБА_1 до Броварського ВДВС; з липня 2024 року до 19 вересня 2024 року ані боржник, ані його представник не звертались саме до Дніпровського ВДВС м. Києва для отримання розрахунку, зокрема за спірний період, дії державного виконавця щодо складання якого оскаржуються; оскаржений представником боржника розрахунок заборгованості за аліментами з грудня 2019 року до липня 2024 року, завантажено у автоматизовану систему документообігу ВП № 58943984 - 23 вересня 2024 року.
Сукупність вказаних доказів свідчить, про обізнаність боржника про дії державного виконавця щодо здійснення розрахунку заборгованості, у тому числі за спірний період.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.
Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту (постанова Верховного Суду від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17).
Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18).
Так, 21 березня 2024 року ВП № 58943984 державний виконавець Дніпровського ВДВС м. Києва Калініченко О.М. з грудня 2019 року до лютого 2024 року здійснила розрахунок заборгованості зі сплати аліментів (т. 2 а. с. 21), відповідно до якого станом на 01 березня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 становить 281 232,82 грн.
21 березня 2024 року № 31097 та № 31098 Дніпровський ВДВС м. Києва направив на адресу ОСОБА_1 повідомлення про те, що станом на 01 березня 2024 року заборгованість за аліментами становить 281 232,82 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком від 21 березня 2024 року та копію цієї довідки.
ОСОБА_1 та її представник не оскаржували розрахунок заборгованості зі сплати аліментів з грудня 2019 року до лютого 2024 року, із урахуванням середньої заробітної плати працівника м. Бровари Київської області (місце фактичного проживання Боржника з лютого 2021 року до цього часу).
Згідно з ч. 2 ст. 449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд беручи до уваги засади цивільного законодавства як справедливість та добросовісність, з огляду на презумпцію обов'язку особи знати про стан своїх справ у виконавчому провадженні, дійшов висновку проте, що доводи представника стягувача щодо пропуску строку на оскарження дій старшого державного виконавця Дніпровського ВДВС м. Києва представником боржника є обґрунтованими, у зв'язку з чим скарга підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 13, 76-81, 89, 259-261, 353-354, 449 ЦПК України,
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , на дії державного виконавця - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н.М. Гізатуліна