справа № 489/1004/25 провадження №2/489/1396/25
Іменем України
04 квітня 2025 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі -Банк, АТ «Універсал Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
У грудні 2024 року Банк звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг «monobank» у розмірі 8413,54 грн. та судові витрати.
Як на підставу позовних вимог позивач вказує, що 07.02.2022 відповідач звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку НОМЕР_1 в розмірі 7000,00 грн. Банк взяті на себе зобов'язання виконав в повному обсязі. Разом з тим, відповідач порушила грошові зобов'язання внаслідок чого станом на 20.11.2024 утворилася заборгованість в загальному розмірі 8413,54 грн., яка складається із 8413,54 грн. залишку заборгованості за тілом кредиту, 0,00 грн. заборгованості за пенею та 0,00 грн. заборгованості за порушення грошового зобов'язання.
Посилаючись на наведені обставини позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 13.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи. Цією ухвалою, в порядку підготовки справи до судового розгляду, витребувано від Банку докази руху коштів на рахунку позичальника, детальний розрахунок заборгованості та докази строку дії платіжної картки.
Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.
Правом на дання відзиву відповідач не скористалася.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України не надходило.
Згідно статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За частиною п'ятою статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи встановлено, що 07.02.2022 відповідач підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг в якій просила відкрити їй поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на її ім'я № НОМЕР_2 та встановити їй кредитний ліміт на суму, зазначену в мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом.
Підписанням анкети-заяви, відповідач підтвердила, що ця Анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг.
Банком долучено до позовної заяви витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів, які набули чинності з 30.11.2022, тарифи та паспорт споживчого кредиту «Чорна картка monobank».
Таким чином сторони узгодили необхідні істотні умови щодо відкриття поточного рахунку, встановлення кредитного ліміту та нарахування процентів за користування позичальником кредитними коштами.
Згідно довідки про наявність рахунку від 24.02.2025 відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_1 , тип рахунку «Чорна картка», валюта рахунку- гривня, активна до 11/29.
Довідкою від 24.02.2025 позивач підтвердив, що станом на 07.02.2022 кредитний ліміт на рахунку відповідача було встановлено в розмірі 7000,00 грн.
Отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними позивач підтвердив випискою з особового рахунку.
Відповідно до виписки про рух коштів по картці від 24.02.2024 за період з 07.02.2022 по 20.11.2024 кредитний ліміт станом на 20.11.2024 складає 7000,00 грн., заборгованість станом на вказану дату 8413,54 грн., баланс на початок періоду 7000,00 грн, баланс на кінець період (мінус) 1413,54 грн., сума витрат за період 8518,54 грн., а сума зарахувань 105,00 грн.
Виписка про рух коштів по картці відповідно до положень статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, є первинним документом, який підтверджує здійснені по банківському рахунку операції.
За положеннями частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору, проценти поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно зі статтями 1046, 1049 наведеного Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За положеннями статей 525, 612, 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, між сторонами існують зобов'язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору приєднання, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами ЦК України щодо зобов'язань.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, і повинні бути зрозуміли усім споживачам і доведені до їх відома, то банк має обов'язок підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме такі умови, які ним надані, і не інші.
Відтак, положеннями статей 633, 634 ЦК України презюмується, що другий контрагент (споживач послуг банку) може приєднатися лише до тих умов, з якими він ознайомлений.
Із дослідженого судом наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що протягом дії договору відповідачу нараховувалися проценти за ставкою, що не перевищує 37,2 % (3,1% в день), що відповідає умовам договору про надання банківських послуг, укладеному між сторонами.
Згідно розрахунку позивача станом на 20.11.2024 заборгованість відповідача становить 8413,54 грн., яка складається із заборгованості на наданим кредитом (тілом кредиту) 8413,54 грн. та 0,00 грн. заборгованості по процентам, пені та заборгованості за порушення грошового зобов'язання.
Згідно з статями 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи, що між сторонами виникли кредитні правовідносини та доведення позивачем порушення відповідачем грошових зобов'язань, внаслідок чого виникла заборгованість по тілу кредиту в розмірі 8413,54 грн., яка підтверджена наданим позивачем розрахунком, який нічим не спростований, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Так як позовні вимоги задоволено на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором № б/н від 07.02.2022, яка станом на 20.11.2024 становить 8413,54 грн. (вісім тисяч чотириста тринадцять гривень 54 коп.) та судовий збір в сумі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 04.04.2025.
Суддя І.В.Коваленко