Справа № 489/2360/25
Провадження № 1-кс/489/619/25
Ленінський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
іменем України
04 квітня 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025152040000380 від 02.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, про арешт майна,
встановив:
До слідчого судді надійшло клопотання прокурора про арешт майна, виявленого та вилученого 02.04.2025 в ході проведення огляду місця ДТП автомобіля марки Mercedes-Benz 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ), який на момент ДТП фактично перебував у володінні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який за свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу проживає за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки даний автомобіль необхідний для подальшого проведення необхідних слідчих (процесуальний) дій та проведення судово-автотехнічної та судово-трасологічної експертиз, має значення речового доказу, що має істотне та доказове значення для встановлення всіх необхідних фактів та обставин у даному провадженні, а також займає тривалий час.
Прокурор просила розглянути клопотання за її відсутності.
Володілець майна та його захисник повідомлені про дату, час і місце розгляду клопотання, заперечень проти задоволення не висловили, в засідання не прибули.
Номер телефону власника майна, зазначений у клопотанні, належить іншій особі. Інших засобів зв'язку власника майна у клопотанні не наведено.
Розгляд клопотання проводиться без фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
В ході розгляду клопотання на підставі досліджених доказів встановлена наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12025152040000380за ч.2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 02.04.2025, близько 8:00 год керував автомобілем Mercedes-Benz 313, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався у світлий час доби по проїжджій частині просп. Миру, зі сторони вул. Театральної в напрямку вул. 1-ша Лінія в м. Миколаєві. Рухаючись в обраному напрямку, водій ОСОБА_4 при проїзді регульованого світлофором перехрестя з вул. Південною порушив вимоги п.п. 2.3.б, 16.1, 8.7.3 (г), 8.10, 16.3, 18.1 Правил дорожнього руху, а саме: проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та відповідно не зреагував на її зміни, не контролював рух свого автомобіля, хоча зобов'язаний був постійно це робити і мав таку можливість, перед перехрестям доріг, де рух регульовано світлофором, при ввімкненні жовтого, забороняючого для руху сигналу світлофору, своєчасно не здійснив зупинку перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією), або світлофором так, щоб бачити його сигнали, або перед пішохідним переходом, не переконався, що на пішохідному переході відсутній пішохід, для якого може бути створена перешкода чи небезпека, продовжив рух у вибраному ним напрямку, внаслідок чого допустив контактування передньою правою частиною кузова автомобіля з малолітнім пішоходом ОСОБА_6 , яка перетинала проїжджу частину просп. Миру по пішохідному переходу справа на ліво, відносно напрямку його руху. Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, перелому склепіння та основи черепу, епідуральної гематоми ліворуч, забою головного мозку.
Згідно з протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.04.2025, з місця пригоди вилучено автомобіль марки Mercedes-Benz 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 та поміщено на майданчик за адресою: м.Миколаїв, вул. Лагерне поле, 5. Зовнішні пошкодження автомобіля наведені у протоколі.
02.04.2025 вилучений автомобіль марки Mercedes-Benz 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025152040000380, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, про що винесено відповідну постанову.
Вилучене в ході проведення огляду місця ДТП майно дійсно має значення речових доказів по вказаному кримінальному провадженню, зокрема наявні достатні підстави вважати, що автомобіль марки Mercedes-Benz 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідає критеріям ст.98 КПК України, оскільки може бути використаний як доказ обставин дорожньо-транспортної пригоди та його збереження є необхідним для проведення експертизи технічного стану та транспортно-трасологічної експертизи, для яких необхідно забезпечити збереження автомобіля в стані на момент ДТП та запобігти перетворенню вузлів і агрегатів шляхом ремонту, а також проведення слідчих експериментів.
При цьому, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника/володільця майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Натомість слідчий суддя на вказаній стадії розслідування не вправі надавати оцінку вказаним доказам з точки зору їх належності і допустимості для встановлення обставин кримінального провадження, яка має бути надана судом під час розгляду кримінального провадження, а лише зобов'язаний з'ясувати, що вилучене майно відповідає критеріям щодо речових доказів та потребує збереження для розслідування кримінального провадження накладенням на нього арешту, тобто шляхом вжиття заходів забезпечення кримінального провадження.
Таким чином, встановлені в судовому засіданні обставини вказують на необхідність задоволення клопотання.
Керуючись статтями 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки марки Mercedes-Benz 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2002 року випуску (VIN-код НОМЕР_2 ), який на момент ДТП фактично перебував у володінні ОСОБА_4 та власником якого є ОСОБА_5 , із забороною відчуження, розпорядження та користування ним до скасування арешту майна у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Копію ухвали направити ОСОБА_5 як власнику майна та ОСОБА_4 як володільцю.
Ухвала в частині арешту майна підлягає негайному виконанню прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1