Єдиний унікальний номер 448/226/25
Провадження № 3/448/202/25
03.04.2025 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., при секретарі судового засідання Романченко І.А., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його законного представника - ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справ, що надійшли з Відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , учня 11 класу Соколянського ЗЗСО І-ІІІ ступенів,
за ч.2 ст.126 та ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
І. Опис обставин, встановлених під час розгляду справи.
ОСОБА_1 25.01.2025 року о 21 год. 05 хв. по вул. Центральній в с.Арламівська Воля Яворівського району Львівської області, керував транспортним засобом, а саме скутером марки «Honda Dio» без номерного знаку, не маючи права керування даним транспортним засобом, а саме ніколи не отримував такого права, чим порушив п.2.1. «а»Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.126 КУпАП.
Він же, ОСОБА_1 25.01.2025 року о 21 год. 05 хв. по вул. Центральній в с.Арламівська Воля Яворівського району Львівської області, керуючи транспортним засобом, а саме скутером марки «Honda Dio» без номерного знаку, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед поворотом, чим порушив п.9.2 «б» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.2ст.122 КУпАП.
ІІ. Позиція учасників справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 в судовому засіданні провину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126 КУпАП та ч.2 ст.122 КУпАП визнав та згідний з обставинами, які викладені у протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №230222 від 21.01.2025 року та серії ЕПР1 №230231 від 21.01.2025 року. Вказав, що покажчик повороту він вмикав, однак сталася поломка, в подальшому не буде вчиняти подібних дій, просить суд суворо його не карати.
Законний представник ОСОБА_2 (матір ОСОБА_1 ) в судовому засіданні пояснила, що вони разом з сином проживають в населеному пункті, батько ОСОБА_1 проживає окремо, вихованням сина не цікавиться, вона на даний час не працює, з сином провела виховну розмову, просить суд врахувати їх матеріальний стан та суворо не карати.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , законного представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
ІIІ. Застосоване судом законодавство.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення завжди є протиправною дією (бездіяльністю) тобто діянням, забороненим законом або іншим нормативним правовим актом. Громадянин, що вчиняє протиправну дію, порушує свій конституційний обов'язок, оскільки норми ч.1 ст.68 Конституції України встановлюють, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина).
У відповідності до положень ст.248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно пункту 9.2 «б» Правил дорожнього руху України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Диспозиція ч.2 ст. 122 КУпАП передбачає порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Диспозицією ч.2 ст.126 КУпАП, передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, - передбачає адміністративну відповідальність.
ІV. Оцінка обставин справи.
Крім зізнання, факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаних правопорушень підтверджується такими доказами по справі: його поясненнями, наданими безпосередньо в судовому засіданні; протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №230222 від 21.01.2025 року та серії ЕПР1 №230231 від 21.01.2025 року; рапортом поліцейського СРПП ВП №3 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області сержанта поліції Р.Горішного від 25.01.2025р.; матеріалами файлу відеозапису, який міститься на DVD-диску; іншими матеріалами справи.
Наявний в матеріалах справи та досліджений в судовому засіданні відеозапис стосується обставин адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126 та ч.2 ст.122 КУпАП, який фіксує перебіг подій за участі ОСОБА_1 . Даний відеозапис та перегляд його змісту вказує на те, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що останній не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед поворотом. Надалі, в ході перевірки документів та спілкування з ОСОБА_1 , працівниками поліції було встановлено, що такий не має права керування транспортними засобами та не отримував посвідчення водія у встановленому законом порядку, що і слугувало підставою для складення протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №230222 від 21.01.2025 року та серії ЕПР1 №230231 від 21.01.2025 року, з якими ОСОБА_1 ознайомився під розписку.Крім того, відеозаписом підтверджено, що працівниками поліції водія ОСОБА_1 обмежено у праві керування транспортним засобом та роз'яснено йому заборону сідати за кермо такого, а також те, що матері ОСОБА_1 роз'яснено про причини зупинки транспортного засобу під керуванням її сином та про подальший розгляд справи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126 та ч.2 ст.122 КУпАП в Мостиському районному суді Львівської області.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровував.
Аналізуючи вищенаведені докази, що безпосередньо досліджені в ході розгляду даної справи в їх сукупності, які за своїм змістом є логічними та послідовними, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 122, ч.2 ст.126 КУпАП, а саме порушення правилкористування попереджувальними сигналами при зміні напрямку руху та керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом відповідно.
V. Накладення адміністративного стягнення.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП,- щире розкаяння.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП,- судом не встановлено.
Відповідно ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Згідно ст.13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
ОСОБА_1 на час вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 122, ч.2 ст.126 КУпАП був неповнолітнім.
Враховуючи сукупність встановлених обставин, характер вчинених правопорушень, матеріальний стан та особу правопорушника, який на час вчинення адміністративного правопорушення та на час розгляду справи в суді є неповнолітнім, суд дійшов висновку, що застосування заходу впливу, передбаченого п.2 ст. 24-1 КУпАП у вигляді попередження буде достатнім для його виправлення.
VІ. Судові витрати.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення.
Заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП не є адміністративними стягненнями в розумінні ст. 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку.
Сплата судового збору неповнолітньою особою, до якої застосований захід впливу, встановлений ст.24-1 КУпАП,- не передбачена.
Керуючись ст.ст.1, 9, 13, 33,36, 40-1, 245, 250, 251, 280, 283-285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122 та ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати захід впливу, передбачений статтею 24-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- у виді попередження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.В. Кічак