вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" квітня 2025 р. м. Київ Справа № 911/342/25
Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Антоненко В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Енструм», м. Бориспіль Київської області
про стягнення 164 419,43 грн.,
без виклику представників;
позивач - Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ (далі по тексту - ПрАТ «НЕК «Укренерго») через систему «Електронний суд» 27.01.2025 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Енструм» (далі по тексту - ТОВ «ЕК «Енструм»), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 164 419,43 грн. нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, а саме
35 447,66 грн. 3% річних, нарахованих за період з 25.09.2023 по 13.01.2025
128 971,77 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період жовтень 2023 року - грудень 2024 року.
Позов обґрунтований тим, що відповідач не сплатив позивачу заборгованість за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії №2123/02024 від 11.08.2021, підтверджену рішенням Господарського суду Київської області від 04.09.2023 у справі №910/6134/23.
Відтак, позивач нараховує та просить суд стягнути з відповідача проценти річних та інфляційні втрати за період, не охоплений рішенням у справі №910/6134/23.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.01.2025 відкрито провадження у справі №911/342/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Зобов'язано позивача ПрАТ «НЕК «Укренерго» у строк п'ятнадцять календарних днів з дати отримання цієї ухвали подати суду
обґрунтований розрахунок позовних вимог із зазначенням бази нарахування процентів річних та інфляційних втрат, а також періоду нарахування інфляційних втрат (пункт 3 частини 3 ст. 162 ГПК України);
письмове обґрунтування дати початку обрахунку 3% річних 25.09.2023 та інфляційних втрат, враховуючи, що рішення у справі №910/6134/23 набрало законної сили 09.10.2023;
матеріали виконавчого провадження з виконання наказу №910/6134/23 від 11.10.2023.
Цією ж ухвалою суд зобов'язав відповідача ТОВ «ЕК «Енструм» у строк п'ятнадцять календарних днів з дати отримання цієї ухвали подати суду докази оплати заборгованості згідно із рішенням суду від 04.09.2023 у справі №910/6134/23; здійснити реєстрацію електронного кабінету юридичної особи ТОВ «Енергетична компанія «Енструм» (код 44388509) в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, про що письмово повідомити суду.
Вказану копію ухвали від 31.01.2025 про відкриття провадження у справі, відповідно до вимог процесуального закону, було надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням 0601108522473 на адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, поштове відправлення не було вручено адресату та 13.02.2025 повернуто підприємством зв'язку на адресу суду із зазначенням про відсутність адресата за вказаною адресою.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно із пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті підприємствами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п. з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (даний висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 07.06.2019 у справі №910/17797/17).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Гарантований статтею 165 ГПК України п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву сплив 28.02.2025.
14.02.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача подав письмові пояснення на виконання ухвали суду, в яких звертає увагу, що період нарахування 3% річних та інфляційних втрат у справі №910/6134/23 закінчився 20.04.2023. У зв'язку з тим, що відповідач ні під час розгляду справи, ні після винесення рішення у справі №910/6134/23, не погасив суму основного боргу, позивач нараховує 3% річних та інфляційні втрати. Позивач повідомляє, що база нарахування - непогашений борг у розмірі 906050,16 грн., період нарахування з 25.09.2023 по 13.01.2025 (477 днів).
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на 03/04.2025 відповідач відзив на позов та докази на його підтвердження не подав.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши позов ПрАТ «НЕК «Укренерго» до ТОВ «ЕК «Енструм» про стягнення 164 419,43 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №909/948/18.
Рішенням Господарського суду Київської області від 04.09.2023 у справі №910/6134/23 встановлено, що 11.08.2021 між НЕК «Укренерго» (оператор системи передачі) та ТОВ «ЕК Енструм» (користувач) укладено договір №2123-02024 від 11.08.2021 про надання послуг з передачі електричної енергії.
Відповідно до п.1.1 договору ОСП зобов'язується надавати послуги з передачі електричної енергії, а користувач здійснювати оплату за послугу відповідно до умов договору.
Обсяги послуги, що визначено п.п.4.1, 4.2 договору, - плановий та фактичний визначаються: плановий на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць; фактичний - у порядку, встановленому пп.2 п.4.1 договору, а саме за даними обліку адміністратора комерційного обліку.
Планова та фактична вартість послуги, що узгоджено сторонами п.5.1 договору, визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу послуги за розрахунковий період на тариф, встановлений регулятором.
Відповідно до п.6.2 договору розрахунок за фактичний обсяг наданої послуги, що визначено п.6.5 договору, має здійснюватися користувачем протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акту приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим; оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих у електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 14.1 договору передбачено, що такий договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021 та вважається продовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах, у випадку, якщо користувач не направив ОСП у строк не менше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії такого договору.
Суд у справі №910/6134/23 встановив, що у період жовтень 2021 року - березень 2022 року позивач надав відповідачу послуги з передачі електричної енергії на суму 2 978 289,60 грн. Суд також встановив, що дана сума була частково оплачена з боку відповідача, а саме у розмірі 2 072 239,44 грн.
Відтак, звертаючись до суду з відповідним позовом у справі №910/6134/23 позивач просив стягнути з відповідача 906 050,16 грн. основного боргу.
Крім того, у справі №910/6134/23 позивачем заявлені вимоги щодо стягнення 219 693,01 грн. інфляційних втрат та 34380,06 грн. 3% річних, нарахованих за період прострочення з 21.10.2021 по 20.04.2023.
Рішенням Господарського суду Київської області від 04.09.2023 у справі №910/6134/23 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ЕК «Енструм» на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» 906050,16 грн. основного боргу, 216264,58 грн. втрат від інфляції, 33044,15 грн. 3% річних, 19718,01 грн. пені, 10500,52 грн. штрафу, а також 17783,66 грн. судового збору.
Рішення Господарського суду Київської області від 04.09.2023 у справі №910/6134/23 набрало законної сили 09.10.2023 та є обов'язковим для виконання на всій території України.
Постановою головного державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28.02.2024 №7430016 відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Київської області №910/6134/23 від 11.10.2023.
Звертаючись з позовом у справі №911/342/25, ПрАТ «НЕК «Укренерго» твердить, що сума основного боргу ні під розгляду справи №910/6134/23, ні після винесення рішення у справі не була відповідачем погашена, у зв'язку з чим позивач нараховує 3% та інфляційні втрати на суму основного боргу 906050,16 грн. за період, що не охоплений рішенням у справі №910/6134/23, а саме з 25.09.2023 по 13.01.2025 (477 днів).
Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Матеріали справи не містять доказів оплати заборгованості та закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №910/6134/23 від 11.10.2023.
Частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
ТОВ «ЕК «Енструм» доказів оплати заборгованості згідно з рішенням Господарського суду Київської області від 04.09.2023 у справі №910/6134/23 суду не подало, у тому числі на вимогу пункту 3 ухвали суду від 31.01.2025 про відкриття провадження у справі №911/342/25, яка набрала законної сили та є обов'язковою для виконання на всій території України.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. При цьому, у розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК, за час прострочення. Аналогічних правових висновків дотримується Верховний Суд в постанові від 30.01.2019 №922/175/18.
Разом з тим, суд звертає увагу на ту обставину, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, відтак, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Суд встановив, що у справі №910/6134/23 позивачем заявлені вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення з 21.10.2021 по 20.04.2023, при цьому у справі №911/342/25 ПрАТ «НЕК «Укренерго» заявляє до стягнення з відповідача інфляційні втрати та 3% річних за період з 25.09.2023 по 13.01.2025.
В силу приписів статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В силу диспозитивності судового процесу учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Суд, перевіривши правильність розрахунку трьох процентів річних та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем, встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача трьох відсотків річних становить 35 447,66 грн., інфляційних втрат 128 971,77 грн. у зв'язку з чим вказані вимоги належать до задоволення в повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням позову, суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн. повністю.
Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Енструм» (08300, Київська область, Бориспільський район, м. Бориспіль, вул. Головатого, буд. 89, ідентифікаційний код 44388509)
на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, ідентифікаційний код 00100227)
35 447,66 грн. (тридцять п'ять тисяч чотириста сорок сім гривень шістдесят шість копійок) процентів річних,
128 971,77 грн. (сто двадцять вісім тисяч дев'ятсот сімдесят одну гривню сімдесят сім копійок) інфляційних втрат,
2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Конюх