СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-з/759/65/25
ун. № 759/14528/24
04 квітня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Національне агенство з питань запобігання корупції, Вища рада правосуддя про стягнення заборгованості по аліментам на утримання дитини, -
У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває вищевказана цивільна справа.
01.04.2025 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить в межах суми позову в розмірі 831 961,72 грн накласти арешт на майно ОСОБА_2 , а саме: земельну ділянку кадастровий номер: 3222486201:01:018:0214, площею (га): 0.0543, за адресою: АДРЕСА_1 , рнонм 2436656032224.
В обгрунтування заяви вказує, що після підписання в серпні 2021 року договору між батьками про спільне утримання та виховання дитини відповідачем протягом кількох років було відчужено належне йому майно, зокрема, як свідчать відомості декларації ОСОБА_2 , як судді, в 2021 році ним було відчужено нерухоме майно на суму 550 тис. грн. та 746 тис. грн, а в 2022 році відповідач відчужив належне йому нерухоме майно на суму 2 011 273 грн, а також відчужив рухоме майно на суму 1 050 000 грн. Також, в січні 2023 році ОСОБА_2 безоплатно відчужив наявне у нього нерухоме майно, саме: житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку кадастровий номер 3222486201:01:018:0214, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а нове майно яке придбавалось подружжям ОСОБА_3 , оформлювалось на дружину. Внаслідок цього станом на 13.05.2024 року єдиним нерухомим майном, яке залишилось у володінні відповідача була земельна ділянка кадастровий номер 3222480800:06:005:5028, площею: 0.12 га, що розташована в Київська обл., КиєвоСвятошинський р., с/рада. Бузівська (яка перебуває під арештом, накладеним ухвалою Дарницького районного суду м. Києва в межах забезпечення позову по справі № №753/16899/24). Це вказує на безперешкодне розпорядження відповідачем майном та існування об'єктивного ризику чергового відчуження майна, що може значно утруднити для позивача виконання судового рішення про стягнення заборгованості по аліментам на дитину. Враховуючи, що заборгованість відповідача лише по аліментах за період з липня 2023 по грудень 2024 року становить: 403 470,39 грн, такий спосіб забезпечення позову, як накладення арешту на земельну ділянку кад. номер 3222486201:01:018:0214, є співмірним з заявленими позовними вимогами.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.04.2025 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. та 03.04.2025 року заяву передано судді.
Вивчивши заяву про забезпечення позову та надані документи, судя приходить до наступного висновку.
Згідно з приписами частини другої статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої та частини другої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів заяви, вбачається, що земельну ділянку кадастровий номер: 3222486201:01:018:0214, площею (га): 0.0543, за адресою: АДРЕСА_1 , рнонм 2436656032224 належить відповідачу ОСОБА_2 ,
Також згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №420029826 від 27.03.2025 ОСОБА_4 є власником земельної ділянки з кадастровим номером: 3222486201:01:018:0214, площею (га): 0.0543.
Таким чином заявником не доведено розташування емельної ділянки з кадастровим номером: 3222486201:01:018:0214, площею (га): 0.0543, за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту впливатиме на ефективність захисту та унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення вимог про стягнення заборгованості по сплаті аліментів, оскільки відповідач має змогу відчужити вказане в заяві майно на користь третіх осіб, суддя дійшов висновку про часткове задоволення заяви.
Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову з позовними вимогами, суддя приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви, а відтак заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер: 3222486201:01:018:0214, площею (га): 0.0543, реєстраціний номер об'єкта нерухомого майна 2436656032224, яка належить ОСОБА_2 .
Строк пред'явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Учасники справи:
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Текст ухвали складено 04.04.2025 року.
Суддя Ю.О. Твердохліб