04 квітня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/1260/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства "ІНФОРЕСУРС" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
30 січня 2025 року через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства "ІНФОРЕСУРС", у якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, які полягають у не внесенні відомостей в Єдину державну електронну базу з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказано "Ні, порушує".
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України та Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що наказом № 472-С від 12.08.2016 ОСОБА_1 був зарахований з 01.09.2016 на І курс спеціальності “Менеджмент» ступеня бакалавра денної форми навчання до Вищого навчального закладу Укоопспілки “Полтавський університет економіки і торгівлі» (у подальшому - Полтавський університет економіки і торгівлі). Наказом від 15.01.2020 № 12-С ОСОБА_1 дозволено повторне навчання на 3 курсі за спеціальністю “Менеджмент» та допущено до занять з 15.01.2020 ІІ семестру 2019-2020 навчального року. Наказом від 29.06.2021 № 273-С ОСОБА_1 надано повторне навчання з 01.09.2021 на 4 курсі за спеціальністю “Менеджмент». Наказом від 31.08.2021 №390-С ОСОБА_1 поновлено на повторне навчання з 01.09.2021 на 4 курсі за спеціальністю “Менеджмент». Наказом від 07.06.2022 №226-С ОСОБА_1 був відрахований з 4 курсу спеціальності “Менеджмент» ступеня бакалавра з 07 червня 2022 року з університету за невиконання вимог навчального плану та графіку навчального процесу. Диплому про отримання першого ступеня вищої освіти “Бакалавр» ОСОБА_1 не здобув, про що іспитів не складав, навчальних кредитів на підтвердження знань не отримав. Згідно з наказом директора Державного навчального закладу “Слобожанський регіональний центр професійної освіти» №9 “З-УДЗ» від 28.08.2024 про зарахування на навчання, зараховано з 01.09.2024 по 13.02.2026 студентом денної форми навчання за рахунок видатків загального фонду бюджету, за професією Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів; електрозварник. Тобто, на час звернення до суду з позовом ОСОБА_1 навчається в Державному навчальному закладі “Слобожанський регіональний центр професійної освіти» з 2024 року, по завершенню навчання в якому отримає освітній ступінь молодший спеціаліст. Позивачем була отримана довідка про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, у якій зазначено, що позивач порушує послідовність здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту". Зі змістом довідки позивач не погоджується, вказує, що ця довідка містить відомості, які не відповідають дійсності, що порушує його право на отримання відстрочки від призову на військову службу, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1260/25. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Запропоновано відповідачам у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Копія ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року надіслана судом до електронного кабінету відповідача Міністерства освіти і науки України та судом отримано повідомлення про доставлення копії ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року до електронного кабінету відповідача Міністерства освіти і науки України 03 лютого 2025 року о 19:20 /зворот а.с. 29/.
Відповідно до приписів частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, днем вручення відповідачу Міністерству освіти і науки України копії ухвали від 03 лютого 2025 року є 04 лютого 2025 року.
Відповідач Міністерство освіти і науки України не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву.
19 лютого 2025 року до суду надійшов відзив Державного підприємства "ІНФОРЕСУРС" на позовну заяву /а.с. 30-34/, в якому представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що власником ЄДЕБО є держава в особі Міністерства освіти і науки України, яке відповідно до покладених на нього завдань забезпечує ведення та функціонування ЄДЕБО, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО, встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО та є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО. Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" забезпечує функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному Міністерством освіти і науки України. Вказує, що внесення до ЄДЕБО та підтримання в ЄДЕБО в повному, актуальному та достовірному стані інформації про здобувачів освіти, які навчаються у закладах освіти, не відноситься до компетенції відповідачів, натомість, вчинення зазначених дій відноситься до компетенції суб'єктів освітньої діяльності. Пояснює, що в ЄДЕБО не вноситься інформація щодо здобувачів освіти стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", зазначена інформація відображається в довідках про здобувача освіти, що формуються закладами освіти на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, за формою, визначеною у додатку 9 до Порядку.
26 лютого 2025 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив, у якій зазначено, що ключовим є розуміння того, що термін “здобутий» означає “вже завершений» на противагу “здобував», що вказує на процес, який тривав. Законодавство України про освіту, зокрема, Закон № 2145 та Закон №1556 чітко визначають, що здобуття рівня освіти підтверджується отриманням відповідного документа. Отже, на думку позивача, законодавець використовує термін “здобутий» для позначення завершеного і офіційно підтвердженого рівня освіти, чого у ситуації з позивачем не було. Вважає, що посилання відповідача на алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, який визначений листом МОН України від 03 червня 2024 року № 1/9758-24 “Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти», як на належне джерело правового обґрунтування, не можна брати до уваги, оскільки листи це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Позивач вважає, що Міністерство освіти і науки України та Технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство “Інфоресурс» мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту» щодо позивача.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Довідкою Полтавського університету економіки і торгівлі №05-19/228 від 18.12.2024 підтверджено, що ОСОБА_1 був зарахований з 01.09.2016 на І курс спеціальності "Менеджмент" ступеня бакалавра денної форми навчання до Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" (з 24 квітня 2023 року - Полтавський університет економіки і торгівлі) наказом від 12.08.2016 №472-С. Наказом від 15.01.2020 №12-С ОСОБА_1 було дозволено повторне навчання на 3 курсі за спеціальністю "Менеджмент" та допущено до занять з 15.01.2020 ІІ семестру 2019-2020 навчального року. Наказом від 29.06.2021 №273-С ОСОБА_1 було надано повторне навчання з 01.09.2021 на 4 курсі за спеціальністю "Менеджмент". Наказом від 31.08.2021 №390-С ОСОБА_1 було поновлено на повторне навчання з 01.09.2021 на 4 курсі за спеціальністю "Менеджмент". Наказом від 07.06.2022 №226-С ОСОБА_1 був відрахований з 4 курсу спеціальності "Менеджмент" ступеня бакалавра з 07 червня 2022 року з університету за невиконання вимог навчального плану та графіку навчального процесу /а.с. 13/.
Із 01.09.2024 (наказ №9 "З-УДЗ" від 28.08.2024) ОСОБА_1 навчається у Державному навчальному закладі "Слобожанський регіональний центр професійної освіти" за професією "Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів; Електрозварник", на денній формі здобуття освіти за рахунок видатків загального фонду бюджету, що підтверджується довідкою Державного навчального закладу "Слобожанський регіональний центр професійної освіти" від 13.01.2025 №32 /зворот а.с. 13/.
З метою збору документів для отримання відстрочки від призову на військову службу відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", позивачем була отримана довідка про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 09.12.2024 № 541925 /а.с. 14/.
У довідці зазначено, що на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти порушує послідовності, визначені частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту" ("Ні, порушує").
Листом Державного підприємства "ІНФОРЕСУРС" від 26.12.2024 №01-13/4910 надано відповідь на звернення представника позивача від 23.12.2024 та повідомлено, що внесення до ЄДЕБО змін стосовно інформації про особу, на підставі якої визначається порушення чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти відноситься до компетенції суб'єктів освітньої діяльності /а.с. 17/.
Листом Полтавського університету економіки і торгівлі від 22.01.2025 №05-19/12 позивача повідомлено, що здобувач ОСОБА_1 наказом №226-С від 07.06.2022 був відрахований з закладу освіти Полтавський університет економіки і торгівлі. Після внесення зазначеної інформації до ЄДЕБО для закладу освіти блоковано проведення дій з навчальною карткою, окрім поновлення на навчання /а.с. 16/.
Листом Державного навчального закладу "Слобожанський регіональний центр професійної освіти" від 29.01.2025 №69 представника позивача повідомлено, що після отримання повної загальної середньої освіти у 2016 році ОСОБА_1 вступив до Полтавського університету економіки і торгівлі, з якого був відрахований до завершення навчання. Цього факту не відображається в довідці за формою 9, але видно з історії навчання ОСОБА_1 , яка теж автоматично формується в ЄДЕБО. При вступі ОСОБА_1 у 2024 році до Державного навчального закладу "Слобожанський регіональний центр професійної освіти" відповідальний працівник за роботу з ЄДЕБО ніяких додаткових даних або документів ОСОБА_1 не вносив, всі документи ОСОБА_1 містяться в ЄДЕБО з 2016 року та корегуванню не підлягають. По завершенню навчання в Державному навчальному закладі "Слобожанський регіональний центр професійної освіти" ОСОБА_1 отримає освітньо-кваліфікаційний рівень "Кваліфікований робітник", що відповідає рівню НРК /зворот а.с. 16/.
Не погоджуючись зі змістом довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 09.12.2024 №541925, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі по тексту - Закон №2232-ХІІ) військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ встановлено, що від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-ХІІ (надалі - Закон №3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
За приписами статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Згідно пункту 3 цього Указу мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Указами Президента України неодноразово продовжувався воєнний стан та строк проведення мобілізації. На час розгляду цієї справи воєнний стан в Україні триває.
Частиною 5 статті 22 Закону №3543-XII передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі по тексту - Порядок №560), який визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
За приписами пункту 62 Порядку №560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту», а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.
Особи, зараховані на навчання до інтернатури, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки документи (копії документів, засвідчених в установленому законодавством порядку), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Здобувачі освіти, які навчаються за державним замовленням у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС та ДСНС, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти за формою згідно з додатком 9, видану закладом освіти із специфічними умовами навчання.
Пунктом 1 частини 3 статті 23 Закону №3543-XII встановлено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Таким чином, під час мобілізації, на особливий період не підлягають призову на військову службу військовозобов'язані, які є здобувачами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулюються Законом України “Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі по тексту - Закон №2145-VIII).
Частиною 2 статті 10 Закону №2145-VIII передбачено, що рівнями освіти є:
дошкільна освіта;
початкова освіта;
базова середня освіта;
профільна середня освіта;
перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
фахова передвища освіта;
початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;
перший (бакалаврський) рівень вищої освіти;
другий (магістерський) рівень вищої освіти;
третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Відповідно до частини 3 статті 12 Закону №2145-VIII повна загальна середня освіта має три рівні освіти: початкова освіта тривалістю чотири роки; базова середня освіта тривалістю п'ять років; профільна середня освіта тривалістю три роки.
Згідно зі статтею 15 Закону №2145-VIII професійна (професійно-технічна) освіта здобувається на основі базової або повної загальної середньої освіти. Здобуття професійної (професійно-технічної) освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям профільної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.
Заклади професійної (професійно-технічної) освіти можуть також здійснювати підготовку фахівців за окремими професіями без забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти.
Особи, які з певних причин не можуть одночасно з набуттям професії здобувати повну загальну середню освіту або не мають базової середньої освіти, а також ті, які потребують реабілітації, мають право здобувати професійну (професійно-технічну) освіту.
Рівнями професійної (професійно-технічної) освіти є:
перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти.
Заклади професійної (професійно-технічної) освіти мають право здійснювати за відповідними стандартами підготовку на рівні фахової передвищої освіти. Ліцензування такої освітньої діяльності та акредитація відповідних освітніх програм здійснюються в загальному порядку.
Особа, яка здобула професійну (професійно-технічну) освіту відповідного рівня, може продовжити навчання на наступних рівнях освіти, у тому числі за скороченою програмою підготовки - у випадках та порядку, визначених законодавством.
Заклади професійної (професійно-технічної) освіти здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації осіб за кошти державного та/або місцевих бюджетів, а також за угодами з підприємствами, установами, організаціями, окремими фізичними та/або юридичними особами.
Порядок, умови, форми та особливості здобуття професійної (професійно-технічної) освіти визначаються спеціальним законом.
Статтею 3 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" визначено, що професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар'єрного зростання впродовж життя.
Відповідно до статті 13 цього Закону ступеневість професійної (професійно-технічної) освіти громадян визначається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти відповідними рівнями кваліфікації і складністю професій та освітньо-кваліфікаційним рівнем.
Кожний ступінь навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти має теоретичну і практичну завершеність і підтверджується присвоєнням випускникам (учням) освітньо-кваліфікаційних рівнів "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст" згідно з набутими професійними знаннями, уміннями і навичками.
Згідно зі статті 15 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" випускнику закладу професійної (професійно-технічної) освіти, який успішно пройшов кваліфікаційну атестацію, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень "кваліфікований робітник" з набутої професії відповідного розряду (категорії).
Випускнику, який закінчив відповідний курс навчання в акредитованому вищому професійному училищі, центрі професійної (професійно-технічної) освіти певного рівня акредитації, може присвоюватись освітньо-кваліфікаційний рівень "молодший спеціаліст".
Як встановлено судом, з 01.09.2024 (наказ №9 "З-УДЗ" від 28.08.2024) ОСОБА_1 навчається у Державному навчальному закладі "Слобожанський регіональний центр професійної освіти" за професією "Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів; Електрозварник", на денній формі здобуття освіти за рахунок видатків загального фонду бюджету, що підтверджується довідкою Державного навчального закладу "Слобожанський регіональний центр професійної освіти" від 13.01.2025 №32 /зворот а.с. 13/.
Отже, ОСОБА_1 з 01.09.2024 є здобувачем професійної (професійно-технічної) освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник".
Разом з тим, раніше ОСОБА_1 був зарахований з 01.09.2016 на І курс спеціальності "Менеджмент" ступеня бакалавра денної форми навчання до Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" (з 24 квітня 2023 року - Полтавський університет економіки і торгівлі) наказом від 12.08.2016 №472-С. Наказом від 15.01.2020 №12-С ОСОБА_1 було дозволено повторне навчання на 3 курсі за спеціальністю "Менеджмент" та допущено до занять з 15.01.2020 ІІ семестру 2019-2020 навчального року. Наказом від 29.06.2021 №273-С ОСОБА_1 було надано повторне навчання з 01.09.2021 на 4 курсі за спеціальністю "Менеджмент". Наказом від 31.08.2021 №390-С ОСОБА_1 було поновлено на повторне навчання з 01.09.2021 на 4 курсі за спеціальністю "Менеджмент".
Наказом від 07.06.2022 №226-С ОСОБА_1 був відрахований з 4 курсу спеціальності "Менеджмент" ступеня бакалавра з 07 червня 2022 року з університету за невиконання вимог навчального плану та графіку навчального процесу, що підтверджується довідкою Полтавського університету економіки і торгівлі №05-19/228 від 18.12.2024 /а.с. 13/.
Отже, ОСОБА_1 закінчив три курси Полтавського університету економіки і торгівлі за спеціальністю "Менеджмент" та був відрахований з 4 курсу спеціальності "Менеджмент" ступеня бакалавра з 07 червня 2022 року з Полтавського університету економіки і торгівлі за невиконання вимог навчального плану та графіку навчального процесу.
Частиною 2 статті 17 Закону №2145-VIII передбачено, що вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про вищу освіту" від 01.07.2014 № 1556-VII (далі по тексту - Закон № 1556-VII), вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 5 Закону № 1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти:
початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;
перший (бакалаврський) рівень;
другий (магістерський) рівень;
третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування типових спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.
Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.
Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.
Третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності розв'язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності.
Освітньо-науковий рівень вищої освіти передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв'язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.
Освітньо-творчий рівень вищої освіти передбачає оволодіння методологією мистецької та мистецько-педагогічної діяльності, здійснення самостійного творчого мистецького проекту, здобуття практичних навичок продукування нових ідей і розв'язання теоретичних та практичних проблем у творчій мистецькій сфері.
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:
1) молодший бакалавр;
2) бакалавр;
3) магістр;
4) доктор філософії/доктор мистецтва;
Відповідно до положень частини 1, 2 статті 6 Закону № 1556-VII атестація - це встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту.
Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об'єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).
Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.
Атестація осіб на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти може включати єдиний державний кваліфікаційний іспит, що проводиться за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.
У разі виявлення фактів порушення здобувачем вищої освіти академічної доброчесності, зокрема наявності у кваліфікаційній роботі академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, заклад вищої освіти припиняє дію рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами частин 1-3 статті 7 Закону № 1556-VII документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями:
диплом молодшого бакалавра;
диплом бакалавра;
диплом магістра;
диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
У документі про вищу освіту зазначаються назва закладу вищої освіти (наукової установи), що видав цей документ (у разі здобуття вищої освіти у відокремленому підрозділі закладу вищої освіти (наукової установи) - також назва такого підрозділу), назва освітньої програми, а також кваліфікація, що складається з інформації про здобутий особою ступінь вищої освіти, спеціальність (крім міждисциплінарних освітніх програм), спеціалізацію, предметну спеціальність (за наявності) та професійні кваліфікації (у разі присвоєння).
Частиною 10 статті 5 Закону № 1556-VII встановлено, що інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
З огляду на вказане, фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми необхідного обсягу та проходження атестації. Основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що має підтверджуватись відповідним документом про освіту.
Позивач отримав атестат про повну загальну середню освіту у Котелевській гімназії №1 імені С.А. Ковпака Котелевської районної ради 31.05.2016, про що зазначено в Єдиній державній електронній базі з питань освіти та не спростовано сторонами.
Довідкою Полтавського університету економіки і торгівлі №05-19/228 від 18.12.2024 підтверджено, що наказом від 07.06.2022 №226-С ОСОБА_1 був відрахований з 4 курсу спеціальності "Менеджмент" ступеня бакалавра з 07 червня 2022 року з університету за невиконання вимог навчального плану та графіку навчального процесу /а.с. 13/.
Тобто, позивач не завершив навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр», період його навчання становив три роки.
З наведеного слідує, що ОСОБА_1 не проходив атестації задля здобуття бакалавра екзаменаційною комісією навчального закладу, не отримував диплома “бакалавра» за спеціальністю "Менеджмент", як особа, що успішно виконала освітню програму, що в свою чергу, не може свідчити про здобуття позивачем відповідного рівня освіти.
Слід також зазначити, що освітні програми Полтавського університету економіки і торгівлі за 2021, 2022 роки не передбачали освітньої програми за ступенем підготовки "молодший бакалавр" за спеціальностями "073 Менеджмент" (https://puet.edu.ua/osvita/organizaciya-osvitnogo-procesu/osvitno-profesijni-programy/), що свідчить про неможливість отримання позивачем у 2021-2022 роках диплому "молодший бакалавр" у Полтавському університеті економіки і торгівлі.
Доказів про отримання ОСОБА_1 освітньо-кваліфікаційного рівня "молодший бакалавр" та/чи "бакалавр" в Полтавського університету економіки і торгівлі та/або інших навчальних закладах матеріали справи не містять.
Таким чином, наступним рівнем освіти для позивача, у розумінні частини 2 статті 10 Закону №2145-VIII, є один із рівнів, що йде після профільної середньої освіти.
Отже, позивач, який має повну загальну середню освіту та з 01.09.2024 почав здобувати професійну (професійно-технічну) освіту, не є особою, яка б вважалася такою, що порушує послідовність здобуття освіти, визначену статтею 10 Закону № 2145-VIII. Зарахування на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник" за відсутності належного документа про здобуття освітнього ступеня "молодший бакалавр" чи "бакалавр" не може вважатися отриманням освіти на нижчому чи тому самому рівні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зазначення у довідці №541925 від 09.12.2024 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо позивача, що поточне здобуття освіти порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, є протиправним, враховуючи, що факт здобуття знань і навичок за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти повинно підтверджуватись документом про вищу освіту, якого позивач не отримував.
Відповідно до статті 8 Закону №1556-VII засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.
Інформація про здобувачів освіти та працівників закладів вищої освіти, що міститься у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, надається безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.
Статтею 74 Закону № 2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
Електронна база містить такі складові: Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).
Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази:
здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази;
відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі;
забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази;
проводить навчання для роботи з Електронною базою;
здійснює інші заходи, передбачені законом.
Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах, Про захист персональних даних, Про авторське право і суміжні права та Про публічні електронні реєстри.
Суб'єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 червня 2018 року № 620 (далі по тексту - Положення № 620), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України Про освіту (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
Пунктом 5 розділу І Положення № 620 передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство Інфоресурс, що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО. Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.
Основні функції уповноважених суб'єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення № 620. Так, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб'єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
З аналізу наведених норм слідує, що саме на відповідачів покладено повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону № 2145-VIII.
Натомість навчальний заклад позивача виконує лише технічну функцію, оскільки довідка формується автоматично на підставі даних ЄДЕБО.
У Полтавського університету економіки і торгівлі повноваження щодо видалення інформації чи її коригування в ЄДЕБО щодо наявності чи відсутності порушень послідовності отримання освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України “Про освіту».
Пунктом 9 розділу ІV Положення № 620 встановлено, що інші уповноважені суб'єкти вносять до ЄДЕБО інформацію та здійснюють в ЄДЕБО інші дії у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
Враховуючи викладене, з урахуванням приписів розділу ІV Положення № 620 та з урахуванням частини 2 статті 9 КАС України, оскільки не вчинення певних дій за своєю суттю бездіяльністю, а не дією, суд дійшов висновку про необхідність визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України, яка полягає у не внесенні даних в Єдину державну електронну базу з питань освіти щодо не порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" та зобов'язати Міністерство освіти і науки України та Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державний електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується платіжним документом від 28.01.2025 /а.с. 12/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 23/.
Отже, при задоволенні позову ОСОБА_1 суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 3, 6-10, 72, 77, 90, 139, 229, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Міністерства освіти і науки України (ідентифікаційний код 38621185, проспект Берестейський, 10, м. Київ, 01135), Державного підприємства "ІНФОРЕСУРС" (ідентифікаційний код 37533381, вул. О. Довженка, 3, м. Київ, 03057) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України, яка полягає у не внесенні даних в Єдину державну електронну базу з питань освіти щодо не порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України та Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державний електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Сич