ЄУН: 336/2258/25
Провадження №: 4-с/336/15/2025
02 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Дмитрюк О.В.,
за участі секретаря Нєдєльчевої О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі скаргу адвоката Вельможка Олега Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на дії державного виконавця, заінтересовані особи - Центральний відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), боржник ОСОБА_2 ,
10.03.2025 до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга адвоката Вельможка О.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на дії державного виконавця.
За скаргою заявник просить визнати неправомірними дії державного виконавця Центрального ВДВС у м. Запоріжжі ПМУ МЮ (м. Одеса) Ляшенка Д.Д. щодо здійснення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 76780703 за період розрахунку заборгованості з грудня 2023 р. по 24 лютого 2025 р. із зарахуванням до сум сплачених боржником аліментів 112 000 грн. у грудні 2023 р., та зобов'язати державного виконавця здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 76780703 за період розрахунку заборгованості з грудня 2023 р. по 24 лютого 2025 р. без зарахування до сум, сплачених боржником у грудні 2023 р. аліментів у розмірі 112 000 грн..
У скарзі зазначає, що постановою Центрального ВДВС у м. Запоріжжі ПМУ МЮ (м. Одеса) від 18.12.2024 відкрито виконавче провадження № 76780703 на підставі судового наказу № 336/12967/23, виданого 10.12.2024 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з 11.12.2023, в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
У зв'язку із несплатою боржником аліментів у період з 11.12.2023 по лютий поточного року, стягувач звернулася до державного виконавця з приводу надання їй розрахунку заборгованості по сплаті аліментів.
25.02.2025 стягувач отримала розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, складений державним виконавцем Центрального ВДВС у м. Запоріжжі Ляшенком Д.Д.. Згідно даного розрахунку, у грудні 2023 боржником сплачено аліменти на утримання доньки, на користь стягувача, у розмірі 112 000 грн..
Врахування виконавцем вказаної суми, як наперед сплачені аліменти, заявник вважає незаконним, оскільки боржник на користь стягувача, у грудні 2023, дану суму з призначенням, як аліменти, не сплачував. Належного роздрукованого документу про перерахування боржником вказаної суми на користь стягувача із належною вказівкою призначення платежу, а саме «аліменти на утримання дитини» у розпорядженні державного виконавця не було і не могло бути.
У грудні 2023 на користь ОСОБА_1 був грошовий переказ на суму 112 000 грн. від ОСОБА_4 із зазначенням призначення платежу «переказ власних коштів». Ці кошти було сплачено вказаною особою в рахунок компенсації грошових коштів, які ОСОБА_1 надавала боржнику на придбання автомобіля.
Від боржника у грудні 2023 на користь стягувача на утримання дитини ніяких грошових коштів не надходило.
Посилаючись на ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 448 ЦПК України, заявник просить визнати неправомірними дії державного виконавця щодо здійснення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у ВП № 76780703 за період з грудня 2023 по 24.02.2025 та зобов'язати державного виконавця здійснити розрахунок заборгованості без зарахування до сум, сплачених боржником у грудні 2023 р. аліментів у розмірі 112 000 грн..
Ухвалою від 12.03.2025 відкрито провадження за скаргою адвоката Вельможка О.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , та призначено судовий розгляд на 26.03.2025.
У судовому засіданні 26.03.2025 оголошено перерву до 02.04.2025 у зв'язку з закінченням процесуального часу та початком іншої справи.
У судовому засіданні 02.04.2025 адвокат Вельможко О.О. обставини, викладені у скарзі, підтримав у повному обсязі, просив скаргу задовольнити.
Державний виконавець Центрального ВДВС у м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судовому засіданні 02.04.2025 просив долучити до матеріалів справи документи, які йому були надані адвокатом Козарик Н.А. в інтересах боржника ОСОБА_2 , та на підставі яких ним було здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, зокрема: копію платіжної інструкції Р2А211838927303508 від 22.12.2023 про переказ 112 000 грн.; копію нотаріально завіреної заяви ОСОБА_5 ; копію рішення суду у справі № 3369307/24 від 26.11.2024, яке набрало законної сили. Вважав, що в його діях не вбачається порушень норм ЗУ «Про виконавче провадження» та положень Інструкції з організації примусового виконання рішень. Вважає, що рішення ним прийнято на підставі наданих стороною виконавчого провадження доказів.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокат Козарик Н.А просила відмовити у задоволенні скарги.
Розглянувши викладені у скарзі доводи, заслухавши учасників судового розгляду та надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Умови і порядок виконання на території України судових рішень визначаються Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом третім частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII, відповідно до цього Закону примусовому виконанню підлягають рішення, зокрема, на підставі судового наказу.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII) завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
За текстом частини першої статті 4 Закону № 1403-VIII, діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 5) обов'язковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
Згідно з п. 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Мін'юсту від 02.04.2012 року №512/5, виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Центральному ВДВС у м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 76780703 з примусового виконання виконавчого документу - судового наказу № 336/12967/23, виданого 10.12.2024 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з 11.12.2023 року в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Виконавче провадження з примусового виконання зазначеного судового наказу відкрито постановою державного виконавця Центрального ВДВС у м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18.12.2024 (а.с. 4).
24.02.2025 державним виконавцем Ляшенком Д.Д. у межах ВП № 76780703 складено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 24.02.2025 та визначено загальну суму заборгованості у розмірі 2715,64 грн. При розрахунку заборгованості державним виконавцем було враховано переказ у грудні 2023 р. грошових коштів у розмірі 112 000 грн. (а.с. 5).
Не погоджуючись з розрахунком державного виконавця, скаржник зазначає, що останнім були враховані грошові кошти, які були перераховані ОСОБА_1 у грудні 2023 р. ОСОБА_5 із зазначенням призначення платежу «переказ власних коштів», що підтверджується платіжною інструкцією P24A2118389273D3508 від 22.12.2023 (а.с. 6).
Згідно ч. 3, ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику, зокрема за заявою сторін виконавчого провадження.
Згідно ч. 9 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» спір щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Згідно із ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Розмір заборгованості за аліментами обчисляється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
У пункті 4 розділу 16 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року, визначено, що розрахунок заборгованості обчислюється на підставі відомостей, отриманих із: заяв та (або) розписок стягувача, інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
Суд не приймає, як доказ сплати аліментів ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , переказ грошових коштів у розмірі 112 000 грн., які перераховані платіжною інструкцією P24A2118389273D3508 від 22.12.2023 стягувачу від ОСОБА_5 , оскільки у платіжному документі призначенням платежу зазначено «переказ власних коштів» та не зазначено, що згадана сума перераховується від імені боржника, як аліменти.
Наданий скаржником доказ - платіжна інструкція P24A2118389273D3508 від 22.12.2023, не підтверджує перерахування ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 112 000 грн., як сплату аліментів від ОСОБА_2 , тому суд вважає скаргу боржника в частині зобов'язання державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості по аліментам з грудня 2023 по 24.02.2025 в рамках виконавчого провадження № 76780703 без зарахування сплачених у грудні 2023 року аліментів у розмірі 112 000 грн., обґрунтованою.
Посилання представника боржника на те, що факт перерахування грошових коштів на утримання дитини був встановлений рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 26.11.2024 р. № 336/9307/24 р., а тому ці обставини, в силу положень ст.18, ч.4 ст.82 ЦПК України, не підлягають доказуванню, суд вважає неприйнятними, з огляду на наступне.
Обставини, встановлені рішенням суду у справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як зазначено в рішенні, на яке посилалась представник боржника та державний виконавець, за домовленістю з позивачем відповідач 22 грудня 2023 р. о 16.25 перерахував позивачу на утримання дитини 112000,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією.
Під час розгляду скарги судом встановлено, що грошові кошти в сумі 112000,00 грн. були перераховані ОСОБА_5 , як власні кошти.
Разом з тим, виходячи з наведених вище положень ЗУ «Про виконавче провадження» та розділу 16 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р., судом не встановлено порушень державним виконавцем прав скаржника при здійсненні дій по виконанню рішення суду, оскільки виконавець провів розрахунки на підставі наданих стороною виконавчого провадження документів.
З наведених вище підстав, суд дійшов висновку, що скарга адвоката Вельможка О.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 23, 223, 258-259, 260-261, 353, 447, 448, 449 ЦПК України, суд, -
Скаргу адвоката Вельможка Олега Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на дії державного виконавця, заінтересовані особи - Центральний відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), боржник ОСОБА_2 , - задовольнити частково.
Зобов'язати державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ляшенка Дмитра Дмитровича здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 76780703 за період розрахунку заборгованості з грудня 2023 по 24 лютого 2025 року без зарахування до сум, сплачених боржником у грудні 2023 року аліментів у розмірі 112 000 грн..
В іншій частині скаргу залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття ухвали суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Дмитрюк