03 квітня 2025 року Київ справа №640/29577/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс Плейс. Україна" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерс Плейс. Україна" з позовом до Київської митниці, в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.07.2021 № UA100230/2021/00754;
2) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 29.07.2021 № UA100230/2021/610263/2;
3) визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.08.2021 № UA100230/2021/00784;
4) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 04.08.2021 № UA100230/2021/610277/2;
5) визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.08.2021 № UA100230/2021/00785;
6) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 05.08.2021 № UA100230/2021/610278/2;
7) визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.08.2021 № UA 100230/2021/00819;
8) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 11.08.2021 № UA100230/2021/610291/2;
9) визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.08.2021 № UA100230/2021/00823;
10) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 13.08.2021 № 100230/2021/610295/2;
11) визнати протиправним та скасувати картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.08.2021 № UА100230/2021 /00801;
12) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 07.08.2021 № UA 100230/2021/610283/2.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМЕРС ПЛЕЙС. УКРАЇНА'' для митного оформлення імпортованого товару надано митниці основні документи, які підтверджують митну вартість товару за ціною договору, проте відповідачем протиправно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору щодо подібних товарів) та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання положень пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ, адміністративна справа № 640/29577/21 надіслана за належністю до Київського окружного адміністративного суду супровідним листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2023 № 03-19/3901/23.
19.04.2023 адміністративна справа № 640/29577/21 надійшла до Київського окружного адміністративного суду. Автоматизованою системою документообігу суду визначено Басая О.В. головуючим суддею, який буде розглядати цю адміністративну справу.
Ухвалою суду від 25.04.2023 прийнято до розгляду адміністративну справу № 640/29577/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс Плейс. Україна" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, а також позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс Плейс. Україна" залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви та спосіб їх усунення, визначено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2023 продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у яких заперечив проти задоволення позовних вимог.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов представник відповідача вказує, що за результатом розгляду поданих позивачем документів встановлено, що такі документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.
Розглянувши позовну заяву, відзив на позов, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.
Рішення учасника № 23/06 ТОВ "Сантехніка та побутова інженерія" від 23 червня 2021 року змінено найменування ТОВ "Сантехніка та побутова інженерія" Товариства на TOB "КОМЕРС ПЛЕЙС. УКРАЇНА".
Судом встановлено, що 23.11.2020 між позивачем та компанією JA SOLAR INTERNATIONAL LIMITED (Китай) було укладено договір міжнародної купівлі-продажу товарів № JAI-PAH20122501 М (надалі - "договір").
Згідно з специфікацією № 23081 від 13.05.2021 сторони договору погодили поставку товару на територію України, зокрема сонячних модулів (надалі - "товар").
29.07.2021 з метою митного оформлення зазначених товарів, позивач подав до Київської митниці Держмитслужби (відповідач) митну декларацію ІМ 40 ДЕ UA100230/2021/322126 визначивши опис товару вказаної декларації як "Прилади напівпровідникові фоточутливі, сонячні фотогальванічні елементи: Solar Modules 380W/Cонячні модулі 380W та Solar Modules 455W/Сонячні модулі 455W" Разом з декларацію були подані наступні документи:
- Пакувальний лист (Packing list) № JAXN210425006-09-10-16 від 13.05.2021;
- Рахунок - фактура (Invoice) № JAXN210425006-09-10-16 від 13.05.2021;
- Коносамент (Bill of landing) № 145102422539;
- Прейскурант (прайс - лист);
- Договір міжнародної купівлі-продажу товарів № JAI-PAH20122501М від 23.11.2020;
- Специфікація № 23081 від 13.05.2021;
- Висновок експертного дослідження товару № 493/21 від 26.07.2021.
29.07.2021 відповідачем було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100230/2021/00754 через необхідність внесення змін до гр. 12, 45, 46, 47 графи ВМД після прийняття МД до митного оформлення.
Було вказано, що для забезпечення можливості прийняття митної декларації необхідно подати нову декларацію за більшою величиною вартості таких товарів.
Також 29.07.2021 відповідач приймає Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2021/610263/2, зазначаючи, що вартість товару слід визначати за 6 методом.
У графі 33 зазначено, що на виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 Митного кодексу України, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме:
1) згідно комерційного інвойса від 13.05.2021 № JAXN210425006-09-10-16 товар поставляється на умовах CFR Одеса, відповідно до наданого прайс-листа вартість ціна за одиницю товару визначена на умовах FOB. Що не дає однозначно ідентифікувати, що наданий до митного оформлення прайс-лист є саме на поточну поставку, а також з урахуванням умов поставок не можливо прайс-листом підтвердити вартість товару;
2) пунктом 2.3 та 4.2 зовнішньоекономічного контракту передбачено, що строки поставки товару обумовлені в інвойсі на кожну партію, та є невід'ємною частиною контракту. Разом з тим в інвойсі вказана інформація відсутня;
3) пунктом 5,4 зовнішньоекономічного контракту передбачено, що покупець сплачує продавцю загальну вартість товару у порядку визначеному в інвойсі. Разом з тим в інвойсі вказана інформація відсутня.
4) невідповідність щодо переходу права власності на товар відповідно до п 3.5 право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент розмитнення товарів в Україні, що відповідає даті вантажної митної декларації, але не раніше повної оплати за товари згідно з проформою - рахунком або рахунком-фактурою.
Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.
Керуючись вимогами частин 2,3,4 ст. 53, ст. 54 МКУ повідомляємо про необхідність надання наступних додаткових документів протягом 10 календарних днів для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності):- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - виписку з бухгалтерської документації; - прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.
У зв'язку із зазначеним, керуючись положеннями частини 6 статті 54 та частиною 2 статті 58 Кодексу, заявлену декларантом митну вартість за ціною договору щодо товарів які імпортуються визнати не можливо. Посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МКУ. Жодних вимог у порядку ч.6 ст. 55 МКУ від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2 в та 2г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами ст.ст. 62. 63 МК України, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч.2 ст.64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2г - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано.
Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: ЕМД від 10.12.2020 № UA500020/2021/237822 та Рішення про визначення митної вартості від 09.06.2021 № UA100480/2021/610181/2 (митна вартість становить 3,82 USD за кг.) Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу
Позивач 29.07.2021 подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ UA100230/2021/322155, вказавши в ній в графі 43 порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом - 6, та визначивши в графі 47 митні платежі, нараховані позивачу відповідачем та різницю між сумами платежів.
Згідно з специфікацією № 23190 від 09.05.2021 сторони договору погодили поставку товару на територію України, зокрема сонячних модулів (надалі - "товар").
04.08.2021 з метою митного оформлення зазначених товарів, позивач подав до Київської митниці Держитслужби (відповідач) митну декларацію ІМ 40 ДЕ UA100230/2021/322908 визначивши опис товару вказаної декларації як "Прилади напівпровідникові фоточутливі, сонячні фотогальванічні елементи: Solar Modules 375W/Сонячні модулі 375W"
Разом з декларацію були подані наступні документи:
- Пакувальний лист (Packing list) № JAXN210425022-23 від 09.05.2021;
- Рахунок-фактура (Invoice) № JAXN210425022-23 від 09.05.2021;
- Коносамент (Bill of landing) № COSU6880987070;
- Прейскурант (прайс-лист);
- Договір міжнародної купівлі-продажу товарів № JAI-PAH2.0122501М від 23.11.2020;
- Специфікація № 23190 від 09.05.2021;
- Висновок експертного дослідження товару № 522/21 від 02.08.2021.
04.08.2021 відповідачем було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100230/2021/00784 через необхідність внесення змін до гр 12, 45, 46, 47 графи ВМД після прийняття МД до митного оформлення.
Було вказано, що для забезпечення можливості прийняття митної декларації необхідно подати нову декларацію за більшою величиною вартості таких товарів.
Також 04.08.2021 відповідач приймає Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2021/610277/2, зазначаючи, що вартість товару слід визначати за 6 методом. Обставини прийняття такого рішення зазначені в графі 33 Рішення, згідно до якого на виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 Митного кодексу України (далі -МКУ, Кодекс), п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме:
1) згідно комерційного інвойса від 09.05.2021 № JAXN210425022-23 товар поставляється на умовах CFR Одеса, відповідно до наданого прайс-листа вартість ціна за одиницю товару визначена на умовах FOB. Що не дає однозначно ідентифікувати, що наданий до митного оформлення прайс-лист є саме на поточну поставку, а також з урахуванням умов поставок не можливо прайс-листом підтвердити вартість товару;
2) Пунктом 8 специфікації від 09.05.2020 № 23190 до зовнішньоекономічного контракту від 23.11.2020 № JAI-PAH20122501М передбачено, що всі банківські комісії, включаючи комісії банків-кореспондентів, сплачує покупець. При цьому в людному з поданих документів не обумовлено суми комісії, яка необхідна для включення до заявленої митної вартості. Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Керуючись вимогами частин 2,3,4 ст. 53, ст. 54 МКУ декларанту повідомляємо про необхідність надання наступних додаткових документів протягом 10 календарних для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності):- документальне підтвердження суми комісії під час перерахування коштів реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - виписку з бухгалтерської документації; - прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам. У зв'язку із зазначеним, керуючись положеннями частини 6 статті 54 та частиною 2 статті 58 Кодексу, заявлену декларантом митну вартість за ціною договору щодо товарів які імпортуються визнати не можливо. Посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МКУ. Жодних вимог у порядку ч.6 ст. 55 МКУ від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2 в та 2 г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами ст.ст. 62, 63 МК України, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ст.64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: ЕМД від 10.12.2020 № UA500020/2020/237822 та Рішення про визначення митної вартості від 23.04.2021 № UA100480/2021/610117/1 (митна вартість становить 3,82 USD за кг.) Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу.
Позивач 05.08.2021 подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ UA100230/2021 /323007, вказавши в ній в графі 43 порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом - 6, та визначивши в графі 47 митні платежі, нараховані позивачу відповідачем та різницю між сумами платежів.
Згідно з специфікацією № 22864 від 23.04.2021 сторони договору погодили поставку товару на територію України, зокрема сонячних модулів (надалі - "товар").
05.08.2021 з метою митного оформлення зазначених товарів, позивач подав до Київської митниці Держмитслужби (відповідач) митну декларацію ІМ 40 ДЕ UA 100230/2021/323024 визначивши опис товару вказаної декларації як "Прилади напівпровідникові фоточутливі, сонячні фотогальванічні елементи: Solar Modules 540W/Сонячні модулі 540W"
Разом з декларацію були подані наступні документи:
- Пакувальний лист (Packing list) № JAFX2104230722PAH від 23.04.2021;
- Рахунок - фактура (Invoice) № JAFX2104230722PAH від 23.04.2021;
- Коносамент (Bill of landing) № 145100119995;
- Прейскурант (прайс-лист);
- Договір міжнародної купівлі-продажу товарів № JAI-PAH20122501М від 23.11.2020;
- Специфікація № 22864 від 23.04.2021;
- Висновок експертного дослідження товару № 523/21 від 02.08.2021.
05.08.2021 відповідачем було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100230/2021/00785 через необхідність внесення змін до гр 12, 45, 46, 47 графи ВМД після прийняття МД до митного оформлення.
Було вказано, що для забезпечення можливості прийняття митної декларації необхідно подати нову декларацію за більшою величиною вартості таких товарів.
Також 05.08.2021 відповідач приймає Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2021/610278/2, зазначаючи, що вартість товару слід визначати за 6 методом. Обставини прийняття такого рішення зазначені в графі 33 Рішення, згідно до якого відповідно до частини 3 статті 53 МКУ за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за митною декларацією встановлено, що:
1) згідно комерційного інвойса від 23.04.2021 № JAFX2104230722PAH товар поставляється на умовах CFR Одеса, відповідно до наданого прайс-листа вартість ціна за одиницю товару визначена на умовах FOB. Що не дає однозначно ідентифікувати, що наданий до митного оформлення прайс-лист є саме на поточну поставку, а також з урахуванням умов поставок не можливо прайс-листом підтвердити вартість товару;
2) Пунктом 8 специфікації від 23.04.2020 № 22864 до зовнішньоекономічного контракту від 23.11.2020 № JAI-PAH2012250ЇМ передбачено, що всі банківські комісії, включаючи комісії банків-кореспондентів, сплачує покупець. При цьому в жодному з поданих документів не обумовлено суми комісії, яка необхідна для включення до заявленої митної вартості. Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Керуючись вимогами частин 2,3,4 ст. 53, ст. 54 МКУ декларанту повідомляємо про необхідність надання наступних додаткових документів протягом 10 календарних для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності): - документальне підтвердження суми комісії під час перерахування коштів, - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - виписку з бухгалтерської документації; - прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам. У зв'язку із зазначеним, керуючись положеннями частини 6 статті 54 та частиною 2 статті 58 Кодексу, заявлену декларантом митну вартість за ціною договору щодо товарів які імпортуються визнати не можливо. Посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МКУ. Жодних вимог у порядку ч. 6 ст. 55 МКУ від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2 в та 2 г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами ст.ст. 62, 63 МК України, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ст.64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2г - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: ЕМД від 10.12.2020 № UA500020/2020/237822 та Рішення про визначення митної вартості від 23.04.2021 № UA 100480/2021/610117/1 (митна вартість становить 3,82 USD за кг.) Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу
Позивач 05.08.2021 подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ UA100230/2021/323068, вказавши в ній в графі 43 порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом - 6, та визначивши в графі 47 митні платежі, нараховані позивачу відповідачем та різницю між сумами платежів.
Згідно до специфікації № 23321 від 25.05.2021 сторони договору погодили поставку товару на територію України, зокрема сонячних модулів (надалі - "товар"),
11.08.2021 з метою митного оформлення зазначених товарів, позивач подав до Київської митниці Держмитслужби (відповідач) митну декларацію ІМ 40 ДЕ UА100230/2021/323811 визначивши опис товару вказаної декларації як "Прилади напівпровідникові фоточутливі, сонячні фотогальванічні елементи: Solar Modules 540WСонячні модулі 540W"
Разом з декларацію були подані наступні документи:
- Пакувальний лист (Packing list) № JAFX2105250890SET від 25.05.2021;
- Рахунок - фактура (Invoice) № JAFX2105250890SET від 25.05.2021;
- Коносамент (Bill of landing) № 145100124859;
- Прейскурант (прайс-лист);
- Договір міжнародної купівлі-продажу товарів № JAI-PAH20122501М від 23.11.2020;
- Специфікація № 23321 від 25.05.2021;
- Висновок експертного дослідження товару № 551/21 від 10.08.2021.
11.08.2021 відповідачем було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100230/2021/00819 через необхідність внесення змін до гр. 12, 45, 46, 47 графи В МД після прийняття МД до митного оформлення.
Також 29.07.2021 відповідач приймає Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2021/610291/2, зазначаючи, що вартість товару слід визначати за 6 методом. Обставини прийняття такого рішення зазначені в графі 33 Рішення, згідно до якого відповідно до частини 3 статті 53 МКУ за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за митною декларацією від 11.08.2021 № UA100230/2021/323811 встановлено:
1) згідно комерційного інвойса від 25.05.2021 № JAFX2105250890SET товар поставляється на умовах CFR Одеса, відповідно до наданого прайс-листа вартість ціна за одиницю товару визначена на умовах FOB, що не дає однозначно ідентифікувати, що наданий до митного оформлення прайс-лист є саме на поточну поставку, а також з урахуванням умов поставок не можливо прайс-листом підтвердити вартість товару;
2) Пунктом 2.3 та 4.2 зовнішньоекономічного контракту передбачено, що строки поставки товару обумовлені в інвойсі на кожну партію, та є невід'ємною частиною контракту. Разом з тим в інвойсі вказана інформація відсутня;
3) Пунктом 5,4 зовнішньоекономічного контракту передбачено, що покупець сплачує продавцю загальну вартість товару у порядку визначеному в інвойсі. Разом з тим в інвойсі вказана інформація відсутня.
4) невідповідність щодо переходу права власності на товар відповідно до п 3.5 право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент розмитнення товарів в Україні, що відповідає даті вантажної митної декларації, але не раніше повної оплати за товари згідно з проформою-рахунком або рахунком-фактурою. Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Керуючись вимогами частин 2,3,4 ст. 53, ст. 54 МКУ декларанту повідомляємо про необхідність надання наступних додаткових документів протягом 10 календарних для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності):- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - виписку з бухгалтерської документації; - прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам. У зв'язку із зазначеним, керуючись положеннями частини 6 статті 54 та частиною 2 статті 58 Кодексу, заявлену декларантом митну вартість за ціною договору щодо товарів які імпортуються визнати не можливо. Посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МКУ. Жодних вимог у порядку ч.6 ст. 55 МКУ від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2 в та 2 г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами ст.ст. 62, 63 МК України, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч. 2 ст.64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2г - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: ЕМД від 10.12.2020 № UA5 00020/2021/237822та Рішення про визначення митної вартості від 09.06.2021 № UA 100480/2021/610181/2 (митна вартість становить 3,82 USD за кг.) Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу.
У зв'язку з наведеним позивач був змушений 29.07.2021 подати нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ UA100230/2021/323841, вказавши в ній в графі 43 порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом - 6, та визначивши в графі 47 митні платежі, нараховані позивачу відповідачем та різницю між сумами платежів.
Згідно з специфікацією № 23076 від 13.05.2021 сторони договору погодили поставку товару на територію України, зокрема сонячних модулів (надалі - "товар"),
13.08.2021 з метою митного оформлення зазначених товарів, позивач подав до Київської митниці Держмитслужби (відповідач) митну декларацію ІМ 40 ДЕ UА100230/2021/324093 визначивши опис товару вказаної декларації як "Прилади напівпровідникові фоточутливі, сонячні фотогальванічні елементи: Solar Modules 455W/Coнячні модулі 455W"
Разом з декларацію були подані наступні документи:
- Пакувальний лист (Packing list) № JAXN210425015 від 13.05.2021;
- Рахунок - фактура (Invoice) № JAXN210425015 від 13.05.2021;
- Коносамент (Bill of landing) № 145102422580;
- Прейскурант (прайс-лист);
- Договір міжнародної купівлі-продажу товарів № JAI-PAH20122501M від 23.11.2020;
- Специфікація № 23076 від 13.05.2021;
- Висновок експертного дослідження товару № 661/21 від 11.08.2021.
13.08.2021 відповідачем було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA199230/2021/00823 через необхідність внесення змін до гр.12, 45, 46, 47 графи ВМД після прийняття МД до митного оформлення.
Було вказано, що для забезпечення можливості прийняття митної декларації необхідно подати нову декларацію за більшою величиною вартості таких товарів.
Також 13.08.2021 відповідач приймає Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2021/610295/2, зазначаючи, що вартість товару слід визначати за 6 методом. Обставини прийняття такого рішення зазначені в графі 33 Рішення, згідно до якого відповідно до частини 3 статті 53 МКУ за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за митною декларацією встановлено, що
1) згідно комерційного інвойса від 13.05.2021 № JAXN210425015 товар поставляється на умовах CFR Одеса, відповідно до наданого прайс-листа вартість ціна за одиницю товару визначена на умовах FOB. Що не дає однозначно ідентифікувати, що наданий до митного оформлення прайс-лист є саме на поточну поставку, а також з урахуванням умов поставок не можливо прайс-листом підтвердити вартість товару;
2) Пунктом 8 специфікації від 13.05.2020 № 23076 до зовнішньоекономічного контракту від 23.11.2020 № JAI-PAH20122501М передбачено, що всі банківські комісії, включаючи комісії банків-кореспондентів, сплачує покупець. При цьому в жодному з поданих документів не обумовлено суми комісії, яка необхідна для включення до заявленої митної вартості.
Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних. Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Керуючись вимогами частин 2,3,4 ст. 53, ст. 54 МКУ декларанту повідомляємо про необхідність надання наступних додаткових документів протягом 10 календарних для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності):- документальне підтвердження суми комісії під час перерахування коштів, - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - виписку з бухгалтерської документації; - прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам. У зв'язку із зазначеним, керуючись положеннями частини 6 статті 54 та частиною 2 статті 58 Кодексу, заявлену декларантом митну вартість за ціною договору щодо товарів які імпортуються визнати не можливо. Посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МКУ. Жодних вимог у порядку ч.6 ст. 55 МКУ від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2 в та 2 г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами ст.ст. 62, 63 МК України, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч. 2 ст.64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: ЕМД від 10.12.2020 № UA500020/2021/237822 та Рішення про визначення митної вартості від 23.04.2021 № UA100480/2021/610117/1 (митна вартість становить 3,82 USD за кг.) Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу
Позивач 13.08.2021 подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ UA100230/2021 /324137, вказавши в ній в графі 43 порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом - 6, та визначивши в графі 47 митні платежі, нараховані позивачу відповідачем та різницю між сумами платежів.
Згідно з специфікацією № 23186 від 14.05.2021 сторони договору погодили поставку товару на територію України, зокрема сонячних модулів (надалі - "товар"),
07.08.2021 з метою митного оформлення зазначених товарів, позивач подав до Київської митниці Держмитслужби (відповідач) митну декларацію ІМ 40 ДЕ UA100230/2021/323379 визначивши опис товару вказаної декларації як "Прилади напівпровідникові фоточутливі, сонячні фотогальванічні елементи: Solar Modules 535W/Сонячні модулі 535W"
Разом з декларацію були подані наступні документи:
- Пакувальний лист (Packing list) № JAFX2105140812-3 від 14.05.2021;
- Рахунок - фактура (Invoice) № JAFX2105140812-3 від 14.05.2021;
- Коносамент (Bill of landing) № 145100121981;
- Прейскурант (прайс-лист);
- Договір міжнародної купівлі-продажу товарів № JAI-PAH20122501М від 23.11.2020;
- Специфікація № 23186 від 14.05.2021;
- Висновок експертного дослідження товару № 534/21 від 04.08.2021.
07.08.2021 відповідачем було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Було вказано, що для забезпечення можливості прийняття митної декларації необхідно подати нову декларацію за більшою величиною вартості таких товарів.
Також 29.07.2021 відповідач приймає Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2021/610283/2, зазначаючи, що вартість товару слід визначати за 6 методом. Обставини прийняття такого рішення зазначені в графі 33 Рішення, згідно до якого відповідно до частини 3 статті 53 МКУ за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за митною декларацією від 07.08.2021 № UA100230/2021 /323379 встановлено:
1) згідно комерційного інвойса від 14.05.2021 № JAFX2105140812-3 товар поставляється на умовах CFR Одеса, відповідно до наданого прайс-листа вартість ціна за одиницю товару визначена на умовах FOB. Що не дає однозначно ідентифікувати, що наданий до митного оформлення прайс-лист є саме на поточну поставку, а також з урахуванням умов поставок не можливо прайс-листом підтвердити вартість товару;
2) Пунктом 2.3 та 4.2 зовнішньоекономічного контракту передбачено, що строки поставки товару обумовлені в інвойсі на кожну партію, та є невід'ємною частиною контракту. Разом з тим в інвойсі вказана інформація відсутня;
3) Пунктом 5,4 зовнішньоекономічного контракту передбачено, що покупець сплачує продавцю загальну вартість товару у порядку визначеному в інвойсі. Разом з тим в інвойсі вказана інформація відсутня.
4) невідповідність щодо переходу права власності на товар відповідно до п 3.5 право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент розмитнення товарів в Україні, що відповідає даті вантажної митної декларації, але не раніше повної оплати за товари згідно з проформою-рахунком або рахунком-фактурою. Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Керуючись вимогами частин 2, 3, 4 ст. 53, ст. 54 МКУ декларанту повідомляємо про необхідність надання наступних додаткових документів протягом 10 календарних для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності):- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - виписку з бухгалтерської документації; - прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам. У зв'язку із зазначеним, керуючись положеннями частини 6 статті 54 та частиною 2 статті 58 Кодексу, заявлену декларантом митну вартість за ціною договору щодо товарів які імпортуються визнати не можливо. Посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МКУ. Жодних вимог у порядку ч.6 ст. 55 МКУ від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2 в та 2 г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами ст.ст. 62, 63 МК України, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч.2 ст.64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2г - резервного методу.
Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: ЕМД від 10.12.2020 № UA500020/2021/237822 та Рішення про визначення митної вартості від 09.06.2021 JVeUA 100480/2021/610181/2 (митна вартість становить 3,82 USD за кг.) Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу .
Позивач 07.08.2021 подати нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ UA100230/2021/323385, вказавши в ній в графі 43 порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом - 6, та визначивши в графі 47 митні платежі, нараховані позивачу відповідачем та різницю між сумами платежів.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмов, вважаючи їх необґрунтованими та протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною першою ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі "Оцінка товарів для митних цілей", згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.
При цьому суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.
Як стверджує відповідач, під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, та перевірки документів поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, було встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд не погоджується з доводами відповідача, з огляду на таке.
Позивачем з метою митного оформлення товарів за заявленою декларантом митною вартістю були надані документи, які містять дані, що піддаються обчисленню, і підтверджують митну вартість товарів за ціною договору, задекларовану позивачем, підтверджують правомірність обраного методу митного режиму імпорту - основний, а саме: прямий контракт з продавцем (без посередників, біржових торгів, договорів комісії, інше); специфікація, в якій зазначена вартість товару; коносамент, в якому зазначено постачальника та отримувача товару, вагу товару і умови поставки; прайс-лист виробника; пакувальний лист; автотранспортна накладна; комерційна пропозиція; декларація про походження товару; експертне дослідження щодо визначення вартості сонячних модулей.
З огляду на вказане, суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Митному органу витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Щодо наявності у митного органу інформації щодо митних оформлень подібних товарів за рівнями митної вартості, вищими за митну вартість оцінюваного товару, то митним органом не було враховано, що отримана з бази даних інформація про МД, на яку відповідач посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару дійсно було імпортовано до України, та той факт що митним органом було застосовано резервний метод коригування митної вартості товарів по МД на яку він посилається.
Відомості з інформаційних баз даних відповідача мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі данні не можуть мати більше значення, ніж наданні декларантом первинні документи на товар. Розбіжність між рівнем заявленої митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої позивачем митної вартості товару, так як торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися на інформації баз даних митного органу, оскільки порядок їх формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання їх даних суб'єктами господарювання під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності МК України, не передбачено.
Необхідно зазначити, в базах митного органу, відсутня інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованого товару, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Також в рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем, всупереч вказаним вище правовим нормам, не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.
Щодо застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості товарів варто зауважити таке.
Відповідно до ч.5 ст.55 МК України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
Частина четверта статті 57 МК України визначає, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Процедура витребування додаткових документів є одним із шляхів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, а тому не може вважатися консультацією під час якої, здійснюється послідовний вибір методів визначення митної вартості товарів та обмін інформацією.
Консультація проводиться до прийняття рішення, при цьому жодної довідкової інформації про можливість застосування того чи іншого методу, а також про наявні у відповідача відомостей про рівень митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів відповідачем не було надано позивачу.
У зв'язку з цим, суд зазначає, що дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі незгоди митного органу із митною вартістю імпортованого товару він відповідно до вимог статті 266 МК України, зобов'язаний провести процедуру консультацій, у ході яких мав би дійти висновків щодо застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товарів.
Суд звертає увагу, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може вважатися заниженням митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару та не може бути достатньою підставою для відмови в здійсненні митного оформлення товару.
Цей висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленій у постанові від 18.08.2021 у справі № 821/1050/17.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 21.08.2018 у справі № 804/1755/17 зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Втім митний орган в оскаржуваних рішеннях крім номерів та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не навів обґрунтованих пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, та не зазначив докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Щодо зауважень митного органу до прайс-листа виробника товарів, суд зазначає, що вони є безпідставними, оскільки обов'язкове подання такого документу частиною статті 53 МК України не передбачено. До митного оформлення позивачем надано інші додаткові документи, в тому числі, експортна декларація країни відправлення із зазначенням умовах поставки CFR. Також, пунктом 2 та 3 Специфікації, що є невід'ємного частиною основного, обов'язкового документа - Договору, встановлено, що ціни розраховані на умовах CFR, умови кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.
Отже, оскільки прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару конкретному покупцю, а й на загальний доступ можливих покупців на власний розсуд.
Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів. Умови поставки, зазначені в прайс-листі є безвідносними до позивача, на відміну від Специфікації, експортної декларації та інвойсу, які, відповідно, містять умови поставки: CFR.
Також суд зазначає , що у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а тому картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення мала б містити вичерпні роз'яснення вимог для митного оформлення товару. Зауважимо, що неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Відповідачем не зазначено які конкретно документи не дали можливості підтвердження заявленої митної вартості, замість того наведені зауваження до додаткового документа - прайс-листа. Також, суд зазначає, що зазначені посилання на пункти контракту не містять будь-яких ґрунтовних підстав, зазначені посилання описують інший контракт, який до предмету розгляду не має жодного відношення. Контракт, на підставі якого здійснювався імпорт, містить посилання на Специфікацію, як невід'ємну його частину, містить всі необхідні та визначені сторонами істотні умови, розділи та пункти.
Щодо зауважень з приводу пунктів 2.3 та 4.2 зовнішньоекономічного контракту, то суд зазначає, що пункт 2.3. стосується загальної суми договору, а пункт 4.2. говорить лише про новизну та відсутність експлуатації. В свою чергу вся необхідна відповідна інформація містить у Специфікації: а саме "строк поставки товару" - пункт 4. Ціна та порядок сплати чітко визначений у Специфікаціях - пункти 2 та 8.
Щодо невідповідність переходу права власності на товар, суд зазначає , що умови поставки зазначаються до кожної окремої партії у Специфікаціях - пункт 3 "Умови поставки", перехід права власності на товар описано у договорі. Обставина переходу права власності є договірною між сторонами договору, що на митну вартість не впливає.
Щодо банківської комісії суд зазначає, що відповідно, до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності.
Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Суд зазначає, що наведений перелік не містить в собі визначення банківської комісії, як складової митної вартості товару, при цьому, відповідно до ч. 11 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача щодо не підтвердження позивачем митної вартості товару, враховуючи відсутність визначеної суми банківської комісії, оскільки приписами Митного кодексу України не передбачено включення такої комісії до митної вартості товару.
Відповідачем не зазначено які конкретно документи не дали можливості підтвердження заявленої митної вартості, замість того наведені зауваження до додаткового документа - прайс-листа.
Також суд звертає увагу, що відповідачем зазначено номера МД (ЕМД від 10.12.2020 № UА500020/2021/237822 та Рішення про визначення митної вартості від 23.04.2021 № UА 100480/2021/610117/1 та від 09.06.2021 № UА 100480/2021/610181/2 (митна вартість становить 3, 82 USD за кг.), які нібито були оформлені раніше щодо ідентичних товарів, але за більшою митною вартістю.
Однак крім номера МД та номера Рішення, в рішенні не зазначено жодних ідентифікаторів, серед яких можуть бути Торгова марка, виробник, умови поставки, тощо, що у разі ідентичності дали би підстави вважати тотожність із товарами, які розмитнював позивач. Однак, навіть абсолютна ідентичність не дає підстави для підняття за резервним методом. Це також свідчить про незаконність, протиправність дій відповідача та прийнятих ним карток відмови.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Тому суд дійшов висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
З наведеного випливає, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку із чим дійшов висновку, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картка відмови є такими, що підлягає визнанню протиправними та скасуванню.
Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати: картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.07.2021 № UA100230/2021/00754; рішення про коригування митної вартості товарів від 29.07.2021 № UA100230/2021/610263/2; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.08.2021 № UA100230/2021/00784; рішення про коригування митної вартості товарів від 04.08.2021 № UA100230/2021/610277/2; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.08.2021 № UA100230/2021/00785 рішення про коригування митної вартості товарів від 05.08.2021 № UA100230/2021/610278/2; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.08.2021 № UA100230/2021/00819; рішення про коригування митної вартості товарів від 11.08.2021 № UA100230/2021/610291/2; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.08.2021 № UA100230/2021/00823; рішення про коригування митної вартості товарів від 13.08.2021 № UA100230/2021/610295/2; картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.08.2021 № UА100230/2021/00801; рішення про коригування митної вартості товарів від 07.08.2021 № UA 100230/2021/610283/2.
Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору, сплачену позивачем при зверненні до суду.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати картку відмови Київської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.07.2021 № UA100230/2021/00754 та рішення про коригування митної вартості товарів від 29.07.2021 № UA100230/2021/610263/2.
Визнати протиправними та скасувати картку відмови Київської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.08.2021 № UA100230/2021/00784 та рішення про коригування митної вартості товарів від 04.08.2021 № UA100230/2021/610277/2.
Визнати протиправними та скасувати картку відмови Київської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.08.2021 № UA100230/2021/00785 та рішення про коригування митної вартості товарів від 05.08.2021 № UA100230/2021/610278/2.
Визнати протиправними та скасувати картку відмови Київської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.08.2021 № UA100230/2021/00819 та рішення про коригування митної вартості товарів від 11.08.2021 № UA100230/2021/610291/2.
Визнати протиправними та скасувати картку відмови Київської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.08.2021 № UA100230/2021/00823 та рішення про коригування митної вартості товарів від 13.08.2021 № UA100230/2021/610295/2.
Визнати протиправними та скасувати картку відмови Київської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.08.2021 № UА100230/2021/00801 та рішення про коригування митної вартості товарів від 07.08.2021 № UA100230/2021/610283/2.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''КОМЕРС ПЛЕЙС. УКРАЇНА" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Борщагівська, буд. № 154, офіс № 26, код ЄДРПОУ 39819935) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. № 8-А, код ЄДРПОУ 43997555) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 30 294,17 грн (тридцять тисяч двісті дев'яносто чотири гривні сімнадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Басай О.В.