65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
"03" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1162/25
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
розглянувши заяву (вх. № 2-473/25 від 01.04.2025) керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області про забезпечення позову у справі № 916/1162/25
за позовом керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області (67500, Одеська обл., Одеський район, с. Доброслав, вул. Центральна, буд. 85)
в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (67571, Одеська обл., Одеський район, с. Фонтанка, вул. Степна, буд. 4; код ЄДРПОУ 04379746)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС» (93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри, буд. 364, кв. 2; код ЄДРПОУ 43114872)
про стягнення 601 299,42 грн,
Керівник Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС» про стягнення 601 299,42 грн, з яких: 339 344,13 грн безпідставно збережених коштів пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту; 220 731,95 грн інфляційних нарахувань; 41 223,34 грн 3% річних.
В обґрунтування позову посилається на порушення відповідачем, як забудовником, зобов'язання взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, що полягає у перерахуванні до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури.
Ухвалою від 31.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/1162/25, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.04.2025.
01.04.2025 керівник Доброславської окружної прокуратури Одеської області подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:
1) накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС» (93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри, 364, кв. 2; код ЄДРПОУ 43114872) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, у межах суми позовних вимог на загальну суму 601 299,42 грн;
2) накласти арешт на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС» (93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри, 364, кв. 2; код ЄДРПОУ 43114872), у межах суми позову 601 299,42 грн, лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
Заяву про забезпечення позову прокурор мотивує наступними обставинами.
Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ДЕВЕЛЛОПМЕНТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43114872) 31.12.2019 на підставі повідомлення про початок будівельних робіт № ОД061193610004 від 27.12.2019 розпочато будівництво об'єкта за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, 60-в, нове будівництво багатоквартирного житлового будинку «Смарт Сіті».
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 20-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територіальних громад Одеської області» затверджено територію Фонтанської територіальної громади у складі: Фонтанської, Крижанівської, Новодофінівської та Олександрівської територіальних громад.
Пунктом 3 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-IX Лиманський район в Одеській області ліквідовано. Фонтанську сільську раду визначено у складі Одеського району.
Розпорядженням Одеського міського голови від 22.03.2024 № 183 «Про перейменування об'єктів топоніміки на території міста Одеси» вулицю Генерала Бочарова перейменовано на вулицю Владислава Бувалкіна.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), чинної станом на дату початку будівництва, замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, що полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Декларацією № ОД101210211890, зареєстрованою Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області 11.02.2021, засвідчено готовність об'єкта до експлуатації. Встановлений законом обов'язок щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту замовником будівництва не виконано. Відомості щодо пайової участі за вказаним об'єктом у декларації про готовність об'єкта до експлуатації відсутні.
Частиною 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» встановлено, що Договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
Окрім того, зазначеною нормою установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у розмірі 2 відсотків вартості будівництва для житлових об'єктів, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Листом Фонтанської сільської ради від 20.02.2025 № 03.1-12.01/606 окружну прокуратуру повідомлено, що замовник будівництва не звернувся у встановлений законом строк до органу місцевого самоврядування для визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва.
Ураховуючи викладене, Фонтанською сільською радою листом від 12.02.2025 № 03.1- 12.01/482 надано розрахунок розміру пайового внеску замовника будівництва, враховуючи 3% річних та інфляційні втрати за несвоєчасне виконання зобов'язання.
Так, загальна сума стягнення складає 601 299,42 грн, з яких 339 344,13 грн - безпідставно збережені кошти пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, 220 731,95 грн - інфляційні нарахування, 41 223,34 грн - 3% річних.
Отже, на переконання прокурора, необхідність вжиття заходів забезпечення позову в даному випадку зумовлена обґрунтованим припущенням, що з урахуванням предмета спору, невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог прокурора, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів, адже можливість ТОВ «СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС» в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною. Ураховуючи викладене, прокурор вважає, що співмірним та адекватним заходом забезпечення позову у даному випадку буде накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС» та знаходяться на всіх рахунках в банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на майно, яке належить останньому, сукупно у межах суми позову, яка складає 601 299,42 грн, лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
На виконання п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України прокурор повідомив, що пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову відсутні, оскільки достатніх підстав вважати, що заходами забезпечення позову відповідачу можуть бути спричинені збитки, немає.
Розглянувши заяву керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною першою статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
За приписами ч.ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, розглядаючи питання забезпечення позову у справах про стягнення заборгованості, сформулювала такі висновки:
- у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункт 23);
- можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. У разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника. Необхідно відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів (пункт 24);
- накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідача, причому окремо на те, і на інше - у повній сумі спору, матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що суперечить вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами (пункт 30);
- за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення суми позову доцільно накласти арешт на майно відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів (пункт 31).
Предметом позову у справі, що розглядається, є майнова вимога про стягнення з відповідача грошових коштів у загальному розмірі 601 299,42 грн.
Отже, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач, до якого звернено майнову вимогу про стягнення 601 299,42 грн, необхідну суму грошових коштів для виконання рішення.
Крім того, згідно з висновками Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення суми позову доцільно накласти арешт на майно відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.
Відтак, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову є гарантією того, що рішення суду буде виконано та позивач отримає задоволення своїх вимог, у разі задоволення позову судом. У свою чергу, накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, суд враховує, що можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Подібний висновок, який суд враховує на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України, викладено в Постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22. За таких обставин суд вважає, що заявником дотримано вимоги щодо наведеного стандарту доказування.
При цьому слід зазначити, що у разі задоволення позову у цій справі, відповідач матиме можливість виконати рішення суду, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно, на яке накладено арешт в ході виконавчого провадження.
Приймаючи до уваги, що вказані заходи забезпечення позову застосовуються виключно до закінчення розгляду справи, з урахуванням обмежених строків судового розгляду, суд доходить висновку, що вжиття саме таких заходів є обґрунтованим, адекватним позовним вимогам та жодним чином не призведе до порушення прав та законних інтересів відповідача, натомість забезпечить збереження балансу інтересів сторін, що узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
Суд також зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому процесуальним законом не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019 у справі № 911/1695/18.
Водночас, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутися до Господарського суду Одеської області з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 145, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву (вх. № 2-473/25 від 01.04.2025) керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області про забезпечення позову у справі № 916/1162/25 - задовольнити.
2. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС» (93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри, 364, кв. 2; код ЄДРПОУ 43114872) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, у межах суми позовних вимог на загальну суму 601 299,42 грн;
3. Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС» (93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри, 364, кв. 2; код ЄДРПОУ 43114872), у межах суми позову 601 299,42 грн, - лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
Стягувач: Фонтанська сільська рада Одеського району Одеської області (67571, Одеська обл., Одеський район, с. Фонтанка, вул. Степна, буд. 4; код ЄДРПОУ 04379746).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС» (93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри, буд. 364, кв. 2; код ЄДРПОУ 43114872).
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання у строк, передбачений Законом України «Про виконавче провадження».
Ухвала набирає законної сили 03 квітня 2025 р. та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги у строк, передбачений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Волков Роман Володимирович