ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.04.2025Справа № 910/13705/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,
за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.
розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Фотуре "Стара Ушиця"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 10 143 698,31 грн.,
За участю представників сторін:
від позивача: Дворнікова А.Ю. за ордером від 30.10.2024 року серії АА № 1502731;
від відповідача: Подольський А.А. за довіреністю від 22.11.2024 року № 228-Д.
Вільний слухач: ОСОБА_1
Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Фотуре "Стара Ушиця" (далі - позивач, Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач, Підприємство) про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 10 151 556,79 грн., з яких: 9 011 479,83 грн. - основний борг, 313 703,72 грн. - 3 % річних, 826 373,24 грн. - інфляційні втрати.
Крім того, Товариство зазначило, що попередній (орієнтовний) розмір його витрат на оплату професійної правничої допомоги в даній справі складає 225 000,00 грн., а докази на підтвердження такого розміру будуть подані позивачем у порядку та строки, передбачені частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 18.11.2024 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/13705/24, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 18.12.2024 року.
05.12.2024 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Підприємства від 02.12.2024 року № 15/6165, в якому останнє заперечило проти задоволення вимог позивача.
11.12.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь позивача від 10.12.2024 року на відзив на позовну заяву.
12.12.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача від 11.12.2024 року, в якій останній зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача грошові кошти у загальному розмірі 10 143 698,31 грн., з яких: 8 813 493,82 грн. - основний борг, 339 787,52 грн. - 3 % річних, 990 416,97 грн. - інфляційні втрати.
До початку призначеного підготовчого засідання 18.12.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення Підприємства від 18.12.2024 року.
У підготовчому засіданні 18.12.2024 року суд, зокрема, прийняв до розгляду подану позивачем заяву від 11.12.2024 року про зменшення розміру позовних вимог, постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/13705/24 на 30 днів та відклав підготовче засідання на 22.01.2025 року.
02.01.2025 року через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення Підприємства від 02.01.2025 року, в яких останнє заперечило проти задоволення вимог Товариства та повідомило, що 31.12.2024 року відповідач здійснив на користь позивача додаткову оплату вартості відпущеної у квітні та червні 2023 року електроенергії у загальному розмірі 573 073,32 грн. На підтвердження означених обставин Підприємство надало суду копії відповідних платіжних інструкцій від 31.12.2024 року № 440 487 на суму 561 675,03 грн. та від 31.12.2024 року № 438 026 на суму 11 398,29 грн.
08.01.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь Товариства від 08.01.2025 року, в якій останнє визнало факт сплати Підприємством грошових коштів у загальному розмірі 573 073,32 грн. та наполягало на задоволенні пред'явлених до відповідача вимог.
До початку призначеного підготовчого засідання 22.01.2025 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача від 22.01.2025 року, в якому останній просив суд, у разі встановлення підстав для задоволення вимог Товариства, зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення суми 3 % річних до 1 гривні.
Разом із тим, підготовче засідання у вказаній справі, призначене на 22.01.2025 року, не відбулося, у зв'язку із оголошенням у місті Києві повітряної тривоги.
Ухвалою від 22.01.2025 року господарський суд міста Києва призначив підготовче засідання у справі № 910/13705/24 на 12.02.2025 року.
Ухвалою від 12.02.2025 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/13705/24 та призначив її до судового розгляду по суті на 05.03.2025 року.
14.02.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Товариства від 14.02.2025 року, в якій останнє повідомило про наявність у нього наміру в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України подати докази на підтвердження розміру понесених позивачем судових витрат у даній справі протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
28.02.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Підприємства від 28.02.2025 року, в якій останнє просило суд закрити провадження у даній справі в частині вимог Товариства про стягнення з відповідача 1 580 873,00 грн. основного боргу, у зв'язку з відсутністю предмета спору в цій частині.
У судовому засіданні 05.03.2025 року оголошувалася перерва до 19.03.2025 року.
17.03.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Підприємства від 17.03.2025 року, в якій останнє просило суд закрити провадження у даній справі в частині вимог Товариства про стягнення з відповідача 486 009,60 грн. основного боргу, у зв'язку з відсутністю предмета спору в цій частині.
18.03.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача від 18.03.2025 року про долучення до матеріалів справи виписок з банківського рахунку Товариства за період з 01.10.2024 року по 18.03.2025 року.
Рішенням від 19.03.2025 року господарський суд міста Києва частково задовольнив позов Товариства та стягнути з Підприємства на користь позивача 6 173 537,90 грн. основного боргу, 339 787,52 грн. 3 % річних, 990 416,97 грн. інфляційних втрат, а також 90 044,91 грн. витрат по сплаті судового збору. Разом із тим, суд закрив провадження у справі в частині позовних вимог Товариства до Підприємства про стягнення 2 639 955,92 грн., у зв'язку з відсутністю предмета спору.
У той же час, суд призначив судове засідання для вирішення питання про витрати позивача на правничу допомогу на 02.04.2025 року та зобов'язав останнього протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду надати докази понесення заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу.
21.03.2025 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача від 21.03.2025 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якому останній просив суд стягнути з Підприємства на його користь 271 942,20 грн. витрат на оплату послуг адвоката. До цієї заяви Товариство долучило копії укладеного між ним та Адвокатським об'єднанням "ЕВЕРЛІҐАЛ" договору про надання юридичних послуг від 06.08.2024 року № 24/08-03 з додатковою угодою від 06.08.2024 року № 1 до наведеного правочину, акту приймання-передачі наданих послуг від 19.03.2025 року № 1 за додатковою угодою від 06.08.2024 року № 1 до договору про надання юридичних послуг від 06.08.2024 року № 24/08-03, рахунків на оплату від 19.08.2024 року № 187 на суму 135 897,30 грн. та від 19.03.2025 року № 62 на суму 136 044,90 грн., платіжних інструкцій від 02.09.2024 року № 1918 на суму 135 897,30 грн. та від 20.03.2025 року № 2123 на суму 136 044,90 грн., виписок з банківського рахунку Адвокатського об'єднання "ЕВЕРЛІҐАЛ", а також підтвердження статусу цього адвокатського об'єднання серед провідних юридичних фірм України.
01.04.2025 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення Підприємства від 01.04.2025 року проти клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких відповідач просив суд відмовити у покладенні на Підприємство витрат позивача на оплату професійної правничої допомоги, а в разі відсутності підстав для відмови - обмежити розмір такої компенсації.
До початку призначеного судового засідання 02.04.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача від 01.04.2025 року, в якій останній навів додаткові аргументи на підтвердження обґрунтованості клопотання від 21.03.2025 року.
Представник позивача у судовому засіданні 02.04.2025 року підтримав вимоги клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 21.03.2025 року та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача у вказаному судовому засіданні проти задоволення вимог Товариства про стягнення з Підприємства витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 271 942,20 грн. заперечив з підстав, зазначених у запереченнях від 01.04.2025 року.
Розглянувши у судовому засіданні 02.04.2025 року клопотання Товариства про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/13705/24, а також заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає таке.
Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
Положеннями частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України.
У позовній заяві Товариство зазначило, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат останнього на професійну правничу допомогу в даній справі, які останнє просить стягнути з Підприємства, становить 225 000,00 грн.
Разом із тим, у клопотанні про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 21.03.2025 року Товариство просило суд стягнути з Підприємства на його користь 271 942,20 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Як було зазначено вище, у встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України строк позивачем було подано, зокрема, копію укладеного між ним (замовник) та Адвокатським об'єднанням "ЕВЕРЛІҐАЛ" (далі - Адвокатське об'єднання, виконавець) договору про надання юридичних послуг від 06.08.2024 року № 24/08-03 (далі - Договір), за умовами якого виконавець надає замовнику юридичні послуги, що визначені у пункті 1.2 Договору, а замовник оплачує такі послуги.
Детальний перелік послуг, який надається виконавцем в межах, визначених пунктом 1.2 цього Договору, та розмір винагороди виконавця за надання юридичних послуг та порядок їх оплати замовником, а також компенсації замовником фактичних витрат виконавця, пов'язаних з наданням юридичних послуг, визначається у додатках (додаткових угодах) до Договору (пункт 1.3 Договору).
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору вартість юридичних послуг за цим Договором визначається в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України на дату виставлення виконавцем рахунку на оплату, що не включає будь-які податки, збори та інші обов'язкові платежі.
Оплата юридичних послуг, передбачених цим Договором, здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця, згідно з виставленими рахунками на оплату, протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту одержання рахунку.
У додатковій угоді від 06.08.2024 року № 1 до Договору його сторони погодили, що виконавець зобов'язується надати замовнику юридичні послуги, спрямовані на захист прав та законних інтересів замовника у судовому спорі з Підприємством та правонаступниками прав та обов'язків такого підприємства , створених за результатом реорганізації, зокрема, але не виключно: забезпечити представництво інтересів замовника в суді першої інстанції, в тому числі підготування проекту позовної заяви та інших процесуальних документів (за необхідності), а замовник - оплатити надані виконавцем юридичні послуги.
За умовами пунктів 2, 4 цієї додаткової угоди вартість передбачених нею юридичних послуг становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентну 5 000 (п'яти тисячам) Євро. Замовник сплачує винагороду виконавцю в національній валюті України (гривні) за офіційним курсом гривні до Євро, встановленим Національним банком України на день виставлення відповідного рахунку на оплату.
Слід також зазначити, що Товариство надало суду копії акту приймання-передачі наданих послуг від 19.03.2025 року № 1 за додатковою угодою від 06.08.2024 року № 1 до Договору на загальну суму 271 942,20 грн. (до якого включені послуги з аналізу судової практики з аналогічних спорів, аналізу законодавства для формування позовної заяви; аналізу наданих замовником документів, збору доказів, формування правової позиції, підготовки та подання позовної заяви, здійснення всіх необхідних розрахунків з метою формування позовних вимог; підготовки та подання відповіді на відзив у справі № 910/13705/24 до суду першої інстанції; підготовки та подання інших заяв/клопотань/заперечень з процесуальних питань від імені замовника у справі № 910/13705/24 до суду першої інстанції; представництво замовника в судових засіданнях у господарському суді міста Києва у справі № 910/13705/24; вчинення інших дій, необхідних для надання замовнику юридичних послуг (правничої допомоги) у межах повноважень, визначених Договором), виставлених Товариству Адвокатським об'єднанням рахунків на оплату від 19.08.2024 року № 187 на суму 135 897,30 грн. та від 19.03.2025 року № 62 на суму 136 044,90 грн., а також платіжних інструкцій від 02.09.2024 року № 1918 на суму 135 897,30 грн. та від 20.03.2025 року № 2123 на суму 136 044,90 грн.
У той же час, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до частин 4, 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Однак, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, судом враховано мотиви заперечень Підприємства від 01.04.2025 року проти стягнення з нього заявленої позивачем суми витрат на оплату професійної правничої допомоги, а також взято до уваги неповну відповідність проведених позивачем у позовній заяві розрахунків вимогам чинного законодавства та неврахування останнім здійснених відповідачем часткових оплат суми боргу, що фактично зумовило необхідність подання Товариством заяви про зменшення розміру позовних вимог від 11.12.2024 року.
Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При цьому, адвокатський гонорар може існувати у двох формах: фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 07.09.2020 року в справі № 910/4201/19.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Дана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року в справі № 922/1964/21.
Оцінюючи заявлений до відшкодування розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, суд виходить з того, що відповідні витрати не повинні мати надмірний характер, а також мають відповідали критеріям співмірності, розумності та обґрунтованості такого розміру, з урахуванням обставин справи.
Вирішуючи питання обґрунтованості та пропорційності заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу до предмета спору в даній справі, суд зауважує, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 271 942,20 грн., є неспіврозмірними зі складністю цієї справи.
Одночасно судом враховано кількість та обсяг підготовлених адвокатом позивача процесуальних документів та тривалість розгляду справи судом.
Судом взято до уваги й те, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат, а також складності справи.
Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 року в справі № 910/2170/18.
Так, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009 року, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.
Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог, часткового їх задоволення рішенням від 19.03.2025 року, а також складності справи, оцінюючи фактичні витрати позивача з урахуванням всіх аспектів цієї справи, беручи до уваги, зокрема, викладені відповідачем заперечення проти розміру витрат на оплату послуг адвоката, з огляду на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу, на переконання суду, не відповідає критеріям співмірності та пропорційності, керуючись принципом розумності судових витрат, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Фотуре "Стара Ушиця" від 21.03.2025 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/13705/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Фотуре "Стара Ушиця" (32385, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, селище міського типу Стара Ушиця, вулиця Миру, будинок 4/1; код ЄДРПОУ 41937117) 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
4. У задоволенні решти вимог клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Фотуре "Стара Ушиця" від 21.03.2025 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/13705/24 відмовити.
5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 03.04.2025 року
Суддя В.С. Ломака