Справа №461/1788/25
Провадження №3/461/818/25
03 квітня 2025 року м. Львів
Суддя Галицького районного суду м. Львова Кротова О.Б., секретар судового засідання Басараб Д.Е., за участю представника митного органу Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Києва, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 , виданий 29.06.2016, орган що видав 3238, персональний номер НОМЕР_2 , номер запису в Єдиному демографічному реєстрі 19690401-01384,
за ч.6 ст.470 Митного кодексу України,
згідно протоколу про порушення митних правил №0226/UA209000/2025 від 25.02.2025, вбачається, що у ході перевірки баз даних ЄАІС Держмитслужби України було виявлено, що 14.10.2024 о 16 год. 51 хв. у зону митного контролю у напрямку «в'їзд в Україну» пункту пропуску «Рава-Руська - Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці заїхав легковий автомобіль марки «Peugeot» модель «206» реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації Республіка Польща) VIN № НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 . Формою проходження митного контролю ОСОБА_1 обрала порядок проходження митного контролю по каналу «червоний коридор», заявивши мету переміщення у митному режимі «транзит» з письмовим декларуванням та з наданням митному органу фінансової гарантії шляхом внесення грошової застави на депозитний рахунок Львівської митниці по уніфікованій митній квитанції МД-1 серія ЄЄ №098592 від 14.10.2024 у загальній сумі 85918,36 грн відповідно до Порядку надання громадянами митному органу фінансової гарантії шляхом унесення грошової застави при тимчасовому ввезенні товарів на митну територію України та транспортних засобів з метою транзиту через територію України та її повернення, затвердженого наказом Державної митної служби України від 18.08.2008 №908. Листом Львівської митниці вих. №7.4-4/28-06/10/2605 від 30.01.2025 ОСОБА_1 було запрошено у митний пост «Рава-Руська» Львівської митниці для надання пояснень щодо ввезення нею на митну територію України автомобіля марки «Peugeot» модель «206» реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації Республіка Польща) VIN № НОМЕР_4 та участі у складені протоколу про порушення митних правил. Проте, ОСОБА_1 до 25.02.2025 у митний пост «Рава-Руська» Львівської митниці не з'явилася. Також було встановлено відсутність у базах даних ЄАІС Держмитслужби України інформації про вивезення за межі митної території України вказаного автомобіля станом на 25.02.2025. На момент складання протоколу, у відповідності до вимог ст.192 Митного кодексу України, до найближчого митного органу про обставини, події (аварії або дії обставин непереборної сили), місцезнаходження транспортного засобу ОСОБА_1 не зверталася. У визначений митницею строк до 24.10.2024 ОСОБА_1 зобов'язання щодо вивезення за межі митної території України вказаного транспортного засобу не виконала. Інформація в АСМО «Центр» щодо перетину кордону у напрямку «виїзд з України» легковим автомобілем марки «Peugeot» модель «206» реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації Республіка Польща) VIN № НОМЕР_4 - відсутня. Також відсутня інформація у відповідних функціональних модулях митниці щодо продовження терміну ввезення згаданого транспортного засобу. Таким чином, ОСОБА_1 станом на 25.02.2025 перевищила більше ніж на тридцять діб, встановлений ч.1 ст.95 МК України строк доставки автомобіля марки «Peugeot» модель «206» реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації Республіка Польща) VIN № НОМЕР_4 ), що перебуває під митним контролем до митного органу призначення (пункту вивезення за межі митної території України). Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 6 статті 470 Митного кодексу України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату та час розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Заяв чи клопотань до суду не надала.
Слід зазначити, що в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.526 МК України суддя вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що не з'явилася на виклик, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.
В судовому засіданні представник Львівської митниці Держмитслужби України Лубоцький Б.І. вважав вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведеною в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника Львівської митниці Держмитслужби України, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).
Частиною 6 ст.470 МК України передбачено, що за перевищення встановленого ст.95 цього Кодексу строку транзитних перевезень (доставки) транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрату цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування передбачено накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.
У відповідності до вимог ст.495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.
Частиною 1 ст.381 МК України встановлено, що громадянам дозволяється поміщувати у митний режим транзиту транспортні засоби особистого користування з метою прохідного транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу.
У відповідності до ч.1 ст.95 МК України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - п'ять діб.
Частиною 2 статті 95 МК України встановлено, що до строків, зазначених у ч.1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування митного органу, який контролює їх переміщення); час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування митного органу, який контролює переміщення цих товарів); час, протягом якого товари, транспортні засоби комерційного призначення, поміщені у митний режим транзиту, не можуть бути своєчасно доставлені до митного органу призначення внаслідок накладення на них арешту (за винятком арешту внаслідок позовів приватних осіб) або вилучення у справі про порушення митних правил.
Доказів того, що ОСОБА_1 зверталася до найближчого органу доходів і зборів до завершення визначеного митницею строку транзиту про обставини подій, у зв'язку з якими порушено ці строки, та місцезнаходження товарів і транспортних засобів у випадку порушення строку транзиту в ході розгляду справи не здобуто.
З огляду на наведене, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 470 МК України, а саме остання не доставила транспортний засіб особистого користування до митного органу призначення, тобто перевищила встановлений Митним кодексом України строк доставки транспортного засобу особистого користування, що перебуває під митним контролем до митного органу призначення, терміном більше ніж на тридцять діб, що підтверджується наступними доказами:
- протоколом про порушення митних правил правил №0226/UA209000/2025 від 25.02.2025;
- копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;
- копією митної декларації ОСОБА_1 для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних чи інших потреб, не пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності від 14.10.2024, в якій остання задекларувала товар - легковий автомобіль марки «Peugeot» модель «206» VIN № НОМЕР_4 , та зобов'язалася вивезти даний транспортий засіб за межі митної території в термін до 23.10.2024;
- актом проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 14.10.2024;
-витягом з АСМО «Інспектор», згідно якого встановлено, що ОСОБА_1 14.10.2024 ввезла на митну територію України автомобіль з реєстраційним номером НОМЕР_3 (країна реєстрації Республіка Польща) VIN № НОМЕР_4 з метою особистого користування, в режимі «Транзит», інформація щодо вивезення транспортного засобу відсутня;
- уніфікованою митною квитанцією МД-1 серії ЄС №098592 від 14.10.2024;
- доповідною запискою.
Таким чином, аналізуючи наведені докази у даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України доведена повністю.
Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд приймає до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням характеру вчиненого порушення, особи порушника, яка раніше до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягувалася, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи даних про доходи порушника та можливість виконати нею покарання у виді штрафу, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, тобто в межах санкції статті, за якою кваліфіковано її дії.
У відповідності дост.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Так, ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Тому, відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 470, 486, 527, 528 МК України, ст. 283 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 Митного кодексу України та накласти стягнення у виді конфіскації автомобіля марки «Peugeot» модель «206» реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації Республіка Польща) VIN № НОМЕР_4 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605,60 грн судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
У відповідності до ч.1 ст.307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя Кротова О.Б.