31 березня 2025 року Справа № 160/8894/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (Троїцька площа, 2А, Дніпро, Дніпропетровська область, 49000, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправним та скасування наказу,-
26.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції № 760 від 31.12.2024 року “Про застосування до працівника УПП в Дніпропетровській області ДПП дисциплінарного стягнення » за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пункту 1 частини першої статті 18, частини п'ятої та шостої статті 34 ЗУ “Про Національну поліцію», підпунктів 1, 10 пункту 3.1 розділу 3 посадової інструкції інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП в Дніпропетровській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 13.11.208 № 5110 “ Про затвердження посадових інструкцій », відповідно до пункту 4 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП в Дніпропетровській області ДПП, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Також до позовної заяви представником позивача додано заяву про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем зазначено, що ОСОБА_1 був ознайомлення з наказом по особовому складу №760 від 31.12.2024 лише 29.01.2025, про що свідчить його особиста підпис на наказі.
Копія наказу № 760 від 31.12.2024 не була надана позивачу під час ознайомлення, а отримана останнім лише 13.02.2024 шляхом надання можливосі зробити його фото, що призвело до пропуску 15-ти денного строку звернення до суду з відповідним позовом. У відповідача відсутні докази надання копії наказу позивачу.
Згідно Довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського від 02.02.2025 ОСОБА_1 знаходився на лікарняному з 02.02.2025 по 06.02.2025.
Відразу після отримання копії наказу № 760 позивач звернувся до адвоката В.В.Санцевич для надання юридичних послуг.
17.02.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду було подано позовну заяву про визнання протиправним та скасування наказу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року по справі № 160/5261/25 позовну заяву залишено без розгляду. Повний текст ухвали складено 24.03.2025 року.
Згідно з указом президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», воєнний стан запроваджено з 5:30 24 лютого 2022 року.
Згідно з Наказом Голови Верховного Суду від 04.03.2022, варто ураховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Згідно рішення Ради Суддів України від 24.02.2022 «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією збоку рф» рекомендовано: процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.
З урахуванням наведеного представник позивача просить суд поновити позивачу строк звернення до суду.
Розглянувши заяву про поновлення строку, суд зазначає про наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У силу частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, внесені зміни до Дисциплінарного статуту НП України, доповнивши Статут розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період воєнного стану».
Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут НП України) передбачено, що:
- поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2023 у справі № 120/7567/22 зазначив, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким у заявленому спорі є Дисциплінарний статут НП України.
При наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29.01.2019 у справі № 807/257/14.
У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.
Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній. У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, «молодша норма» припиняє суперечливу до неї «старшу»: цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.
Тобто у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут НП України, що затверджений Законом України, і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.
Згідно зі статтею 13 Дисциплінарного статуту НП України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Таким чином, в період дії воєнного стану, згідно з абзацом 1 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП України, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Тобто цим пунктом охоплено такі види дисциплінарних стягнень, як зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність.
Абзацом 2 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП України визначено, що у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Отже спеціальним строком для звернення до адміністративного суду у справах щодо оскарження поліцейським застосованого до нього у період дії воєнного стану дисциплінарного стягнення є 15-денний строк, установлений частиною 4 статті 31 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII, перебіг якого розпочинається з дня ознайомлення поліцейського із відповідними наказами.
Такий строк у період воєнного стану законодавцем визнано достатнім для оскарження дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади.
Відтак, позивач ознайомився з оскарженим наказом 29.01.2025, тобто п'ятнадцятиденний строк на його оскарження спивав 13.02.2025.
Згідно довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського від 02.06.2025, позивач перебував на лікарняному з 02.02.2025 по 05.02.2025 включно. Тобто граничний строк оскарження оспорюваного наказу становить 17.02.2025.
17.02.2025, тобто в останній день строку на оскарження, позивач звернувся до суду з позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу залишено без розгляду.
Повний текст ухвали складено 24.03.2025.
Тобто з урахуванням наведеного строк звернення до суду спливає 25.03.2025, а позов подано - 26.03.2025.
При цьому суд звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11.04.2024 у справі №990/330/23, відповідно до яких Верховний Суд дійшов висновку, що залишення судом без розгляду позову не може бути підставою для поновлення йому строку для звернення до адміністративного суду з позовом.
Таким чином, суд доходить висновку, що строк звернення до суду позивача з даним позовом сплинув в день подачі позивачем первісного позову - 17.02.2025.
Будь-яких поважних причин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, позивачем не вказано.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи зазначене вище, суд вбачає за необхідне надати можливість позивачу подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду із означеною позовною заявою.
Враховуючи вищевикладене та у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.
Для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із обґрунтуванням підстав поважності пропуску такого строку та підтвердження таких підстав відповідними доказами або заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду із даною позовною заявою.
Керуючись ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Адміністративний ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із обґрунтуванням підстав поважності пропуску такого строку та підтвердження таких підстав відповідними доказами або заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду із даною позовною заявою.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Царікова