31.03.25
33/812/104/25
31 березня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Куценко О.В.,
за участю секретарів Козленко Ю.В., Пшеняк М.В.
захисника Тріфонова А.В.
(в режимі відео-конференції з використанням власних технічних засобів в системі «EasyCon» )
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Тріфонова А.В. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 лютого 2025 року, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, неодруженого, стрільця-радіотелефоніста 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
якою, його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.
Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення серії НГУ №027622 від 12.02.2025, солдат ОСОБА_1 15.01.2025 близько 17:00, в умовах воєнного стану, перебував у пункті тимчасової дислокації 3СР 1СБ військової частини НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння; відповідно інформації КНП «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» №531/01-03 від 10.02.2025, встановлено наркотичне сп'яніння. Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 лютого 2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду захисник Тріфонов А.В., в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що судом не було взято до уваги пояснення ОСОБА_1 , які є в матеріалах справи та в яких чітко зазначено, шо з результатами проведеного токсикологічного дослідження №100 від 04.02.2025 року він не згоден. Вважає отриманий результат хибним та недостовірним, через порушення процедури отримання зразку. Наркотичні засоби не приймає. Приймає ліки відповідно до рецепту № 1955 від 07.10.2024 року, копію якого надав до пояснення.
Крім того, вказує, що постанова суду не містить пояснень ОСОБА_1 у тому, що він перебуває у неприязних стосунках з особами, які вжє не вперше намагаються його притягнути до адміністративної відповідальності через надумані причини.
Звертає увагу, що в матеріалах відсутній відеозапис події, яка виявила правопорушення та в подальшому складала протокол про адміністративне правопорушення без дотримання прав ОСОБА_1 .
Зауважує, що судом не було допитано свідків даної події, а тому їх пояснення не можна брати як доказ винуватості, оскільки присягу вони не надавали і в добровільності складання є сумніви. Також, судом не було допитано експерта, який проводив забір зразку з порушеннями.
Пояснює що, з характеристики, яку надано до суду і пояснень самого ОСОБА_1 вбачається, що командування частини всіляким способом намагається дискредувати ОСОБА_1 , оскільки він скаржився на незаконні дії з боку керівництва частини в Міністерство Оборони України і є відповідна відповідь, а також писав заяву до МВС.
Наголошує, що права ОСОБА_1 не були дотримані і в суді, оскільки його було оперативно доставлено до суду у супроводі. Йому не надано захисника для здійснення реалізації його прав і не розглянуто його доводи про таку необхідність, а відтак непоправно порушено його прано на захист. Пам'ятка яку йому імовірно надали на підпис не свідчить про те, що він був обізнаний в своїх правах Крім того, у нього був діючій договір про надання правничої допомоги і він вважав, що суд дійде до стадії, коли його докази будуть досліджуватися разом з допитом свідків, але суд про це навіть не питав.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддею зазначені вимоги закону при розгляді справи стосовно ОСОБА_1 виконані в повному обсязі.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії НГУ №027622 від 12.02.2025, солдат ОСОБА_1 15.01.2025 близько 17:00, в умовах воєнного стану, перебував у пункті тимчасової дислокації 3СР 1СБ військової частини НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння; відповідно інформації КНП «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» №531/01-03 від 10.02.2025, встановлено наркотичне сп'яніння. Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Зміст протоколу узгоджується з письмовими доказами наявними в матеріалах справи, а саме протоколом про військове адміністративне правопорушення НГУ №027622 від 12.02.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 16.01.2025 та ОСОБА_1 від 11.02.2025, копією результату токсикологічного дослідження №100 від 04.02.2025, відповідю на запит директора КНП «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» від 10.02.2025.
Таким чином, фактичні обставини щодо вчинення адміністративного правопорушення судом першої інстанції встановлені вірно, а вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, доведена зібраними та перевіреними по справі доказами, яким дана належна юридична оцінка.
У доводах апеляційної скарги, захисник посилається на те, що постанова суду не містить пояснень ОСОБА_1 у тому, що він перебуває у неприязних стосунках з особами, які не вперше намагаються його притягнути до адміністративної відповідальності через надумані причини.
Вищевказані доводи скаржника оцінюються апеляційним судом критично, з огляду на те, що жодних доказів на підтвердження неприязних стосунків, матеріали справи не містять та захисником не надано. В апеляційній скарзі також не зазначено, у чому полягають такі неприязні стосунки, та як вони могли вплинути на притягнення його до адміністративної відповідальності. Як, і відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість командування частини у результатах розгляду справи або притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Безпідставними є твердження захисника про те, що огляд на стан сп'яніння відповідно до ст. 266-1 КУпАП є недійсним, оскільки в матеріалах відсутній відеозапис події. Так, відповідно до статті 266-1 КУпАП, застосування технічних засобів відеозапису або залучення двох свідків під час проведення огляду, здійснюється тільки у випадку, коли огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, проводить уповноважена на те посадова особа із використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У даній справі огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проводив не посадова особа військової служби правопорядку, а лікар КНП «МОЦПЗ», а отже були відсутні підстави для застосування технічних засобів відеозапису або залучення двох свідків.
Будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення такого огляду та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його процесуальних прав та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять, а тому, доводи апеляційної скарги є непереконливими.
Відтак, доводи апеляційної скарги захисника про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і безпідставними.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Посилання апелянта, на те, що судом першої інстанції не було допитано свідків даної події, а тому їх пояснення не можна брати як доказ винуватості, а також, те що, судом не було допитано експерта, який проводив забір зразку є неспроможними з огляду на наступне.
Так, оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Докази, наявні в матеріалах адміністративного провадження, в повній мірі дозволяють встановити обставини, які мають значення для розгляду даної справи щодо ОСОБА_1 , а переконливих підстав для сумнівів з приводу обставин, які наведено у письмових доказах, не встановлено.
Більш того Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).
Судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано всі обставини справи та правильно надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах адміністративної справи.
За такого, посилання апелянта на необґрунтованість висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, є такими, що не заслуговують на увагу, так як повністю спростовуються дослідженими судом доказами, яким надана належна оцінка. Крім того, апеляційний суд наголошує, що стороною захисту не надано будь яких належних та допустимих доказів на підтвердження доводів, щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Істотних порушень судом першої інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, при апеляційному перегляді не встановлено, судове рішення є законним та обґрунтованим, належним чином умотивованим.
За наведеного, підстав для скасування оскаржуваної постанови судді, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст.247, 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника Тріфонова А.В. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 лютого 2025 року, відносно ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Куценко О.В.