04 квітня 2025 року справа №320/30343/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, в якому просить суд:
визнати протиправними дії тимчасово виконуючого обов'язки начальника комісії - голови військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України підполковник медичної служби ОСОБА_2 щодо поверненню скарги ОСОБА_1 від 29.02.2024;
зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України розглянути скаргу ОСОБА_1 від 29.02.2024.
В якості підстави позову зазначено про незгоду з оскаржуваними діями відповідача.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду позовну заяву передано на розгляд судді Балаклицькому А.І.
Ухвалою суду (суддя Балаклицький А.І.) від 03 липня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
У зв'язку зі звільненням судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицького А.І. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/30343/24 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року адміністративну справу № 320/30343/24 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Розгляд справи розпочато спочатку.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Також вказує, що позивачем не було додано до скарги оскаржувану постанову ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 09.10.2023, оформлену довідкою ВЛК, а було лише описано у скарзі інформацію яка міститься в довідці, без документального на це підтвердження, позовні вимоги щодо визнання протиправними дій тимчасово виконуючого обов'язки начальника комісії - голови військово-лікарської комісії Центральної військоволікарської комісії Збройних Сил України підполковника медичної служби Д. Мірошниченко щодо повернення скарги ОСОБА_1 від 29.02.2024 відповідач також вважає протиправними та безпідставними з огляду на те, що ненадання оскаржуваної постанови ВЛК унеможливлює перегляд постанови ВЛК про ступінь придатності до військової служби з прийняттям відповідного рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Центрально Військово-лікарської комісії Збройних Сил України 29.02.2024 скеровано скаргу щодо перегляду та скасування рішення військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , згідно якого 09.10.2023 ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби та оформлено довідку №6612/1. Аналогічну скаргу скеровано на електрону адресу ЦВЛК.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0218400169654 ЦВЛК отримано скаргу 04.03.2024 року.
В подальшому листом від 23.04.2024 № 598/9/8794 ЦВЛК надано відповідь на адвокатський запит № 24-127/п ОСОБА_3 , яким повідомлено, що скаргу розглянуто ЦВЛК ЗС України, відповідь оформлено листом від 07.03.2024 №598/9/4768.
У відповідності до змісту листа від 07.03.2024 № 598/9/4768 ЦВЛК зазначено, що у надісланій скарзі відсутня постанова ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 09.10.2023, ураховуючи що скарга підлягає поверненню.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон 2232-ХІІ).
Відповідно до ст. 1 вказаного вище Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (ч. 1-3 ст.1 Закону 2232-ХІІ).
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (ч. 7 ст. 1 Закону 2232-ХІІ).
Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону 2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані - прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово- облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Положеннями ч. 10 ст. 2 зазначеного раніше Закону передбачено, що з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи. Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення №402.
Відповідно до п. п. 1.1 Розділу І Положення №402 (у редакції, що діяла на час звернення позивача зі скаргою) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до п. 1.1 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з п. 2.1 Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК).
Відповідно до п. 2.4.10 Положення №402, постанова ВЛК може бути оскаржена до ВЛК вищого рівня, ЦВЛК або у судовому порядку.
Таким чином, постанова ВЛК, яка видана позивачу та оформлена довідкою від 09.10.2023 №6612/1 може бути оскаржена до Центральної військово-лікарської комісії.
З матеріалів справи вбачається, що військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби та оформлено довідку від 09.10.2023 №6612/1.
Позивач не погоджуючись із прийнятим рішенням, подав скаргу до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на постанову ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 09.10.2023 №6612/1.
Як передбачається нормою ст.16 Закону України «Про звернення громадян», до скарги додаються рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше та наявні у громадянина.
Листом ЦВЛК ЗС України від 07.03.2024 № 598/9/4768 представника позивача повідомлено про те, що відповідно до частини третьої статті 7 Закону України “Про звернення громадян» у разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Позивача також повідомлено про відсутність у скарзі оскаржуваної постанови ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 09.10.2023, оформлену в одному із документів, згідно пункту 2.1 глави 2 розділу I Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (зі змінами) (далі - Положення). Позивачу запропоновано оскаржити постанову ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 09.10.2023 до 20 регіональної ВЛК (м. Дніпро) згідно пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення, яким визначено, що скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративнотериторіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
За приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
У статті 3 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (частина перша).
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства (частина друга).
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо (частина третя).
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб (частина четверта).
Суд зазначає, що скарга позивача не є зверненням в розумінні зазначеного Закону з питань військово-лікарської експертизи, а є скаргою, в якій останній, не погодившись з висновком ВЛК, оскаржує його в порядку передбаченому Положенням №402 до ЦВЛК, що дає підстави для висновку, що процедура розгляду такої заяви повинна проводитись у відповідності до цього нормативного акту.
Суд зазначає, що предметом цього спору є бездіяльність відповідача щодо відмови у розгляді скарги позивача від 29.02.2024 року на постанову, оформлену довідкою військово-лікарської комісії від 09.10.2023 №6612/1.
При цьому відповідач посилається на той факт, що позивачем не було додано до скарги оскаржувану постанову ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 09.10.2023, оформлену довідкою ВЛК, а було лише описано у скарзі інформацію яка міститься в довідці, без документального на це підтвердження.
Відповідно до пп. 2.3.4. п. 2.3 Положення 402, ЦВЛК (серед іншого) має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Відповідно до п. 2.1, п. 2.2 ЦВЛК є штатною військово-лікарською установою яка приймає постанови що є обов'язковою для штатних та позаштатних ВЛК.
Згідно п 2.3.5 Положення №402, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Системний аналіз вищенаведених приписів Положення №402 дає суду підстави прийти до висновку, що ЦВЛК при розгляді заяви/скарги на рішення ВЛК свій висновок повинна оформлювати не листом, а вмотивованою постановою з викладенням всіх обставин та аргументів.
Відсутність належним чином оформленої постанови ЦВЛК про перегляд постанови ВЛК свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за Законом.
Отже, у спірному випадку має місце протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Саме постанова ЦВЛК є актом індивідуальної дії, який в подальшому заявник може оскаржити у відповідності до п. 2.3.5 Положення 402 та є підставою для перегляду її в судовому порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що скарга позивача розглянута відповідачем не у відповідності по приписів Положення №402, що дає підстави для задоволення позовних вимог та зобов'язання ЦВЛК розглянути заяву та прийняти відповідну постанову.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо поверненню скарги ОСОБА_1 .
Зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України розглянути скаргу ОСОБА_1 від 29.02.2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 968,96 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.