Справа № 570/1198/25
Номер провадження 3/570/671/2025
02 квітня 2025 року м. Рівне
Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Таргоній М.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції Рівненській області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, прож. АДРЕСА_1 , з середньою-спеціально освітою, працюючу фельдшером КП "Рівненський ОЦЕМД та МК", розлучена, на утриманні 1 неповнолітня дитина, п/в НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , ід.н. НОМЕР_3 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
14 березня 2025 р. о 14 год. 12 хв. на вул. Центральній, 22 в с. Клевань Рівненського району Рівненської області водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Daewoo Matiz , д.н.з. НОМЕР_4 , не була уважним та не стежила за дорожньою обстановкою, не врахувала дорожню обстановку, не вибрала безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух тз, внаслідок чого допустила наїзд на неповнолітнього пішохода ОСОБА_2 , 2011 р.н., в результаті чого було заподіяно матеріальну шкоду (зіпсовано одяг). Такими діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.3б, 12.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , якій роз'яснено права передбачені ст. 268 КУпАП, свою вину у вчиненні зазначеного правопорушення заперечувала вважаючи, що швидкість руху її автомобіля не перевищувала максимально допустиму внаселеному пункті а неповнолітня пішохід (дівчинка) раптово вийшла на проїзду частину дороги. Також ОСОБА_1 висувала версії, що дитина сама впала на дорозі, а не через наїзд на неї (контактування із) автомобілем. При цьому, ОСОБА_1 своїми поясненнями фактично підтвердила вказані обставини порушення нею вимог ПДР та вчинення нею зазначеної ДТП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні порушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи. Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши зазначені матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху (п. 2.3б,12.1), що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Обставини вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення вказано у протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 271273 від 14.03.2025 р. та підтверджуються відомостями із матеріалів справи (а.с. 1-7). Наявність винуватості водія ОСОБА_1 в порушенні вказаних вимог ПДР підтверджується відомостями зі схеми протоколу огляду місця події та фототаблиці (на фото 2 зафіксовано, що під лівим переднім колесом автомобіля знаходиться пакет із речами, який переносила неповнолітній пішохід). Інфоромація про подію зареєстровано по лінії 102 із зазначенням про наїзд водієм ОСОБА_1 , яка керувала автомобіля Daewoo Matiz, д.н.з. НОМЕР_4 , на неповнолітього пішохода ОСОБА_2 , 2011 р.н., яка перебігала дорогу з права на ліво по ходу руху автомобіля. В результаті ДТП неповнолітня ОСОБА_2 , 2011 р.н., була госпіталізована ШМД до Рівненської обласної дитячої лікарані з діагнозом забій лівої гомілки, осаднення обличчя. Після надання медичної допомоги відпущена додому. Відносно водія складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 3). Також обставини ДТП підтверджуються із письмових пояснень ОСОБА_1 (а.с. 4). У сукупності встановлені обставини вказують на те, що ОСОБА_1 допустила порушення зазначених вимог ПДР із настанням вказаних наслідків для неповнолітньої потерпілої, в т.ч. пошкодження її одягу.
У даному випадку наявна у протоколі невідповідність про анкетні дані потерпілої, не означає того, що подія взагалі не мала місця, а водієм не порушено вимоги ПДР, як і не вказує на неправомірність вказаного протоколу. Така невідповідність є формальною та усунута шляхом перевірки інших зазначених вище документів навявних у справі щодо обставин події, які досліджені судом та із а.с. 5 (див також. щодо формальних неточностей Постанова Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 826/10888/18).
Вказані відомості підтверджують те, що ОСОБА_1 керував зазначеним транспортним засобом на автодорозі, порушила вимоги ПДР, внаслідок чого мала місце ДТП із зазначеними наслідками. Наведене також спростовує доводи ОСОБА_1 про її невинуватість. Такі аргументи суд вважає помилковими, непідтвердженими, такими що не відповідають дійсним обставинам справи. Суд розцінює їх як спосіб захисту, з огляду на обрану позицію, та спрямовані на уникнення особи відповідальності за вчинення правопорушення.
У даному випадку такі висновки суду узгоджено із правовою позицією Верховного Суду (Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 14.01.2025 у справі № 592/7961/18 (провадження № 51-2362км24) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/124522524), згідно із якою протиправність дій потерпілого пішохода не у всякому випадку виключає винуватість водія. Той факт, що внаслідок грубого порушення ПДР потерпілий міг створити небезпеку для дорожнього руху, не викликає сумніву. Однак, незалежно від причин виникнення небезпеки для руху або перешкоди, водій зобов'язаний був виконати вимогу пункту 12.3 ПДР і негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Таким чином, той факт, що небезпека для руху, а саме перебування пішохода на проїзній частині дороги, могла виникнути внаслідок власної протиправної поведінки пішохода не звільняє водія від виконання вимог зазначеного пункту Правил.
Також суд враховує висновки із рішення по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи положення ст.ст. 33, 34 КУпАП, беручи до уваги відомості про особу правопорушника, який раніше, згідно матеріалів справи до адміністративної відповідальності не притягався, його матеріальний стан, враховуючи обставини справи, наслідки вчиненого правопорушення, суд застосовує до ОСОБА_1 адміністративне стягненняу виді штрафу в межах санкції ст. 124 КУпАП.
Суд вирішує питання про стягнення судового збору згідно ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ст. 124, 283-284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Реквізити для сплати адміністративного штрафу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху: Отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/ Рiвнен.обл. /21081300, Код отримувача(код за ЄДРПОУ): 38012494, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA218999980313020149000017001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Реквізити для сплати судового збору: (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДПРОУ) 37993783. Банк отримувача Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку(IBAN) UA908999980313111256000026001. Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (код класифікації доходів бюджету 22030106).
Роз'яснити, що вдіповідно до вимог ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення, в порядку ст. 294 КУпАП.
Суддя Таргоній М.В.