Справа №1-кс/337/120/2025
Провадження №337/1676/25
04 квітня 2025 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя
в складі: головуючого слідчого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
з участі прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у відношенні: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прага, Чехія, громадянина України, який має вищу освіту, працевлаштованого ФОП « ОСОБА_6 » завідувачем контори, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
04.04.2025 року до Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого, яке погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, у якому вказано, що ОСОБА_4 підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України. Відповідні відомості внесені до ЄРДР за №12025082070000310 від 02.04.2025 року.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.04.2025 співробітники Національної поліції України ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які перебувають на посаді дільничних офіцерів поліції ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, заступили на службу по охороні громадського порядку в Хортицькому районі м. Запоріжжя.
02.04.2025, приблизно о 09 годині 45 хвилин, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , разом із ОСОБА_9 , який є працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 , біля під'їзду № 6 буд. 6 по бул. Будівельників м. Запоріжжя зупинили ОСОБА_4 з метою перевірки документів, що посвідчують особу, а також на виконання вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» для перевірки у останнього військово-облікових документів.
Під час бесіди з ОСОБА_4 , приблизно о 09 годині 50 хвилин, у останнього було виявлено відсутність при собі військово-облікових документів, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно з ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
У подальшому, під час перевірки та з'ясування особи ОСОБА_4 працівниками поліції за наявними відомчими електронними базами, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що перед ним знаходяться працівники правоохоронного органу у форменому одязі, під час виконання ними своїх службових обов'язків, діючи умисно, дістав з кишені власних брюк газовий балон помаранчево-червоного кольору з написом “Перець 1б» з пристроєм для розпилення, та здійснив розпилення газу в бік співробітників поліції.
Після цього, ОСОБА_4 почав втікати з місця правопорушення та від співробітників поліції. Під час переслідування, ОСОБА_4 за допомогою вищевказаного газового балону знову здійснив розпилення газу в бік поліцейського ОСОБА_7 ..
За результатами неправомірних дій ОСОБА_4 , поліцейському ОСОБА_8 спричинено хімічний опік лівого ока легкого ступеню, що кваліфікується, як легкі тілесні ушкодження, а поліцейському ОСОБА_7 спричинено хімічний опік повік обох очей легкого ступеню, що кваліфікується, як легкі тілесні ушкодження.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а саме умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
02.04.2025 року о 15 годині 48 хвилини (фактично о 10 годині 20 хвилин) ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
03.04.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст. 345 КК України, а саме: умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Просить застосувати до ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці за місцем його мешкання, з покладенням обов'язків: не залишати своє житло, а саме приміщення квартири АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; з'являтися до органів досудового слідства і суду за першим викликом і у призначений час; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, з мотивів викладених у клопотанні та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 просив у клопотанні відмовити. З узагальнених доводів заперечення захисника слідує, що повідомлення слідчого про підозру ОСОБА_4 є необгрунтованим, оскільки обставини, викладені у ньому не відповідають дійсності. ОСОБА_4 не спрямовував в область обличчя працівників поліції предмет, схожий на балон та, відповідно, не розпилював в область обличчя поліцейських газу. ОСОБА_4 , після того, як співробітник поліції, без будь-яких підстав, почав хватати його за одежу, спрямовував предмет, схожий на балон вниз, у напряму землі, а не обличчя поліцейського. Відеозапис з нагрудної камери співробітника ІНФОРМАЦІЯ_2 , містить в собі відомості про відсутність будь - яких ушкоджень на обличчях співробітників поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Очі обох поліцейських не містять почервоніння, обличчя білі, без будь-яких подразнень. Будь-які виділення як то слина, носові виділення - відсутні. Матеріали клопотання не містять висновку СМЕ, та жодного належного доказу на підтвердження відомостей про наявність у співробітників поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 легких тілесних ушкоджень. Долучені до клопотання довідки жодним чином не встановлюють факт отримання співробітниками поліції легких тілесних ушкоджень.
Вважає, що клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та повідомлення ОСОБА_4 про підозру є необгрунтованими. Вказав, що цілодобовий домашній арешт є запобіжним заходом, який пов'язаний із позбавленням волі, та, відповідно, у виключенні права на працю та отримання самостійного доходу, а так як ОСОБА_4 є одруженим, має на утриманні неповнолітню дитину, йому необхідно працювати для отримання доходу та можливості утримувати свою сім'ю.
У судовому засіданні захисник заявив клопотання про долучення документів які характеризують ОСОБА_4 , світлин, пояснення ОСОБА_10 , відеозапису обставин які відбулися 02.04.2025 року. Дані матеріали були досліджені у судовому засіданні.
Опитана у судовому засіданні, за клопотанням сторони захисту, дружина підозрюваного пояснила, що вона бачила погане ставлення поліцейських до свого чоловіка, коли вона приїхала на місце події, за дзвінком невідомої жінки, то побачила свого чоловіка який був увесь у грязюці, погано розмовляв, вигляд очей у нього був незрозумілий, очманілий. Швидка допомога, яку викликали до її чоловіка, приїхала десь за півтори години. Працівники поліції не мали ознак тілесних ушкоджень, та не повідомили підстави затримання чоловіка. У її чоловіка майже цілодобовий режим роботи, з дому він виконувати роботу не може. Також пояснила, що в них з чоловіком неповнолітня п'ятнадцятирічна дитина. Вважає, що нічний домашній арешт забезпечить виконання чоловіком процесуальних обов'язків.
Дослідивши матеріали клопотання, надані стороною захисту документи, вислухавши пояснення сторін, оглянувши наданий стороною захисту відеодиск, вислухавши свідка, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025082070000310 від 02.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст. 345 КК України.
02.04.2025 року о 15 годині 48 хвилини (фактично о 10 годині 20 хвилин) ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
03.04.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст. 345 КК України, а саме: умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Клопотання оформлено відповідно до вимог ст. 184 КПК України, та отримано підозрюваною завчасно до судового розгляду.
Обґрунтованість підозри підтверджується протоколом огляду місця події, протоколами допиту потерпілих зі стенограмами, довідкою КНП «Міська лікарня №9» ЗМР про фіксацію тілесних ушкоджень, протоколом допиту свідка, протоколами огляду відеозаписів, довідками офтальмолога КНП «Міська лікарня №9» ЗМР, довідкою бесіди із завідуючим відділення живих осіб судово медичної експертизи з приводу тілесних ушкоджень потерпілих, проколами огляду предметів - DVD-R дисків.
Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
При цьому стандарт доказування «обґрунтованої підозри» є нижчим, ніж доведеність «поза розумним сумнівом», яким керується суд під час судового розгляду кримінального провадження по суті та ухвалення вироку.
Доводи сторони захисту в цій частині щодо необґрунтованості підозри слідчий суддя не бере до уваги, оскільки на даній стадії слідчий суддя не вирішує питання, які вирішуються судом під час судового розгляду, а матеріали клопотання містять достатньо даних для висновку про причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначено, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішенні «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».
На переконання слідчого судді, незалежно від подальшої доведеності підозри чи правової кваліфікації інкримінованого ОСОБА_4 діяння, сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить, що він може бути причетним до кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганням спробам, у тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків.
Вирішуючи питання наявності ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо можливості переховування підозрюваного, слідчий суддя вважає, що дане твердження заслуговує на увагу, зважаючи на те, що підозрюваний усвідомлюючи суворість міри покарання передбаченої ч.2 ст. 345 КК України, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, а тому існування зазначеного ризику є цілком ймовірним.
Суд зважає на існування можливості того, що підозрюваний ОСОБА_4 , самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, схиляти свідків у даному кримінальному провадженні до дачі завідомо неправдивих показань або їх зміни в ході досудового розслідування, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, що є ризиком передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України
Відповідно до ч.1,2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до положень ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Відповідно до наданих стороною захисту документів встановлено, що ОСОБА_4 , відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з 2006 року, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 має неповнолітню дитину - ОСОБА_11 2009 року народження. Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_12 від 03.04.2025 року ОСОБА_4 проходив випробувальний термін з 03.01.2025 року та з 03.04.2025 року працевлаштований га посаді завідувача контори. За місцем працевлаштування ОСОБА_4 характеризується виключно позитивно. Відповідно до довідки ЖБК №272 «Титан-14» ОСОБА_4 проживає за адресою АДРЕСА_1 та зарекомендував себе позитивно. Відповідно до листа мешканців будинку ЖБК №272 «Титан-14» ОСОБА_4 чемна порядна і не конфліктна людина.
Слідчий суддя вважає, що прокурором при розгляді клопотання не доведено та не наведено обставин які унеможливлюють застосування домашнього арешту у певний період доби для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому слідчий суддя, керуючись ч.4 ст.194 КПК України, з огляду на те, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, та відповідно до положень ст.178 КПК України, оцінивши в сукупності всі встановлені судом обставини, застосовує до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби.
На думку слідчого судді, такий запобіжний захід, з урахуванням покладених на підозрюваного обов'язків, буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, створить умови існування достатнього балансу між обмеженнями, які застосовує держава до особи, яка на даній стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні злочину, з її правом на працю, яке забезпечить підозрюваному реалізацію його потреби створювати і здобувати джерела існування.
З урахуванням викладеного, задля досягнення мети застосування запобіжного заходу - виконання процесуальних обов'язків та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити клопотання частково та обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 176-178, 181, 194, 196, 202, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки до 02.06.2025 року: не покидати приміщення квартири АДРЕСА_2 з 22-00 години до 06-00 години ранку наступного дня; прибувати за викликом слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкуванням зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Звільнити ОСОБА_4 з під варти негайно в залі суду.
Здійснення контролю за виконанням домашнього арешту покласти на начальника ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, якого зобов'язати негайно поставити ОСОБА_4 на облік та повідомити про це слідчого суддю.
Копію ухвали після проголошення негайно вручити підозрюваному, прокурору, захиснику.
Ухвала підлягає негайному виконанню, та може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду на протязі 5 (п'яти) днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1