Справа № 766/20175/24
н/п 2/766/3325/25
25.03.2025р. Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючої судді - Зуб І.Ю.,
при секретарі Федоровій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
У листопаді 2024 року позивач звернулася до суду із позовною заявою до відповідача, в якій просить розірвати шлюб, зареєстрований між ними13 травня 2016 року Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, актовий запис №297, оскільки, подружні стосунки не склалися, вони не підтримують шлюбних стосунків та не ведуть спільного господарства, а також просить стягнути з відповідача на її користь на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до досягнення дитиною повноліття, оскільки відповідач матеріально утримувати їх спільну дитину не допомагає.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.01.2025 року відкрито провадження у даній справі про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву, в якій підтримала позовні вимоги та просила справу розглянути без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та дату судових засідань повідомлявся належним чином, поштові відправлення не вручено через «відсутність адресата за вказаною адресою», що вбачається з відомостей «Укрпошти».
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Ухвала про заочний розгляд справи занесена до журналу судового засідання.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Повно та всебічно дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 13 травня 2016 року Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, актовий запис №297, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .
Згідно із ч. 3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.
Стаття 112 СК України передбачає, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя та постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони не підтримують подружніх стосунків, проживають окремо, спільне господарство не ведеться, відновлення подружніх відносин, збереження сім'ї неможливе.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із роз'ясненнями, викладеними у п. п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Враховуючи викладене, суд вважає, що на даний час спільне проживання сторін стало не можливим і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, тобто фактично шлюб не існує, а тому позовна вимога в частині розірвання шлюбу є обґрунтованою та законною, в зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу позивач бажає залишити прізвище « ОСОБА_4 » про що вона зазначила у своїй заяві.
Позовна вимога в частині стягнення аліментів на утримання дитини підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , видане повторно.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст.181, 191 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Згідно зі ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З Акту обстеження умов проживання від 21.09.2023 року вбачається, що дитина проживає з матір'ю за адресою: АДРЕСА_3 .
Згоди щодо утримання дитини між батьками не досягнуто.
За ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як було зазначено вище, згідно з ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
З врахуванням вищенаведеного та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідності до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Крім того з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача, який сплачено у сумі 1211,20 грн., що вбачається з квитанції від 15.01.2025 року.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 268, 280- 283 ЦПК України,
Позовну заяву - задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) зареєстрований 13 травня 2016 року Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, актовий запис №297 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27.11.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати у сумі 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяІ. Ю. Зуб