65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"04" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/287/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (код ЄДРПОУ 23697280, 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1)
до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Жогло Антона Сергійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
відповідача-2: Фермерського господарства "Агролюкс 2020" (код ЄДРПОУ 43459882, 75201, Херсонська обл., Чаплинський р-н, смт. Чаплинка, вул. Котляревського, буд. 5)
про стягнення 187859,95 грн.
Позивач Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача-1 фізичної особи-підприємця Жогло Антона Сергійовича, відповідача-2 Фермерського господарства "Агролюкс 2020" про стягнення 187859,95 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору №368/2020/ХОД-МСБ від 27.03.2020 в частині погашення заборгованості, за належне виконання якого поручився відповідач-2 Фермерське господарство "Агролюкс 2020".
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.02.2025 позовну заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням/місцеперебуванням відповідачів є смт. Чаплинка, Херсонської області.
Відповідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" (чинний станом на час відкриття провадження у справі), смт.Чаплинка Херсонської області тимчасово окупована російською федерацією.
Поштові відділення України, які розташовані на даній території, тимчасово не працюють.
Згідно ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", суд повідомив відповідачів про відкриття провадження у справі на офіційному веб-порталі судової влади, шляхом розміщення тексту відповідної ухвали.
Таким чином, відповідачі є належним чином повідомлені про розгляд даної справи.
Відзив на позовну заяву, будь-які заяви та клопотання від відповідачів не надходили.
Таким чином, відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк.
Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із ч.2 ст.178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ст.13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З урахуванням наведеного, розгляд справи проводився за наявними матеріалами.
У відповідності до ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Судове рішення підписано без його проголошення у відповідності до приписів ч.4 ст.240 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд, -
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, 27.03.2020 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - банк) та фізичною особою-підприємцем Жогло Антоном Сергійовичем (далі - позичальник) був укладений договір № 368/2020/ХОД-МСБ про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро- та малого бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб'єктів мікро- та малого підприємництва "Доступні кредити 5-7-9%" в АБ "Укргазбанк" (далі - договір).
Відповідач-1 в повному обсязі акцептував Правила (оферту, що розміщена на сайті http://www.ukrgasbank.com), ознайомився з Правилами, погодився та зобов'язався виконувати.
Згідно з п.п. 1-4 договору, загальний ліміт кредитної лінії становить 534728,00 грн. Кредитна лінія відкривається з 27.03.2020 по 15.12.2024 (включно). Позичальник погашає кредит у строки дії ліміту відповідного періоду та в сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду, відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування (додаток №1 до договору про приєднання). Позичальник зобов'язаний сплачувати банку комісії у розмірі та в порядку, визначеному тарифами, які наведені в додатку № 2 до договору. Цільове використання (мета) кредитних коштів: покупка трактора та культиватора (стан новий).
Пунктом 5 договору передбачено, що кредитні кошти надаються банком позичальнику на підставі письмової заяви на отримання кредиту позичальника відповідно до додатку №1 до Правил в межах невикористаного залишку ліміту кредитної лінії згідно з графіком зменшення ліміту кредитної лінії окремими траншами, шляхом оплати в межах сум та відповідно до строків, визначених у п. 2 договору про приєднання, розрахункових документів позичальника, безпосередньо з позичкового рахунку в національній валюті, відкритого в АБ "Укргазбанк".
Відповідно до п. 6 договору, за користування кредитом, в межах строку кредитування, визначеного п. 2 цього договору про приєднання, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами, з врахуванням встановленого графіку зменшення кредитної лінії за договором про приєднання (строкова заборгованість): при дотриманні позичальником умов програми та/або умов цього договору про приєднання - у розмірі, що станом на дату укладання цього договору про приєднання складає 7% річних (далі - компенсаційна процентна ставка). Розмір компенсаційної процентної ставки переглядається та встановлюється банком щоквартально згідно з процедурою, визначеною в розділі 6 Правил відповідно до умов програми; при недотриманні позичальником умов програми та/або умов цього договору про приєднання, а також у випадках, передбачених цим договором про приєднання, у розмірі, який встановлюється та переглядається банком щоквартально згідно з процедурою, визначеною в розділі 6 Правил, та станом на дату цього договору про приєднання складає 14,36 % (далі - базова процентна ставка).
Згідно з п.7 договору, за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені договором про надання кредиту (прострочена заборгованість) у тому числі у строки, визначені в графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим договором та/або відповідно до умов дострокового погашення кредиту, встановлених внаслідок застосування банком вимоги дострокового повного або часткового виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі: компенсаційної процентної ставки, збільшеної на 5 (п'ять) процентних пункти, у випадку, якщо на момент виникнення підстави застосування підвищеної ставки діяла компенсаційна процентна ставка; базової процентної ставки, збільшеної на 5 (п'ять) процентних пункти, у випадку, якщо на момент виникнення підстави застосування підвищеної ставки діяла базова процентна ставка.
Договір підписано між сторонами без будь-яких зауважень, підписи скріплені печатками.
Додатком №1 до договору сторони погодили графік зменшення ліміту кредитування, відповідно до якого позичальник зобов'язався виплатити банку суму кредиту наступним чином: ліміт кредитної лінії у розмірі 534728,00 грн. діє у період з 27.03.2020 по 15.09.2020; ліміт кредитної лінії у розмірі 507991,00 грн. діє у період з 16.09.2020 по 15.10.2020; ліміт кредитної лінії у розмірі 481254,00 грн. діє у період з 16.10.2020 по 15.11.2020; ліміт кредитної лінії у розмірі 454517,00 грн. діє у період з 16.11.2020 по 15.12.2020; ліміт кредитної лінії у розмірі 427780,00 грн. діє у період з 16.12.2020 по 15.09.2021; ліміт кредитної лінії у розмірі 401043,00 грн. діє у період з 16.09.2021 по 15.10.2021; ліміт кредитної лінії у розмірі 374306,00 грн. діє у період з 16.10.2021 по 15.11.2021; ліміт кредитної лінії у розмірі 347569,00 грн. діє у період з 16.11.2021 по 15.12.2021; ліміт кредитної лінії у розмірі 320832,00 грн. діє у період з 16.12.2021 по 15.09.2022; ліміт кредитної лінії у розмірі 294095,00 грн. діє у період з 16.09.2022 по 15.10.2022; ліміт кредитної лінії у розмірі 267358,00 грн. діє у період з 16.10.2022 по 15.11.2022; ліміт кредитної лінії у розмірі 240621,00 грн. діє у період з 16.11.2022 по 15.12.2022; ліміт кредитної лінії у розмірі 213884,00 грн. діє у період з 16.12.2022 по 15.09.2023; ліміт кредитної лінії у розмірі 187147,00 грн. діє у період з 16.09.2023 по 15.10.2023; ліміт кредитної лінії у розмірі 160410,00 грн. діє у період з 16.10.2023 по 15.11.2023; ліміт кредитної лінії у розмірі 133673,00 грн. діє у період з 16.11.2023 по 15.12.2023; ліміт кредитної лінії у розмірі 106936,00 грн. діє у період з 16.12.2023 по 15.09.2024; ліміт кредитної лінії у розмірі 80199,00 грн. діє у період з 16.09.2024 по 15.10.2024; ліміт кредитної лінії у розмірі 53462,00 грн. діє у період з 16.10.2024 по 15.11.2024; ліміт кредитної лінії у розмірі 26725,00 грн. діє у період з 16.11.2024 по 15.12.2024.
Додатком №2 до договору сторони погодили розмір, базу та порядок сплати тарифів.
Додатком №3 до договору передбачена довідка про відкриті/поточні рахунки (депозитні) рахунки, про надходження грошових коштів на рахунки позичальника, відкриті в банках, кредити банків, надані позичальнику, отримані позики, випущені облігації, позабалансові та інші зобов'язання позичальника кредитного характеру.
До матеріалів справи позивач долучив Правила надання кредиту клієнтам мікро- та малого бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб'єктів мікро- та малого підприємництва "Доступні кредити 5-7-9%" в АБ "Укргазбанк" (далі - Правила), до яких приєднався відповідач-1 уклавши договір з позивачем, та які містять, зокрема, наступні умови.
Відповідно до п. 2.1. Правил, банк надає позичальнику кредитні кошти/відкриває кредитну лінію у розмірі та на умовах, визначених договором про надання кредиту, а позичальник зобов'язується повернути кредитні кошти, сплатити комісії та проценти за користування кредитними коштами у порядку та на умовах, визначених договором про надання кредиту.
За умовами п. 2.3. Правил, основні умови кредитування зазначаються в договорі про приєднання.
Згідно з п. 2.7. Правил, нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного договором про приєднання, здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами (строкової заборгованості), виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної в договорі про приєднання. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами використовується метод "факт/360", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та банківського року з розрахунку 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами. Проценти за користування кредитними коштами нараховуються банком щомісяця не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день повного (у тому числі дострокового) погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового розірвання договору про надання кредиту, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту, а у разі настання події припинення до дня настання події припинення, відповідно до п. 4.4.2. цих Правил.
За умовами п.2.8. Правил, проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит відповідно до п.2 договору про приєднання, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту або в день, зазначений в письмовому повідомленні банку про дострокове повернення кредиту, на рахунок, вказаний в п.14 договору про приєднання. У разі, якщо останній день для сплати (погашення) процентів за користування кредитними коштами припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню. Проценти за користування кредитними коштами сплачуються з урахуванням положень п.2.10 цих Правил. У разі ненадходження платежів від позичальника в рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами у встановлені цими правилами строки, суми непогашених у строк процентів за користування кредитними коштами наступного банківського дня визнаються простроченими. Банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом на договірне списання цієї суми з поточних рахунків позичальника, відкритих в банку, в порядку, визначеному в п. 2.17. цих Правил.
Згідно з п. 2.14. Правил, нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені договором про надання кредиту (прострочена заборгованість), здійснюються на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної в договорі про приєднання. Проценти за користування кредитними коштами нараховуються банком щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця за період з дати виникнення простроченої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості), та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в якому існує така прострочена заборгованість, та з першого календарного дня місяця до дня погашення простроченої заборгованості в місяці, в якому відбулось таке погашення. Сторони узгодили, що в разі настання події припинення, банк зупиняє нарахування процентів за користування кредитними коштами з дати, визначеної для такої події у п.4.4.2. Правил, а позичальник зобов'язується сплатити на користь банку платежі, визначені в п.4.4. цих Правил, у випадку їх виникнення.
Відповідно до п. 4.1. Правил, у випадку порушення позичальником зобов'язань за договором про надання кредиту, банк має право відмовитися від виконання своїх зобов'язань, при цьому позичальник зобов'язаний відшкодувати банку збитки, а також сплатити штрафи, пеню та інші видатки, понесені банком за договором про надання кредиту.
Пунктом 4.4. Правил передбачена відповідальність позичальника у разі настання події припинення:
- 4.4.1. у разі неповернення позичальником кредитних коштів при настанні події припинення, вся фактична заборгованість позичальника вважається простроченою і позичальник зобов'язаний повернути таку фактичну заборгованість в повному розмірі та сплатити на користь банку платежі згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка дорівнює 30 (тридцять) % річних. Сторони визначили, що платежі згідно з ч. 2. ст. 625 ЦК України - проценти від суми простроченої фактичної заборгованості, розмір яких у відповідності до ч.2. ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах річних, та підлягають сплаті за весь період прострочення;
- 4.4.2. сторони визначили, що днем настання події припинення і датою визнання фактичної заборгованості позичальника простроченою є: 4.4.2.1. закінчення строку кредитування - наступний календарний день після кінцевої дати строку кредитування, визначеної в п.2 договору про приєднання; 4.4.2.2. пред'явлення банком вимоги про дострокове повернення кредиту - дата, зазначена в такому письмовому повідомленні банку; 4.4.2.3. звернення банку з позовом про дострокове стягнення кредиту, у тому числі, шляхом звернення стягнення на заставне майно - наступний календарний день за днем поштового відправлення позовної заяви банку до відповідача(чів).
За умовами п. 4.6.-4.8. Правил, сторони погодилися, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин (дії непереборної сили), що не залежать від волі сторін, такі як: війни, військові дії, блокади, ембарго, інші міжнародні санкції, валютні обмеження, інші дії держави, пожежі, повені, інші стихійні лиха або сезонні природні явища тощо, що створюють неможливість виконання стороною(ами) своїх зобов'язань, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень договору про надання кредиту на період дії зазначених обставин. Доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий відповідними компетентними органами/організаціями, в тому числі Торгово-промисловою палатою України. Виникнення форс-мажорних обставин продовжує строк виконання взаємних зобов'язань сторін за договором про надання кредиту на період тривалості дії таких обставин без відшкодування збитків обох сторін.
Відповідно до підп. 6.1.1., 6.1.2. п. 6.1. Правил, розмір базової процентної ставки розраховується як добуток значення індексу UIRD12m для національної валюти та значення коефіцієнту, який визначений в п.6 договору про приєднання, та переглядається банком щоквартально протягом всього строку кредитування позичальника. Зміна базової процентної ставки за кредитом здійснюється за ініціативою банку без внесення змін (доповнень) до договору, шляхом надсилання банком позичальнику, а у разі збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами - поручителям, заставодавцям/іпотекодавцям письмового повідомлення засобами комунікаційного зв'язку (клієнт-інтернет-банк, смс повідомлення, телеграм, вайбер тощо) про зміну процентної ставки за користування кредитними коштами (далі - повідомлення) протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова процентна ставка за користування кредитними коштами. Повідомлення обов'язково має містити значення процентної ставки за користування кредитними коштами, на яку буде проведено заміну діючої базової процентної ставки за користування кредитними коштами (далі - нова базова процентна ставка), та дату, починаючи з якої вона застосовується. У разі незгоди позичальника із збільшенням базової процентної ставки за користування кредитними коштами, позичальник зобов'язаний погасити заборгованість за договором про надання кредиту у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення. З дня погашення заборгованості за договором про надання кредиту у повному обсязі зобов'язання сторін за таким договором припиняються. При цьому, до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення, застосовується попередній розмір процентної ставки за користування кредитними коштами. Нова базова процентна ставка встановлюється банком 01 лютого, 01 травня, 01 серпня, 01 листопада або у разі, якщо вони припадають на вихідний день, наступного робочого дня, як добуток значення індексу UIRD12m для національної валюти, станом на попередній банківський день, що передує даті розрахунку нової базової процентної ставки, та коефіцієнту, зазначеного в п.6.1.1. цих Правил.
Відповідно до п. 8.10. Правил, будь-які повідомлення, попередження, вимоги та будь-який інший обмін інформацією між сторонами, що стосуються договору про надання кредиту та не обмежуючись ним, незалежно від того, передбачені вони договором про надання кредиту або ні, мають юридичну силу, якщо вони зроблені письмово і доведені до відома іншої сторони засобами системи дистанційного обслуговування та/або SMS - повідомлень та/або електронної пошти та/або в паперовій формі. Адреса для зв'язків та листування зазначається у договорі про приєднання. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був відправлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені), або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони або що SMS - повідомлення було відправлено за номером телефону відповідної сторони.
Згідно з п. 8.14. Правил, позичальник підписанням договору про надання кредиту підтверджує, що він обізнаний з умовами Програми, які йому повністю зрозумілі й зобов'язується дотримуватись умов Програми та нести відповідальність, передбачену умовами Програми та договору про надання кредиту.
За умовами п. 9.1. Правил, укладаючи договір про надання кредиту позичальник погоджується, що банк має право в будь-який час в односторонньому порядку вносити зміни до Правил, шляхом офіційного опублікування тексту таких змін на сайті банку не пізніше ніж за 10 календарних днів до набрання чинності цими змінами.
27.03.2020 між позивачем (далі - кредитор), відповідачем-2 (далі - поручитель) та відповідачем-1 (далі - позичальник) був укладений договір поруки № 368/2020/ХОД-МСБ-П, згідно з яким поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов'язань по договору про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро- та малого бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб'єктів мікро- та малого підприємництва "Доступні кредити 5-7-9%" в АБ "Укргазбанк" від 27.03.2020 № 368/2020/ХОД-МСБ, згідно з яким позичальник зобов'язався у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі, не пізніше 15.12.2024: повернути кредит у розмірі 534728,00 грн.; сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи із значення індексу UIRD12m для національної валюти, станом на попередній банківський день, що передує даті укладення кредитного договору, помноженої на коефіцієнт 1,2 з урахуванням щоквартальної зміни згідно з умовами кредитного договору та сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи зі значення базової процентної ставки, згідно з умовами п. 6 кредитного договору, збільшеної на 5%, а також у разі настання умов, передбачених п. 8 кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування у розмірі підвищеної процентної ставки згідно з умовами п. 8 кредитного договору; комісії, штрафи, пені та інші платежі у розмірі і випадках, передбачених кредитним договором; відшкодувати кредитору всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору у розмірі і випадках, передбачених кредитним договором. У разі зміни умов кредитного договору, зокрема, але не виключно: у разі підвищення розміру процентів за користування кредитними коштами; відстрочення виконання зобов'язання, що призвело до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування кредитними коштами, встановлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки за користування кредитними коштами в сторону збільшення; розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору в обсязі, що встановлюється після внесення таких змін. Поручитель надає свою згоду на зміни умов кредитного договору, які призведуть або можуть призвести до збільшення обсягу його відповідальності, а також підтверджує, що такі зміни не потребують отримання кредитором будь-якого додаткового погодження у майбутньому, в тому числі укладення сторонами за цим договором додаткової(их) угоди/договору (ів) тощо.
Відповідно до п. 1.2. договору поруки, поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов'язань по кредитному договору.
Згідно з п. 1.3. договору, поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі, що і позичальник.
Пунктом 5.1. договору поруки передбачено, що він набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення відбитками печаток (за наявності) і діє до 15.12.2034.
У п. 6.3. договору поруки сторони підтвердили, що вони вичерпно ознайомлені зі змістом кредитного договору та будь-яке посилання в тексті цього договору на кредитний договір чи окремі його положення є достатнім для включення відповідних положень в цей договір шляхом посилання. Будь-які характеристики боргових зобов'язань, які не вказані в цьому договорі, вважаються погодженими сторонами шляхом посилань, враховуючи їх ознайомленість з кредитним договором та згоду з усіма його умовами.
Договір поруки підписано між сторонами без будь-яких зауважень, підписи скріплені печатками.
В матеріалах справи наявні виписки по особовим рахункам відповідча-1.
Позивач наголошує, що обставини укладення договору про приєднання, отримання кредитних коштів за договором та неналежне виконання відповідачами своїх зобов'язань встановлені Господарським судом Одеської області в рішенні від 11.06.2024 року по справі №916/4196/23, на підставі якого солідарно стягнуто з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача частину заборгованості за договором про приєднання, а саме: заборгованість по кредиту у розмірі 133682,98 грн. та заборгованість по процентам у загальному розмірі 71899,76 грн.
Позивач вказує, що в порушення умов договору, графіку, наведеного в додатку №1 договору, та приписів законодавства відповідач-1 не повернув 187147,00 грн. кредитних коштів у передбачений договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти у розмірі 712,95 грн.
Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду із даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст.11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За приписами ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Приписами частин 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Господарський суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.03.2021 у справі №904/2073/19, відповідно до якої договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Тобто, кредитний договір є окремим видом цивільно-правових договорів, який визначає взаємні зобов'язання і відповідальність між комерційним банком і клієнтом з метою одержання останнім кредиту. Кредитний договір є консенсуальним, оплатним та двостороннім. Предметом кредитного договору є грошові кошти (кредит) в будь-якій валюті. Кредитний договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами договору. Правовідносини з надання кредиту за своєю правовою природою є договірними правовідносинами, регулюються самостійно сторонами шляхом укладення договору. На кожну із сторін, яка підписує договір, покладається обов'язок узгодження всіх спірних питань, які виникають під час укладення договору, до моменту його підписання, та самостійного аналізу можливих негативних наслідків при підписанні такого договору, а також кожна сторона не позбавлена права відмовитись від підписання договору, якщо його умови чи частина суперечить інтересам сторони або нормам чинного законодавства.
Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем-1 виникли договірні зобов'язання, за умовами яких позивач зобов'язався надати відповідачу-1 у користування кредитні кошти, а відповідач-1, у свою чергу, зобов'язався повернути кредит у строки, погоджені сторонами у графіку платежів, який є додатком до договору, а також сплатити позивачу проценти за користування кредитом, в обумовлені договором терміни та розмірі.
Судом встановлено, що кредитний договір укладено у формі заяви про приєднання, підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов; кредитний договір містить повну інформацію щодо умов кредитування, зокрема, про строк кредитування, процентну ставку за користування кредитом, строки сплати платежів, а також про права та обов'язки сторін, порядок розрахунків, відповідальність за порушення зобов'язань.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на виконання умов кредитного договору перераховано на рахунок відповідача-1 кредитні кошти.
Разом з тим, відповідач-1, всупереч умов договору та приписам чинного законодавства, не повернув позивачу кредитні кошти у встановлений договором строк, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за кредитом в сумі 181147,00 грн. та заборгованість за відсотками у сумі 712,95 грн.
Відповідач-1 здійсненого позивачем розрахунку заявленої до стягнення заборгованості не спростував, доказів на підтвердження сплати боргу суду не надав.
На підставі викладеного, суд визнає вимоги позивача в частині основної заборгованості за кредитом та заборгованості зі сплати процентів правомірними, обґрунтованими належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо солідарного стягнення заборгованості з відповідача-2, суд зазначає наступне.
Згідно ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Так, 27.03.2020 між позивачем, відповідачем-2 та відповідачем-1 був укладений договір поруки №368/2020/ХОД-МСБ-П, згідно з яким поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов'язань за договором про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро- та малого бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб'єктів мікро- та малого підприємництва "Доступні кредити 5-7-9%" в АБ "Укргазбанк" від 27.03.2020 № 368/2020/ХОД-МСБ, згідно з яким позичальник зобов'язався у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі, не пізніше 15.12.2024: повернути кредит у розмірі 534728,00 грн.; сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи із значення індексу UIRD12m для національної валюти, станом на попередній банківський день, що передує даті укладення кредитного договору, помноженої на коефіцієнт 1,2 з урахуванням щоквартальної зміни згідно з умовами кредитного договору, та сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи зі значення базової процентної ставки, згідно з умовами п. 6 кредитного договору, збільшеної на 5%, а також у разі настання умов, передбачених п. 8 кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування у розмірі підвищеної процентної ставки згідно з умовами п. 8 кредитного договору; комісії, штрафи, пені та інші платежі у розмірі і випадках, передбачених кредитним договором; відшкодувати кредитору всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору у розмірі і випадках, передбачених кредитним договором. У разі зміни умов кредитного договору, зокрема, але не виключно: у разі підвищення розміру процентів за користування кредитними коштами; відстрочення виконання зобов'язання, що призвело до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування кредитними коштами, встановлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки за користування кредитними коштами в сторону збільшення; розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору в обсязі, що встановлюється після внесення таких змін. Поручитель надає свою згоду на зміни умов кредитного договору, які призведуть або можуть призвести до збільшення обсягу його відповідальності, а також підтверджує, що такі зміни не потребують отримання кредитором будь-якого додаткового погодження у майбутньому, в тому числі укладення сторонами за цим договором додаткової(их) угоди/договору (ів) тощо.
Відповідно до п. 1.2. договору поруки, поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов'язань по кредитному договору.
Згідно з п. 1.3. договору, поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі, що і позичальник.
Пунктом 5.1. договору поруки передбачено, що він набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення відбитками печаток (за наявності) і діє до 15.12.2034.
Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
У ст.554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
З огляду на викладене, враховуючи положення договору поруки, суд зазначає про наявність у відповідача-2 Фермерського господарства "Агролюкс 2020" обов'язку щодо виконання зобов'язання фізичної особи-підприємця Жогло Антона Сергійовича за кредитним договором в частині погашення заборгованості за кредитом та сплати відсотків.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v.Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v.Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України").
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України", рішення від 10.02.2010). Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.
За приписами ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У п. 4.1. постанови від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів, або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
З врахуванням викладеного, витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідачів порівну.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця Жогло Антона Сергійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) та Фермерського господарства "Агролюкс 2020" (код ЄДРПОУ 43459882, 75201, Херсонська обл., Чаплинський р-н, смт. Чаплинка, вул. Котляревського, буд. 5) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (код ЄДРПОУ 23697280, 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1) - 187147 (сто вісімдесят сім тисяч сто сорок сім) грн. 00 коп. заборгованості за договором № 368/2020/ХОД-МСБ про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро- та малого бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб'єктів мікро- та малого підприємництва "Доступні кредити 5-7-9 % в АБ "Укргазбанк" від 27.03.2020 та 712 (сімсот дванадцять) грн. 95 коп. заборгованості за відсотками.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Жогло Антона Сергійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (код ЄДРПОУ 23697280, 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1) - 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.
4. Стягнути з Фермерського господарства "Агролюкс 2020" (код ЄДРПОУ 43459882, 75201, Херсонська обл., Чаплинський р-н, смт. Чаплинка, вул. Котляревського, буд. 5) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (код ЄДРПОУ 23697280, 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1) - 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.
5. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя М.Б. Сулімовська
Згідно з ч.ч.1, 2ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
Рішення суду складено і підписано 04 квітня 2025 р.