04 квітня 2025 року м. Київ № 640/7495/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до громадянина Ізраїлю ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт,
Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до громадянина Ізраїлю ОСОБА_1 , в якому просить:
припинити право на виконання будівельних робіт, яке набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 22.10.2020 № КВ 051201020267;
скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 12.11.2020 № КВ 101201110365 на об'єкт будівництва: "Реконструкція нежитлового приміщення № 2 за адресою: АДРЕСА_1 ", замовник - громадянин Ізраїлю ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що наявні підстави для припинення права на виконання будівельних робіт, яке набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта, у зв'язку з тим, що за наслідком проведення позапланової перевірки та аналізу даних, встановлено, що замовником будівництва наведено недостовірні дані у повідомленні у частині характеристик, зокрема, у результаті проведення робіт з реконструкції нежитлового приміщення площа з 40,8 кв.м збільшилась до 52.2 кв.м, що передбачає зміну зовнішньої конфігурації приміщення, що також передбачає отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проєктування об'єкта будівництва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду у місті Києві від 02.04.2021 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача наголосив на тому, що реконструкція нежитлового чи житлового приміщення, що здійснюється без зміни зовнішньої конфігурації будівлі не передбачає необхідність отримання містобудівних умов та обмежень, однак, позивачем не доведено належними та допустимими доказами те, що реконструкція зі змільшенням площі відбулась з огляду на збільшення зовнішньої конфігурації приміщення, тому, доводи позивача ґрунтуються не на результатах перевірки, наданні доказів, а на припущеннях.
15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 прийнято справу до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
У матеріалах справи міститься клопотання відповідача про закриття провадження у справі, у зв'язку з тим, що спір стосується цивільних прав та обов'язків, відповідно, її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Суд, розглянувши дане клопотання, дослідивши матеріали справи та підстави та предмет позову, вважає, що останнє не підлягає задоволенню, у зв'язку з тим, що з огляду на покладення на позивача контрольних повноваження у сфері регулювання містобудівної діяльності, дотримання містобудівної документації на місцевому рівні, враховуючи особливості правового регулювання правовідносин у сфері містобудівної діяльності, звернення виконавчого органу місцевої ради з позовом до суду, є спором, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві та дозвільно-реєстраційних функцій стосовно об'єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) на території міста Києва.
Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував подані замовником будівництва, громадянином Ізраїлю ОСОБА_2 (замовник будівництва), на об'єкт будівництва «Реконструкція нежитлового приміщення № 2 за адресою: вул. Дегтярівська, 45 у Шевченківському районі м. Києва» повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 22.10.2020 № КВ 051201020267 та декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 12.11.2020 № КВ 101201110365.
На підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 22.10.2020 № КВ 051201020267 та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 12.11.2020 № КВ 101201110365, посадовою особою Департаменту здійснено виїзд на об'єкт з метою проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об'єкті будівництва: «Реконструкція нежитлового приміщення № 2 за адресою: АДРЕСА_1 ».
Під час виїзду на місце посадової особи Департаменту з метою проведення перевірки замовник будівництва або його уповноважені особи були відсутні, що унеможливило проведення перевірки, оскільки відповідно до п. 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
До Департаменту письмово запрошено замовника будівництва, ОСОБА_3 , проектувальника ФОП ОСОБА_4 з необхідними для проведення перевірки документами. Як зазначає позивач, на письмові запрошення до Департаменту вказані вище особи або уповноважені особи не з'явились, необхідних для проведення перевірки документів не надали, у зв'язку з чим, Департамент надіслав лист до Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо сприяння у проведенні позапланової перевірки за вказаною вище адресою.
Позивач наголошує на тому, що згідно даних, наведених замовником будівництва у повідомленні та декларації, проектна документація розроблена ТОВ «МЖКОБОЛОНЬПРОЕКТ» під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_5 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АА № 000927). Крім того, у повідомленні в частині характеристики житлових будинків (за наявності) зазначено загальну площу вбудовано-прибудованих приміщень - 48 кв.м., в частині основних показників об'єкта відповідно до проектної документації загальна площа складає - 47 кв.м., у декларації в частині інформації про проведену технічну інвентаризацію обєкта - 52,2 кв. м.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта від 21.01.2021 № 241233241, загальна площа нежитлового приміщення № 2 за вказаною вище адресою становить - 40,8 кв.м., дата реєстрації права власності - 26.12.2018; підстава - договір купівлі-продажу, серія та номер: 2501, 2502, виданий 26.12.2018, видавник: Прокудіна Л.Д., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.
Згідно даних Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, невід'ємною архівною складовою частиною якого є єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформації щодо прийнятій в експлуатацію реконструйованого нежитлового приміщення № 2 на АДРЕСА_1 до реєстрації повідомлення відсутня.
З огляду на викладене, позивач вважає, що замовником будівництва наведено недостовірні дані у повідомлені в частині характеристики житлового будинку, а також, замовником будівництва виконано будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення у результаті якої площа нежитлового приміщення з 40,8 кв.м. збільшилась до 52,2 кв. тобто на 11,4 кв.м. від початкової площі нежитлового приміщення, а таке збільшення загальної площі нежитлового приміщення передбачає зміну зовнішньої конфігурації приміщення, що передбачає отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва. Замовником будівництва у повідомленні від 22.10.2020 № КВ 051201020267 в частині інформації про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки зазначив не видаються, а тому, замовником будівництва наведено недостовірні дані у повідомлені та у декларації про готовність в частині належним чином розробленої та затвердженої проектної документації.
Тож, оскільки затверджена замовником проектна документація на об'єкт будівництва розроблена без містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва, чим порушено ст. 31 Закону, що є істотним порушенням будівельних норм і правил, реконструкція нежитлового приміщення здійснена без належно затвердженої проектної документації, позивач звернувся до суду з даним позовом про припинення права на виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), що спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3038-VI передбачено, що до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Згідно з п. 6, 7 ч. 1 ст. 7 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом: контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації; надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів): виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів; виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів.
Відповідно до п. п. 4.3, 4.6, 4.7 та 4.8 пункту 4 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 № 978, Департамент, зокрема: надає, отримує, реєструє, повертає документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт з підстав, визначених законом; приймає в експлуатацію закінчені будівництво об'єкти (видає та відмовляє у видачі сертифікатів, реєструє декларації про готовність об'єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків); у разі виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстровані декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень Департамент звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, на підставі поданого повідомлення; а також здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або_ спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єктів будівництва.
Департамент здійснює повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві та дозвільно-реєстраційних функцій стосовно об'єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) на території міста Києва з 12.10.2016.
Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (далі по тексту також - Закон № 687-XIV) визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом №3038-VІ.
Статтею 1 Закону № 3038-VІ передбачено, що замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Згідно приписів ст. 4 Закону № 3038-ІV об'єктом будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Суб'єктами містобудування є, поміж іншого, фізичні та юридичні особи.
Положеннями ч. ч. 1, 2, 4 ст. 26 Закону № 3038-VI визначено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку, зокрема: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Право на виконання будівельних робіт визначено ст. 34 Закону № 3038-VI.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Частиною 2 ст. 34 Закону № 3038-VI передбачено, що зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з вимогами ч. 4 та 5 ст. 34 Закону № 3038-VI реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.
Статтею 36 Закону № 3038-VI передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (ч. ч. 1, 10 ст. 39 Закону № 3038-VI).
Частиною 2 ст. 39-1 Закону № 3038-VI передбачено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.
Згідно з п. 15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466) у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з абз. 7 та 8 п. 22 Порядку № 466 у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Тож, з наведеного слідує, що підставою для звернення з позовом до суду про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації, є встановлений факт здійснення самочинного будівництва. Ознаками самочинного будівництва, зокрема, є: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проєкту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.
Такий висновок щодо застосування норм права наведено в постановах Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №420/998/21, від 07.03.2023 у справі №420/9217/21, від 28.03.2023 у справі № 160/20027/21, від 29.03.2023 у справі № 640/1990/22.
Суд наголошує на тому, що без з'ясування цих обставин і їх доказування у порядку, визначеному процесуальним законом, неможливо встановити, чи виникли у цьому випадку у позивача передбачені законом правові підстави для звернення до суду з цим позовом, чи є він обґрунтованим і чи обрав позивач належний спосіб захисту у спірному випадку.
Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 24.01.2023 у справі № 320/5796/21, від 07.03.2023 у справі № 420/9217/21.
Також, слід зазначити, що наявність порушень, без їх належного встановлення та доведення, не є підставою для скасування реєстрації декларацій, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.
Судом досліджено, що Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував подані замовником будівництва, громадянином Ізраїлю ОСОБА_2 (замовник будівництва), на об'єкт будівництва «Реконструкція нежитлового приміщення № 2 за адресою: вул. Дегтярівська, 45 у Шевченківському районі м. Києва» повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 22.10.2020 № КВ 051201020267 та декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 12.11.2020 № КВ 101201110365.
Однак, на підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 22.10.2020 № КВ 051201020267 та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 12.11.2020 № КВ 101201110365, посадовою особою Департаменту здійснено виїзд на об'єкт з метою проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об'єкті будівництва: «Реконструкція нежитлового приміщення № 2 за адресою: АДРЕСА_1 . Під час виїзду на місце посадової особи Департаменту з метою проведення перевірки замовник будівництва або його уповноважені особи були відсутні, що унеможливило проведення перевірки, оскільки відповідно до п. 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Позивач наголошує на тому, що замовником будівництва наведено недостовірні дані у повідомлені в частині характеристики житлового будинку, а також, замовником будівництва виконано будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення у результаті якої площа нежитлового приміщення з 40,8 кв.м. збільшилась до 52,2 кв., тобто на 11,4 кв.м. від початкової площі нежитлового приміщення, а таке збільшення загальної площі нежитлового приміщення передбачає зміну зовнішньої конфігурації приміщення, що передбачає отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва. Замовником будівництва у повідомленні від 22.10.2020 № КВ 051201020267 в частині інформації про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки зазначив не видаються, а тому, замовником будівництва наведено недостовірні дані у повідомлені та у декларації про готовність в частині належним чином розробленої та затвердженої проектної документації.
Однак, як слідує з матеріалів справи, акт перевірки не складався, відповідно, обставини, з якими позивач пов'язує підстави для задоволення позовних вимог, належним чином не встановлені та не зафіксовані для здійснення їх перевірки.
Наявні в матеріалах справи докази, на переконання суду, не підтверджують факт наведення замовником у повідомленні про початок виконання будівельних робіт недостовірних даних.
Водночас, за приписами ст. 29 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Відповідно до п. 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 06.11.2017 № 289 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.11.2017 за № 1437/31305, реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення віднесено до об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються.
Відповідно до п.3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.
Дійсно, органи державного архітектурно-будівельного контролю встановлюють достовірність даних, зазначених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та перевіряють наявність чи відсутність факту самочинного будівництва, не лише під час перевірки, але й в ході здійснення інших заходів контролю.
Оскільки з матеріалів справи та наданих позивачем доказів неможливо встановити факт зміни зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, спірного нежитлового приміщення, позивачем не доведено наявності у відповідача обов'язку отримання містобудівних умов та обмежень через те, що збільшення внаслідок реконструкції площі приміщення передбачає зміну зовнішньої конфігурації приміщення, має бути встановлений за результатом архітектурно-будівельного контролю, або на підставі аналізу документів, проте, головне, щоб такі висновки були належним чином доведені на основі встановлених даних.
Суд звертає увагу на те, що реконструкція нежитлового приміщення, що здійснюється без зміни зовнішньої конфігурації будівлі, не передбачає необхідності отримання містобудівних умов та обмежень, при цьому, виходячи з приписів ст. ст. 73-76 КАС України, позивачем не було доведено належними та допустимими доказами те, що реконструкція зі збільшенням площі приміщення відбулась з огляду на збільшення саме зовнішньої конфігурації приміщення, зокрема, але не виключно, результатами позапланового заходу архбудконтролю, висновком експертизи тощо. За таких обставин, суд вважає, що доводи, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, ярунтуються не на доведених обставинах, а на припущеннях, адже зміна зовнішньої конфігурації приміщення матеріалами справи не підтверджується.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд також зазначає, що відсутність у позивача актуальної інформації щодо спірного об'єкта нерухомості, не може безумовно свідчити про наведення відповідачем недостовірних даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та у декларації про готовність до експлуатації об'єкта.
Відтак, суд вважає, що позивачем не доведено, що декларація про готовність до експлуатації об'єкта була вчинена відповідачем з порушенням вимог ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За правилами ст. 26 Закону № 3038-VI завершальним етапом будівництва об'єкту містобудування, є реєстрація права власності на такий об'єкт.
Реєстрація декларації про початок будівництва є обов'язковою умовою для початку виконання будівельних робіт. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, наведеної в декларації, несе замовник будівництва (особа, яка подає декларацію). При цьому, реєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації, є підставою для оформлення права власності на нього.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами подання відповідачем недостовірних даних у повідомленні чи декларації.
Суд вважає за доцільне зауважити, що Порядком № 553 визначено порядок оформлення результатів державного архітектурно-будівельного контролю, згідно з пунктом 16 якого за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Тобто, належним доказом щодо підтвердження виявленого Департаментом ДАБК факту зазначення відповідачем недостовірних даних у вищевказаних повідомленні та декларації може бути відповідний акт перевірки, в якому зафіксовано цей факт. Проте, такий акт позивачем до суду не надано.
Що стосується доводів про те, що виявлені ним порушення у зв'язку із зазначенням відповідачем недостовірних даних у поданих ним повідомленні та декларації, є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, то в такому випадку, Департамент ДАБК наділений правом звернутися до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта (об'єктів) у порядку, встановленому законом, якщо буде доведено, що об'єкт має ознаки самочинного будівництва.
Також, слід звернути увагу і на те, що реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт, є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку, вчинення відповідачем дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт. Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, однак, позивач не досліджував та не надав суду доказів того, чи було здійснено відповідачем державної реєстрації змін щодо спірного об'єкта.
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі». Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки»). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (у справі «Лелас проти Хорватії».
Отже, зареєструвавши декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, відповідач вправі розраховувати на використання належного майна, що виключає неправомірне втручання з боку суб'єкта владних повноважень, за умови, якщо орган ДАБК не доведе належними доказами, що вчинення відповідачем дій, які призвели до отримання/легалізації декларації про готовність до експлуатації, зумовлено наданням недостовірних відомостей чи порушення вимог законодавства.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору в суді та задоволенню не підлягають.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до громадянина Ізраїлю Офірі Зеева про припинення права на виконання будівельних робіт відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.