ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.02.2025Справа № 910/15606/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асап Демо" (місто Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фан Том" (місто Київ)
про стягнення 7 377 047,59 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін:
Від позивача: Коротких В.О.
Від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Асап Демо" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фан Том" про стягнення 7 377 047,59 грн, з яких: 6 883 638,32 грн заборгованості за поставлений позивачем товар за договором поставки № 06/03-2024 від 06.03.2024, 407 645,91 грн інфляційних втрат та 85 763,36 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 відкрито провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 23.01.2025.
23.01.2025 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.02.2025.
У судовому засіданні 27.02.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, та його неявка не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 202 ГПК України.
27.02.2025 суд проголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомив дату і час його проголошення.
27.02.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частину рішення та повідомив, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
06.03.2025 між позивачем (Продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки № 06/03-2024 (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого Продавець приймає на себе зобов'язання передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію (надалі іменується - Товар) в порядку та на умовах, викладених у Договорі та Додатках до даного Договору, а також здійснити перевезення Товару до пункту, вказаного Покупцем. Покупець зобов'язується прийняти Товар, оплатити вартість Товару.
Пунктами 2.1. - 2.4. Договору передбачено, що загальна вартість Товару визначається як сума вартості Товару з ПДВ, поставленого Продавцем відповідно до Додатків, та підписаних Сторонами первинних бухгалтерських документів в тому числі видаткових накладних, з урахуванням підписаних додаткових угод та коригувань до накладних, якщо такі будуть. Вартість Товару включає вартість перевезення до місця поставки (місце кінцевої поставки (перевезення Товару), що вказується Покупцем у відповідних Додатках до Договору. Оплата за Товар здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати перевезення (доставки) останньої партії Товару відповідно до умов Додатків, при умові що поставлений Товар відповідає асортименту, якості та кількості, визначених у Додатках. Вартість Товару, порядок та умови оплати Товару зазначено в Додатках до Договору.
Пунктами 5.1. - 5.4. Договору передбачено, що Продавець здійснює поставку Товару відповідно до умов, викладених у Додатках до Договору. Разом з Товаром Продавець повинен передати Покупцю Сертифікати, що засвідчують посівні якості насіння, та всі інші необхідні документи, які згідно умов Додатків до даного Договору та діючого законодавства України повинні бути передані разом з Товаром. Приймання Товару по якості та кількості здійснюється відповідно до супровідних документів на Товар за місцем поставки у відповідності до умов, передбачених у Додатках до Договору. Продавець буде вважатися таким, який виконав своє зобов'язання, якщо він поставив Товар в місце та строки узгоджені Сторонами, із усією супроводжувальною документацією, яка вимагається за чинним законодавством України та даним Договором, при умові повної відповідності Товару вимогам, передбаченим законодавством України, умовам визначеним у Додатках та умовам даного Договору, а також здійснив перевезення Товару на склади (місце кінцевої поставки (перевезення Товару), вказані Покупцем. Товар, що поставляється, повинен бути упакований відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством до такого виду Товару при перевезенні.
Далі, між Продавцем та Покупцем було укладено Додатки №1 від 03.03.2024, №№ 2 - 8 від 28.03.2024 до Договору (специфікації), в яких сторони визначили умови, предмет поставки, місце поставки, термін, кількість, вартість, умови та термін оплати тощо .
На виконання умов Договору та додатків до нього позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 33 749 370,38 грн за видатковими накладними від 18.05.2024 №№ 0576-24, 0577-24, 0578-24, 0579-24, 0580-24, 0581-24, 0582-24.
Також, на поставку товару позивачем було зареєстровано відповідні податкові накладні в ЄРПН.
Як вказує позивач, відповідачем вартість поставленого товару сплачена не в повному обсязі, а саме, не було оплачено поставлений за видатковими накладними №№057724, 0578-24 від 18.05.2024 товар на загальну суму 6 883 638,32 грн, що і зумовило подання даного позову.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов'язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Положеннями ст. 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
За ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем товару за Договором та його часткова оплата відповідачем, проте доказів сплати вартості поставленого за видатковими накладними №№057724, 0578-24 від 18.05.2024 товару на загальну суму 6 883 638,32 грн сторонами суду не надано.
Таким чином, з матеріалів справи слідує, що заборгованість відповідача на час розгляду справи не сплачена та становить 6 883 638,32 грн.
Крім суми основного боргу, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача також 407 645,91 грн інфляційних втрат та 85 763,36 грн 3% річних.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів і тверджень позивача в установленому законом порядку не спростував.
Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).
Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фан Том" (04070, місто Київ, вулиця Боричів Тік, будинок 35-А; ідентифікаційний код 39368119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асап Демо" (02072, місто Київ, вулиця Бориса Гмирі, будинок 8-Б, офіс 198; ідентифікаційний код 41362870) 6 883 638 (шість мільйонів вісімсот вісімдесят три тисячі шістсот тридцять вісім) грн 32 коп. заборгованості, 407 645 (чотириста сім тисяч шістсот сорок п'ять) грн 91 коп. інфляційних втрат, 85 763 (вісімдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят три) грн 36 коп. 3% річних та 88 524 (вісімдесят вісім тисяч п'ятсот двадцять чотири) грн 57 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено 03.04.2025.
Суддя Т.М. Ващенко