03 квітня 2025 року № 826/1423/18
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №826/1423/18 за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2018 адміністративний позов задоволено.
22 жовтня 2018 року Окружним адміністративним судом міста Києва було видано стягувачу виконавчий лист.
Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження №57516318. В подальшому, державним виконавцем, 16.12.2019 прийнято постанову про закриття виконавчого провадження у справі.
Позивач звернувся до суду та рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2019 у справі №640/1916/19 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві про закінчення виконавчого провадження ВП № 57516318 від 23.01.2019 р. Зобов'язано Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві відновити виконавче провадження ВП № 57516318 не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. Присуджено до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 768, 4 грн.
Позивач стверджує, що боржник позивачу виплатив пенсію за віком не з 01.12.2017, як указано у рішенні суду, а з 01.09.2018. У зв'язку з чим, позивач звернувся з заявою про роз'яснення невиплати пенсії, а також з роз'ясненнями у письмовому варіанті щодо сум виплат по заборгованості. відповіді не отримано.
Позивач подав заяву про встановлення судового контролю, шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення у даній справі №826/1423/18.
Вирішуючи заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі, суд виходить з такого.
Згідно частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Оскільки статтею 382 КАС України не встановлений порядок розгляду заяви позивача про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, тому розгляд вказаної заяви проведено у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З системного аналізу вказаних правових норм слідує, що статтею 382 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу.
Разом з тим, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 640/3719/18.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що приписами статті 382 КАС України не передбачено право позивача на звернення до суду з заявою про встановлення судового контролю з виконанням рішення, зазначене повноваження є правом суду та вирішується на його розсуд на стадії прийняття рішення.
Зазначеній нормі кореспондують положення пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України, згідно з якими у разі необхідності у резолютивній частині вказується про порядок і строк виконання рішення.
Відтак, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі - суд може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Таким чином, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі - суд може лише під час прийняття рішення у справі.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов'язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.
У даному випадку при ухваленні рішення судом судовий контроль не встановлювався.
Враховуючи викладене, суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати судовий контроль за заявою позивача вже після ухвалення рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/18826/14.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
У свою чергу, матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження", що забезпечує виконання рішення суду в порядку, встановленому цим Законом.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини 8 статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
З огляду на зазначене суд не знаходить підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №826/1423/18.
Керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 256, 293, 295, 382 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 826/1423/18 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України.
Суддя Лиска І.Г.