Іменем України
04 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/160/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 , поданим в його інтересах адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач), поданим в його інтересах адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною (далі - представник позивача), до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому представник позивача просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невиготовленні та ненаправленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, на підставі статей 8, 10, 43 та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393», з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для перерахунку та виплати пенсії з 1 січня 2018 року на підставі статей 8, 10, 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) відповідач склав довідку про розмір грошового забезпечення з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, станом на 1 березня 2018 року, на підставі якої позивачу перераховано пенсію з 1 січня 2018 року. Додаткові види грошового забезпечення до довідки про розмір грошового забезпечення не увійшли.
З 05 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону України від 20 грудня 2011 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ).
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року по справі № 520/2098/19 встановлено нові підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення з 01 січня 2018 року (з дати перерахунку пенсії на підставі Постанови № 103), оскільки у період чинності пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45) Пенсійний фонд України повинен застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин).
Не погоджуючись зі складенням довідки про розмір грошового забезпечення станом на 1 березня 2018 року, на підставі якої позивачу перераховано пенсію з 1 січня 2018 року без урахування додаткових видів грошового забезпечення, позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою.
Відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача, зазначивши, що включення до складу грошового забезпечення для перерахунку пенсії додаткових видів грошового забезпечення зазначеною постановою не передбачено.
Представник позивача зазначає, що у постанові від 11 квітня 2024 року у справі № 380/11528/22 Верховний Суд дійшов висновку, що відмова ІНФОРМАЦІЯ_1 у підготовці і наданні до ГУПФУ у Львівській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 1 березня 2018 року з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень), премії для перерахунку та виплати пенсії з 1 січня 2018 року на підставі статей 8, 10, 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених Постановою № 704, є протиправною.
З урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, відповідач у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинен застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Вищезазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року по справі № 520/2098/19.
З огляду на наведені обставини представник позивача вважає протиправною бездіяльність відповідача та звертається до суду з цим позовом за захистом порушеного права позивача.
ІНФОРМАЦІЯ_2 позов не визнав, про що через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» 04 лютого 2025 року за вхідним реєстраційним № 2754/2025 подав відзив на позовну заяву від 04 лютого 2025 року б/н, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.
Разом з цим, суд не враховує викладені у відзиві заперечення проти позову, оскільки спірним у цій справі є питання про наявність підстав для видачі довідки для перерахунку пенсії станом на 1 січня 2018 року із зазначенням у ній додаткових складових грошового забезпечення позивача, тоді як відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог через відсутність підстав для перерахунку пенсії з 1 січня 2021 року.
Ухвалою від 03 лютого 2025 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувано від представника позивача, відповідача та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області письмові докази.
Ухвалами від 21 лютого 2025 року:
- задоволено клопотання адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни про продовження строку для подання витребуваних документів, продовжено адвокату Єрьоміній Вікторії Анатоліївні строк для подання документального підтвердження обставин звільнення позивача з військової служби (щодо органу, з якого позивач був звільнений із служби) та письмових пояснень з документальним підтвердженням щодо повноважень у відповідача на видачу спірної довідки позивачу, з огляду на положення абзацу другого пункту 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, до 10 березня 2025 року включно;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом 7 днів з дня отримання цієї ухвали надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):
документальне підтвердження обставин звільнення ОСОБА_1 з військової служби (щодо органу, з якого позивач був звільнений із служби);
письмові пояснення з документальним підтвердженням щодо повноважень у відповідача на видачу спірної довідки позивачу, з огляду на положення абзацу другого пункту 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45;
довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, направлену до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для здійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії відповідно до пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протягом 7 днів з дня отримання цієї ухвали надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) пенсійну справу (макет пенсійної справи, електронну пенсійну справу) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) (зокрема, подання про призначення пенсії, заяву про призначення пенсії, грошовий атестат, довідки про грошове забезпечення, протоколи про призначення та перерахунки пенсії, розрахунок пенсії станом на 31 грудня 2017 року, на 1 січня 2018 року та 1 лютого 2025 року).
Представником позивача у клопотанні про долучення доказів від 07 березня 2025 року б/н надані пояснення, в яких зазначено, що з урахуванням вимог статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, відповідач у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинен застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин. Вищезазначена правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року по справ № 520/2098/19.
З огляду на вищезазначене, відповідач уповноважений на видачу довідки про розмір грошового забезпечення позивача, ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для перерахунку та виплати пенсії з 1 січня 2018 року на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Дослідивши матеріали судової справи в електронній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) станом на час розгляду цієї справи перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за вислугу років, про що свідчать лист Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21 лютого 2025 року № 0500-0203-8/15278 та протоколи по пенсійній справі № ФС-85050 (Міноборони).
Згідно з протоколом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31 грудня 2017 року за пенсійною справою ФС-85050 (Міноборони) пенсія позивачу станом на 31 грудня 2017 року нараховувалась та виплачувалась у розмірі 53 % грошового забезпечення, розмір якого становив 1482,75 грн, а саме: посадовий оклад - 565,00 грн, оклад за військове звання - 65,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 30 % - 189,00 грн, ОУС 35 % - 197,75 грн, надбавка за особливо важливі завдання 50 % - 409,50 грн, премія 10 % - 56,50 грн.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 1 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103, пунктами 1, 2 якої встановлено перерахувати з 1 січня 2018 року пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.
Вказаний перерахунок був здійснений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області з 1 січня 2018 року на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до Постанови № 103 про розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою за нормами, чинними на 1 березня 2018 року: посадовий оклад - 2640,00 грн; оклад за військовим званням (старший прапорщик) - 1020,00 грн, надбавка за вислугу років 45 % - 1647,00 грн, всього грошове забезпечення - 5307,00 грн, про що свідчать протокол про перерахунок пенсії від 29 березня 2018 року по пенсійній справі № ФС-85050-Міноборони, розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за січень-березень 2018 року та лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05 грудня 2024 року № 09/01/4145.
Відповідно до протоколу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області станом на 13 березня 2025 року по пенсійній справі № ФС-85050-Міноборони станом на 13 березня 2025 року розмір пенсії позивача становить 10795,07 грн та обчислюється із таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 2640,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням - 1020,00 грн, надбавка за вислугу років 45 % - 1647,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі - надбавка за специфічні умови проходження служби та премія 138 % - 7092,75 грн; всього грошове забезпечення - 12399,75 грн; індексація (2022 рік) - 920,06 грн, індексація (2023 рік) - 1475,91 грн, індексація (2024 рік) - 713,84 грн, індексація (2025 рік) - 1113,39 грн.
Не погодившись зі складенням довідки про розмір грошового забезпечення станом на 1 березня 2018 року без урахування додаткових видів грошового забезпечення, представник позивача звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 07 листопада 2024 року (зареєстрована 04 грудня 2024 року за вхідним № 9169) про складання та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нової довідки про розмір грошового забезпечення, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704 з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку № 45, для перерахунку та виплати пенсії з 1 січня 2018 року на підставі статей 8, 10, 43 та 63 Закону № 2262-ХІІ з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, премії на підставі Постанови № 704.
У відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 05 грудня 2024 року № 09/01/4145 повідомив представнику позивача про відсутність підстав для підготовки нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704 з урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для перерахунку пенсії з 1 січня 2018 року.
Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24 лютого 2024 року (правильно - 24 лютого 2025 року) № 09/01/786 старший прапорщик у відставці ОСОБА_1 перебуває на обліку пенсіонерів Міністерства оборони по Донецькій області, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ з 31 серпня 1995 року; посада на день звільнення зі служби - старший повітряний стрілець учбового авіаційного полку ОСОБА_2 .
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано позовні вимоги, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин другої - четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон № 2262-ХІІ, який застосовується у редакції, що була чинною на час виникнення спірних відносин.
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини другої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ:
перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку;
якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону;
усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 2 пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
У пункті 6 Постанови № 704 визначено про виплату додаткових видів грошового забезпечення.
За правилами пунктів 1-3 Порядку № 45 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Водночас, 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 (набрала чинності 24 лютого 2018 року), пунктом 1 якої встановлено перерахування пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року, відповідно до Постанови № 704.
Пунктом 2 Постанови № 103 визначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом)) проводити з 1 січня 2018 року в таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Пунктом 7 Постанови № 103 приписано Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Міністерству юстиції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній фіскальній службі, Національній гвардії, Управлінню державної охорони після набрання чинності цією постановою забезпечити оформлення та подання до органів ПФУ довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку № 45.
Постановою № 103 внесено також зміни до Порядку № 45, а саме:
- пункт 5 викладено в такій редакції: «Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням»;
- додаток 2 до Порядку № 45 викладено в новій редакції, в якій довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, не містить таких складових грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року в адміністративній справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Зокрема, суди у справі № 826/3858/18 виходили з того, що зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону.
Пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 втратили чинність з 05 березня 2019 року, як того вимагає частина друга статті 265 КАС України.
Згідно із частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правового висновку, який викладений у рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2019 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року, які прийняті за результатами розгляду зразкової справи № 160/8324/19, з 05 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати особа, яка отримує пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ, має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Разом з цим, Верховний Суд зазначив, що до моменту отримання належної довідки від відповідача (обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки) у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
З огляду на викладене, Верховний Суд у наведеній зразковій справі зобов'язав обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача (особи, яка отримує пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ), станом на 05 березня 2019 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-XII та з врахуванням положень Постанови № 704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 1 квітня 2019 року перерахунку основного розміру його пенсії.
Також, згідно із правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі № 560/3762/18, застосування принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі дає підстави для висновку, що скасування з 05 березня 2019 року в судовому порядку пункту 2 Постанови № 103 не впливає на результат розгляду справи по суті (вимоги у справі щодо виплати пенсії з 1 січня 2018 року без застосування Постанови № 103), оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин - 1 січня 2018 року відповідні норми Постанови № 103 були діючими, а тому, підлягали застосуванню відповідачем.
Аналогічна позиція неодноразово застосована Верховним Судом, зокрема, але не виключно, у постановах від 07 липня 2021 року у справі № 520/11340/18, від 19 серпня 2021 року у справі № 640/5451/20, від 20 вересня 2021 року у справі № 240/4750/18, від 23 вересня 2021 року у справі № 2540/3121/18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 400/2600/18, від 19 серпня 2021 року у справі № 520/2100/19, від 07 грудня 2021 року у справі № 240/8423/19, від 31 травня 2022 року у справі № 380/2839/20, від 15 червня 2022 року у справі № 0240/3755/18-а.
Крім того, зокрема, у постановах від 21 жовтня 2020 року у справі № 810/4202/18, від 17 грудня 2020 року у справі № 640/18805/18, від 17 лютого 2021 року у справі № 1540/3971/18, від 03 листопада 2021 року у справі № 640/21520/18, від 07 грудня 2021 року у справі № 240/8423/19 Верховний Суд зазначив, що в період дії пунктів 1, 2 Постанови № 103 (з моменту набрання нею чинності - 24 лютого 2018 року до моменту набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 - 05 березня 2019 року) вказані норми підлягали безумовному виконанню усіма суб'єктами владних повноважень, зокрема, у частині забезпечення реалізації права особи на проведення з 1 січня 2018 року перерахунку та виплати пенсії у передбаченому цими пунктами порядку (складові, які враховуються для перерахунку пенсії, та поетапність виплати підвищення такої пенсії).
Водночас, суд враховує, що для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, у зв'язку наявністю виключної правової проблеми, яка полягає у з'ясуванні питання про те, чи повинні суди застосовувати норми Постанови № 103 в період її чинності, які не відповідають правовому акту вищої юридичної сили, чи в такому разі слід застосовувати Закон № 2262-ХІІ, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду передав справу № 520/2098/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
У свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 червня 2022 року у справі № 520/2098/19 дійшла висновку, що судовим рішенням у справі № 826/3858/18 встановлено, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, а тому, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
З огляду на викладене, Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову від 09 червня 2022 року у справі № 520/2098/19, якою зобов'язано обласний військовий комісаріат скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в області нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704, з повною інформацією, за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку № 45, для перерахунку та виплати пенсії з 1 січня 2018 року, на підставі статей 8, 10, 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби (50 % від посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років); надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (15 % від посадового окладу), премії (у розмірі 10 % посадового окладу) (на підставі Постанови № 704).
Застосовуючи наведені висновки Верховного Суду до обставин цієї справи, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 складено довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій відповідно до Постанови № 103, за нормами, чинними на 1 березня 2018 року, яка містить такі складові грошового забезпечення за посадою старший повітряний стрілець учбового авіаційного полку Луганського ВВАУШ: посадовий оклад - 2640,00 грн; оклад за військовим званням (старший прапорщик) - 1020,00 грн, надбавка за вислугу років 45 % - 1647,00 грн, всього грошове забезпечення - 5307,00 грн (встановлено на підставі листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05 грудня 2024 року № 09/01/4145).
На підставі цієї довідки позивачу перераховано розмір пенсії з 1 січня 2018 року.
Проте до цієї довідки не включені щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премія за нормами, чинними на 1 березня 2018 року.
Як зазначив відповідач у своєму листі від 05 грудня 2024 року № 09/01/4145, оскільки Постановою № 103, яка була чинною на момент складання довідки, при перерахунку пенсій не передбачено врахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, вони правомірно не були включені до довідки про розмір грошового забезпечення. Скасування пунктів 1, 2 Постанови № 103 та внесення змін до пункту 5 і додатку 2 до Порядку № 45 не дає ІНФОРМАЦІЯ_1 додаткових або нових підстав для складання нової довідки про розмір грошового забезпечення та направлення її до пенсійного органу.
Проте суд не погоджується з цими твердженнями з огляду на таке.
Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ, зміст якої наведено вище, Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених указаною статтею.
При цьому обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону № 2262-XII, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру, як призначуваних пенсій, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами виходячи зі змісту процитованого Закону.
Законодавець делегував уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XII.
До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України.
В абзаці третьому статті 1-1 Закону № 2262-XII міститься безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Конституційний Суд України у Рішенні від 13 травня 2015 року за № 4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Закон України від 02 червня 2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» установлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
За правилами статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого до Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.
Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом № 2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.
У справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10, № 71378/10) ЄСПЛ вказав, що якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя: наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (пункт 35).
У справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Відповідно до частин першої-третьої статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
З огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Аналогічну правову позицію неодноразово висловлювала Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20), від 09 червня 2022 року у справі № 520/2098/19 та Верховний Суд у постановах від 07 вересня 2022 року у справі № 520/2728/19, від 11 квітня 2024 року у справі № 380/11528/22.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
З урахуванням вимог статті 7 КАС України, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Застосовуючи вище наведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, суд дійшов висновку, що відмова Адміністрації Державної прикордонної служби України у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 1 березня 2018 року з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень), премії для перерахунку та виплати пенсії з 1 січня 2018 року на підставі статей 8, 10, 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених Постановою № 704, є протиправною. Відтак позовні вимоги є обґрунтованими та, відповідно, підлягають задоволенню.
Щодо органу, який має скласти спірну довідку, суд зазначає таке.
Абзацами першим, другим пункту 3 Порядку № 45 регламентовано, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Відповідно до пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань серед іншого:
розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи;
ведуть облік осіб, звільнених з військової служби із Збройних Сил в запас або у відставку (далі - особи, звільнені з військової служби), які проживають на відповідній території, для оформлення документів, що додаються до пенсійної справи відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
забезпечують підготовку та подання документів, необхідних для призначення органами Пенсійного фонду України пенсій особам, звільненим з військової служби (крім військовослужбовців базової військової служби), та членам їх сімей відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та розвідувальними органами.
Згідно з пунктом 1.7 Інструкції організації роботи із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31 грудня 2014 року № 937 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 січня 2015 року за № 73/26518 (далі - Інструкція № 937), ця Інструкція застосовується щодо організації роботи із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей.
Відповідно до пункту 1.6 Інструкції № 937 у цій Інструкції вживаються терміни, які мають таке значення: особово-пенсійна справа - справа, яка містить особову справу, розрахунок вислуги років (страховий стаж) військовослужбовця на пенсію, копії документів, що були підставою для призначення пенсії, надісланих до органів, що призначають пенсії, копії довідок, які були підставою для призначення та перерахунків пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), копії посвідчень, що дають право на пільги, листування з пенсіонером та іншими органами з питань забезпечення соціальними виплатами особи, на яку заведено цю справу, а також опис документів особово-пенсійної справи. Особово-пенсійні справи зберігаються в обласному ТЦКСП.
Пунктом 2.1 Інструкції № 937 регламентовано, що робота із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України здійснюється: районними (міськими, районними у містах, об'єднаними районними, об'єднаними міськими) ТЦКСП (територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки) (далі - районні ТЦКСП); обласними ТЦКСП.
Згідно з пунктом 2.1 Інструкції № 937 на районні ТЦКСП серед іншого покладаються: ведення обліку осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, крім військовослужбовців строкової служби (далі - особи, звільнені з військової служби), які проживають на відповідній території, з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних» для оформлення документів, що додаються до пенсійної справи відповідно до Закону.
Відповідно до пункту 2.6 Інструкції № 937 на обласні ТЦКСП серед іншого покладаються:
визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону, постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (зі змінами) та від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» (зі змінами) і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (зі змінами) (далі - Порядок подання документів для призначення пенсій). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний ТЦКСП складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою;
складання та подання до органів, що призначають пенсії, довідок про розмір грошового забезпечення згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (зі змінами);
ведення обліку осіб, звільнених з військової служби, яким були відповідно до Закону оформлені документи для призначення (перерахунку) пенсій, з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних».
Пунктом 5.1 Інструкції № 937 передбачено, що особово-пенсійні справи зберігаються в належно обладнаних приміщеннях у порядку номерів, присвоєних їм за Реєстром особово-пенсійних справ. При цьому припинені особово-пенсійні справи зберігаються окремо від діючих. За схоронність особово-пенсійних справ відповідають начальник сектору соціальних виплат обласного ТЦКСП та посадова особа, яка безпосередньо відповідає за схоронність особово-пенсійних справ, призначена наказом керівника обласного ТЦКСП.
Згідно з пунктом 5.3 Інструкції № 937 у разі переїзду пенсіонера на проживання в іншу область його особово-пенсійна справа з документами в 15-денний строк пересилається у відповідний обласний ТЦКСП.
Відповідно до пункту 5.4 Інструкції № 937 особово-пенсійні справи пенсіонерів, які виїхали на постійне місце проживання, надсилаються у відповідний обласний ТЦКСП за обраним пенсіонером постійним місцем проживання.
Отже, у ІНФОРМАЦІЯ_1 наявні повноваження на видачу позивачу спірної довідки про розмір грошового забезпечення.
З огляду на встановлені обставини, з урахуванням нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Станом на 1 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа мала сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Системний аналіз частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою немайнового характеру (такий правовий висновок про застосування норм Закону № 3674-VI при визначенні розміру судового збору за подання позовної заяви, в якій об'єднано об'єднанні декількох вимог, був зроблений Верховним Судом у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18, від 05 червня 2020 року у справі № 280/5161/19, від 02 вересня 2022 року у справі № 804/2339/17 та Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 9901/67/20).
З викладеного слідує, що однією позовною вимогою немайнового характеру є:
вимога про визнання протиправним акта як передумова для застосування способу захисту порушеного права - скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення;
вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права - зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо.
Позивачем в позовній заяві заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн, що підтверджено квитанцією від 25 січня 2025 року за № 7445-9911-6806-3326.
Разом з цим, відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки означена позовна заява подана до суду в електронній формі через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн (1211,20 грн х 0,8).
З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачем конституційного права позивача на перерахунок пенсії як складової частини права на соціальний захист, в алгоритмі здійснення якого складовою є отримання пенсіонером довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, і спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
За приписами пункту 1 частини першої, частини другої статті 7 Закону № 3674-VI в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, переплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
У зв'язку з цим суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу право звернення до суду із клопотанням про повернення судового збору, внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом у розмірі 242,24 грн.
Питання щодо розподілу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, судом не вирішується, оскільки до ухвалення рішення суду клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката позивачем не заявлено і суду не надано доказів, які підтверджують розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити повністю позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), поданий в його інтересах адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною, до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невиготовленні та ненаправленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі статей 8, 10, 43 та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393», з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для перерахунку та виплати пенсії з 1 січня 2018 року на підставі статей 8, 10, 43 та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім грн 96 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.І. Чернявська