03 квітня 2025 року № 320/15353/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу поліції № 4 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Відділу поліції № 4 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ВП № 4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області щодо невжиття заходів за заявою ОСОБА_1 від 16.01.2025 року за вхідним номером ЄО 501 про домашнє насильство;
- зобов'язати ВП № 4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області поновити розгляд заяви ОСОБА_1 , скласти адміністративний протокол за ст. 173-2 КУпАП та направити матеріали справи до суду;
- ???зобов'язати ВП № 4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області надати ОСОБА_1 письмову відповідь про виконання дій;
- зобов'язати долучити записи з боді-камер поліції за викликом позивача від 12.01.2025 року.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Щодо недоліків заяви.
Так, згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Суд звертає увагу на те, що в порушення зазначених вимог, у позовній заяві не вказано: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - відповідача у справі, також відомостей про відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
Щодо змісту позовних вимог.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Судом встановлено, що зміст позовних вимог, сформульований позивачем, є недостатньо конкретизованим, оскільки позивач не вказав чітко, у чому саме полягала бездіяльність працівників поліції, що є підставою для оскарження їх дій або бездіяльності. Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має надати чітке і конкретне обґрунтування своїх вимог, що дозволить суду зрозуміти, які саме дії чи бездіяльність органу поліції порушують права позивача.
Позивач повинен більш детально описати, у чому саме полягає бездіяльність поліції та вказати, які конкретні обов'язки поліція не виконала відповідно до законодавства або внутрішніх процедур.
Таким чином, зміст позовних вимог до Відділу поліції № 4 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області у даній справі має бути уточнений і конкретизований відповідно до вимог процесуального законодавства.
Щодо доказів сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою КП «Діловодство спеціалізованого суду». Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять у автоматичному режимі до КП «Діловодство спеціалізованого суду», при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.
Так, суд звертає увагу, що згідно ч. 3 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору визначені у ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір, ставка якого складає 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3 028 грн. 00 коп.
Таким чином, стороні позивача необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп. та надати відповідний документ про його сплату чи зазначити докази, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (за їх наявності).
При цьому суд роз'яснює, що під поняттям «усунення недоліку» розуміється подання в суд документу про сплату судового збору, а не сплата у встановлений строк без своєчасного надання суду доказу (документу) про сплату (відповідна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі № 910/10366/17).
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 року у справі № 607/23244/21 (14-116цс22) апеляційному оскарженню лише разом з рішенням суду підлягає ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, якщо суд першої інстанції у цій ухвалі встановлює розмір судового збору, який позивач (заявник) має сплатити при зверненні до суду, або порядок його обчислення, однак особа не погоджується або з таким розміром, або з порядком його обчислення. Такі ухвали суду першої інстанції не підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду. Також не підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Висновки суду.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 171 цього Кодексу.
За змістом до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України , то таку слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом семи днів з дня отримання ухвали, шляхом:
- подання уточненої позовної заяви з усіма доданими до неї документами з конкретизацією позовних вимог;
- надання документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу поліції № 4 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Позивачу надається семиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу поліції № 4 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вісьтак М.Я.