Справа №760/7810/25
1-кс/760/4691/25
28 березня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Солом'янського районного суду м. Києва клопотання слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської обл. ОСОБА_7 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 23.08.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024110000000293 у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Балта Подільського р-ну Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого двох малолітніх дітей: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого Головою ФГ «Агро - Дарія», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, в обґрунтування якого зазначено, що Слідчим управлінням ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024110000000293, внесеного 23.08.2024 до ЄРДР за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Після початку повномасштабного вторгнення ЗС РФ на територію України, ОСОБА_5 перебуваючи у невстановленому місці, достовірно знаючи про те, що на території України введено воєнний стан, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 187 від 03.03.2022 та постанови Правління Національного банку України за № 18 від 24.02.2022, з РФ заборонено провадження будь-якої господарської діяльності та валютних розрахунків, а також про введення в дію Указів Президента щодо накладення санкцій на фізичних та/або юридичних осіб, які ведуть господарську діяльність з державою агресором або їй допомагають (у будь-якій формі), переслідуючи корисливі мотиви, які виразились в отриманні економічної вигоди від оптової/гуртової торгівлі целюлозою та отримання прибутку від реалізованого товару підприємством ООО «ГРАС» представникам держави-агресора, усвідомлюючи, що провадження будь-якої господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, в тому числі постачання товарів на користь РФ чи контрольованих РФ підприємств, є незаконною та призведе до сплати податкових зобов'язань та зборів на користь РФ, що в свою чергу сприятиме її економічному розвитку, буде спрямовуватись на розвиток військово-промислового комплексу РФ, забезпечення військових потреб та збільшення військового потенціалу країни-агресора, вирішив в обхід застосованих відносно держави-агресора Україною та США санкцій на ведення господарської діяльності, налагодити оптову/гуртову торгівлю целюлозою з використанням компанії ООО «ГРАС» представникам держави-агресора, тим самим провадити господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором, забезпечувати російську економіку постійними надходженнями у вигляді податкових зобов'язань та зборів, а відтак сприяти у здійсненні військової агресії проти України, яка спрямована на насильницьку зміну, повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні, зміну меж території і державного кордону України.
Таким чином, за викладених вище обставин у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, направлений на пособництво державі-агресору, тобто вчинення умисних дій з організації роботи підприємства ООО «ГРАС», спрямованого на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів у вигляді целюлози та інших активів у вигляді грошових коштів, сформованих з податкових зобов'язань та зборів представникам держави-агресора.
Усвідомлюючи, що самостійно реалізувати злочинний умисел, спрямований на пособництво державі-агресору і вчинення умисних дій з організації роботи підприємства ООО «ГРАС», спрямованого на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів неможливо, ОСОБА_5 залучив до протиправної діяльності ОСОБА_8 , а також невстановлених осіб ООО «ГРАС», ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , які володіють організаторськими здібностями, здатні вирішувати поставлені завдання, успішно організовують та забезпечують ведення результативної роботи, володіють професійними знаннями і навичками, мають необхідний досвід роботи для виконання організаційно-розпорядчих та управлінських функцій щодо ведення господарської діяльності, які за взаємною згодою погодились приймати участь у протиправній діяльності.
Вищевказані особи, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно небезпечних дій, добровільно домовились про спільне вчинення злочину, а саме здійснення пособництва державі-агресору, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.
Далі, реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_5 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою завдання шкоди Україні шляхом передачі матеріальних ресурсів у вигляді целюлози та інших активів у вигляді грошових коштів, сформованих з податкових зобов'язань та зборів представникам держави-агресора, у період часу з 09.11.2022 по теперішній час забезпечує постачання целюлози до підприємств ООО «ДКБФ» (инн 9303025307, донецкая народная республика, г. Донецк, пркт. Красногвардейский, д. 46), які мають фінансово-господарські відносини з підприємствами державного сектору економіки російської федерації.
З цією метою, ОСОБА_5 починаючи з 09.11.2022, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи на виконання свого злочинного умислу та переслідуючи корисливий мотив, використовуючи мобільний телефон марки «Apple» модель «iPhone 7Plus» s/n: НОМЕР_1 , з доступом до мережі інтернет, використовуючи офіційні поштові скриньки ООО «ГРАС» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », « ІНФОРМАЦІЯ_5 », до яких він має доступ, займався підготовкою документів та оформленням заявок щодо поставки продукції целюлози до ООО «ДКБФ» (инн 9303025307, донецкая народная республика, г. Донецк, пркт. Красногвардейский, д. 46) від імені ООО «ГРАС».
Крім того, останній розпочав спілкування з ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , а також працівниками АО «Группа «Илим» (рос. - Акционерное общество «Группа «Илим» (инн 7840346335, юридична адреса: г.Санкт-Петербург, ул. Марата, д.17), виконуючи функції з підготовки та оформлення документів від імені ООО «ГРАС».
Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому місці, за попередньою змовою з невстановленою групою осіб, розпочав процес збуту целюлози від імені ООО «ГРАС».
Внаслідок зазначених вище протиправних дій, з компанії ООО «ГРАС» реалізовано товари у вигляді целюлози до суб'єктів господарської діяльності держави-агресора з використанням підконтрольного підприємства ООО «ГРАС», у зв'язку з чим, здійснюються поставки матеріальних ресурсів у вигляді целюлози та інших активів у вигляді грошових коштів, сформованих з податкових зобов'язань та зборів, а відтак умисні дії ОСОБА_5 сприяють у здійсненні військової агресії проти України, яка спрямована на насильницьку зміну, повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні, зміну меж території і державного кордону України.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України - пособництво державі-агресору, тобто вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинене громадянином України з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів у вигляді целюлози та активів представникам держави-агресора у вигляді грошових коштів, в тому числі шляхом сплати коштів, сформованих з податкових зобов'язань та зборів до бюджету держави-агресора (російської федерації).
30.01.2025 о 14 год. 04 хв. підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
За вказаними обставинами злочинної діяльності 31.01.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
01.02.2025 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_12 винесено ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 строком до 30.03.2025.
24.03.2025 постановою заступника керівника Київської обласної прокуратури продовжено строк досудового розслідування до 3-х місяців, тобто до 30.04.2025.
Обставинами, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення визначено матеріали кримінального провадження.
Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Таким чином, повідомивши ОСОБА_5 про підозру, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, знищити сховати або створити речі і документи, продовжити злочинну діяльність, вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Доводячи існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, сторона обвинувачення зауважує про те, що ризиком є дія, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності.
На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочинів є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що з високим ступенем ймовірності підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, які містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Так, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
Переховуватися від органів досудового слідства та/або суду. ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні інкримінованому йому особливо тяжкого злочину, за який законом передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі. Розуміючи, що відносно нього розпочалось кримінальне переслідування, останній розуміючи невідворотність покарання, будучи без процесуального обмеження зможе використати нагоду та переховуватись від органу досудового розслідування/суду. Крім того, необхідно враховувати той факт, що ОСОБА_5 , може виїхати закордон або на тимчасово окуповану територію України з метою переховування від органів досудового слідства, у зв'язку з тим, що останній має сталі тісні зв'язку з громадянами РФ.
Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проведеними слідчими діями, у тому числі обшуками, не вдалось встановити всіх речей (речових доказів) та документів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, а відтак ОСОБА_5 , перебуваючи без процесуального обмеження, може знищити або сховати вказані матеріальні об'єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Незаконно впливати на свідків, інших співучасників інкримінованого йому злочину. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків є актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо приймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. На даний час не встановлені всі спільники ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.
Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Враховуючи характер вчиненого підозрюваним злочином, який у змові з іншими особами винайшов шляхи вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), без процесуального обмеження, останній зможе налагодити нові протиправні шляхи вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво). Оскільки ОСОБА_5 фактично виконував функції з підготовки та оформлення документів тощо, що обумовлює можливість останнього продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення..
Орган досудового розслідування посилаючись на отримані матеріали, характер вчиненого злочину, у тому числі наявність доказів щодо пособництва ОСОБА_5 державі-агресору, тобто вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинене громадянином України з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів у вигляді целюлози та активів представникам держави-агресора у вигляді грошових коштів, в тому числі шляхом сплати коштів, сформованих з податкових зобов'язань та зборів до бюджету держави-агресора (російської федерації), вважає, що в даному випадку відсутня необхідність у визначенні альтернативи у вигляді застави, оскільки перебування ОСОБА_5 на волі дасть йому змогу продовжити вчиняти злочин у якому він підозрюється.
На підставі викладеного слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з відповідним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що підозра, пред'явлена ОСОБА_5 обґрунтована і підтверджується належними доказами. З метою запобігання наявним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, просив продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки строку досудового розслідування продовжено, проте необхідно виконати ряд слідчих (розшукових) та прийняти ряд процесуальних рішень, і, вказані дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об'єктивних причин.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечували проти задоволення даного клопотання та просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисників, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Вимогами ч.1 ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені даною статтею.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 199 КПК зобов'язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також встановити обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184, 199 КПК України, а вручення копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 184, ч. 1 ст.199 КПК України.
В судовому засіданні встановлено, що у слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 23.08.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024110000000293 за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя перевіряє вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
30.01.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. ст.208-211 КПК України.
31.01.2025, відповідно до вимог ст. ст. 111, 276-278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- розсекреченим протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій технічних заходів зняття інформації з електронних інформаційних систем (з месенджера «Telegram», який зареєстрований за номером мобільного телефону НОМЕР_2 ).
- розсекреченим протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій технічних заходів зняття інформації з електронних інформаційних систем (з електронної поштової скриньки: ІНФОРМАЦІЯ_4 ). У вказаному протоколі відображено:
- розсекреченим протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій технічних заходів зняття інформації з електронних інформаційних систем (з месенджера «Telegram», який зареєстрований за номером мобільного телефону НОМЕР_3 ).
- матеріалами виконаного доручення оперативного підрозділу ГУ «І» ДЗНД СБ України;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.
При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, з огляду на викладене слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов'язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні слідчим надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, тобто пособництва державі-агресору, тобто вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинене громадянином України з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів у вигляді целюлози та активів представникам держави-агресора у вигляді грошових коштів, в тому числі шляхом сплати коштів, сформованих з податкових зобов'язань та зборів до бюджету держави-агресора (російської федерації).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя пересвідчився у тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, оскільки санкція ч. 1ст. 111-2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зауважує, що підозрюваний має молодий вік та має хронічні захворювання.
Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя встановив, що підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, а саме має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3
Встановлюючи обставини, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя визначив, що підозрюваний має вищу освіту та працює на посаді голови ФГ «Агро - Дарія».
Щодо репутації підозрюваного, відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя зазначає, що даних про негативну репутацію підозрюваного в ході судового розгляду клопотання слідчому судді не надано. Підозрюваний займається волонтерською діяльністю.
Щодо майнового стану підозрюваного, в дотримання вимог п. 7 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя відзначає, що ані стороною захисту, ані стороною обвинувачення не надано відомостей щодо майнового стану підозрюваного.
На виконання вимог п. 8, 9, 10 ч.1 ст. 178 КПК України в ході розгляду клопотання відомостей про наявність у підозрюваного судимостей не встановлено. Даних про застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів не надано, як і відомостей про повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Відомості щодо розміру майнової шкоди у даному кримінальному провадженні, на момент розгляду клопотання, у матеріалах кримінального провадження відсутні, відповідно до вимог, визначених п. 11 ч. 1 ст.178 КПК України.
На виконання вимог п. 12 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що відсутні ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що створює підозрюваний, у зв'язку з його доступом до зброї.
Стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, визначеного до п.1 ч. 1 ст.177 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, характер та зухвалість інкримінованого злочину проти основ Національної безпеки, який вчинено в умовах воєнного стану.
Слідчий суддя, також, приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 статті 177 КПК України, а саме можливості вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки ОСОБА_5 фактично виконував функції з підготовки та оформлення документів, що обумовлює можливість останнього продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення..
В судовому засіданні встановлено, що вказані ризики не зменшились і продовжують існувати.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено існування ризику, передбаченого п. п. 2, 3,4, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки вказані ризики належним чином не обґрунтовані у клопотанні, не віднайшли об'єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях слідчого, прокурора.
Слідчий суддя, також, враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_5 та вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні особливо тяжкого злочину проти основ Національної безпеки, вчиненого в умовах воєнного стану у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того вимогами ст. 197 КПК України передбачено, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
01.02.2025, ухвалою слідчого судді слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва, відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 30 березня 2025 року включно без визначення розміру застави.
24.02.2025, постановою заступника керівника Київської обласної прокуратури, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 30 квітня 2025 року включно.
Досудове розслідування до цього часу не закінчено у зв'язку з тим, що слід провести ряд слідчих (розшукових) дій та процесуальних дій, за результатами проведення яких прийняти відповідні процесуальні рішення, що потребує додаткового часу.
Дані твердження не оспорюються сторонами по справі.
Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що в термін дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 завершити досудове розслідування неможливо, оскільки не виконано ряд необхідних слідчих процесуальних дій і вказані дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об'єктивних причин, але при цьому наявність обґрунтованої підозри щодо нього залишається.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України та продовжується в межах строку досудового розслідування за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам, які продовжують існувати, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, враховуючи, що прокурором доведено, що обставини, визначені ч. 3 ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою та не перевищують встановлений ст. 197 КПК України сукупний строк.
Слідчий суддя зазначає, що законодавець закріпив дискрецію слідчого судді, суду під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за ч. 6 ст. 176 Кодексу не визначати або визначати розмір застави з урахуванням підстав та обставин, установлених статтями 177, 178 Кодексу.
Дане твердження узгоджується із рішенням КСУ (Другий сенат) № 7-р(ІІ)/2024 від 20 червня 2024 року.
Разом із тим, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи встановлені у судовому підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, в даному випадку, під час дії воєнного стану слідчий суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину, передбаченого ст. 111-2 КК України, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 199, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, строком на 34 дні по 30 квітня 2025 року включно без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді діє по 30 квітня 2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1