Справа № 308/4636/25
про залишення позовної заяви без руху
04 квітня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу «Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь)», про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до комунального закладу «Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь)», в якій просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі за період з 01.03.2022 по 06.05.2022 в розмірі 51 448,80 грн, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати у розмірі 77853,81 грн., 10000 грн. моральної шкоди та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, а саме за період з 02 вересня 2018 року по 01 вересня 2022 року та за 2024 рік у кількості 132 дні (120 днів основної щорічної відпустки та 12 додаткової).
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд, зокрема, перевіряє позовну заяву на предмет дотримання вимог, встановлених ЦПК України.
Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Ознайомившись з позовною заявою, судом встановлено, що така не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Як зазначено у ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Так, при пред'явлені позову позивачка зазначає, що позов не містить вимог майнового характеру, натомість пред'явлена сума до стягнення на загальну суму 139 302,61 грн., отже зазначена в позові ціна не відповідає заявленій сумі до стягнення, з підстав чого позивачу слід усунути недоліки позовної заяви в цій частині.
Також суд звертає увагу, що заявляючи вимогу про стягнення компенсації за невикористані дні відпустки, позивач не конкретизує позовні вимоги, не надає обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, та не зазначає доказів на підтвердження таких обставин.
Від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, котрий, як і позивач, мають право на судовий захист, а для реалізація цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, позивачем у позовній заяві викладено наступні вимоги: стягнути невиплачену заробітну плату та компенсацію за невикористані дні відпустки; стягнути компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати; стягнути моральну шкоду.
В силу положень п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, а також з врахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 08.02.2022 р. в справі № 755/12623/19 й у справах про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки він входить до структури заробітної плати.
Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 в справі № 910/4518/16 викладено висновок, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, компенсації заборгованості за час затримки заробітної плати з урахуванням інфляційних втрат та про стягнення моральної шкоди.
Про підстави звільнення від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про позивач у позовній заяві не зазначає, клопотання про розстрочення чи відстрочення сплати судового збору в матеріалах позову відсутнє.
Положеннями ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду зазначеної позовної заяви, зокрема за дві вимоги майнового характеру та надати суду документи на підтвердження цього.
Інформація про платіжні реквізити щодо сплати судового збору відображена, зокрема, на офіційному веб-порталі Судової влади України на сторінці Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за посиланням https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam/zbr/.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України (з урахуванням наведених судом недоліків).
Враховуючи наведене, суд вважає, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну ОСОБА_1 до комунального закладу «Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь)», про стягнення заборгованості по заробітній платі - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Шепетко