іменем України
(заочне)
03 квітня 2025 року
Справа №451/539/24
Провадження № 2/451/19/25
Радехівський районний суд Львівської області
у складі головуючого судді Семенишин О.З.
секретаря судового засідання Федорук І.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Радехів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
установив:
Стислий виклад позиції учасників процесу
18 квітня 2024 року адвокат Адвокатського об'єднання «Галицька правнича група» Слободян Валентин Степанович в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов обґрунтований тим, що 22 жовтня 2005 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб. За час перебування у шлюбі у подружжя народилися двоє дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час виникли обґрунтовані причини, які спонукають Позивача наполягати на розірванні шлюбу, оскільки подальше спільне життя з Відповідачем як подружжя неможливе та збереження шлюбу суперечитиме їхнім майбутнім інтересам та інтересам їхнім дітям. Позивач та Відповідач не мають наміру зберегти шлюб, оскільки вони більше 3 (трьох) років проживають роздільно та фактично сімейні відносини між ними припинилися. На даний час у них відсутні почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу. Позивач з Відповідачем мають різні погляди на життя, шлюб та подружні обов'язки. Позивач та Відповідач вже давно припинили вести спільне господарство, спільний побут, дозвілля тощо. Між Позивачем та Відповідачем унеможливлюється примирення, як і збереження самого шлюбу, оскільки шлюбні відносини між ними остаточно припинилися, підстав для їх відновлення немає, що відображається у відсутності порозуміння між ними. Будь-які спроби в свій час примиритися не дали бажаних результатів. У них різні погляди на сімейне життя та обов'язки, таким чином, подружні відносини між Позивачем та Відповідачем припинилися задовго до дня подання позовної заяви. Подальше спільне проживання і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам Позивача, тому Позивач вважає за необхідне розірвати шлюб з Відповідачем. Відповідач не бере участь у вихованні спільних дітей. На даний час Сторони разом не проживають, кожен живе своїм життям, сім'я фактично припинила своє існування. Також Позивач зазначає, що у неї немає відомостей про місце перебування Відповідача, їй не відомо чи перебуває він зараз на території України чи у Республіці Молдова. Фактично більше трьох років вона з Відповідачем не бачилася та на даний час жодні відносини, в тому числі спілкування, не підтримує. Враховуючи, що шлюб існує лише формально, тому жодної потреби зберігати його немає. Позивач не має наміру підтримувати з Відповідачем ніяких стосунків, вважає, що причини, які зумовлюють наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше шлюбне життя із Відповідачем, як подружжя, а також збереження шлюбу суперечить її інтересам. З урахуванням вищезазначеного, позивач наполягає на розірванні шлюбу в судовому порядку (а.с.1-5).
Заяви, клопотання учасників процесу та інші процесуальні дії у справі
Суд своєю ухвалою від 17 травня 2024 року прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання; доручив компетентному суду (органу) Республіки Молдова відповідно Договору між Україною та Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, який ратифіковано Законом № 238/94-ВР від 10.11.1994, вручити відповідачу ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: село Кіштелніца, Теленештський район, Республіка Молдова, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , копію позовної заяви та доданих до неї документів, копію ухвали про відкриття провадження у справі, повідомлення про день судового засідання; зупинив провадження у справі до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу Республіки Молдова на судове доручення про надання правової допомоги (а.с.21-24).
8 липня 2024 року суд надіслав Західному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції доручення про вручення документів ОСОБА_2 для подальшого скерування компетентним органам Республіки Молдова (а.с.28).
27.03.2025 до суду надійшли документи, отримані від Міністерства юстиції Республіки Молдова щодо виконання доручення Радехівського районного суду Львівської області про вручення судових документів ОСОБА_2 (а.с.33).
3 квітня 2025 року своєю ухвалою суд поновив провадження у справі (а.с.87).
3 квітня 2025 року до суду поступила заява представника позивача ОСОБА_6 про розгляд справи без участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити їх, проти винесення заочного рішення не заперечує (а. с. 33).
Суд повідомляв відповідача про розгляд справи, однак 27.03.2025 до суду повернулося судове доручення без виконання (а.с.33-41).
Таким чином, судом вжито всіх заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
Відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних доказів, які знаходяться у матеріалах справи, чого не заперечив представник позивача.
На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України суд не здійснює фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Установлені судом фактичні обставини справи
22 жовтня 2005 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 92, та видно із Свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 , виданого 22 жовтня 2005 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Радехівського районного управління юстиції у Львівській області (а.с.9).
За час перебування у шлюбі у подружжя народилися двоє дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що було зроблено відповідний актовий запис № 3 від 11.07.2006, що підтверджується Свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_3 від 02.06.2022 (а.с.10); син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що було зроблено відповідний актовий запис №1 від 03.02.2014, що видно із Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_4 від 02.06.2022 (а.с.11).
Із довідки про реєстрацію місця проживання особи №806 від 19.10.2022, виданої Лопатинською селищною радою, видно, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).
Відповідно до довідки №753 від 14.12.2023, виданої Лопатинською селищною радою, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 в житловому будинку, який належить ОСОБА_7 , зареєстровані такі особи: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.13).
Сторони шлюбні відносини не підтримують, спільно не проживають. Збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, що свідчить про остаточний розпад сім'ї.
Зміст спірних правовідносин
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наміром позивача припинити шлюбні відносини з відповідачем.
Позиція суду
Згідно із статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.
Норми права, які застосував суд, мотивована оцінка наведених сторонами аргументів та висновки суду
Відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
На підставі статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами третьою та четвертою статті 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно із частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України.
З огляду на частину другу статті 112 Сімейного кодексу України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Таким чином, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути поданий одним з подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позивач скористався своїм правом та звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не бажає зберігати шлюб з відповідачем.
Отже, суд дійшов висновку, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими та подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позовні вимоги про розірвання шлюбу необхідно задовольнити.
Суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до частини другої статті 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу; згідно з абзацом другим частини третьої статті 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Щодо розподілу судових витрат
У зв'язку з клопотанням представника позивача суд не вирішує розподіл судових витрат.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 19, 81, 82, 89, 211, 247, 258-259, 263-265, 279, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року, ст. 51 Конституції України, ст. 24, 104, 105, 110, 112, 114, 115 Сімейного кодексу України, суд
ухвалив:
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстровано 22 жовтня 2005 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Радехівського районного управління юстиції у Львівській області, про що складено відповідний актовий запис №92 відповідно до Свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 , виданого повторно 02 червня 2022 року.
Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Радехівського районного суду Львівської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію рішення та судового доручення про вручення заочного рішення відповідачу направити позивачу для здійснення засвідченого перекладу на румунську мову.
Доручити компетентному суду (органу) Республіки Молдова відповідно Договору між Україною та Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, який ратифіковано Законом № 238/94-ВР від 10.11.1994, вручити відповідачу ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: село Кіштелніца, Теленештський район, Республіка Молдова, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , копію рішення.
Учасники процесу
Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ; зареєстроване місце проживання за такою адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ).
Представник позивача адвокат Слободян Валентин Степанович (адреса: проспект Юності, 39, село Павлів, Червоноградський район, Львівська область, 80250; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ).
Відповідач ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ; зареєстроване місце проживання за такою адресою: село Кіштелніца, Теленештський район, Республіка Молдова; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Головуючий суддяСеменишин О. З.
Рішення суду виготовлено 3 квітня 2025 року.