03 квітня 2025 рокуСправа № 160/6949/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі клопотання представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (49001, м. Дніпро, вул. Короленка, 4; ЄДРПОУ 38598371) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
05.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 31.12.2019 року у належному та повному обсязі;
-зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44: з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно з застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум за січень 2016 - травень 2017; з 01.03.2018 по 31.12.2019 з застосуванням норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 у фіксованому обсязі на рівні 81 033,70 (вісімдесят одна тисяча тридцять три гривні 70 копійок) за вирахуванням раніше сплачених сум за грудень 2018 - грудень 2019.
10.03.2025 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
12.03.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.
В обґрунтування клопотання представником відповідача зазначено, що із матеріалів справи, спір у ній виник у зв'язку з виплатою індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2019.
На думку позивача норми законодавства України повинні бути застосовані в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду із даним позовом, а саме - 05.03.2025, які встановлюють тримісячний строк для такого звернення.
Враховуючи наведене, представник відповідача вважає, що позивачем пропущено строки звернення до суду.
Вирішуючи заявлене представником відповідача клопотання, суд зазначає про наступне.
Щодо періодів з 01.01.2016 по 31.12.2019 не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1, 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами частин 1 та 2 статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Верховний Суд у постанові від 07.02.2022 року по справі №420/7697/21 зазначив, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Суд зазначає, що станом на момент виникнення спірних правовідносин (нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 31.12.2019) частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Отже на спірні правовідносини розповсюджуються положення частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022), оскільки право позивача на звернення до суду із цим позовом, відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022),
Означеної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 20.11.2023 року у справі №160/5468/23.
З означеного суд доходить висновку, що строк звернення до суду в даному випадку позивачем не пропущено.
За таких обставин, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, без розгляду.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (49001, м. Дніпро, вул. Короленка, 4; ЄДРПОУ 38598371) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Царікова