01 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 917/2002/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Вронської Г. О., Губенко Н. М.,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду Полтавської області
(суддя Кльопов І. Г.)
від 14.11.2024
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуюча - Мартюхіна Н. О., судді - Здоровко Л.М., Лакіза В. В.)
від 18.02.2025
у справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Українська залізнична швидкісна компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод"
про стягнення грошових коштів.
1. У листопаді 2023 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Українська залізнична швидкісна компанія" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (далі - відповідач) про стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 7 093 506,69 грн, з яких: 4 468 755,12 грн - пеня та 2 624 751,00 грн - штраф.
2. Позов обґрунтовано порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 7622/010-013/с/11-УЗШК від 31.01.2022 про надання послуг з проведення поточного ремонту в об'ємі ПР-3 двох електропоїздів серії ЕКрІ в частині своєчасного надання позивачу послуг з проведення поточного ремонту в об'ємі ПР-3 електропоїзда ЕКрІ-002, у зв'язку з чим позивач нарахував: пеню відповідно до пункту 6.2. договору - в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення в сумі 4 468 755,12 грн, а також штраф на підставі частини другої статті 231 Господарського кодексу України за прострочення понад 30 днів виконання зобов'язання у розмірі 7% вартості послуг, з яких допущено прострочення, що становить 2 624 751,00 грн.
3. 14.11.2024 Господарський суд Полтавської області ухвалив рішення, яке залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2025, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
4. Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що прострочення строків виконання договору в частині своєчасного надання послуг з проведення ремонту відбулося за відсутності вини відповідача та за наявності форс-мажорних обставин. При цьому суди встановили, що відповідач вжив усіх необхідних заходів для запобігання такому порушенню, а також повідомив позивача про існування обставин непереборної сили, які призвели до порушення строків надання послуг, згідно з пунктом 8.2 договору, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій. Також суди зазначили, що за наявного дефіциту потужності електричної енергії, постійного переміщення/укриття персоналу під час оголошення повітряних тривог, було неможливо забезпечити виконання безперервних технологічних циклів, що вплинуло на загальне своєчасне надання послуг по укладеному між сторонами договору та унеможливило дотримання договірних строків не з вини відповідача, водночас, незважаючи на наявність форс-мажору, відповідач продовжував виконувати умови договору.
5. 17.03.2025 позивач надіслав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
6. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає випадок, передбачений пунктом 1 частини другої статті 287 цього Кодексу.
7. В обґрунтування зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно звільнили відповідача від сплати неустойки за порушення зобов'язання та штрафу за прострочення понад тридцять днів у розмірі 7 % від вартості послуг, з яких допущено прострочення, оскільки неправильно застосували норми статті 549, пункту 3 частини першої статті 611, частини першої статті 612, статей 617 та 629, частин першої статей 530 та 550 Цивільного кодексу України, частини першої статей 216 та 230, частини другої статті 217 Господарського кодексу України, і не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду, а саме:
- від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання; законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати;
- від 21.09.2021 у справі № 910/10618/20, що суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 24.09.2020 у справі № 915/2095/19, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19;
- від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб'єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 07.06.2023 у справі № 912/750/22, від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22, що лист ТПП від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин;
- від 13.03.2024 у справі № 686/16312/22, що на рівні норм Цивільного кодексу України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з врахуванням принципу свободи договору. Очевидно, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати, зокрема: застосування конструкції форс-мажору в своїх відносинах (на які випадки поширюється форс-мажор, які правові наслідки існування форс-мажору (наприклад, право на зміну чи розірвання договору); чим підтверджується форс-мажор; чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов'язання, яке виникло на підставі такого договору; як позначається існування форс-мажору на строках виконання цивільно-правового зобов'язання, яке виникло на підставі договору;
- від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21, що визнання сертифіката ТПП України беззаперечним та достатнім доказом існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам, суперечить принципу змагальності сторін судового процесу. Форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
8. З огляду на зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ураховуючи її відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, тому відкриває касаційне провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Керуючись нормами статей 197, 234, 288, 290, 294, пунктом 1 частини другої статті 287, частини третьої статті 301 ГПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 917/2002/23 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.11.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2025.
2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" у справі № 917/2002/23 на 13 травня 2025 року об 11:00 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).
3. Явка учасників справи в судове засідання не є обов'язковою.
4. Установити відповідачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів скаржнику з урахуванням положень статті 42 ГПК України до 25 квітня 2025 року.
5. Роз'яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
6. Витребувати з Господарського суду Полтавської області або Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 917/2002/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді Г. Вронська
Н. Губенко
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".
Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":
- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;
- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;
- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька,2 (2-ий під'їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";
- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;
- якщо за об'єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Касаційний господарський суд