Справа № 367/1018/25
Провадження №3/367/1164/2025
Іменем України
25 березня 2025 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив :
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 793671 від 18 січня 2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 , 18 січня 2025 року близько 09 години 30 хвилин, в м. Ірпінь по вул. Котляревського, 3, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, при цьому, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 з'явився, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав, та пояснив, що 18 січня 2025 року близько 09 години 30 хвилин, в м. Ірпінь по вул. Котляревського, 3, він керував автомобілем Volkswagen, його зупинили працівники поліції для перевірки документів, після чого повідомили, що від нього чути запах алкоголю, на що ОСОБА_1 пояснив, що має захворювання кишково-шлункового тракту, внаслідок яких утворюється специфічний запах з порожнини рота, після чого працівник поліції запропонував йому пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу - Драгер. ОСОБА_1 зазначив, що розгубився в цей момент та не знав як йому діяти, на що працівник поліції почав його переконувати, що краще відмовитися від проходження огляду, взяти довідку у лікаря, і суд закриє справу. Послухавши працівника поліції, ОСОБА_1 вирішив відмовитися від проходження огляду. Також, ОСОБА_1 долучив до справи медичну довідку від 20.12.2024 щодо наявності у нього хвороби системи травлення - хронічного панкреатиту.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
За змістом статті 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у праві й притягнення на цій основі законного рішення.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості, передбаченого ст.62Конституції України, згідно з якою всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
У відповідності до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі доодержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суд повинен обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом». Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
При цьому тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ч.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно із ч.ч.6,7 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Як видно із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 793671 від 18 січня 2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 , поліцейським СРПП ВП№2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області Орловським Я.В., 18 січня 2025 року близько 09 години 30 хвилин, в м. Ірпінь по вул. Котляревського, 3, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, при цьому, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №712617, складеної поліцейським СРПП ВП №2 Бучанського РУП ГУНП Бабенком В.І., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, за здійснення руху на транспортному засобі, у якого відсутні передбачені конструкцією грязезахисні фартухи і бризговики, чим порушив п.п. 31.4.7.е ПДР України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Згідно із направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до Вишгородської міської лікарні від 18.01.2025, у направленні зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в медичному закладі. Вказане направлення не підписане ні ОСОБА_1 , ні поліцейським.
Як видно з акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 18.01.2025, складеного поліцейським СРПП ВП№2 Бучанського РУП Бабенком В.І., здійснено огляд та тимчасове затримання транспортного засобу Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_1 , для зберігання на спеціальний майданчик за адресою: смт. Макарів, вул. В. Стуса, 37, у зв'язку зі складенням протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до долученого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису, на початку відеозапису, працівник поліції, спілкуючись із водієм ОСОБА_1 зазначає про наявність у нього ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота та пропонує водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, зазначивши, що драгер мають найближчим часом підвезти колеги, на що водій зазначив, що напередодні ввечері вживав алкогольні напої, почав висловлювати сумніви в тому, чи варто проходити огляд на стан сп'яніння, просив відпустити його без проходження огляду, оскільки він перебуває на роботі та йому потрібно вчасно доставити продукти до магазину.
Далі (03 хв.18 сек. запису) поліцейський зазначає: «Там уже дивіться, на свій розгляд, якщо хочете дутися - продуємо, не хочете - по отказу напишемо. Але моя вам порада - якщо не впевнені, то краще не треба. Якщо покаже (позитивний результат) то ви в суді не отчитаєте її ніяк».
На уточнююче запитання водія ОСОБА_1 , що буде, якщо відмовитися від огляду, працівник поліції зазначив (03 хв.35 сек. запису): «Процедура в точності така ж сама, тільки в суді буде набагато легше, от і все, вирішуйте самі».
Після цього, водій ОСОБА_1 , не відмовляючись від проходження огляду, продовжує сумніватися та не вирішивши остаточно, що йому робити, запитує поліцейського (06 хв.00 сек. запису): «А що ж в суді легше?». На що поліцейський відповідає (06 хв.10 сек. запису): «Зрозумійте правильно, зараз мені драгер привезуть, я вас продую, і з принтера вийде чек, в чеку покаже, і цей чек я прикріпляю до матеріалів. Коли суддя гортає протокол, вона дивиться - продувка була, надув стільки-то і все. А якщо ні - їдете або в ОСОБА_2 в лікарю або в Бучу в лікарню, протягом 2 годин, а краще через годину. Може у вас підшлункова страждає або ще щось бо від вас легенький запах є.»
Далі, на запитання поліцейського, чи буде проходити огляд, чи везти Драгер, ОСОБА_1 запитує (07 хв.08 сек. запису): «Ну а якщо я не буду продувати?».
На що працівник поліції йому роз'яснює (07 хв.10 сек. запису): «Якщо ви не будете продувати, ми вас оформляємо, але коли буде суд, приходите на суд з довідкою з лікарні, і все буде нормально».
Також, на уточнююче запитання водія ОСОБА_1 щодо результатів розгляду протоколу судом, поліцейський зазначає (09 хв.20 сек. запису): «Десь через тижнів три у вас буде суд, по суду - якщо зробите все так як треба, то буде все добре».
Після цього, водій ОСОБА_1 , подумавши декілька секунд, зазначив (09 хв.33 сек. запису): «Давайте мабуть тоді без драгера».
Далі, на уточнююче запитання працівника поліції, водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, проходити огляд у закладі охорони здоров'я поліцейський ОСОБА_1 не пропонував.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу після роз'яснень поліцейського про те, що у разі відмови від проходження огляду йому достатньо буде взяти довідку з лікарні, надати її в суді та він уникне негативних наслідків, а саме притягнення до адміністративної відповідальності, а в разі проходження такого огляду та встановлення стану сп'яніння, уникнути адміністративного стягнення буде неможливо.
З огляду на конкретні обставини зазначеної справи, є очевидним, що мало місце схиляння ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду.
Законом України «Про Національну поліцію» на працівників поліції покладено обов'язки саме попереджати та запобігати вчиненню адміністративних правопорушень, а не підбурювати осіб до їх вчинення, видаючи такі дії за законні права громадян, з метою подальшого складання стосовно них протоколу про адміністративне правопорушення.
Законодавством не тільки не передбачено права водія відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння, але, більш того, встановлено обов'язок водія пройти такий огляд на вимогу працівника поліції. Таким чином, дії працівника патрульної поліції, які виразились, зокрема, у тому, що він роз'яснював особі його право відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння, тобто здійснював роз'яснення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, прав, які законодавством не передбачені, по суті вчинені з метою спонукання особи до висловлення відмови від проходження огляду.
Таким чином, сама пропозиція поліцейського відмовитись від проходження огляду, поряд з вимогою про проходження огляду на стан сп'яніння у відповідності до п.2.5 ПДР України, свідчить про провокацію з боку працівників поліції.
Вказані дії є неприпустимими для представника влади, оскільки поліцейський відповідно до покладених на нього завдань, згідно п.1 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" повинен першочергово здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, а не провокувати на вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень (п. 110 рішення ЄСПЛ у справі «Компанія «Вестберга таксі Актіеболаг» та Вуліч поти Швеції (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden №36985/97).
ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «… суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становить порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)» (справи «Малофєєв проти Росії», рішення від 30.05.2013 року та «Карелін проти Росії», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 року).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція КСУ відповідає і правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні Маліге проти Франції від 23.09.1998 р. визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації № R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Стосовно складеного на ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, то за обставин встановлення в діях поліцейського схиляння ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду, сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку встановлення відсутності складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, суд вважає за необхідне провадження у справі закрити на підставі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ю.В. Кравчук