13.03.2025 Справа №607/435/25 Провадження №2-а/607/129/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Базана Л.Т., за участю секретаря судового засідання Гоцак І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, за ч.3 ст. 210-1 КУпАП №61/1167 від 30.12.2024, посилаючись на те, що про повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 20.10.2024 об 11.00 год. не знав та не отримував у відділенні пошти та як дана повістка надійшла за місцем його реєстрації, а не проживання. Також вказав, що перебуває на обліку не ІНФОРМАЦІЯ_2 , а в ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ).
Від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Стверджує, що оскаржена постанова є законною та обґрунтованою, матеріалами справи доведено, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а саме, 10 жовтня 2024 року Позивачу відповідно до пункту 30 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» направлена повістка засобами поштового зв'язку для прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_3 на 11:00 20.10.24 для уточнення даних. Відповідно до даних поштового оператора поштове відправлення повернулось в ТЦК та СП з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання особи (дата відмітки 18.10.2024). Позивач на визначену та повідомлену належним чином дату і час та місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився. Будь яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав.
Позивач в судове засідання не з'явився.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 18 грудня 2024 року №60/1273 під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що 10 жовтня 2024 року відповідно до пункту 30 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» направлена повістка засобами поштового зв'язку для прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_3 на 11:00 20.10.2024 для уточнення даних. Відповідно до даних поштового оператора поштове відправлення повернулось в ТЦК та СП з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання особи (дата відмітки 05.11.2024). Позивач на визначену та повідомлену належним чином дату і час та місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився. Будь яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав, чим порушив вимоги абз. 7 п.3 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Під час складання протоколу ОСОБА_1 надав пояснення, що повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 не отримував, а після того як дізнався від ДОП, що перебуває у розшуку з'явився до ТЦК, де стоїть на обліку, де йому повідомили, що останній перебуває на обліку у двох ТЦК.
На підставі вказаного протоколу, постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 61/1167 від 30.12.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Як вбачається із копії військового квитка серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 взято на ІНФОРМАЦІЯ_4 20.09.2023.
Також, з електронного військово-облікового документа Резерв+ вбачається, що ОСОБА_1 10.03.2022 проходив ВЛК, постанова ВЛК - придатний, звання солдат, ВОС 100915, номер в реєстрі Оберіг: 080620229309885200005, адреса проживання АДРЕСА_1 , дата уточнення даних - 13.09.2024, та перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ).
Дослідивши та оцінивши докази, суд приходить до наступного висновку.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи, серед іншого, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Ч.3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Диспозиція статті носить бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона.
Отже, у кожному конкретному випадку повинно бути встановлено, яке саме законодавство про оборону та мобілізаційну підготовку порушено особою, яка притягується до адміністративної відповідальності у період особливого стану.
За приписами ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Отже, на дату події, яка інкримінується позивачу, діяв особливий період.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, серед іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з ч.2 ст. 22 вказаного Закону, під час мобілізації у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 37 Закону № 2232 взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають, з-поміж інших категорій, громадяни України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Абзацом 2 пункту 1 Правил військового обліку передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, серед іншого, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (пункт 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560).
Отже, з об'єктивної сторони правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП полягає, серед іншого, у порушенні Правил військового обліку, зокрема, щодо встановленого обов'язку прибувати до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Судом з'ясовано, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що ОСОБА_1 на визначену та повідомлену належним чином дату і час та місце до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився.
Суд не погоджується висновками про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до примітки до статті 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Отже, виходячи із приписів статті 77 КАС України, сторона відповідача у кожному випадку має довести неможливість отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Станом на день оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та оскарженої постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач мав можливість перевірити дані ОСОБА_1 .
Сторона відповідача не надала пояснень та доказів, які саме відомості мав уточнити позивач, які неможливо отримати з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не надала.
Крім цього, представник відповідача не надав доказів на підтвердження перебування ОСОБА_1 на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відповідно до наданих позивачем документів, а саме копій військового квитка серії НОМЕР_1 та електронного військово-облікового документа Резерв+ вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) з 20.09.2023.
Суд також звертає увагу на те, що суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи не прямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від явка
Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються предмета, об'єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й розуміння його суспільної небезпеки.
Тобто, ОСОБА_1 перебуваючи на обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ), мав знати, що перебуває на обліку ще й у ІНФОРМАЦІЯ_2 і що його викликають у ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак свідомо не з'явитися, при цьому обов'язок довести вказану обставину, в силу статті 77 КАС України покладається на відповідача.
Як вбачається з позовної заяви та копії електронного військово-облікового документа Резерв+, ОСОБА_1 проживає в с. Сущин Тернопільського (Теребовлянського) району Тернопільської області.
Із відзиву на позов, вбачається, що повістка ІНФОРМАЦІЯ_2 для явки на 11.00 год. 20.10.2024, з приводу уточнень даних, була направлена засобами поштового зв'язку за місцем реєстрації ( АДРЕСА_2 ) позивачу ОСОБА_1 10.10.2024, а повернулась із відміткою про відсутність за місцем проживання - 18.10.2024.
Водночас із змісту протоколу про адміністративне правопорушення №60/1273 від 18.12.2024 та оскаржуваної постанови №61/1167 від 30.12.2024, вбачається, що повістка ІНФОРМАЦІЯ_2 для явки на 11.00 год. 20.10.2024, з приводу уточнень даних, була направлена засобами поштового зв'язку позивачу ОСОБА_1 10.10.2024, а повернулась із відміткою про відсутність за місцем проживання - 05.11.2024.
Згідно трекеру відстеження поштових відправлень, рекомендований лист з трек номером 0600295665073 був відправлений з м. Київ 13.10.2024 та прибув до відділення 46020 м. Тернопіль 14.10.2024, повернуто відправнику через відсутність адресата - 18.10.2024, а вручено представнику ТЦК та СП - 25.10.2024.
Тому, суд вважає, що відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 , який перебував на обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ), було відомо про необхідність з'явитися на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зазначеній у повістці місце та строк, і він незважаючи на це в приміщення ТЦК не з'явився
Отже, умисел відповідач на вчинення адміністративного правопорушення не доведений «поза розумним сумнівом».
Суд відхиляє покликання відповідача на пп. 2 пункту 42 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560), відповідно до якого, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є серед іншого, день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних .
Суд вважає, що вказана норма не спростовує необхідність з'ясування та доведення прямого умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Підсумовуючи викладене в сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем «поза розумним сумнівом» не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, а тому оскаржену постанову слід скасувати, а провадження по справі закрити.
В силу вимог ч.1 ст. 139 КАС України, сплачений ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн., згідно квитанції ID:6340-9004-6001-0878 від 06.01.2025, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись статтею 55 Конституції України, статтями 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Позов задовольнити. Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 61/1167 від 30.12.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн, а провадження у справі закрити.
Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 48 коп. згідно квитанції ID:6340-9004-6001-0878 від 06.01.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 , місцезнаходження - АДРЕСА_1 .
Головуючий суддяЛ. Т. Базан