Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
04 квітня 2025 року № 520/2590/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за не отримане речове майно під час проходження військової служби;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 № 178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу військової частини за цінами предметів речового майна визначеними станом на 01 січня 2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час звільнення відповідач протиправно не виплатив компенсацію за неотримане речове майно. Наведене стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 у справі відкрито спрощене провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу - відповідь на відзив.
Відповідач у поданому відзиві на позов посилався на те, що для компенсації за не отримане речове майно ОСОБА_1 зобов'язаний був надати до речової служби військової частини НОМЕР_2 речовий атестат, на підставі якого при звільненні робиться довідка про вартість речового майна. У зв'язку з відсутністю речового атестату позивача, з попереднього місця служби, військова частина НОМЕР_2 не може знати яке речове майно отримував позивач і відповідно, на яку компенсацію за не отримане речове майно він має право.
Позивач, не погодившись з доводами відзиву, надав відповідь на відзив, в якому просив задовольнити позовні вимоги.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Позивач - ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 27.01.2025 відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 27.01.2025 №27/нст за підпунктом «а» (за віком у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
21.01.2025 Позивач звернувся з рапортом до командира Військової частини НОМЕР_2 з проханням виплатити компенсацію за не отримане речове майно.
Станом на дату подання позовної заяви, будь-якої відповіді на звернення позивача, відповідачем не надано.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 9-1 Закону №2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вищевказаної норми постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178).
Пунктами 2, 3 Порядку №178 установлено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Згідно із пунктом 7 Порядку №178 виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв'язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік.
Таким чином, виплата грошової компенсації вартості неотриманого речового майна має на меті покрити фактичні (дійсні) витрати, які військовослужбовець поніс у зв'язку з придбанням предметів, речей для забезпечення потреб, пов'язаних з проходженням військової служби. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої станом на 1 січня поточного року, тобто року, в якому здійснено таку виплату (року виключення позивача зі списків особового складу й здійснення виплати компенсації).
Аналогічний правовий висновок викладено Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постановах від 17 березня 2020 року у справі №815/5826/16, а також від 14 листопада 2018 року у справі №809/1488/16.
Суд зазначає, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби. Застосовування в пункті 3 Порядку виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно словосполучення "у разі звільнення з військової служби", а не, наприклад, "при звільненні з військової служби", дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).
Отже, військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, мають право за бажанням отримати: або речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього.
Право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно зберігається за ними і після їх звільнення з військової служби.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 10 вересня 2019 року у справі №803/774/17 та від 23 серпня 2019 року у справі №2040/7697/18.
Позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення. І він має право за бажанням отримати: або речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього.
Право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно реалізується шляхом волевиявлення, тобто шляхом подання особою заяви (рапорту).
Матеріалами справи підтверджується факт звернення позивача з заявою до відповідача про компенсацію вартості за неотримане речове майно.
Завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України (далі військові частини), курсантів, військовозобов'язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів, мобілізованих, студентів цивільних навчальних закладів, які направляються на навчальні збори (далі військовослужбовці) визначає Інструкція про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затверджена наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року №232, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 травня 2016 року за №768/28898 (далі Інструкція №232).
Пунктом 19 розділу ІІ названої Інструкції закріплено, що У разі вибуття зі складу військової частини, з'єднання, виду Збройних Сил, ОК, ВМС окремим військовослужбовцям, командам, підрозділам, військовим частинам, з'єднанням видається атестат на речове майно, який є основним документом для зарахування на речове забезпечення за новим місцем служби (дислокації). В атестаті відображається забезпеченість речовим майном, а також вказуються номер і дата видачі атестата на льотно-технічне обмундирування, якщо воно було видане військовослужбовцю (команді, підрозділу, військовій частині, з'єднанню).
За змістом п.12 цього розділу підставою для зарахування на речове забезпечення з'єднань, військових частин, передислокованих (перебазованих) з одного пункту до іншого, є:
наказ (директива) вищого командування про передислокацію (перебазування);
атестат на речове майно, виданий постачальним органом за попереднім місцем дислокації (базування);
копія останнього звіту-заявки, завірена постачальним органом.
Абзацами 13 та 14 пункту 10 розділу ІІІ закріплено, що на речове майно, що перебуває у військовослужбовців, які вибувають з військової частини, видається атестат, про що ставиться відмітка в посвідченні про відрядження.
У разі прибуття військовослужбовця (команди) у військову частину без атестата або в разі розбіжностей у забезпеченні порівняно з даними атестата у військовій частині проводиться службове розслідуванням за цим фактом. До військової частини, з якої прибув військовослужбовець (команда), надсилається запит з метою встановлення реального стану справ. Речове майно обліковується в речовій службі за фактичною наявністю відповідно до акта, складеного комісією військової частини, в яку прибув військовослужбовець (команда).
Як зазначено відповідачем, позивач прибув до військової частини НОМЕР_2 без атестата, а тому не був зарахований на речове забезпечення.
Отже, з наведених положень Інструкції №232, командування військової частини НОМЕР_2 повинно було провести службове розслідування за цим фактом. Однак, такого розслідування проведено не було.
Така бездіяльність відповідача позивачем не оскаржується, а тому в рамках розгляду цієї справи судом не може бути надана їй правова оцінка.
З огляду на зазначене, суд вважає позовні вимоги у частині щодо невиплати компенсації за неотримане речове майно, передчасними.
Таким чином, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 КАС України..
З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 243, 246, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Шляхова