03 квітня 2025 року
м. Рівне
Справа № 570/1848/24
Провадження № 22-ц/4815/212/25
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Боймиструк С.В.,
судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Блащук Тетяна Володимирівна, на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2024 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулось до Костопільського районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 25.02.2021 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС", яке є правонаступником Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №22679а1р, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Porsche, д.р.н НОМЕР_1 .
Вказує, що 14.01.2022 о 10:19 год, в м.Рівне по вул.Соборна, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Porsche, д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 , та автомобіля Toyota, д.р.н. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Porsche, д.р.н. НОМЕР_1 .
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 28.01.2022 у справі №569/1192/22 встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України.
Власник пошкодженого автомобіля Porsche, д.р.н. НОМЕР_1 , звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, позивачем визначено розмір страхового відшкодування в сумі 103855,98 грн., яке в подальшому було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу на СТО платіжним дорученням № 864062 від 25.01.2022, у зв'язку з чим до позивача перейшло право вимоги у розмірі виплаченої суми страхового відшкодування.
Оскільки цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП ОСОБА_1 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "ЕТАЛОН", позивач звернувся до останнього за виплатою сплаченої суми страхового відшкодування.
Рішенням Господарського суду м.Києва від 24.02.2023 у справі №910/14808/22, яке залишене в силі Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023, з ПрАТ "СК "ЕТАЛОН" на користь позивача, з урахуванням коефіцієнту зносу застрахованого транспортного засобу, стягнуто 30156,79 грн, а тому сума збитків, які не відшкодовані на дату подання позову становить 73699,19 грн.
Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" 73699,19 грн. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та судові витрати зі сплати судового збору.
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м.Київ, вул.Іллінська, 8, Ідентифікаційний код 20474912) 73699 /сімдесят три тисячі шістсот дев'яносто дев'ять/ гривень 19 копійок шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" 3028 /три тисячі двадцять вісім/ гривень витрат по сплаті судового збору.
У поданій апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Блащук Тетяна Володимирівна, не погоджується з ухваленим рішенням, вважає його необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню через неправильне встановлення обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик відповідача, а покладення цього обов'язку на відповідача суперечитиме меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
Також апелянт вказує, що на момент подання позову не міг встановити розмір заподіюваної шкоди шляхом проведення експертизи, оскільки автомобіль був відремонтований. До того ж, відповідач жодним чином не був залучений чи повідомлений про проведення оцінки шкоди завданої в результаті ДТП.
Представник Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" у відзиві на апеляційну скаргу заперечує викладені у ній доводи, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до положень статті 367 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 14.01.2022 о 10:19 год, в м.Рівне по вул.Соборна 6, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Porsche, д.р.н. НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_2 та автомобіля Toyota, д.р.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобіль Porsche, д.р.н. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження.
Судом також встановлено, що автомобіль Porsche, д.р.н. НОМЕР_1 , на момент ДТП, був застрахований у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "АРКС" за Договором добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №22679а1р від 25.02.2021.
Також судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , як водія автомобіля Toyota, д.р.н. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/2497161 у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "ЕТАЛОН". Розмір ліміту за шкоду майну становить 130000 грн, розмір франшизи - 1000 грн.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 28.01.2022 у справі №569/1192/22 встановлено порушення ОСОБА_1 вимог п.10.9 Правил дорожнього руху України, яке мало місце 14.01.2022 о 10:19 год, в АДРЕСА_1 , та визнано останнього винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Тобто, винуватцем ДТП, яке мало місце 14.01.2022 о 10:19 год, в м.Рівне по вул.Соборна 6 і в результаті якого було пошкоджено автомобіль Porsche, д.р.н. НОМЕР_1 , визнано відповідача ОСОБА_1
24.012022 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 виставлено рахунок № НОМЕР_3 на ремонт транспортного засобу Porsche, д.р.н. НОМЕР_1 , на суму в розмірі 103855,98 грн і відповідно до Страхового акту №ARX3168594 від 24.01.2022 позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 103855,98 грн згідно платіжного доручення №864062 від 25.01.2022.
Враховуючи наведене, до позивача, у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування, перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими судом доказами, а також встановлені постановою Рівненського міського суду від 28.01.2022 року у справі №569/1192/22, яка набрала законної сили 08.02.2022 та Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2023 у справі №910/14808/22, яке набрало законної сили 31.07.2023, а відтак, в силу вимог ч.4 ст.82 ЦПК України, такі обставини не потребують доказування.
Судом також встановлено, що Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2023 у справі №910/14808/22 позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" задоволено частково та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕТАЛОН" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" страхове відшкодування у розмірі 30156,79 грн, вирішено питання щодо стягнення судових витрат, в іншій частині позову відмовлено.
Вказаним рішенням суду також встановлено, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом №142/5/2092 від 24.11.2003 Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395.
Також вказаним рішенням суду встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Porsche, д.р.н. НОМЕР_1 на дату ДТП становить 0,70.
У зв'язку з цим, судом визначено вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту зносу, який становить 31156,79 грн (103 855 грн. 98 коп. (вартість робіт та матеріалів - 3625,20 грн + 7756,68 грн + 92474,10 грн)) * (1-0,70)), який стягнуто зі страхової компанії відповідача за виключенням франшизи в сумі 1000 грн.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені нормами статті 1166 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Шкода, заподіяна особі або майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1166, ст. 1187 ЦК України шкода, заподіяна особі або майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки незалежно від наявності вини.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується за правилами ч. 1 ст. 1188 ЦК України: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного).
Разом з цим статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 зазначила, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідне відшкодування за Законом № 1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом № 1961-IV випадках - МТСБУ), та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом № 1961-IV не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку), винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).
У постанові у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19 (провадження № 61-10010св20) зроблено висновок, що "відмовляючи у задоволенні позову в частині відшкодування майнової шкоди, суди не звернули уваги, що різниця між виплаченою ОСОБА_1 страховиком сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого у ДТП, викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме франшизою та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу. За таких обставин саме ОСОБА_2 , як особа винна у вчиненні ДТП, зобов'язаний сплатити ОСОБА_1 таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)".
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 522/15636/16-ц (провадження № 61-1819св17) зазначено, що "якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків). Враховуючи те, що на відновлення автомобіля позивача окремі вузли підлягали заміні, апеляційний суд правильно визначив розмір коштів, який необхідний на відновлення пошкодженого автомобіля позивача та зробив обґрунтований висновок про те, що на користь позивача має бути стягнута різниця між фактичним розміром шкоди, страховою виплатою і витратами, які необхідні для повного відновлення транспортного засобу".
Викладені нормативні приписи та висновки Верховного Суду спростовують доводи апеляційної скарги про неналежний суб'єктний склад та відсутність обов'язку винуватця ДТП ОСОБА_1 відшкодовувати частину матеріальної шкоди, яку не покриває страхова виплата, що стягнута з його страхової ПАТ "СК "ЕТАЛОН".
Неможливість проведення судової автотоварознавчої експертизи через відремонтований стан автомобіля не звільняє винуватця ДТП від відшкодування шкоди. При цьому слід враховувати, що відповідач взагалі заперечує свій обов'язок щодо відшкодування шкоди.
Розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов'язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно зі статтею 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності (висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц (провадження № 61-1156св18), від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц (провадження № 61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18 (провадження № 61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження № 61-14827св19) та від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження № 61-12032св19).
Місцевий суд встановивши, що сума відшкодування, виплаченого Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ЕТАЛОН" в порядку регресу позивачу у розмірі 30156,79 грн., визначена із урахуванням коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого автомобіля у розмірі 0,7, який також встановлений Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2023 у справі №910/14808/22 та франшизи у розмірі 1000 грн., яка не відшкодовується страховиком, а розмір реальних збитків, необхідних для відновлення пошкодженої речі, які відшкодовані ПАТ "СК "АРКС" потерпілій особі, становить 103855,98 грн. і вказана сума позивачу у повному розмірі не відшкодована, дійшов правильного висновку, що з відповідача, як з винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром понесених витрат та отриманим страховим відшкодуванням у розмірі 73699,19 грн. (103855,98 - 30156,79 = 73699,19).
Зважаючи на викладене та виходячи з меж і доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375,381,382,383,384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Блащук Тетяна Володимирівна, залишити без задоволення, а рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: Боймиструк С.В.
Гордійчук С.О.
Шимків С.С.