Справа № 464/524/18
пр.№ 1-кс/464/374/25
31 березня 2025 року м.Львів
Слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові скаргу ФОП ОСОБА_3 на постанову ВП № 2 Львівського РУП № 2 ГУ НП у Львівській області від 17 червня 2024 року про відмову в задоволенні клопотання про визнання потерпілим , -
заявник 18 березня 2025 року звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого СВ ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 від 17 червня 2024 року про відмову в задоволенні клопотання від 01.04.24. про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 12018140070000211, внесеному 23.01.2018. до ЄРДР. У її обґрунтування покликається на неправомірність та безпідставність такої постанови, про існування якої дізнався за наслідками її надіслання супровідним листом від 12.03.2025.
У судовому засіданні заявник скаргу підтримав з підстав та мотивів, викладених у ній.
Суб'єкт, рішення якого оскаржується, до суду не з'явився, натомість його неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Заслухавши заявника, дослідивши скаргу та додані до неї документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Дійсно слідчим СВ ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12018140070000211, внесеного до ЄРДР 23 січня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.2 ст.364 КК України.
У цьому провадженні ФОП ОСОБА_3 має статус заявника.
Заявником 01 квітня 2024 року слідчому подано клопотання про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні.
Слідчим СВ ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 17 червня 2024 року винесено постанову про відмову у задоволенні такого клопотання.
Про оскаржувану постанову заявник дізнався з супровідного листа слідчого від 12.03.2025 № 84613-2025 2020 року, яким направляв копію оскаржуваної постанови до відома. Відтак строк оскарження такої не є пропущеним, а скарга подана у порядку, передбаченому п.5 ч.1 ст.303 КПК України, повноважною особою.
Слідчий, відмовляючи в клопотанні ОСОБА_3 , покликався на ст.ст.55, 65 КПК України та відсутність завдання ОСОБА_3 будь-якої шкоди, що заперечено самим заявником під час розгляду його скарги у судовому засіданні.
Натомість з такими висновками слідчого погодитись не можна.
Згідно із ч.5 ст.110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається, в тому числі, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Відповідно до ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Згідно з ч.1 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Частиною 2 тієї ж норми закону визначено, що права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Частиною 5 ст.55 КПК України передбачено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Основним завданням суду, слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше ущемлення прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Згідно із ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З огляду на положення КПК України слід дійти висновку про те, що органом досудового розслідування повинно бути вмотивовано рішення щодо відмови у визнанні потерпілим особи, яка звернулась із заявою про вчинення кримінального правопорушення, оскільки на це вказують положення ст.55 КПК України.
У даному випадку слід врахувати те, що попередня постанова слідчого про відмову ОСОБА_3 у визнанні потерпілою особою була скасована ухвалою слідчого судді від 05.06.2024., а оскаржувана постанова винесена слідчим без жодних обґрунтувань.
У ст.24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Частинами 1 та 2 ст.358 КК України передбачена кримінальна відповідальність за: підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут; та використання завідомо підробленого документа.
Частина друга ст.364 КК України передбачає зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки.
Так кримінальне провадження № 12018140070000211, внесене до ЄРДР 23 січня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.2 ст.364 КК України, саме на підставі заяви ФОП ОСОБА_3 щодо підроблення технічної документації на об'єкти нерухомого майна по АДРЕСА_1 , власником яких і земельної ділянки він є.
Потерпілим від кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 КК України, може бути, зокрема, і громадянин, охоронюваним законом правам, свободам та інтересам якого заподіяно істотної шкоди, останній на будь-якому етапі кримінального провадження (під час досудового розслідування чи судового провадження) має право заявити цивільний позов.
З урахуванням викладених обставин постанова слідчого із зазначенням лише в резолютивній частині постанови - «у зв'язку з тим, що на даний час, не встановлено фактів завдання ОСОБА_3 моральної, фізичної або майнової шкоди, тому в заяві (клопотанні)…. слід повторно відмовити», не може вважатись законною та обґрунтованою у розумінні ст.ст.55, 110 КПК України, а тому підлягає скасуванню.
Отже, подана ФОП ОСОБА_3 скарга є підставною і обґрунтованою.
Керуючись ст.ст.303, 304-307 КПК України, -
Задоволити скаргу.
Скасувати постанову слідчого СВ ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 від 17 червня 2024 року про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_3 від 01 квітня 2024 року про визнання особи потерпілою.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 04.04.2025.
Слідча суддя ОСОБА_7