Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" квітня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/99/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1)
до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради (63720, Харківська обл., с. Кіндрашівка, вул. Вишнева, буд. 1)
про стягнення 778245,32 грн.
без виклику учасників справи
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позовну заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради про стягнення 778245,32 грн., з яких: заборгованість за договором розподілу природного газу №42DB610-900-21/42DB610-16250-21 від 16.07.2021, №42DB610-900-21/42DB610-3373-22 від 21.02.2022 за період січень 2022 року - червень 2023 року у розмірі 691583,28 грн., 3% річних у розмірі 20463,29 грн., інфляційні втрати у розмірі 53528,36 грн., заборгованість за перевищення замовленої потужності в грудні 2021 року за договором розподілу природного газу №42DB610-900-21/42DB610-16250-21 від 16.07.2021 у розмірі 12670,39 грн. та судовий збір у розмірі 9338,95 грн.
Крім того, позивач просить суд визначити в рішенні суду про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування: органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області у цій справі здійснювати, з урахуванням наявної заборгованості у сумі 691583,28 грн.:
- нарахування 3% річних на суму непогашеного за договором №42DB610-900-21/42DB610-16250-21 від 16.07.2021 року, №42DB610-900-21/42DB610-3373-22 від 21.02.2022 року боргу у розмірі 20463,29 грн. за такою формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - сума непогашеної заборгованості; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість, за кожен повний день прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення;
- нарахування інфляційних втрат на суму непогашеного за договором №42DB610-900-21/42DB610-16250-21 від 16.07.2021, №42DB610-900-21/42DB610-3373-22 від 21.02.2022 боргу у розмірі 53528,36 грн. за такою формулою: сума залишку боргу х індекси інфляції за кожний місяць (за весь період) - сума залишку боргу, на який нараховуються інфляційні, за період з дати ухвалення судового рішення і на момент виконання цього рішення.
При зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов'язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.01.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк у п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
28.01.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву на виконання ухвали суду (вх. №2323) разом із доданими до неї документами, яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.02.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Беручи до уваги те, що ціна позову у справі не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з метою економії процесуального часу учасників справи та виконання завдань господарського судочинства, визначених у статті 2 ГПК України, в тому числі щодо забезпечення своєчасного вирішення судом спору, враховуючи необхідність недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні, суд на підставі частини 5 статті 252 ГПК України вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Суд зазначає, що 18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам".
Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України усі юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Враховуючи зазначене, сторони зобов'язані мати зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Таким чином, процесуальним законодавством передбачено спосіб належного повідомлення сторін про розгляд справи - в електронній формі через "Електронний кабінет".
Правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21.
Матеріали справи свідчать, що учасники справи зареєстрували Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, а тому копію ухвали суду про відкриття провадження у справі було надіслано до їх зареєстрованих Електронних кабінетів, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Також, ухвали Господарського суду Харківської області по справі №922/99/25 оприлюднено в електронному вигляді в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
Отже, матеріали справи свідчать, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України від учасників справи на адресу суду не надходило.
Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, а тому справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Обставини справи свідчать, що Акціонерне товариство "Харківгаз" (далі - позивач, Оператор ГРМ) є Оператором газорозподільної системи, який до 01.07.2023 здійснював господарську діяльність з розподілу природного газу на території Харківської області на підставі ліцензії, виданої згідно постанови НКРЕКП №809 від 19.06.2017.
Відповідно до Кодексу ГРМ, Оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Відділ освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради згідно норм чинного законодавства має статус споживача природного газу (згідно п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу).
16.07.2021 між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (далі - позивач, Оператор ГРМ) та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради (далі - відповідач, споживач) укладено договір розподілу природного газу шляхом підписанням відповідачем заяви-приєднання №42DB610-900-21/42DB610-16250-21 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).
Підписанням заяви відповідач приєднався до умов Типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 (далі - договір).
Обставини справи свідчать, що АТ "Харківгаз" надавало послуги з розподілу природного газу споживачу по точках комерційного обліку, які визначені додатками №4 до договору, що додаються до заяви-приєднання, а саме: с. Гусинка, вул. 1-го Травня, буд. 4; с. Кіндрашівка, вул. Шкільна (Радянська), буд. 15; с. Грушівка, вул. Центральна, буд. 13; с. Нечволодівка, пров. Шкільний, буд. 7.
З метою дотримання споживачем - бюджетною установою вимог чинного бюджетного законодавства, складання кошторису, реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань, на вимогу споживачів - бюджетних установ, АТ "Харківгаз" укладало договори розподілу природного газу із такими споживачами шляхом підписання у письмовій формі Типового публічного договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 з метою дотримання таким споживачем вимог бюджетного законодавства під час укладання договорів бюджетними установами.
Оскільки споживач є бюджетною установою, між АТ "Харківгаз" та споживачем, з метою дотримання останнім вимог бюджетного законодавства, укладались Типові публічні договори розподілу природного газу.
Так, 16.07.2021 сторони підписали Типовий договір розподілу природного газу №42DB610-900-21/42DB610-16250-21 та додаткову угоду №1 до Типового договору розподілу природного газу №42DB610-900-21/42DB610-16250-21 від 16.07.2021, визначивши обсяг замовленої потужності в період з 01.07.2021 по 31.12.2021 - 115527,27 м. куб.
21.02.2022 сторони підписали Типовий договір розподілу природного газу №42DB610- 900-21/42DB610-3373-22 та додаткову угоду №1 до Типового договору розподілу природного газу №42DB610-900-21/42DB610-3373-22 від 21.02.2022, визначивши обсяг річної замовленої потужності в період з 01.01.2022 по 31.12.2022 - 240200,00 м. куб.
Разом з тим, обставини справи свідчать, що правовідносини між Оператором ГРМ та споживачем існували з моменту підписання споживачем заяви-приєднання №42DB610-900-21/42DB610-16250-21 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 16.07.2021.
Обсяги спожитого відповідачем газу в період з жовтня 2021 року по вересень 2022 року визначені в актах приймання-передачі природного газу: № ХА00044669 від 30.11.2021 обсяг спожитого газу у листопаді 2021 року склав 25009,53 м. куб.; №ХА00045829 від 31.12.2021 обсяг спожитого газу у грудні 2021 року склав 60374,78 м. куб.; №ХА00046281 від 31.01.2022 обсяг спожитого газу у січні 2022 року склав 60155,99 м. куб.; №ХА0000048521 від 28.02.2022 обсяг спожитого газу у лютому 2022 року склав 18353,65 м. куб.; №ХА0000050252 від 31.03.2022 обсяг спожитого газу у березні 2022 р. склав 8978,00 м. куб.; №ХА0000050851 від 30.04.2022 обсяг спожитого газу у квітні 2022 р. склав 0,13 м. куб.; №ХА0000051894 від 31.05.2022 обсяг спожитого газу у травні 2022 р. склав 0,14 м. куб.; №ХА0000052350 від 30.06.2022 обсяг спожитого газу у червні 2022 р. склав 0,13 м. куб.; №ХА0000052602 від 31.07.2022 обсяг спожитого газу у липні 2022 р. склав 0,14 м. куб.№ХА0000053360 від 31.08.2022 обсяг спожитого газу у серпні 2022 р. склав 0,01 м. куб.
Обставини справи свідчать, що враховуючи умови договору та норми Кодексу, було визначено плановий обсяг замовленої річної потужності споживача на 2023 рік, що відображено в Акті приймання-передачі природного газу №ХА00053581 від 30.09.2022, який становить: 172872,50 м. куб. - величина річної замовленої потужності на 2023 рік, та 14406,05 м. куб. величина замовленої потужності на місяць.
Пунктом 10 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем встановлено, що надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Акт надсилається оператором ГРМ споживачеві. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Крім того, відповідно до п. 6.8. розд. VI Типового договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
На підставі вказаного та умов договору, позивачем було складено акти наданих послуг:
- №ХАЯ82000879 від 31.01.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у січні 2022 року склав 20016,67 м. куб., вартість наданих послуг складає 47799,80 грн. (в т.ч. ПДВ 7 966,63 грн);
- №ХАЯ82002974 від 28.02.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у лютому 2022 року склав 20016,66 м. куб., вартість наданих послуг складає 47799,78 грн. (в т.ч. ПДВ 7966,63 грн);
- №ХАЯ82005503 від 31.03.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у березні 2022 року склав 20016,67 м. куб., вартість наданих послуг складає 47799,80 грн. (в т.ч. ПДВ 7966,63 грн);
- №ХАЯ82007177 від 30.04.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у квітні 2022 року склав 20016,67 м. куб., вартість наданих послуг складає 47799,80 грн. (в т.ч. ПДВ 7 966,63 грн.);
- №ХАЯ82008799 від 31.05.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у травні 2022 року склав 20016,66 м. куб., вартість наданих послуг складає 47799,78 грн. (в т.ч. ПДВ 7966,63 грн.);
- №ХАЯ82010447 від 30.06.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у червні 2022 року склав 20016,67 м. куб., вартість наданих послуг складає 47799,80 грн. (в т.ч. ПДВ 7966,63 грн.);
- №ХАЯ82012239 від 31.07.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у липні 2022 року склав 20016,67 м. куб., вартість наданих послуг складає 47799,80 грн. (в т.ч. ПДВ 7966,63 грн.);
- №ХАЯ82013925 від 31.08.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у серпні 2022 року склав 1291,39 м. куб., вартість наданих послуг складає 3083,84 грн. (в т.ч. ПДВ 513,97 грн.);
- №ХАЯ82015544 від 30.09.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу
природного газу у вересні 2022 року склав 6666,94 м. куб., вартість наданих послуг складає 15920,65 грн. (в т.ч. ПДВ 2653,44 грн.);
- №ХАЯ82017243 від 31.10.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у жовтні 2022 року склав 15063,17 м. куб., вартість наданих послуг складає 35970,85 грн. (в т.ч. ПДВ 5995,14 грн.);
- №ХАЯ82018714 від 30.11.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у листопаді 2022 року склав 20016,66 м. куб., вартість наданих послуг складає 47799,78 грн. (в т.ч. ПДВ 7966,63 грн.);
- №ХАЯ82020609 від 31.12.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у грудні 2022 року склав 20016,67 м. куб., вартість наданих послуг складає 47799,80 грн. (в т.ч. ПДВ 7966,63 грн.);
- №БХ000001412 від 31.01.2023, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у січні 2023 року склав 14406,05 м. куб., вартість наданих послуг складає 34401,65 грн. (в т.ч. ПДВ 5733,61 грн.);
- №БХ000002630 від 28.02.2023, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у лютому 2023 року склав 14406,03 м. куб., вартість наданих послуг складає 34401,60 грн. (в т.ч. ПДВ 5733,60 грн.);
- №БХ000004626 від 31.03.2023, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у березні 2023 року склав 14406,06 м. куб., вартість наданих послуг складає 34401,67 грн. (в т.ч. ПДВ 5733,61 грн.);
- №БХ000006299 від 30.04.2023, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у квітні 2023 року склав 14406,02 м. куб., вартість наданих послуг складає 34401,58 грн. (в т.ч. ПДВ 5733,60 грн.);
- №БХ000008115 від 31.05.2023, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у травні 2023 року склав 14 406,05 м. куб., вартість наданих послуг складає 34 401,65 грн. (в т.ч. ПДВ 5733,61 грн.);
- №БХ000011268 від 30.06.2023, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у червні 2023 року склав 14406,05 м. куб., вартість наданих послуг складає 34401,65 грн. (в т.ч. ПДВ 5733,61 грн).
Обставини справи також свідчать, що обсяг розподіленого природного газу у серпні, вересні, жовтні 2022 було відкориговано АТ "Харківгаз" у зв'язку з тим, що внаслідок військової агресії рф проти України, яка почалася 24.02.2022, у Харківській області були пошкоджені деякі ГРС. Тому, АТ "Харківгаз" керуючись вимогами пункту 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, здійснило перерахунок вартості річної замовленої потужності по об'єктах споживача, що було враховано у актах за даний період.
Матеріали справи свідчать, що Акти наданих послуг, акти приймання-передачі передачі природного газу позивачем скеровувались відповідачу разом із листом від 21.12.2022 №610-Сл-15801-1222, листом від 09.05.2023 №Сл-304К та досудовим попередженням від 09.05.2023 №Сл-303К, листом від 01.11.2023 №Сл-796К та претензією від 01.11.2023 №Сл-795К.
Водночас пунктом 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ встановлено, що споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах з розбивкою по кожному об'єкту в газорозподільній зоні відповідного оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об'єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.
Згідно пункту 5 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ для нового споживача, що не є побутовим, та/або його об'єкта, у випадку якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність (у тому числі змінену відповідно до абзацу другого цього пункту), до завершення повного календарного року величина перевищення має бути сплачена споживачем з коефіцієнтом 1,1 до тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.
Обсяг замовленої потужності на період з 01 липня 2021 р. по 31 грудня 2021 р. було визначено сторонами у додатковій угоді №1 до Типового договору розподілу природного газу №42DB610-900-21/42DB610-16250-21 від 16.07.2021 - 115527,27 м.куб., та відповідно 19254,55 м. куб. на місяць.
Визначення фактичного обсягу використання потужності (протягом календарного року) та замовленої споживачем річної потужності здійснюється сумарно по всіх об'єктах споживача, що не є побутовим, що знаходяться в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ, крім випадків, передбачених главою 6 розділу VI Кодексу ГРМ.
За підсумками місяця, за умови перевищення фактичного обсягу використання потужності над обсягом замовленої споживачем річної потужності, Оператор ГРМ до 12 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг розподілу, здійснює нарахування вартості перевищення та разом із рахунком про сплату вартості перевищення (або в рахунку) надає споживачеві, що не є побутовим, звіт про фактичне використання потужності та розрахунок вартості перевищення річної замовленої потужності. Споживач, що не є побутовим, зобов'язаний здійснити оплату величини вартості перевищення річної замовленої потужності протягом 10 робочих днів з дня надання Оператором ГРМ рахунку на оплату
31.12.2021 АТ "Харківгаз" складено Звіт про фактичне використання потужності Відділом освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради, в якому зазначено, що річна замовлена потужність споживача - Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради (об'єкт - Відділ освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради) за договором №42DB610-900- 21/42DB610-16250-21 становить 13800,00 м куб, який відповідачем підписано без зауважень.
Фактично спожита споживачем - Відділом освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради (об'єкт - Відділ освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради) потужність становить 19162,45 м. куб. Різниця між фактично спожитою та замовленою потужністю становить 5362,45 м. куб. Перевищення величини річної замовленої потужності становить 5362,45 *1,1 = 5898,7 м. куб. Коефіцієнт, застосований при розрахунку перевищення - 1,1.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що відповідач за підсумками 2021 здійснив перевищення фактичного обсягу використання потужності над обсягом річної замовленої потужності, АТ "Харківгаз" здійснено нарахування вартості перевищення, складено Акт наданих послуг №ХАЯ81023215 від 31.12.2021 за перевищення фактичного обсягу використаної потужності у грудні 2021 р. над величиною річної замовленої потужності на суму 12670,39 грн. (в т.ч. ПДВ 2111,73 грн.), який споживачем підписано без зауважень.
АТ "Харківгаз" було складено рахунок на оплату №62000875 від 06 січня 2022 за перевищення замовленої (договірної) потужності за договором №42DB610-900- 21/42DB610-16250-21 від 16 липня 2021 р. на суму 12670,39 грн (в т.ч. ПДВ 2111,73 грн.), який було отримано споживачем 11.01.2022 вх.№9.
Також, АТ "Харківгаз" 11.01.2022 було вручено споживачеві вимогу про оплату перевищення обсягу річної замовленої потужності за грудень 2021 року в сумі 12670,39 грн. від 10.01.2022 №610-Сл-566-0122.
Позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог зазначено про належне виконання взятих на себе договірних зобов'язань перед відповідачем щодо забезпечення можливості цілодобового доступу відповідача до газорозподільної системи та надання послуги з розподілу належних йому об'ємів (обсягів) природного газу у відповідності до умов договору. Водночас позивач зазначає, що відповідачем не виконано зобов'язання за договором в частині оплати вартості величини річної замовленої потужності та на теперішній час заборгованість не погашена. Станом на момент подання позовної заяви заборгованість відповідача за період січень 2022 р. - червень 2023 р. становить 691583,28 грн.
Разом з тим, позивач зазначає, що відповідачем оплати заборгованості за перевищення обсягу річної замовленої потужності за грудень 2021 року не здійснено та станом на момент подання позову заборгованість за послуги перевищення річної замовленої потужності становить 12670,39 грн.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до положень статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до положень статті 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Крім того, правовідносини між споживачем та газорозподільною організацією врегульовані Кодексом ГРМ, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу".
Закон України "Про ринок природного газу" визначає наступних суб'єктів ринку природного газу: оператор газотранспортної системи; оператор газорозподільної системи; оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
Відповідно до пункту 1 розділу 3 глави VI Кодексу ГРМ споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газ (глава 1 розділу І Кодексу ГРМ).
Відповідно до пункту 3 глави 3 розділ VІ Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633,634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VІ Кодекс ГРМ договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору
Згідно пункту 2.1. Договору Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Постановою НКРЕКП №2080 від 07.10.2019 внесено зміни до Кодексу ГРМ (та до договору відповідно), згідно яких з 01.01.2020 запроваджується новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об'ємів споживання об'єктів споживачів за попередній рік.
Згідно пункту 12.2. договору передбачено, що якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов'язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін. У разі незгоди споживача зі змінами він має право розірвати цей Договір шляхом надсилання письмового повідомлення Оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього договору зміни. Нерозірвання цього Договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду споживача з внесеними до цього договору змінами.
Відповідно до пункту 6.1. договору оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Пунктом 6.3. договору передбачено, що величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Згідно пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року (згідно пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ). Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах з розбивкою по кожному об'єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об'єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.
Із матеріалів справи убачається, що обсяги спожитого відповідачем газу в період з жовтня 2021 р. по вересень 2022 р. визначені в актах приймання-передачі природного газу: №ХА00044669 від 30.11.2021 обсяг спожитого газу у листопаді 2021 р. склав 25009,53 м. куб.; №ХА00045829 від 31.12.2021 обсяг спожитого газу у грудні 2021 р. склав 60374,78 м. куб.; №ХА00046281 від 31.01.2022 обсяг спожитого газу у січні 2022 р. склав 60155,99 м. куб.; № ХА0000048521 від 28.02.2022 обсяг спожитого газу у лютому 2022 р. склав 18353,65 м. куб.; №ХА0000050252 від 31.03.2022 обсяг спожитого газу у березні 2022 р. склав 8978,00 м. куб.; №ХА0000050851 від 30.04.2022 обсяг спожитого газу у квітні 2022 р. склав 0,13 м. куб.; №ХА0000051894 від 31.05.2022 обсяг спожитого газу у травні 2022 р. склав 0,14 м. куб.; №ХА0000052350 від 30.06.2022 обсяг спожитого газу у червні 2022 р. склав 0,13 м. куб.; №ХА0000052602 від 31.07.2022 обсяг спожитого газу у липні 2022 р. склав 0,14 м. куб. №ХА0000053360 від 31.08.2022 обсяг спожитого газу у серпні 2022 р. склав 0,01 м. куб.
Обставини справи свідчать, що враховуючи умови договору та норми Кодексу, було визначено плановий обсяг замовленої річної потужності споживача на 2023 рік, що відображено в Акті приймання-передачі природного газу №ХА00053581 від 30.09.2022, який становить: 172872,50 м. куб. - величина річної замовленої потужності на 2023 рік, та 14406,05 м. куб. величина замовленої потужності на місяць та складено акти надання послуг.
Крім того, суд приймає до уваги, що обсяг розподіленого природного газу у серпні, вересні, жовтні 2022 було відкориговано АТ "Харківгаз" у зв'язку з тим, що внаслідок військової агресії рф проти України, яка почалася 24.02.2022, у Харківській області були пошкоджені деякі ГРС. Тому, АТ "Харківгаз" керуючись вимогами пункту 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, здійснило перерахунок вартості річної замовленої потужності по об'єктах споживача, що було враховано у актах за даний період.
Матеріали справи свідчать, що Акти наданих послуг, акти приймання-передачі передачі природного газу позивачем скеровувались відповідачу разом із листом від 21.12.2022 №610-Сл-15801-1222, листом від 09.05.2023 №Сл-304К та досудовим попередженням від 09.05.2023 №Сл-303К, листом від 01.11.2023 №Сл-796К та претензією від 01.11.2023 №Сл-795К.
Також, обсяг замовленої потужності на період з 01 липня 2021 р. по 31 грудня 2021 р. визначено сторонами у додатковій угоді №1 до Типового договору розподілу природного газу №42DB610-900-21/42DB610-16250-21 від 16.07.2021 - 115527,27 м.куб., та відповідно 19254,55 м. куб. на місяць.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що за підсумками 2021 р. позивач здійснив перевищення фактичного обсягу використання потужності над обсягом річної замовленої потужності, а тому позивачем правомірно здійснено нарахування вартості перевищення, складено Акт наданих послуг №ХАЯ81023215 від 31.12.2021 за перевищення фактичного обсягу використаної потужності у грудні 2021 р. над величиною річної замовленої потужності на суму 12670,39 грн. (в т.ч. ПДВ 2111,73 грн.), який споживачем підписано без зауважень.
Водночас матеріали справи свідчать, що АТ "Харківгаз" було складено рахунок на оплату №62000875 від 06 січня 2022 за перевищення замовленої (договірної) потужності за договором №42DB610-900- 21/42DB610-16250-21 від 16 липня 2021 р. на суму 12670,39 грн. (в т.ч. ПДВ 2111,73 грн.), який було отримано споживачем 11.01.2022 вх.№9.
Також, АТ "Харківгаз" 11.01.2022 було вручено споживачеві вимогу про оплату перевищення обсягу річної замовленої потужності за грудень 2021 р. розмірі 12670,39 грн. від 10.01.2022 №610-Сл-566-0122.
Статтею 525 ЦК України та частини 7 статті 193 ГК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із частиною 1, 4 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Зазначені положення законодавства вказують, що коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов'язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані належним чином у встановлені строки. У разі ж коли така сторона порушила умови договору, зобов'язання вважається не виконаним. Тобто однією із основних умов виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання.
Матеріали справи підтверджено, що позивачем у повному обсязі виконано свої зобов'язання щодо забезпечення можливості цілодобового доступу відповідача до газорозподільної системи та надання послуги з розподілу належних йому об'ємів (обсягів) природного газу у відповідності до умов договору. Однак, відповідачем не виконано зобов'язання за договором в частині оплати вартості величини річної замовленої потужності, а тому позивачем обґрунтовано розраховано та заявлено до стягнення заборгованість відповідача за період січень 2022 р. - червень 2023 р. у розмірі 691583,28 грн. та заборгованість за перевищення замовленої потужності в грудні 2021 р. за договором розподілу природного газу №42DB610-900-21/42DB610-16250-21 від 16.07.2021 у розмірі 12670,39 грн.
Враховуючи вказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення відповідних розрахунків з позивачем, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованості за договором розподілу природного газу за період січень 2022 р. - червень 2023 р. у розмірі 691583,28 грн. та заборгованості за перевищення замовленої потужності в грудні 2021 р. у розмірі 12670,39 грн. є обґрунтованою, не спростованою матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 20463,29 грн. та інфляційні втрати у розмірі 53528,36 грн., суд зазначає наступне.
Приписами статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 ЦК України).
Разом з тим, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
Отже, в даному випадку, за порушення виконання грошового зобов'язання на відповідача покладається відповідальність відповідно до статті 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов'язку, нового додаткового обов'язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).
Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку 3% річних у розмірі 20463,29 грн. за період з 04.11.2023 по 28.10.2024 суд зазначає, що з урахуванням погоджених між сторонам умов договору, наведених положень законодавства, правомірними та обґрунтованими до стягнення є 3% річних у розмірі 20416,38 грн., а тому у задоволенні решти 3% річних суд вважає за необхідне відмовити у зв'язку із безпідставністю нарахування.
При цьому розраховані інфляційні втрати у розмірі 53528,36 грн. не суперечить чинному законодавству, розрахунок виконано арифметично вірно, у зв'язку з чим, позовна вимога про стягнення інфляційні втрати є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо клопотання позивача про застосування положень частини 10 статті 238 ГПК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 10 статті 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Правовий аналіз наведених вище норм чинного законодавства свідчить про те, що остання передбачає право, а не обов'язок суду зазначити про нарахування відсотків або пені у рішенні про стягнення боргу, і таке право надано суду для нарахування відсотків, або для нарахування пені, тобто за вибором позивача один з видів відповідальності.
Частиною 1 статті 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до приписів статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Застосування частини 10 статті 238 ГПК України у даному випадку, сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач буде позбавлений необхідності повторно звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих процентів за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.
При цьому суд зазначає, що не підлягає задоволенню клопотання позивача в частині зазначення в рішенні про нарахування інфляційних втрат до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, яке регулює таке нарахування, оскільки імперативною частиною 10 статті 238 ГПК України не передбачено право суду зазначати в рішенні про нарахування інфляційних втрат.
Суд зазначає, що індекс інфляції за своєю економічною суттю є показником, що характеризує зміни загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а отже не підпадає під дію частини 10 статті 258 ГПК України, на що звертає увагу Північний апеляційний господарський суд у постанові від 13.09.2023 по справі №911/952/22.
За приписами частини 11, 12 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Враховуючи викладене, наявні правові підстави для зазначення у рішенні суду про нарахування 3% річних на суму непогашеного за договором №42DB610-900-21/42DB610-16250-21 від 16.07.2021 р., №42DB610-900-21/42DB610-3373-22 від 21.02.2022 р. боргу у розмірі 20416,38 грн. за такою формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - сума непогашеної заборгованості; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість, за кожен повний день прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Натомість всупереч наведених положень процесуального закону відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували встановлену судом часткову правомірність та обґрунтованість позовних вимог.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради (63720, Харківська обл., с. Кіндрашівка, вул. Вишнева, буд. 1, код ЄДРПОУ 44018331) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 03359500) заборгованість за договором розподілу природного газу за період січень 2022 р. - червень 2023 р. у розмірі 691583,28 грн., заборгованість за перевищення замовленої потужності в грудні 2021 р. у розмірі 12670,39 грн., 3% річних у розмірі 20416,38 грн., інфляційні втрати у розмірі 53528,36 грн. та судовий збір у розмірі 9338,38 грн.
Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 03.04.2025 у справі №922/99/25 здійснювати нарахування до стягнення з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради (63720, Харківська обл., с. Кіндрашівка, вул. Вишнева, буд. 1, код ЄДРПОУ 44018331) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 03359500) 3% річних на суму непогашеного за договором №42DB610-900-21/42DB610-16250-21 від 16.07.2021 року, №42DB610-900-21/42DB610-3373-22 від 21.02.2022 р. боргу у розмірі 20416,38 грн. за такою формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - сума непогашеної заборгованості; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість, за кожен повний день прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позову - відмовити.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "03" квітня 2025 р.
Суддя Г.І. Сальнікова