19 лютого 2025 року
м. Київ
провадження №22-ц/824/2531/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),
суддів - Писаної Т.О., Гаращенка Д. Р.
при секретарі Мудрак Р. Р.
за участі адвоката Крижового Д. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Крижового Дениса Васильовича,
на окрему ухвалу Обухівського районного суду Київської області у складі судді Рабчун Р. О.
від 28 серпня 2024 року
у цивільній справі № 372/4669/24 Обухівського районного суду Київської області
за заявою ОСОБА_1
про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1
до ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
про стягнення заборгованості,
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 28 серпня 2024 року заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Крижовий Д. В. про забезпечення позову до подання позовної заяви залишено без розгляду.
В той же день, 28 серпня 2024 року Обухівським районним судом Київської області постановлено окрему ухвалу, якою доведено до відома Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області інформацію щодо зловживання процесуальними правами адвокатом Крижовим Д. В. (свідоцтво про заняття адвокатською діяльності серії КС № 7133/10 від 19.10.2018 року) для прийняття відповідних заходів реагування.
Підставою для постановлення окремої ухвали суд вважав наявність у діях адвоката Крижового Д. В. ознак зловживанням процесуальними правами.
В апеляційній скарзі адвокат Крижовий Д. В. посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить окрему ухвалу суду скасувати.
Вказував, що висновків про наявність підстав для постановлення ухвали суд дійшов у порушення статей 262, 263 ЦПК України, без врахування позиції викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 9901/235/20, в постанові Верховного Суду від 28.02.2023 року у справі № 521/12949/22. Вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки поведінці адвоката Крижового Д. В.
Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористались.
В судовому засіданні адвокат Крижовий Д. В. підтримав подану апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді Євграфової Є. П., пояснення адвоката Крижового Д. В., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.08.2024 року до Обухівського районного суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє - адвокат Крижовий Денис Васильович, про забезпечення позову до подання позовної заяви.
В своїй заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просив суд:
- накласти арешт на земельну ділянку для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,250 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 3223187705:02:026:0049 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 449145432231);
- накласти арешт на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0919 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 322318780502:026:0050 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 449189732231);
- накласти арешт на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0399 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 322318780502:026:0051 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 449236332231);
- накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 449314332231).
27.08.2024 представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Крижовий Д. В. через систему «Електронний суд» направив до суду заяву про залишення без розгляду та повернення на доопрацювання клопотання від 25.08.2024 року ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 28.08.2024 року заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє - адвокат Крижовий Д. В., про забезпечення позову до подання позовної заяви залишено без розгляду на підставі ч. 3 ст. 44 ЦПК України.
Суд вбачав у поданні вказаної вище заяви зловживання процесуальними правами, оскільки 22.08.2024 представником заявника ОСОБА_1 - адвокатом Крижовим Денисом Васильовичем, вже була подана аналогічна заява про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій він просив застосувати аналогічні заходи забезпечення позову й у її задоволенні ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 23.08.2024 відмовлено.
Висновку про зловживання представником процесуальними правами суд дійшов з огляду у на те, що заява від 26.08.2024 є аналогічною попередній й подана не оскаржуючи ухвалу від 23.08.2024 в апеляційному порядку, що на думку суду є неприпустимим, адже повторно подаючи заяву про забезпечення позов до подачі позовної заяви, адвокат діяв з порушенням вимог ст. 44 ЦПК України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та правил адвокатської етики, що не сприяло належному здійсненню правосуддя та свідчить про його нехтування та зловживання процесуальними правами, а також свідчить про неналежне виконання професійних обов'язків адвоката.
Такі висновки суду першої інстанції є помилковими з огляду на наступне.
Наведений у частині другій статті 44 ЦПК України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. Вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесено на розсуд суду, що розглядає справу (постанова Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 761/14952/21 (провадження № 61-10578св22)
У вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами позиція учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить відповідні повноваження до виключної компетенції судів (постанова Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 922/4278/21)
У постанова від 23.11.2022 у справі № 759/2532/22-ц (провадження № 61-10225св22) Верховний Суд виснував: очевидно, що суб'єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права повинен здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб'єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб'єктивного процесуального права, тому процесуальним законодавством передбачено, що певні процесуальні дії можуть бути розцінені як зловживання процесуальними правами, якщо відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частини третя статті 44 України). Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. Притягнення особи до відповідальності за процесуальні зловживання повинно ґрунтуватися на доказах її вини. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. З огляду на викладене, факти процесуальних зловживань можна віднести до фактів, що доказуються в режимі процесуальних фактів, які включаються у загальний або локальний предмет доказування у справ. Сам по собі факт існування на розгляді у судах двох тотожних позовів, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України є підставою залишення одного з них без розгляду, ще не означає, що має місце зловживання процесуальними права зі сторони позивача.
Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій.
За загальним правилом, відмова у задоволенні клопотання (у тому числі про забезпечення позову) не позбавляє особу права звернутися з аналогічним клопотанням повторно, якщо для цього є нові підстави або якщо попереднє клопотання мало недоліки, які були усунені. Утім суд першої інстанції не обґрунтував, чому повторне подання в даній ситуації є саме зловживанням, а не спробою більш якісно реалізувати право на судовий захист.
Зазначивши, що подана заява є аналогічною, суд одночасно вказав, що адвокат Крижовий Д. В. у своєму клопотанні про залишення без розгляду нової заяви зазначав на наявність недоліків у заяві та необхідність їх усунення, а також доповнення заходів забезпечення. Утім таке процесуальне клопотання суд не вирішив, й можливості усунути недоліки заявнику не надав.
Зважаючи на фактичні обставини, суд зробив висновок про зловживання процесуальними правами ще до подання позовної заяви та розгляду справи по суті, не зазначивши в ухвалі , яким чином повторне подання заяви про забезпечення позову завдало шкоди відповідачу або перешкодило розгляду майбутньої справи по суті.
Колегія суддів вважає доводи суду про те, що дії представника Крижового Д. В. не сприяли належному здійсненню правосуддя, що й свідчить про його нехтування та зловживання процесуальними правами, не обґрунтованими, адже кваліфікація дій як зловживання, потребує встановлення наявності негативних наслідків.
Зважаючи на те, що судом не встановлено, що дії заявника мали на меті саме перешкоджання правосуддю, а не захист прав клієнта, колегія суддів вважає що підстави для постановлення окремої ухвали у суду першої інстанції були відсутні, з огляду на що, така ухвала підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Крижового Дениса Васильовича, задовольнити.
Окрему ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 28 серпня 2024 року скасувати.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складений 01 квітня 2025 року.
Судді: Є. П. Євграфова
Т. О. Писана
Д. Р. Гаращенко