Провадження №2/760/2746/25
Справа №760/19032/23
20 лютого 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі
головуючої судді - Усатової І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Зеленчука М.М.
представника позивача - адвоката Дуднік Л.О.,
представника третьої особи - адвоката Гаращука С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чухрій Ольги Степанівни, третя особа: ОСОБА_2 про визнання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії протиправною та такою, яка підлягає скасуванню, суд, -
Позивач через свого представника звернувся до суду з позовом та відповідно до позовних вимог просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чухрій Ольги Степанівни від 12.07.2023 про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , належної померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 видане 15 серпня 2022 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м.Київ).
15 жовтня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чухрій Ольгою Степанівною на підставі поданої ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини заведена спадкова справа №30/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який є батьком позивача.
12 липня 2023 року позивач звернувся до відповідача із завою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначену квартиру.
Проте, відповідачем було надано письмову відмову у формі постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що 20 квітня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чухрій Ольгою Степанівною було отримано заяву про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , поданої громадянином Російської Федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За таких обставин станом на 12 липня 2023 року крім ОСОБА_1 , спадкоємця після ОСОБА_3 є громадянин Російської Федерації ОСОБА_2 , що виключає можливість видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 .
Однак із постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чухрій О.С. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.07.2023 позивач не погоджується, вважає її протиправною та такою, яка підлягає скасуванню.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановляються у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (стаття 1270 ЦК України).
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).
Зазначене вище свідчить про те, що правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюється ЦК України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України.
За висновками зробленими Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25.01.2023 у справі №676/47/21 вбачається, що тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить що: правила щодо строку на прийняття (початок перебігу, наслідки спливу) регулюється ЦК України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК України), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву на прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України),для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України);законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначити інші правила щодо строку на прийняття спадщини.
За таких обставин, позивач вказує, що вищевикладені обґрунтування, які знаходять своє підтвердження у нормах матеріального права та висновках Верховного Суду вбачається, що шестимісячний перебіг на прийняття спадщини закінчився 15.02.2023 року, а відтак, прийняття відповідачем 20.04.2023 року заяви про прийняття спадщини від громадянина російської федерації ОСОБА_2 здійснено поза межами строку визначеного ст.1270 ЦК України, що має своїм наслідком визнання постанови приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чухрій Ольги Степанівни про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.07.2023 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 28 серпня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
7 жовтня 2023 року ухвалою суду витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чухрій Ольги Степанівни: належним чином завірені матеріали спадкової справи №30/2022, після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24 листопада 2023 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Протокольною ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 09 вересня 2024 року залучено ОСОБА_2 в якості третьої особи у справі.
18.10.2024 через систему «Електронний суд» від представника третьої особи ОСОБА_2 -адвоката Гаращука С.В. надійшов відзив, в якому ОСОБА_4 позов не визнає, вважає його необґрунтованим. Зазначає, що він є громадянином російської федерації та проживає в м. москва, у зв'язку із повномасштабною агресією у лютому 2022 році, в Україні діяла заборона на в'їзд для громадян російської федерації. Як наслідок, 10.02.2023 було видано довіреність для подачі заяви та представлення інтересів ОСОБА_2 щодо прийняття спадщини. Дану довіреність 20.04.2023 було переведено та надано представником для подачі в нотаріальну контору, що і було зроблено, а тому ОСОБА_2 було вчинено всі необхідні дії для подачі заяви про прийняття спадщини,з урахуванням часу доставки та часу легалізації документів, а також подачі таких документів.
Також зазначає, що у ОСОБА_2 були правомірні очікування та дії на звернення в десятимісячний строк для прийняття спадщини в межах встановленого Постановою Кабінету Міністрів України №164 від 28.02.2022 строку.
Представник позивача - адвокат Дуднік Л.О. в судовому засіданні позов підтримала з наведених у ньому підстав, просила його задовольнити.
Представник відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чухрій Ольга Степанівна у судове засідання не з'явилась, хоча належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд до відома не поставив.
Представник третьої особи - адвокат Гаращук С.В. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову, просив відмовити, посилаючись на його необґрунтованість, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 є громадянином російської федерації та проживає у м. москві. 20.04.2023 ОСОБА_2 подав через свого представника заяву про прийняття спадщини, після померлого ОСОБА_3 , який є батьком ОСОБА_2 . У зв'язку із початком повномасштабної агресії у лютому 2022 року, в Україні діяла заборона на в'їзд для громадян російської федерації. Як наслідок 10.02.2023 було видано довіреність для подачі заяви та представлення інтересів ОСОБА_2 щодо прийняття спадщини. 20.04.2023 дану довіреність було переведено та надано представникам для подачі в нотаріальну контору, що і було зроблено. Так, ОСОБА_2 було вчинено всі необхідні дії для подачі заяви про прийняття спадщини, з урахуванням часу доставки та часу легалізації документів, а також подачі таких документів. Зазначає, що відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 164 від 28 лютого 2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», звернувся в межах визначеного десятимісячного строку на подання заяви на прийняття спадщини.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .
15 жовтня 2022 року на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чухрій Ольгою Степанівною була заведена спадкова справа за №30/2022.
20 квітня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чухрій Ольгою Степанівною було отримано заяву про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , поданої громадянином російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
До складу спадкового майна після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 увійшла квартира АДРЕСА_1 .
12 липня 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначену квартиру.
Проте, відповідачем було надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.07.2023 з тих підстав, що крім ОСОБА_1 , спадкоємця після ОСОБА_3 є громадянин російської федерації ОСОБА_2 , що виключає можливість видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом.
Згідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Згідно ч. 2 ст. 1272 ЦК України за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
З матеріалів спадкової справи №30/2022, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чухрій Ольги Степанівни вбачається, що письмової згоди ОСОБА_1 , як спадкоємця, який прийняв спадщину, ОСОБА_2 , як спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини не надавалось.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан.
28 лютого 2022 року була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» п. 3 якої було установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно висновку зробленого Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (Постанова від 25 січня 2023 року у справі N 676/47/21): «Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (частина друга статті 4 ЦК України).
Актами цивільного законодавства України є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону (частина четверта статті 4 ЦК України).
У доктрині приватного права зауважується, що ієрархія актів цивільного законодавства може базуватися на їх юридичній силі (вимір по вертикалі). Вона поширюється, по-перше, на співвідношення закону та підзаконних актів та, по-друге, на співвідношення Конституції та законів (як кодифікованих, так і інших (поточних)). Одночасно слід визнати існування ієрархії між ЦК як кодифікованим законом та іншими (поточними) законами, що регулюють цивільні відносини. Ця ієрархія базується на визнанні ЦК основним актом цивільного законодавства (вимір ієрархії по горизонталі) (див. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. Т. 1: Загальні положення. Особи / за ред. І.В. Спасибо -Фатєєвої. - Харків: ЕКУС, 2020. - С. 45).
Стосовно виміру ієрархії актів цивільного законодавства по горизонталі, то в статті 4 ЦК України закріплюється пріоритет норм ЦК (як основного регулятора приватних відносин) над нормами інших законів. Причому, що такий спосіб вирішення колізії норм ЦК із нормами інших законів, із констатацією пріоритету норм ЦК над нормами інших законів, підтримувався, зокрема, Конституційним Судом України (див. рішення від 13 березня 2012 року у справі N 5-рп/2012), Верховним Судом України (див. постанову Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі N 6-59цс13, постанову Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі N 6-2023цс15), Великою Палатою Верховного Суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року в справі N 334/3161/17 (провадження N 14-188 цс 20).
Щодо виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, то в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі N 490/7071/16-ц (провадження N 61-25815св18)».
Зазначене вище свідчить про те, що: правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України.
За висновками зробленими Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 25 січня 2023 року у справі N 676/47/21 вбачається, що тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що:
-правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України;
-строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку "присікає" право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України), для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України.
- законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як "зупинення перебігу строку на прийняття спадщини" та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини.
Пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Виходячи зі змісту діючих норм права та порядку їх застосування приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чухрій О.С. при винесенні постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.07.2023 не було дотримано вимоги ЦК України, як і Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮ України № 296/5 від 22.02.2012.
Оцінюючи в сукупності надані до суду докази та беручи до уваги правові висновки Верховного Суду постанова приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чухрій О.С. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.07.2023 є протиправною та підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 16, 19, 1270, 1272, 1296 ЦК України, ст.ст. 1, 49, 50 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 2, 4, 5, 11, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чухрій Ольги Степанівни від 12.07.2023 про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , належної померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Усатова І.А.