вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
"01" квітня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1118/25
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (01133, місто Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, код 41084239) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості за договором № 486398-КС-003 від 20.08.2024 р. про надання кредиту у сумі 9776,92 грн, з яких 5119,08 грн прострочених платежів по тілу кредиту, 2866,64 грн прострочених платежів по процентам та 1791,20 грн штрафу
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» звернулось до господарського суду Київської області з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договором № 486398-КС-003 від 20.08.2024 р. про надання кредиту у сумі 9776,92 грн, з яких 5119,08 грн прострочених платежів по тілу кредиту, 2866,64 грн прострочених платежів по процентам та 1791,20 грн штрафу.
Дослідивши заяву в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» 1791,20 грн штрафу, судом встановлено наступне.
Частина 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно зі статтею 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Відповідно до частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч. 2 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України).
Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, в тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто, в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З вищевикладеного вбачається, що наказне провадження передбачає можливість стягнення неоспорюваної заборгованості, за заявою особи, якій належить право вимоги про стягнення неоспорюваної грошової заборгованості за письмовими договорами, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається зі змісту заяви про видачу судового наказу, заявлена до стягнення сума заборгованості складається з прострочених платежів по тілу кредиту у сумі 5119,08 грн, 2866,64 грн прострочених платежів по процентам та 1791,20 грн штрафу.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (частина 2 статті 549 Цивільного кодексу України).
Таким чином, штраф не є заборгованістю за договором, а являється штрафною санкцією, вимога про сплату штрафу за своєю природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, відтак, вимога про стягнення 1791,20 грн штрафу не підлягає розгляду в порядку наказного провадження.
Крім того, відповідно до п. 18 Прикінцевих і Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому законами України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і триває по теперішній час.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу в частині стягнення 1791,20 грн штрафу на підставі пункту 3 частини 1 статті 152 ГПК України.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись статтями 148, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» у видачі судового наказу з вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1791,20 грн штрафу.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.О. Рябцева