Справа № 308/3671/25
1-кс/308/1594/25
20 березня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіднні в залі суду в м.Ужороді, клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалзованої прокуратри ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025071030000344 від 12 березня 2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,, про арешт майна,-
Слідчий ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із даним клопотанням, яке обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 за невстановлених на даний час органом досудового розслідування часу, дати, місця та обставин, але не пізніше 12.03.2025, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, яка полягала у порушенні встановленого в Україні порядку обігу вогнепальної зброї та боєприпасів до неї та бажаючи їх настання, не маючи передбаченого п. 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1993 та п.2.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної та холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженого наказом МВС України №622 від 21.08.1998 р. дозволу на придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів, за невстановлених на даний час органом досудового розслідування обставин отримав у користування, носив та зберігав за місцем проживання 2 предмети зовні схожі на гранату із маркуванням «107-133-75Т» та 2 предмети зовні схожі на запал до гранати з маркуванням «192-75 583 УЗРГМ», які 12.03.2025 у 18 год. 48 хв. в ході проведення обшуку було вилучено працівниками поліції.
12.03.2025 гр. ОСОБА_5 було затримано на підставі ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
12 березня 2025 року о 18 год 48 хв. під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 слідчий СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області виявив та вилучив 2 предмети зовні схожі на гранату із маркуванням «107-133-75Т» які поміщено до спец. пакету НПУ вибухотехнічна служба №АБ012080, 2 предмети зовні схожі на запал до гранати з маркуванням «192-75 583 УЗРГМ» які поміщено до спец. пакету НПУ вибухотехнічна служба №АБ012079, пачку від сигарет «Прилуки» яку упаковано до спец. пакету НПУ №ICR0215645, змив із корпусу предмету зовні схожого на гранату із маркуванням «107-133-75Т» який поміщено до паперового конверту НПУ, змив із корпусу предмету зовні схожого на гранату із маркуванням «107-133-75Т» який поміщено до паперового конверту НПУ, змив із предмету зовні схожого на запал до гранати з маркуванням «192-75 583 УЗРГМ» який поміщено до паперового конверту НПУ.
12 березня 2025 року відповідно до постанови прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від затриманого
гр. ОСОБА_5 було відібрано змиви з рук на стерильну марлеву серветку, які поміщено до паперового конверту НПУ.
13.03.2025, вилучені речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги, що вилучені речі є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, з метою їх збереження, слідчий у клопотанні просить накласти на них арешт.
Слідчий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, однак подав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Власник майна у судове засідання також не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Зважаючи на неявку в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, фіксування за допомогою технічних засобів, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, не здійснювалося.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170 - 174 цього Кодексу.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
За змістом ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов),чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. За змістом ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Витягом з ЄРДР підтверджено, що Ужгородським РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025071030000344 від 12.03.2025 року, попередня правова кваліфікація ч. 1 ст. 263 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що 12.03.2025 року слідчим СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 було здійснено проникнення до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_8 ..
Згідно протоколу обшуку від 12.03.2025 року вбачається, що в ході такого було виявлено та вилучено: 2 предмети зовні схожі на гранату із маркуванням «107-133-75Т» які поміщено до спец. пакету НПУ вибухотехнічна служба №АБ012080, 2 предмети зовні схожі на запал до гранати з маркуванням «192-75 583 УЗРГМ» які поміщено до спец. пакету НПУ вибухотехнічна служба №АБ012079, пачку від сигарет «Прилуки» яку упаковано до спец. пакету НПУ №ICR0215645, змив із корпусу предмету зовні схожого на гранату із маркуванням «107-133-75Т» який поміщено до паперового конверту НПУ, змив із корпусу предмету зовні схожого на гранату із маркуванням «107-133-75Т» який поміщено до паперового конверту НПУ, змив із предмету зовні схожого на запал до гранати з маркуванням «192-75 583 УЗРГМ» який поміщено до паперового конверту НПУ.
Постановою старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 від 13.03.2025 року вилучені речі визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Також 12 березня 2025 року відповідно до постанови прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від затриманого гр. ОСОБА_5 було відібрано змиви з рук, які поміщено до паперового конверту НПУ.
Постановою слідчого від 13.03.2025 року вилучені змиви визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене, вивчивши подане слідчим клопотання та додані до нього докази, беручи до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість доводів слідчого, що вилучені речі мають значення речового доказу у кримінальному проваджені та відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, оскільки такі могли зберегти на собі сліди злочину, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (смс-повідомлення, дзвінки, контакти, відеофайли, тощо).
Таким чином слідчим, на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України, доведено слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речового доказу, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Слідчим у клопотанні наведено достатньо підстав для застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а відтак, за наведених вище обставин, слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту та повернення вилученого майна.
Така шкода може виразитись у втраті речових доказів стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування, проведення відповідних судових експертиз та встановленню істини у справі, а також у втраті майна, що у свою чергу очевидно переважає над неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту вилученого майна з метою його збереження як речового доказу у кримінальному провадженні, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025071030000344 від 12 березня 2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,, про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на вилучене під час проведення огляду місця події від 12.03.2025 року майно а сааме : 2 предмети зовні схожі на гранату із маркуванням «107-133-75Т» які поміщено до спец. пакету НПУ вибухотехнічна служба №АБ012080;
-2 предмети зовні схожі на запал до гранати з маркуванням «192-75 583 УЗРГМ» які поміщено до спец. пакету НПУ вибухотехнічна служба №АБ012079;
-пачку від сигарет «Прилуки» яку упаковано до спец. пакету НПУ №ICR0215645;
-змив із корпусу предмету зовні схожого на гранату із маркуванням «107-133-75Т» який поміщено до паперового конверту НПУ;
-змив із корпусу предмету зовні схожого на гранату із маркуванням «107-133-75Т» який поміщено до паперового конверту НПУ;
-змив із предмету зовні схожого на запал до гранати з маркуванням «192-75 583 УЗРГМ» який поміщено до паперового конверту НПУ;
-змиви з рук ОСОБА_5 які поміщено до паперового конверту НПУ.
Роз'яснити, що у відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала слідчого судді не набрала законної сили.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали вручити слідчому, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 24.03.2025 року о 16 год. 15 хв.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1