Справа № 457/542/25
провадження №1-кп/457/61/25
03 квітня 2025 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12025142140000027 від 05 березня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Трускавець Львівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, не працює, розлученого, військовозобов'язаного, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
04 березня 2025 року приблизно о 18 год. 20 хв. ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля будинку №3 по вулиці Володимира Івасюка у місті Трускавці Львівської області, на ґрунті особистих неприязних відносин, вступив в словесний конфлікт із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в ході якого вирішив умисно заподіяти ОСОБА_3 тілесні ушкодження. Реалізовуючи свій протиправний умисел ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди здоров'ю іншої особи, перебуваючи у вказаний час та місці в безпосередній близькості від потерпілої ОСОБА_3 умисно схопив її правою рукою за комір куртки та одночасно правою ногою наніс їй не менше трьох ударів по правій нозі нижче коліна з внутрішньої сторони, тим сам підбив її праву ногу в наслідок чого вона впала на землю. Після цього ОСОБА_2 не припиняючи своїх протиправних дії умисно наніс лежачій на землі потерпілій правою ногою один удар в ділянку правої ноги нижче коліна та по одному удару кулаками рук в ділянки лівого та правого плеча. У подальшому ОСОБА_2 продовжуючи свої умисні протиправні дії знову схопив потерпілу ОСОБА_3 , яка в цей час піднялася із землі, лівою рукою за комір куртки та правою ногою наніс їй один удар в ділянку правої стопи з внутрішньої сторони, тим сам підбив її праву ногу в наслідок чого вона впала на землю. Вказаними діями ОСОБА_2 заподіяв потерпілій ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді синців на передній поверхні в середній третині правої гомілки, на задній поверхні в нижній третині правої гомілки, на внутрішній поверхні правого гомілково-ступневого суглобу, на зовнішній поверхні у верхній та нижній третинах правого плеча, на правому передпліччі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Суд зазначає, що до обвинувального акту додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_2 , складена у присутності захисника, щодо добровільності беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, а також письмова заява потерпілої ОСОБА_3 , щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.
Оцінивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення підтверджена, а його неправомірні дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, заподіяння умисних легких тілесних ушкоджень.
За правилами ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Так, згідно з роз'ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2023 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до вимог ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу винного, який за місцем проживання характеризується задовільно, інвалідностей немає, психіатричної та наркологічної допомоги не отримує та не перебуває на відповідних обліках.
Суд також враховує обставини, що пом'якшують покарання, до яких відносить щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та визнає обставиною, яка обтяжує покарання, вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисне кримінальне правопорушення щодо здоров'я потерпілої ОСОБА_3 всупереч засадам Конституції України, стаття 3 якої передбачає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
З огляду на викладене суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та яке буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
З огляду на викладене суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу у межах санкції ч.1 ст. 125 КК України, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд,-
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня їх проголошення до Львівського апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.
У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1