04 квітня 2025 року м. Київ № 640/22417/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Зозулі Юрія Георгійовича, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення моральної шкоди,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до начальника Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Зозулі Юрія Георгійовича, Департаменту патрульної поліції, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ від 06.08.2020 № 93 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження, стягнути на користь позивача моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Позивач зазначає, що жоден Закон України не має визначення терміну грубе порущення службової дисципліни, що вказує на зловживання та перевищення повноважень відповідачем у застосуванні не передбачених законодавством визначень та термінів при виданні наказів. Однак, в оскаржуваному наказі від 06.08.2020 № 93, не зазначено в чому саме полягає порушення службової дисципліні з боку позивача. В наказі не вказано, які конкретно приписи, положення, обов'язки, не виконані або порушені позивачем. До позивача за весь час несення ним служби не було застосовано жодного з існуючих видів дисциплінарних стягнень, оскільки не було дисциплінарних проступків, а отже, оскаржуваний наказ не мав на меті виховання позивача, а відповідачем не була врахована обставина, що пом'якшує відповідальність, а саме, попередня бездоганна поведінка позивача.
Окремо, позивач зазначає що не перебував з ознаками алкогольного сп'яніння та жодним чином не намагався вчинити протиправні дії під час перебування біля місця складання протоколу про адміністративне правопорушення, що підтвердить відеозапис з нагрудних камер поліцейських.
Ухвалою Окружного адміністративного суду у місті Києві від 15.10.2020 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
До суду від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що за висновками службового розслідування, позивач перешкоджав здійсненню евакуації транспортного засобу, неодноразово здійснюючи виклики на гарячу лінію « 102», підриваючи тим самим авторитет та правомірність дій працівників, що були при виконанні. Крім того, здійснюючи виклики на гарячу лінію « 102», вимагав приїзду слідчо-оперативної групи, повідомляючи, що його автомобіль (при тому що пред'являв реєстраційний документ, до якого не має жодного відношення) безпідставно евакуйовують, а водій що здійснював керування вказаним автомобілем не був випившим, що знову таки ставить під сумнів реалізацію покладених на патрульну поліцію повноважень, зокрема щодо припинення адміністративних правопорушення. Така обставина підтверджується витягом з бази даних про здійснення позивачем вказаних дзвінків. Такими діями позивач порушував п. 6, п. 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Так, на підставі висновку службового розслідування від 17.07.2020, було ухвалено наказ УПП у м. Києві ДПП № 93 від 06.08.2020, яким до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді зауваження, відтак, застосування стягнення є цілком виправданим, адже в ситуації 04.03.2020 мало місце порушення службової дисципліни, що виражалось у порушення Правил етичної поведінки, порушенні Закону та Статуту.
Стосовно тез, якими оперує позивач у позовній заяві, представник відповідача наголошує, що категорія грубе порушення службової дисципліни, яка має місце у наказі УПП у м. Києві ДПП № 93 від 06.08.2020 стосується опису обставин за подію 04.03.2020, та аж ніяк не лягла в основу прийнятого рішення про застосування дисциплінарного стягнення, з огляду на що, службове розслідування було проведено повно, всебічно, об'єктивно, з врахуванням усіх обставин, відповідно до норм чинного законодавства, а накладене дисциплінарне стягнення на позивача є виправданим в системі ієрархії стягнень, відповідно до ст. 13 Статуту.
12.02.2021 стороною позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому, позивач підтримав позовні вимоги та зазначив, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не спростовують обґрунтувань позовної заяви та не доводять законності прийняття оскаржуваного наказу.
15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 прийнято справу до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2020 під час патрулювання Голосіївського району м. Києва, екіпажем Рубін-109 в складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на вул. Лятошинського було виявлено порушення Правил дорожнього руху автомобілем номерний знак НОМЕР_1 (Республіка Польща). Зупинивши вказаний транспортний засіб, що був під керуванням ОСОБА_5 , на останнього у зв'язку із порушенням ПДР було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії ДП 18 № 260503 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, складено адміністративний протокол серії ДПР18 № 422578 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки водій знаходився з явними ознаками алкогольного сп'яніння, та відмовився від проходження огляду в установленому законом порядку за присутності двох свідків; складено було також протокол адміністративного затримання серії АЗ № 107316, тому що водій намагався піти з місця події (як зазначено в поясненні ОСОБА_3 ).
Під час оформлення зазначених адміністративних матеріалів, до поліцейських підійшла особа чоловічої статті, що підтверджується записом нагрудної камери № 561 (Відеозапис № 1 - на 01 хв. 33 сек), та представившись «працівником спецпідрозділу траси» пред'явив службове посвідчення інспектора УПП у м. Києві ДПП на ім'я ОСОБА_1 . Опис зазначених подій підтверджується висновком службового розслідування.
За висновками службового розслідування, з долучених відеозаписів, що були зафіксовані на нагрудні камери № 561, № 565, позивач перешкоджав здійсненню евакуації транспортного засобу номерний знак НОМЕР_1 (Республіка Польща), неодноразово здійснюючи виклики на гарячу лінію «102», підриваючи тим самим авторитет та правомірність дій працівників, що були при виконанні. Крім того, здійснюючи виклики на гарячу лінію « 102», вимагав приїзду слідчо-оперативної групи, повідомляючи, що його автомобіль (при тому що пред'являв реєстраційний документ, до якого не має жодного відношення - відеозапис 4 камери 565) безпідставно евакуйовують, а водій що здійснював керування вказаним автомобілем не був випившим, що ставить під сумнів реалізацію покладених на патрульну поліцію повноважень, зокрема щодо припинення адміністративних правопорушення. Така обставина підтверджується витягом з бази даних про здійснення позивачем вказаних дзвінків. Такими діями, на переконання відповідача, позивач порушував п. 6, п. 11 ч. 3 ст. 1 Статуту.
Так, під час виконання службових обов'язків інспекторами екіпажу Рубін-109 стосовно притягнення до адміністративної відповідальності водія транспортного засобу номерний знак НОМЕР_1 (Республіка Польща) ОСОБА_5 , позивач, зауваживши, що водій є його кумом, намагався домовитись про не складення адміністративних матеріалів, всіма засобами докладав зусиль щоб вплинути на рішення поліцейських щодо складення адміністративних матеріалів, та неодноразово пропонував вирішити ситуацію без складення протоколу та проведення евакуації. Дані обставини зафіксовані поясненнями членів екіпажу Відтак, враховуючи ситуацію, яка мала місце 04.03.2020, членами екіпажу Рубін-109 було повідомлено командира роти № 1 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 та відділ моніторингу УПП у м. Києві ДПП, які по прибуттю на місце події продовжили спілкування з позивачем, що також підтверджується рапортом старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Барабаша Дениса від 19.03.2020, який безпосередньо приїздив на місце події.
На підставі зазначеного рапорту, наказом УПП у м. Києві ДПП № 218 від 20.05.2020, було призначено службове розслідування, яке було продовжено на 1 місяць наказом УПП у м. Києві ДПП № 266 від 18.06.2020.
Висновок службового розслідування було постановлено дисциплінарною комісією. Так, на підставі висновку службового розслідування від 17.07.2020, було ухвалено наказ УПП у м. Києві ДПП № 93 від 06.08.2020, яким до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді зауваження.
Позивач не погоджується з наказом про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Наведене і зумовило на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про Національну поліцію» визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Статутом, що затверджується законом.
Відповідно до положень ст. ст. 1, 2 Статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Частиною 1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно приписів ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Відповідно до змісту ст. ст. 11, 12, 13 Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
Згідно норм ст. 14 Статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (п. 2 розділу VІ Порядку № 893).
Положеннями ст. 19 Статуту встановлено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються, зокрема: документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з приписами розділу VІ та VІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Статуту.
Статтею 22 Статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу. За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім'ї такого поліцейського.
Судом досліджено, що 04.03.2020 під час патрулювання Голосіївського району м. Києва, екіпажем Рубін-109 в складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на вул. Лятошинського було виявлено порушення Правил дорожнього руху автомобілем номерний знак НОМЕР_1 (Республіка Польща). Зупинивши вказаний транспортний засіб, що був під керуванням ОСОБА_5 , на останнього у зв'язку із порушенням ПДР було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії ДП 18 № 260503 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, складено адміністративний протокол серії ДПР18 № 422578 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки водій знаходився з явними ознаками алкогольного сп'яніння, та відмовився від проходження огляду в установленому законом порядку за присутності двох свідків; складено було також протокол адміністративного затримання серії АЗ № 107316, тому що водій намагався піти з місця події (як зазначено в поясненні ОСОБА_3 ).
Під час оформлення зазначених адміністративних матеріалів, до поліцейських підійшла особа чоловічої статті, що підтверджується записом нагрудної камери № 561 (Відеозапис № 1 - на 01 хв. 33 сек), та представившись «працівником спецпідрозділу» пред'явив службове посвідчення інспектора УПП у м. Києві ДПП на ім'я ОСОБА_1 . Опис зазначених подій підтверджується висновком службового розслідування.
За висновками службового розслідування, з долучених відеозаписів, що були зафіксовані на нагрудні камери № 561, № 565, позивач перешкоджав здійсненню евакуації транспортного засобу номерний знак НОМЕР_1 (Республіка Польща), неодноразово здійснюючи виклики на гарячу лінію «102», підриваючи тим самим авторитет та правомірність дій працівників, що були при виконанні. Крім того, здійснюючи виклики на гарячу лінію « 102», вимагав приїзду слідчо-оперативної групи, повідомляючи, що його автомобіль (при тому що пред'являв реєстраційний документ, до якого не має жодного відношення - відеозапис 4 камери 565) безпідставно евакуйовують, а водій що здійснював керування вказаним автомобілем не був випившим, що ставить під сумнів реалізацію покладених на патрульну поліцію повноважень, зокрема щодо припинення адміністративних правопорушення. Така обставина підтверджується витягом з бази даних про здійснення позивачем вказаних дзвінків. Такими діями, на переконання відповідача, позивач порушував п. 6, п. 11 ч. 3 ст. 1 Статуту.
Так, під час виконання службових обов'язків інспекторами екіпажу Рубін-109 стосовно притягнення до адміністративної відповідальності водія транспортного засобу номерний знак НОМЕР_1 (Республіка Польща) ОСОБА_5 , позивач, зауваживши, що водій є його кумом, намагався домовитись про не складення адміністративних матеріалів, всіма засобами докладав зусиль щоб вплинути на рішення поліцейських щодо складення адміністративних матеріалів, та неодноразово пропонував вирішити ситуацію без складення протоколу та проведення евакуації. Дані обставини зафіксовані поясненнями членів екіпажу Відтак, враховуючи ситуацію, яка мала місце 04.03.2020, членами екіпажу Рубін-109 було повідомлено командира роти № 1 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 та відділ моніторингу УПП у м. Києві ДПП, які по прибуттю на місце події продовжили спілкування з позивачем, що також підтверджується рапортом старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Барабаша Дениса від 19.03.2020, який безпосередньо приїздив на місце події.
Відповідно до положень ст. 12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Однак, на противагу обставинам та встановленою службовим розслідуванням хронологією подій та здійсненою кваліфікацією дій позивача за вказаною подією, доводи позовної заяви ґрунтуються на суб'єктивному та не доведеному відтворенні подій, проте без надання доказів, які б давали підстави для сумніву у об'єктивності та повноті висновків службового розслідування.
На противагу чому, відповідно до змісту рапорту старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанту поліції Барабаш Д.С. (зареєстровано у ВДЗ УПП у м. Києві ДПП № 1167вн/41/11/2-2-2020 від 19.03.2020), 04.03.2020 за адресою: м. Київ, вул. Лятошинського, буд.20, екіпаж №0109 у складі інспекторів роти №1 батальйону №2 полку №1 (з обслуговування правого берегу) лейтенантів поліції ОСОБА_7 і ОСОБА_3 та поліцейського роти №1 батальйону №2 полку №1 з обслуговування правого берегу) капрала поліції ОСОБА_4 , за порушення Правил дорожнього руху зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_5 , у якого під час спілкування поліцейськими були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. Відповідно до рапорту, в цей же час до патрульних підійшов позивач та пред'явив посвідчення працівника поліції, який перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння та
повідомив, що за кермом вищезазначеного автомобіля перебуває його кум та запропонував патрульним не оформлювати адміністративні матеріали відносно водія.
Відповідно до рапорту, позивач пропонував водію не проходити огляд на стан сп'яніння, в подальшому, перешкоджав складанню адміністративних матеріалів та евакуації транспортного засобу. Позивач неодноразово був попереджений про відповідальність за перешкоджання діям поліцейських. Позивач здійснив виклик за скороченим номером екстреного виклику поліції "102" зі скаргою на дії працівників поліції. У подальшому, позивач повідомив, що даний транспортний засіб належить йому.
Згідно висновку службового розслідування від 17.07.2020, відповідну інформацію, підтвердили старший інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_8 , інспектор роти 1 батальйону №2 полку №1 (з обслуговування правого берегу) УПП у м. Києві лейтенант поліції ОСОБА_2 , інспектор роти 1 батальйону №2 полку №1 (з обслуговування правого берегу) УПП у м. Києві лейтенант поліції ОСОБА_3 , поліцейський роти №1 батальйону №2 полку №1 з обслуговування правого берегу) капрал поліції ОСОБА_4 . Згідно висновку розслідування від 17.07.2020, зазначені особи підтвердили, що позивач перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння та всіляко заважав складанню адміністративних матеріалів, рекомендував водію не називати особисті дані та посилатися на статтю 63 Конституції України та не проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння, перешкоджав складанню протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 та евакуації транспортного засобу.
Лише посилання на те, що дисциплінарна комісія дослідила обставини однобічно та непвно, недостатньо для висновку про протиправність наказу про притягнення позивача до відповідальності у вигляді попередження, винесеному на підставі висновку службового розслідування. У іншій частині позовна заяви містить посилання на норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, однак, не містить належного обґрунтування у чому саме полягає необ'єктивність та помилковість висновків службового розслідування.
Щодо зазначення позивачем про відсутність у законодавстві поняття грубе порушення службової дисципліни, яка має місце у наказі УПП у м. Києві ДПП № 93 від 06.08.2020, то таке стосується опису обставин за подію 04.03.2020, проте не покладено в основу прийнятого рішення про застосування дисциплінарного стягнення.
Щодо відсутності пояснень безпосереднього керівника поліцейського з приводу обставин справи, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 19 Статуту пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи зазначається у висновку за результатами службового розслідування. Так, нас стор. 4 висновку службового розслідування міститься короткий зміст електронного рапорту ОСОБА_6 . Отже, враховуючи характер проступку, обставини за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якщують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, та його ставлення до роботи, дисциплінарною комісією було прийнято застосувати найбільш мінімальне дисциплінарне стягнення у виді зауваження, яке діє згідно п. 1 ч. 1 ст. 23 Статуту два місяці, і яке б стимулювало ОСОБА_1 до виправлення недоліків у службі.
Тому, за висновками суду, службове розслідування було проведено повно, всебічно, об'єктивно, з врахуванням усіх обставин, відповідно до норм чинного законодавства, адже вбачається порушення позивачем пунктів 1, 2, 6 та 11 ч. 3 ст. 1 Статуту (бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень), п. 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських (За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику та допускати дискримінацію в будь-якій формі).
Суд вважає, що відповідачем доведена обґрунтованість прийняття оскаржуваного наказу, а позивачем не доводено обставини, на які він посилався в позовній заяві.
До того ж, при обранні виду стягнення, відповідачем не було застосовано найсуворішого виду стягнення, а навпаки, застосовано зауваження, тобто, найлегший вид стягнення, що відповідає ієрархії стягнень та спростовує доводи позивача про неврахування обставин, що пом'ягшують відповідальність, позаяк, у разі наявності дисциплінарного проступку, стягнення має бути застосовано, проте, з урахуванням всіх обставин та висновків, має бути обране одне з передбачених Статутом.
Суд зазначає, що висновок службового розслідування містить оцінку обставинам події, що, у свою чергу, свідчить, що відповідачем під час складання висновку службового розслідування надано оцінку всім обставинам, які передували вчиненню даного порушення позивачем, як і вплив порушення, допущеного позивачем на проходження служби поліцейським. Так, висновок службового розслідування містить достатнє визначення критеріїв, які відповідач застосовував під час оцінки проступку позивача.
Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо. При цьому, неможливість застосування інших видів стягнення не потребує наведення.
Ураховуючи зазначені обставини і докази у їх сукупності, суд вважає, що накладене на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження відповідає ступеню вчинених ним у сукупності проступків, обставинам, у зв'язку з чим, застосування до позивача дисциплінарного стягнення такого виду є законним, правомірним та обґрунтованим, пропорційним, відповідає вимогам Статуту та Закону № 580-VIII.
Оскільки суд дійшов висновку про законність оскаржуваного наказу від 06.08.2020 № 93 та відсутність підстав для задоволення позову в цій частині, позовні вимоги про стягнення на користь позивача моральної шкоди у розмірі 30000,00 грн, також не підлягають задоволенню, як похідні.
Поліцейські повинні уникати вчиненню дій, що можуть підривати довіру та авторитет органів поліції та їх працівників в очах у громадськості.
Позивачем не було належним чином спростовано висновки службового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Виходячи із зазначеного, суд не надає оцінки іншим доводам сторін, оскільки вони не мають істотного значення для розгляду справи по суті та не спростовують висновків суду, які зазначені вище.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору, є необґрунтованими, а тому, задоволенню не підлягають.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Зозулі Юрія Георгійовича, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.