65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про повернення заяви без розгляду
"04" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1057/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г., отримавши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт» про скасування заходів забезпечення позову від 03.04.2025р. вх. № ГСОО 2-499/25, вжитих ухвалою суду від 21.03.2025р. №916/1057/25
За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “ОДЕСЬКИЙ ПОРТОВИЙ ОПЕРАТОР» (65026, Україна, Одеська обл., місто Одеса, площа Митна, будинок, 1а, офіс, 309; ЄДРПОУ 41810266) до Державного підприємства “ОДЕСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ» (65082, Україна, Одеська обл., місто Одеса, площа Митна, будинок, 1; ЄДРПОУ 01125666) про визнання відсутнім права вимоги
Встановив: Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.03.2025р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ОДЕСЬКИЙ ПОРТОВИЙ ОПЕРАТОР» про забезпечення позову до подачі позовної заяви (вх. №ГСОО 4-17/25 від 20.03.2025р.) задоволено повністю. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Державному підприємству “ОДЕСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ» (ЄДРПОУ 01125666) та будь-яким іншим юридичним або фізичним особам вчиняти будь-які дії з фактичного обмеження права Товариства з обмеженою відповідальністю “ОДЕСЬКИЙ ПОРТОВИЙ ОПЕРАТОР» (ЄДРПОУ 41810266) на зберігання вантажів у приміщенні критого складу на причалі №43, літ. “Ю» інв. №057000, площею 3221,70 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Гефта Миколи, 3/2 зокрема, але не виключно, самовільного вивезення Державним підприємством “ОДЕСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ» (ЄДРПОУ 01125666) або іншими особами вантажу Товариства з обмеженою відповідальністю “ОДЕСЬКИЙ ПОРТОВИЙ ОПЕРАТОР» (ЄДРПОУ 41810266) з критого складу на причалі №43, літ. “Ю» інв. №057000, або розміщення Державним підприємством “ОДЕСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ» (ЄДРПОУ 01125666) або іншими особами у приміщені критого складу на причалі №43, літ. “Ю» інв. №057000 вантажів порту або інших осіб під час зберігання у приміщенні критого складу на причалі №43, літ. “Ю» інв. №057000 вантажу Товариства з обмеженою відповідальністю “ОДЕСЬКИЙ ПОРТОВИЙ ОПЕРАТОР» (ЄДРПОУ 41810266).
03.04.2025р. до суду надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт» про скасування заходів забезпечення позову вх. № ГСОО 2-499/25.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.04.2025р. заяву передано на розгляд судді Д'яченко Т.Г.
В обґрунтування поданої заяви, заявником було зазначено суду, що об'єкт, який є предметом забезпечення позову, а саме приміщення критого складу на причалі №43, літ. “Ю» інв. №057000, площею 3221,70 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Гефта Миколи, 3/2 є об'єктом оренди за Договором оренди нерухомого майна №ДФ-89 від 09.10.2006р., який було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.
Заявник вважає, що рішення у вказаній справі вплине на права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт» щодо Державного підприємства “ОДЕСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ», отже, заявник вважає себе таким, що наділений правом на звернення до суду з даною заявою, та просить скасувати заходи забезпечення позову, застосовані Господарським судом Одеської області від 21.03.2025 у справі №916/1057/25 повністю, посилаючись, при цьому, на порушення ТОВ «Одеський портовий оператор» ч. 3 ст. 138 ГПК України, а саме неподання у встановлені законом строки позовної заяви до суду.
Розглянувши подану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт» про скасування заходів забезпечення позову від 03.04.2025р. вх. № ГСОО 2-499/25, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 1 статті 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача.
Водночас забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136,137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.
Відповідно до ч.ч. 1, ст. 145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи; за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову. Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю (Постанова Верховного Суду від 18 квітня 2022 року у справі № 705/4132/19 (провадження № 61-317сво21).
Питання, пов'язані із забезпеченням позову, зміною виду чи їх скасуванням вирішуються у порядку, передбаченому ГПК України, і не можуть бути предметом розгляду в іншому провадженні.
Приписами ч.1, ст. 41 ГПК України визначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Згідно з положеннями ч.ч.1,3,4 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Як встановлено судом, заяву про скасування заходів забезпечення позову подано Товариством з обмеженою відповідальністю «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт», яке станом на момент подання заяви та її розгляду судом не має статусу учасника справи №916/1057/25, а тому не наділено відповідними процесуальними правами, визначеними ст. 42 ГПК України.
Відповідно, ТОВ «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт» не має процесуального права, наданого учаснику справи ч.1 ст. 145 ГПК України для подання заяви про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.03.2025р. у справі №916/1057/25.
Господарським процесуальним кодексом України не передбачено процесуального наслідку звернення до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову особою, без процесуальної дієздатності на звернення із такою заявою.
Якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права). (ч. 10 ст. 11 ГПК України).
Відповідно до п.1 ч. 5 статті 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява, подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт» про скасування заходів забезпечення позову по справі №916/1057/25, підлягає поверненню заявнику, оскільки подана особою, яка не набула статусу учасника справи на момент її розгляду судом, а отже, не має права на вчинення відповідних процесуальних дій.
Керуючись ст.11, ст.42, ст.145, п.1 ч.5 ст.174,233,234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт» про скасування заходів забезпечення позову від 03.04.2025р. вх. № ГСОО 2-499/25 - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили 04.04.2025р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя Т.Г. Д'яченко