Справа № 307/5308/24
Провадження № 3/307/2425/24
04 квітня 2025 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бобрушко В.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , України, громадянина України,
передбачене ст.130 ч. 1 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 30 листопада 2024 року серії ЕПР1 №185857 ОСОБА_1 , 30 листопада 2024 року, о 20 год. 48 хв., по вул. Джона Леннона в с. Калини, Тячівського району, керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, відмовився від проходження тесту у встановленому законом порядку, чим порушив вимогу пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Полгар М.З. подав до суду клопотання про закриття провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Вказує на те, що ОСОБА_1 заперечує обставини керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а також факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку. Вказує, що того вечора він разом з сестрою ОСОБА_2 їхали на належному йому автомобілі марки «Skoda Kodiaq», в с. Калини. Сестра знаходилась за кермом, а він в якості пасажира перебував на передньому пасажирському сидінні. Їдучи в напрямку селища Дубове, сестра здійснювала об'їзд автомобіля марки «Skoda Fabia», який в той час розпочав маневр повороту ліворуч та допустила з останнім зіткнення. В подальшому, на місце ДТП прибули працівники поліції, які ігноруючи твердження ОСОБА_2 про те, що саме вона була учасником автопригоди, почали оформлення протоколу про адміністративне правопорушення по факту ДТП відносно нього. При цьому, огляд на стан сп'яніння як пасажир він не проходив і взагалі йому ніхто не пропонував проходження вказаного огляду. Будь-яких протоколів за ст.130 КУпАП та постанов щодо нього працівники поліції на місці не складали і не пропонували йому ознайомитись з їх змістом. Всупереч наведеному, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодного доказу: керування автомобілем у зазначений в протоколі час, ОСОБА_1 ; висловлення поліцейським вимоги щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння; забезпечення працівником поліції можливості ОСОБА_1 пройти огляд, з використанням спеціальних технічних засобів, на стан алкогольного сп'яніння на місці події (зупинки транспортного засобу) в с. Калини; відмови від проходження такого огляду на місці зупинки чи подальшої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі, зафіксованих із застосуванням технічних засобів відеозапису. На порушення вказаних положень законодавства, наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозаписи здійснені поліцейським Габор С., а не ОСОБА_3 який документував правопорушення, не містять будь-яких даних щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом, вимоги чи пропозиції поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння та відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, а тільки уривки обставин документування ДТП, зокрема і твердження про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_4 , а також оформлення постанови про його притягнення до відповідальності за відсутність страхового полісу, а тому на думку захисту є недопустимим та неналежним доказом в даній справі. Інші докази, надані суду на ствердження факту правопорушення та його обставин, зокрема рапорт працівника поліції, направлення, розписка та постанова серії ЕНА №3579621, яка скасована рішенням Тячівського районного суду від 14.02.2025 року у справі №307/403/25, за відсутності належних доказів відеофіксації інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, не є достатніми доказами, відмови пройти у встановленому порядку огляд на стан сп'яніння. Відтак, відсутність належних та допустимих доказів на ствердження обставин вини ОСОБА_1 у невиконанні вимог п.2.5 ПДР України, зумовлює відсутність події і складу у його діях правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В свою чергу, активна, всупереч Закону України «Про національну поліцію» поведінка працівника поліції щодо пошуку «свідків», які на відео не змогли в стверджувальній формі назвати особу водія SKODA KODIAQ», державний номерний знак НОМЕР_1 та одночасне нехтування поясненнями свідка ОСОБА_2 , яка на місці події відтворила механізм ДТП за її участі, свідчить про намір поліцейського в будь-який спосіб притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за різні правопорушення.
Просить суд, провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Статтею 130 ч.1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, проводиться у відповідності до розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395 та вимог норм КУпАП.
Інструкція «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена Наказом МВС України. МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі за текстом - Інструкція) - визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Відповідно до п.2 та п.3 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п 6. розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Розділом ІІ Інструкції визначено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів, згідно з яким: 1) за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання) 3) поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки; 4) огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції; 5) перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки; 6) огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Відповідно до вимог п.3 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказам МВС України від 07.11.2015 року №1395, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (зі змінами).
Відповідно до п. 6 Порядку від 17 грудня 2008 року за №1103 та п. 7 Розділу І. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 року № 1452/735) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Відповідно до вимог п.22 розділу ІІІ цієї ж Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Згідно ч.1 та ч.2 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Оформлення матеріалів огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством.
Відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року за №1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу І цієї Інструкції (звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя чи неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
І лише у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, як це передбачено п. 8 Порядку від 17 грудня 2008 року за №1103 та п. 6 Розділу Х. Інструкції від 07.11.2015 року №1395, поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року за №14, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Із протоколу про адміністративне правопорушення від 30 листопада 2024 року серії ЕПР1 №185857 відносно ОСОБА_1 та доданих до нього матеріалів вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складений без присутності двох свідків, та в ньому не зазначені дії ОСОБА_1 щодо ухилення ним від огляду на стан сп'яніння.
Крім того, протоколпро адміністративне правопорушення не містить доказів щодо направлення ОСОБА_1 як водія транспортного засобу на огляд в заклад охорони здоров'я з метою виявлення його стану алкогольного сп'яніння та ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні із доданого відеозапису події, який долучений до матеріалів справи, не вбачається, щоз боку поліцейського було висловлення вимоги щодо проходження ОСОБА_1 огляду для виявлення стану алкогольного сп'яніння, забезпечення працівником поліції можливості ОСОБА_1 пройти огляд з використанням спеціальних технічних засобів на стан алкогольного сп'яніння на місці дорожньо-транспортної пригоди в с. Калини, Тячівського району, чи висловлення поліцейським вимоги ОСОБА_1 пройти ним медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, та відмови ОСОБА_1 від проходження такого медичного огляду в закладі охорони здоров'я, зафіксованих із застосуванням технічних засобів відеозапису чи в присутності двох свідків.
Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозаписи, здійснені поліцейським, містять тільки обставини документування дорожньо-транспортної пригоди.
За змістом постанови поліцейського серії ЕНА №3579621 від 30 листопада 2024 року, яка міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП за те, що він, 30 листопада 2024 року, о 22.36 год., в с. Калини, по вул. Джона Леннона, керував автомобілем марки «Skoda Kodiaq», державний номерний знак НОМЕР_1 , не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1 Правил дорожнього руху, за що на нього поліцейським накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
При цьому, рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 14 лютого 2025 року в адміністративній справі №307/403/25, яке набрало законної сили, вказану постанову поліцейського серії ЕНА №3579621 від 30 листопада 2024 року було скасовано та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Також, у справі "Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain" від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Враховуючи наведене, та те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, крім протоколу про адміністративне правопорушення, в якому узагальнено викладено суть правопорушення, іншими матеріалами справи не доведена, вважаю, що в діях ОСОБА_1 при наведених обставинах відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження в даній справі слід закрити.
Тому, керуючись ст.ст. 247 п.1, 283, 284 КУпАП,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Тячівського
районного суду В.І. Бобрушко