Справа № 373/2883/24 суддя в І-й інстанції Опанасюк І.О.
Провадження № 33/824/1632/2025 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.
Категорія: ч. 1 ст.130 КУпАП
Іменем України
31 березня 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 , адвоката Овсієнка Юрія Андрійовича на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2025 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 12 грудня 2024 року серії ЕПР1 № 194629, 12 грудня 2024 року о 10 год. 02 хв., в м. Переяслав, по вул. Богдана Хмельницького, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ-2104", державний номер НОМЕР_1 з явним ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000.00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Ухвалюючи оскаржувану постанову, місцевий суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 адвокат Овсієнко Ю.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Овсієнко Ю.А. вказує, що протокол про адміністративне правопорушення складений за відсутності ОСОБА_1 . У протоколі вказані два свідки правопорушення, але їхні підписи у протоколі відсутні. При цьому, ОСОБА_1 не роз'яснені його права й обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП. Протокол містить неправдиві відомості про те, що інспектор Пінчук С.О. роз'яснив ОСОБА_2 його права та обов'язки та останній відмовився від підпису у відповідній графі протоколу, так як на момент складання протоколу той був відсутній. У протоколі свідками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Обидва є військовослужбовцями (на той час РТЦК та СП) та входили до групи оповіщення, у складі якої перебував і працівник поліції ОСОБА_5 , який нібито і виявив факт правопорушення. Коли ОСОБА_2 втрутився у їх розмову та став стверджувати, що їх дії, у відношенні зупиненого на велосипеді чоловіка, є незаконними, то всі члени групи оповіщення намагалися відправити його подалі, щоб він їм не заважав. Коли ОСОБА_2 проявив настирливість, то вони вирішили сфабрикувати матеріали, що нібито він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Тобто, ці свідки були напряму зацікавленими і їхні свідчення не є об'єктивними. ОСОБА_2 прийшов до них зі свого помешкання по АДРЕСА_1 , а не під'їхав до них на автомобілі. На той час автомобіль вже тривалий час був припаркований. Крім того, у графі 11 протоколу відеозапис події, як доказ який додається до протоколу, відсутній. У описі установлених даних протоколу вказано, що під час огляду присутні два свідки, тобто під час проведення огляду поліцейський не застосовував технічні засоби відеозапису. При цьому, у Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів свідки огляду не зазначені, їхні підписи відсутні, тобто огляд проводився без свідків. Також акт не містить ні дати, ні часу його проведення. Підпис особи, стосовно якої проводився огляд, у акті відсутній, так само як і запис про відмову від підпису. Аналогічно і у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, інспектором Пінчук С.О. вказані ті ж «віртуальні» ознаки алкогольного сп'яніння особи, яку він не бачить. Крім того, у матеріалах справи міститься диск з відеозаписом, який здійснював поліцейський офіцер громади ОСОБА_5 з використанням особистого мобільного телефону, а не нагрудної камери. При перегляді диску на ньому містяться три файли, на яких відображається дата 13 грудня 2024 року, що не є датою події. Час зйомки взагалі не відображений, у зв'язку з чим не можливо зрозуміти черговість відеозаписів. Відеозапис розпочинається з того, що працівник поліції та ОСОБА_2 знаходяться на узбіччі дороги (тротуарі), фіксування руху автомобілю під керуванням ОСОБА_2 та його зупинки, перебування його за кермом відеозапис не містить. Відсутнє першочергове спілкування з водієм, виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу І цієї Інструкції (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що у працівника поліції виникає право візуально перевірити наявність ознак алкогольного сп'яніння у водія. Разом з тим, у разі наявності підстав вважати, що такі ознаки наявні, поліцейський пропонує водієві пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу чи закладі охорони здоров'я, а водій зобов'язаний пройти такий огляд, для підтвердження чи спростування зазначених обставин.
Судом встановлено, що 12 грудня 2024 року о 10 год. 02 хв., в м. Переяслав, по вул. Богдана Хмельницького, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ-2104", державний номер НОМЕР_1 з явним ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків. До матеріалів справи також долучено диск із фіксацією вчинення інкримінованого правопорушення.
Як було зазначено вище, відповідно до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у працівника поліції виникає право візуально перевірити наявність ознак алкогольного сп'яніння у водія. Не згода останнього з наявністю у нього ознак сп'яніння не надає водієві права відмовлятися від запропонованого поліцейським огляду на стан сп'яніння.
В даному випадку пройти такий огляд водій зобов'язаний в силу вимог п. 2.5 правил, незалежно від того вважає він наявними чи відсутніми підстави до такого огляду.
Відеозаписом з камери поліцейського підтверджується вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відеозапис відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
На вказаному відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у лікарня-нарколога. Не заперечував, що вживав алкоголь. Також на відеозаписі зафіксовано як ОСОБА_1 просив поліцейського його пробачити та вказав, що він тільки переїхав через дорогу.
У судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_6 який вказав, що під час його конфлікту з працівниками НОМЕР_2, побачивши незаконні дії, які вчиняються останніми, зі свого подвір'я вийшов ОСОБА_1 , щоб захистити його. Тому, він не керував автомобілем, а його транспортний засіб стояв на обочині.
Разом із тим, показання вказаного свідка не узгоджуються із наявним у матеріалах справи відеозаписом та поясненнями самого ОСОБА_1 , який на відео вказував, що він просто переїхав дорогу.
З огляду на викладене, апеляційний суд не приймає покази свідка ОСОБА_6 в якості доказу не керування особою, що притягується до адміністративної відповідальності, автомобілем.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною, зокрема наявним у матеріалі справи відеозаписом, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, визнання останнім факту перебування в стані сп'яніння та факту керування транспортним засобом.
Зафіксовані пояснення ОСОБА_1 в цій частині повністю узгоджуються з поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , пояснення яких наявні в матеріалах справи та які, на наявному у справі відео вказували, що ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2104.
Апеляційна скарга не містить інших доводів, які б вказували на незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Враховуючи зазначене, місцевим судом було прийнято законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованих мотивів прийнятого рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 245, 280, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 , адвоката Овсієнка Юрія Андрійовича залишити без задоволення.
Постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Фінагеєв