Справа №463/449/25
Провадження №1-кп/463/278/25
04 квітня 2025 р. Личаківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні про кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст. 185 та ч.5 ст. 407 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зубів Міст Кам'янка-Бузького району Львівської області, українця, громадянина України, з середньою - спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
Згідно направленого на адресу суду обвинувального акту, затвердженого прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 та ч.5 ст. 407 КК України.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується органом досудового розслідування в тому, що він являється військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 .У відповідності до вимог ст.ст.11, 16, 49, 127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, ст.ст.1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, ОСОБА_5 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.20.05.2023 року до 08-00 години самовільно залишив ВЧ НОМЕР_1 та перебував понад три доби поза межами розташування вказаної військової частини.
Таким чином ОСОБА_5 обвинувачується у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби,вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Водночас ОСОБА_5 , діючи в порушення вимог зазначеного вище законодавства, вчинив інше умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 11.11.2024 близько 18год. 20хв., перебуваючи на сходовій клітці першого поверху будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою власного безпідставного збагачення, шляхом вільного доступу таємно викрав майно, належне ОСОБА_6 , а саме велосипед моделі «MAXX PRO» вартістю 12000грн., чим заподіяв потерпілій майнову шкоду на вказану суму.
Таким чином ОСОБА_5 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Про підозру у вчиненні вказаного злочину ОСОБА_5 повідомлено 18.12.2024.
Ураховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, є підстави вважати, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами, впливати на свідків, у кримінальному провадженні, які володіють інформацією, обставин вчинення ним зазначеного злочину, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою запобігання вказаним ризикам, об'єктивно необхідним є продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки останній закінчується 15.02.2025 року у відповідності до ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 18.12.2024 року.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу - тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, оскільки розгляд справи не завершено, а строк тримання його під вартою спливає. Зазначив, що ризики враховані судом при обранні запобіжного заходу продовжують існувати, а саме обвинувачений обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі, без можливості застосування ст. 75 КК України, а тому може продовжити злочинну діяльність, здійснювати тиск на свідків та потерпілу, перешкоджати встановленню істини у справі, переховуватися від суду.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, думку обвинуваченого, який не заперечив проти задоволення такого клопотання, та думку захисника,який підтримав свого підзахисного, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення.
Згідно із ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вирішуючи питання про продовження запобіжних заходів у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_5 18.12.2024 року обраний запобіжний захід тримання під вартою. На даний час дія такого запобіжного заходу спливає. Таким чином, до спливу цього строку суд вважає за необхідне вирішити питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, оскільки судове провадження незавершене.
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Так, враховуючи, що строк тримання під вартою спливає, а наявність обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_5 , тяжкого злочину, дає підстави вважати про наявність ризиків, а саме, що він може вчинити і інше кримінальне правопорушення, ухилятися від явки до суду, оскільки у разі визнання доведеності вини та визнання його винним йому загрожує покарання до десяти років позбавлення волі без можливості застосування ст. 75 КК України. Наведені обставини свідчать про те, що такий ризик не зменшився, з огляду на те, що свідки не допитані в засіданні, оскільки на даний час відбувається підготовче судове засідання, докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження не досліджені на даній стадії процесу, а отже існує ризик здійснення впливу на свідків та потурпілу, також слід взяти до уваги,що обвинувачений обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень під час призначеного йому іспитового строку за попереднім вироком суду.
Крім того із урахуванням обставин по справі суми інкримінованих завданих збитків потерпілій стороні та особи обвинуваченого, майнового стану обвинуваченого та членів його сім'ї, сума застави відповідно до п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України має бути визначена у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 182, 183, 196, 197, 199, 331, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу обраного ОСОБА_5 ,05.09.1994 у виді тримання під вартою у СІЗО № 19 УДД УВП у Львівській області на строк два місяці, до 03 червня 2025 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для зарахування коштів, внесених у вигляді застави (частки майна, попередньо визначеної суми судових витрат тощо).
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із території Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застав
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_5 , потерпілій, прокурору та направити у Львівську установу виконання покарань № 19 УДПтСУ у Львівській області.
Суддя: ОСОБА_1