Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"04" квітня 2025 р. Справа № 922/681/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (адреса: 49001, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; код ЄДРПОУ: 42086719)
до Вільхуватської сільської ради (адреса: 62620, Харківська обл., Великобурлуцький р.-н, с. Вільхуватка, вул. Синько, буд. 28; код ЄДРПОУ 04399223)
про стягнення 62619,80 грн.
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Вільхуватської сільської ради (далі - відповідач) 62619,80 грн, з яких:
62363,78 грн - сума боргу;
256,02 грн - 3%.
Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу № 467Ха від 01.01.2024 щодо своєчасного та повного проведення розрахунків за спожиту електричну енергію.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.03.2025 відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на позов.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
З метою повідомлення сторін про порядок розгляду справи та надання їм можливості реалізувати власні процесуальні права, судом направлено копії ухвали від 04.03.2025 до електронних кабінетів позивача та відповідача в системі “Електронний суд», про що свідчать долучені до матеріалів справи довідки про доставку електронного листа від 04.03.2025 (а. с. 46-47).
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення сторін про розгляд справи, а останні в розумінні ст. 120, 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.
В процесі розгляду справи відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.03.2025.
Розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття судового рішення по суті спору.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.
Правове регулювання правовідносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії регулюються зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII та "Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018р (далі - ПРРЕЕ).
Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу Постачальником та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком до цього Договору.
Згідно з п. 3.1.9. ПРРЕЕ споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Згідно з п. 3.2.6 ПРРЕЕ, укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції (Додаток до Договору)
Як свідчать матеріали справи, відповідачем було підписано Заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2024 (надалі - Заява-приєднання) та Комерційну пропозицію ««Маркет без РК»».
З огляду на викладене, 01.01.2024 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії № 467Ха (далі за текстом - договір; а. с. 11-14), за умовами якого постачальник продає ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1).
В подальшому, було укладено низку додаткових угод, зокрема:
- додаткова угода № 1 від 01.01.2024;
- додаткова угода № 12 від 06.11.2024;
- додаткова угода № 13 від 06.12.2024;
На підставі п. 5.1 договору в редакції додаткової угоди № 13 від 06.12.2024 вартість електричної енергії за цим договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у п. 2.3 цього договору та становить: 585479,29 грн (п'ятсот вісімдесят п'ять тисяч чотириста сімдесят дев'ять гривень 29 копійок), в т. ч. ПДВ 97579,88 грн.
Ціна за 1 кВт*год. електричної енергії становить 6275,79 грн без ПДВ, ПДВ - 1,255158 грн, разом з ПДВ 7,530948 грн.
Згідно з п. п. 5.5, 5.7 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 20 днів з дня підписання акта приймання-передачі товару.
Відповідно до п. 5.1 комерційної пропозиції «Маркет без РК» постачальника електричної енергії ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" (а. с. 17-19) споживач самостійно формує розрахункові документи (рахунок, акт приймання-передавання) в сервісі «Особистий кабінет» не пізніше 5 днів після закінчення розрахункового періоду.
У п. 1 додаткової угоди № 12 від 06.11.2024 до договору сторони передбачили, що дія договору про постачання електричної енергії споживачу № 467Ха від 01.01.2024 припиняється в частині постачання електричної енергії з 28 листопада 2024 року. В частині розрахунків договір діє до здійснення повної остаточної сплати всіх видів платежів.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору в листопаді 2024 року позивач здійснив поставку відповідачу електроенергії обсягом 8281 кВт*год. Зазначені обставини підтверджуються актом приймання-передачі електричної енергії № 467Ха (а. с. 27), який складено та підписано представниками обох сторін договору, а також скріплено печатками юридичних осіб.
Крім того, обсяг поставленої позивачем електроенергії в листопаді 2024 року підтверджується Довідкою ОСР - АК «Харківобленерго» від 17.01.2025.
На підставі отриманих даних про спожиті відповідачем обсяги електричної енергії позивачем сформовано та виставлено рахунок б/н від 05.12.2024 (а. с. 22) за листопад 2024 на суму 62363,78 грн. Даний рахунок отримано представником відповідача, про що свідчить печатка та підпис уповноваженого представника останнього на вказаному рахунку.
Окрім того, представниками сторін підписано Акт
Однак, відповідач у встановлений договором строк не оплатив зазначений рахунок.
З метою досудового врегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 24/140 від 06.01.2025 (а. с. 31) з вимогою про погашення існуючої заборгованості, однак, претензія залишена без відповіді, а викладені у ній вимоги - без задоволення.
Обставини щодо стягнення боргу за спожиту електричну енергії в сумі 62363,78 грн стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язань, позивачем на підставі умов договору та відповідних вимог чинного законодавства України, нараховано до стягнення з відповідача 256,02 грн 3% річних за період прострочення з 13.12.2024 по 31.01.2025.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За змістом ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
За змістом ч. 6-7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/ визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
У даному випадку, матеріалами справи підтверджується факт належного виконання позивачем умов договору щодо поставки електричної енергії відповідачу в липстопаді 2024 року, та факт порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної та повної оплати виставленого позивачем рахунку на оплату за вказаний період.
Обсяг спожитої відповідачем електроенергії підтверджується довідкою фактичних обсягів електричної енергії по споживачу електропостачальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (код ЄДРПОУ 42086719) наданою оператором системи розподілу АТ “Харківобленерго» (код ЄДРПОУ 00131954) за листопад 2024. З даної довідки вбачається, що відповідачем спожито електроенергію у листопаді 2024 року обсягом 8281 кВт*год.
Окрім того, між сторонами також підписано Акт приймання-передачі електричної енергії № 467Ха за листопад 2024 в якому сторонами також узгоджено факт поставки позивачем на користь відповідача в листопаді 2024 електроенергії в наведеному вище обсязі. В подальшому ж виставлений позивачем рахунок відповідачем оплачений не був.
Таким чином, факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за договором за поставлену у листопаді 2024 року електричну енергію на суму 62363,78 грн підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовано. Строк виконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати цієї заборгованості є таким, що настав.
Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати цієї заборгованості, суд за наслідками розгляду справи приходить до висновку про задоволення позову в зазначеній частині вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 62363,78 грн заборгованості за поставлену електричну енергію.
Щодо позову в частині стягнення 3% річних, суд зазначає.
Стаття 610 ЦК України вказує на те, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В даному випадку, факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов'язань щодо сплати заборгованості за спожиту електроенергію у листопаді 2024 року підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростовується. Зазначене надає позивачу право на нарахування 3% річних за таке прострочення.
У даному випадку, за допущене прострочення оплати позивачем нараховано до стягнення з відповідача 256,02 грн 3% річних за період прострочення з 13.12.2024 по 31.01.2025.
Суд констатує, що розрахунок річних здійснено у відповідності до умов договору які регулюють строк оплати, та відповідних вимог чинного законодавства
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних та річних, суд констатує, що його здійснено арифметично вірно. Перевірка розрахунку інфляційних та річних судом здійснювався за допомогою інструменту “Юридичний калькулятор» (https://calc.sitebuy.pro/).
За таких обставин, заявлений позов у цій частині також підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 256,02 грн 3% річних за період прострочення з 13.12.2024 по 31.01.2025.
Крім того, з урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Вільхуватської сільської ради (адреса: 62620, Харківська обл., Великобурлуцький р.-н, с. Вільхуватка, вул. Синько, буд. 28; код ЄДРПОУ 04399223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (адреса: 49001, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; код ЄДРПОУ: 42086719):
62363,78 грн - боргу за спожиту у листопаді 2024 року електричну енергію;
256,02 грн - 3% річних;
2422,40 грн - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.І. Байбак