ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.04.2025Справа № 910/15196/24
Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/15196/24
за позовом Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" (54020, м. Миколаїв, вул. Анреєва-Палагнюка, 17; ідентифікаційний код 03328468)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНГО-ГРУП" (01103, місто Київ, вулиця Менделєєва, будинок, 12, офіс, 94/1; ідентифікаційний код 39039648)
про стягнення 349 142, 01 грн.,
без виклику представників сторін,
Стислий виклад позовних вимог.
До Господарського суду міста Києва звернулося Комунальне підприємство Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" (далі - позивач/ КП ММР «Миколаївелектротранс») з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНГО-ГРУП» (далі - відповідач/ТОВ«МАНГО-ГРУП») грошових коштів у розмірі 349 142, 01 грн., де 232 800, 00 грн. - основний борг, 17 794, 85 грн. - 3% річних та 98 547, 16 грн. - інфляційні збитки.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним. 25.01.2022 за вх.№113/45-к на адресу КП ММР «Миколаївелектротранс» надійшла вимога Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, у вигляді листа за вих.№151419-14/177-2022 від 17.01.2022 р., в порядку п. 1 ч. 1 ст. 8, п. 7 ч. 1 ст. 10, ч. 2 ст. 15 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».У зазначеному листі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області вимагає: забезпечити відшкодування ТОВ «МАНГО-ГРУП» на користь КП ММР «Миколаївелектротранс» вартості нафтопродуктів та газового палива утриманих по завищеній ціні, в сумі 232800 грн. відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22,610-625 Цивільного Кодексу України. Вважаючи вимогу Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області протиправною та такою, що підлягає скасуванню, КП ММР «Миколаївелектротранс» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з відповідним адміністративним позовом. Рішенням зазначеного суду від 18.09.2023 у справі №400/1802/22 позов КП ММР «Миколаївелектротранс» було задоволено повністю,визнано протиправною та скасовано зазначену вимогу Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2024 зазначене вище рішення суду було скасоване,ухвалене нове рішення про відмову КП ММР «Миколаївелектротранс» в задоволенні позову. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст.10 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» вимоги Держаудитслужби обов'язкові до виконання,щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до приписів ст. 178 ГПК України не скористався.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали суду, у визначений спосіб, шляхом: подання до суду позовної заяви із зазначенням вірної адреси місцезнаходження відповідача та надіслання на його вірну адресу копії позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.
23.12.2024 до канцелярії суду від Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2025 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив.
Ухвала суду від 09.01.2025 була направлена позивачу та відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останніми, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене, позивач та відповідач повідомлені належним чином про розгляд даної справи.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
17.01.2022 Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області висунуло на адресу КП ММР «Миколаївелектротранс» вимогу за №151419-14/177-2022, в якій констатувало порушення вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладання додаткових угод з ТОВ «МАНГО-ГРУП», якими змінено істотні умови договору в частині збільшення ціни за 1 літр пального за відсутності законодавчо визначених підстав для збільшення ціни за одиницю товару, а саме документально підтвердження коливання ціни на ринку паливно-мастильних матеріалів з дати підписання Договору про закупівлю до дати укладання додаткових угод, внаслідок чого протягом лютого-листопада 2021 року, проведено оплату постачальнику ТОВ «МАНГО-ГРУП» вартості нафтопродуктів та газового палива по завищеній ціні на суму 232,8 тис. гривень, а також вимагає забезпечити відшкодування ТОВ «МАНГО-ГРУП» на користь КП ММР «Миколаївелектротранс» вартість нафтопродуктів та газового палива отриманих по завищеній ціні в сумі 232,8 тис. гривень, відповідно до норм ст.ст.216-229 Господарського кодексу України, ст.22, 610-625 Цивільного кодексу України.
Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» звернулось до Миколаївського окружного адміністративному суду з позовом до Південного офісу Держаудитслужби в особі Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області з вимогами визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, викладену листом від 17.01.2022 №151419-14/177-2022, щодо забезпечення відшкодування ТОВ «Манго-Груп» на користь КП ММР «Миколаївелектротранс» вартості нафтопродуктів та газового палива, отриманих по завищеній ціні, в сумі 232,8 тис. гривень, відповідно до норм ст.216-229 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 610-625 Цивільного кодексу України.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративному суду від 18.09.2023 року у справі № 400/1802/22 позов Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" (вул. Андреєва-Палагнюка, 17,Миколаїв,54020 03328468) до Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області (вул. Канатна, 83,Одеса,Одеська область,65012 40477150) задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, викладену листом від 17.01.2022 №151419-14/177-2020, щодо забезпечення відшкодування ТОВ "Манго-Груп" на користь Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" вартості нафтопродуктів та газового палива, отриманих по завищеній ціні, в сумі 232,8 тисяч гривень, відповідно до норм статтей 216-229 Господарського кодексу України, статтей 22, 610-625 Цивільного кодексу України.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2024 апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області задоволено частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року скасовано. Ухвалено у справі за позовом адвоката Луцишина Ярослава Миколайовича, в інтересах Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс», до Південного офісу Держаудитслужби, в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, про визнання протиправною та скасування вимоги нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідно до п. 7 ч. 1 ст.10 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» вимоги Держаудитслужби обов'язкові до виконання, щодо усунення виявлених порушень законодавства. Також позивач зазначає, що згідно вимог ст. 625 ЦК України боржник,який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,а також 3% річних від простроченої суми.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач обґрунтовував свої доводи та заперечення, а саме копії: виписки з ЄДРЮОФОПГО; вимоги Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області,у вигляді листа за вих. № 151419-14/177-2022 від 17.01.2022 та акту перевірки №15-14-13/16 від 17.12.2021.
Пунктами 1, 2 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріали справи містять акт перевірки № 15-14-13/16 від 17.12.2021 закупівель Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" за періо їд з 01 січня 2020 по 30 листопада 2021 року.
Так, згідно даного акту перевірки встановлено, що в листопаді 2020 КП «Миколаївелектротранс» провело відкриті торги з закупівлі згідно коду ДК 021:2015 Нафта і дистиляти (Бензин А-92, Бензин А-95, Дизельне паливо 3, Дизельно паливо Л, газ автомобільний скраплений по талонам або скретч-картках). Переможцем відкритих торгів було визнане ТОВ «Манго-Груп».
30.12.2020 між КП «Миколаївелектротранс» (Замовник) та ТОВ «Манго-Груп» (Постачальник) укладений договір №455 поставки нафтопродуктів та газу скрапленого через АЗС, загальна сума якого складає 1 911 300 грн.
Згідно специфікації, ціна за одиницю на момент укладання становила: бензин А-92 19,50 грн., ДП 20,34 грн., бензин А-95 21,00 грн., газ автомобільний скраплений 11,88 грн.
Відповідно до пункту 3.8 договору №455, у разі коливання ціни товару на ринку в межах 10% ціни за одиницю товару (за один літр) Постачальник письмово повідомляє про такі зміни Замовника та надає відповідні підтверджуючі документи таких змін (довідка або інший документ Торгово-промислової палати, або інформаційні довідки Державної служби статистики України чи її територіального органу у Миколаївської області).
Вищезазначені документи мають обов'язково містити інформацію про ціну за одиницю товару на день підписання Договору та інформацію про середньоринкову ціну за одиницю товару на день письмового звернення Постачальника. На підставі отриманих документів сторони укладають додаткову угоду до Договору щодо зміни ціни за одиницю товару та викладення Додатку 1 (Специфікації) цього договору у новій редакції.
Протягом 2021 року, сторони Договору №455 вісім разів укладали Додаткові угоди про зміну ціни у бік збільшення.
Так, 23.01.2021 укладено Додаткову угоду №1 про збільшення ціни бензину А-92 з 19,50 до 21,12 гривень (8,3%), дизельного палива з 20,34 до 22,26 гривень (9,43%), на бензин А-95 від 21,00 до 22,26 грн. (8%), на газ скраплений з 11,88 до 13,02 грн. (9,5%).
12.04.2021 сторонами укладено Додаткову угоду №2 про збільшення ціни бензину А-92 з 21,2 до 22,98 грн. (8,8%), дизельного палива з 22,26 до 24,36 грн. (9,4%), на бензин А-95 від 22,68 до 24,60 грн. (8,4%), на газ скраплений з 13,02 до 14,28 грн. (9,6%).
12.04.2021 сторонами укладено Додаткову угоду №3 про збільшення ціни бензину А-92 з 21,2 до 22,98 грн. (8,8%), дизельного палива з 22,26 до 24,36 грн. (9,4%), на бензин А-95 від 22,68 до 24,60 грн. (8,4%), на газ скраплений з 13,02 до 14,28 грн. (9,6%).
13.07.2021 сторонами укладено Додаткову угоду №4 про збільшення ціни бензину А-92 з 23,88 до 25,02 грн. (4,7%), дизельного палива з 24,60 до 24,84 грн. (0,9%), на бензин А-95 від 25,56 до 26,76 грн. (4,6%).
26.07.2021 сторонами укладено Додаткову угоду №5 про збільшення ціни бензину А-92 з 25,02 до 25,20 грн. (0,7%), дизельного палива з 24,84 до 25,02 грн. (0,7%), на бензин А-95 від 26,76 до 26,94 грн. (0,67%), на газ скраплений з 14,28 до 14,64 грн. (2,52%).
27.09.2021 сторонами укладено Додаткову угоду №6 про збільшення ціни бензину А-92 з 25,02 до 25,26 грн. (0,2%), на бензин А-95 від 26,94 до 27,00 грн. (0,2%), на газ скраплений з 14,64 до 16,08 грн. (9,8%).
26.07.2021 сторонами укладено Додаткову угоду №7 про збільшення ціни бензину А-92 з 25,26 до 26,04 грн. (3,08%), дизельного палива з 25,02 до 26,82 грн. (7,19%), на бензин А-95 від 27,00 до 27,78 грн. (2,9%), на газ скраплений з 16,08 до 16,98 грн. (5,6%).
23.11.2021 сторонами укладено Додаткову угоду №8 про збільшення ціни бензину А-92 з до 26,34 грн. (1,35%), дизельного палива до 27,72 грн. (3,45%), на бензин А-95 до 28,20 грн. (1,64%), на газ скраплений до 17,22 грн. (1,94%).
В якості підстави для укладання додаткових угод та підвищення договірної ціни, ТОВ «Манго-Груп» надавалися кожного разу висновки про вартість Бердянського невідокремленого відділення Запорізької торгово-промислової палати від 15.02.2021 №И-14, від 22.03.2021 №И-32, від 11.05.2021 №И-45, від 20.07.2021 №И-70, від 27.09.2021 №6, від 24.09.2021 №И-96, від 25.10.2021 №И-116 та від 23.11.2021 №И-139.
08.12.2021 наказом Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області призначена перевірка закупівель КП «Миколаївелектротранс» за період з 01.01.2020 по 30.11.2021.
Під час перевірки, ревізором зроблений висновок, що КП «Миколаївелектротранс» безпідставно укладались додаткові угоди з ТОВ «Манго-Груп» щодо підвищення ціни, оскільки висновки про вартість Бердянського невідокремленого відділення Запорізької ТПП не містили інформацію про коливання ціни за одиницю товару на відповідному ринку, а також, що ціна договору змінена пропорційно збільшенню ціни товару на ринку.
За висновками ревізії, внаслідок збільшення ціни та за відсутності належних документів, що підтверджують пропорційність коливання цін на ринку, за 1 л бензину А92 на 35,07%, дизпалива на 36,28%, бензину А-95 на 21,7%, газу скрапленого на 44,94%, це призвело до переплати на загальну суму 232 758 грн.
17.01.2022 листом за №151419-14/177-2022 Управління Держаудитслужби направило на адресу КП «Миколаївелектротранс» вимогу, в якій констатувало порушення вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладання додаткових угод з ТОВ «Манго-Груп», якими змінені істотні умови договору, в частині збільшення ціни за 1 літр пального за відсутності законодавчо визначених підстав для збільшення ціни за одиницю товару, а саме документального підтвердження коливання ціни на ринку паливно-мастильних матеріалів з дати підписання договору про закупівлю до дати укладання додаткових угод, внаслідок чого протягом лютого-листопада 2021 року, проведено оплату постачальнику ТОВ «Манго-Груп» вартості нафтопродуктів та газового палива по завищеній ціні на суму 232 800 грн.
Управління Держаудитслужби вимагало забезпечити відшкодування ТОВ «Манго-Груп» на користь КП ММР «Миколаївелектротранс» вартість нафтопродуктів та газового палива отриманих за завищеною ціною в сумі 232 800 грн., відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України.
Звертаючись з цим позовом, позивач по суті просить стягнути збитки у розмірі 232 800, 00 грн., виходячи із здійснення надмірної вартості нафтопродуктів та газового палива за договором від 30.12.2020 №455.
Частинами першою та другою статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Господарський кодекс України під збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 ГК України).
Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Вимогами статті 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідним є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання за договором від 30.12.2020 №455 виконано у повному обсязі, відповідно до їх умов та кошторисної документації, що свідчить про відсутність в діях відповідача такого обов'язкового елементу складу правопорушення, як протиправна поведінка, та відповідно виключає підстави для застосування до відповідачів відповідальності у вигляді обов'язку відшкодувати збитки.
Разом з тим в матеріалах справи, окрім Акту перевірки Управління Південного офісу Держаудитслужби у Миколаївській області за № 15-14-13/16 від 17.12.2021, яким встановлено необгрунтоване збільшення ціни на 1 л бензину А 92 на 35,07 % дизпалива на 36,28 %, бензину А-95 на 21,7 %, газу скрапленого на 44,94%, що призвело до завищення протягом січня - листопада 2021 року вартості придбаного бензину А-92 на суму 133 980,00 грн, дизельного палива ні 83 220,00 грн, бензину А-95 на суму 1 248,00 грн, газу скрапленого на сум: 14 310,00 гривень, відсутні докази порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором від 30.12.2020 №455, зокрема, щодо необгрунтованого збільшення ціни нафтопродуктів і газового палива та порушення вимог ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України.
Акт перевірки (аудиту) це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки.
Крім того акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки, як вже зазначалося, є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі № 21-237а13.
До того ж акт перевірки не може встановлювати обов'язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.
Отже акт перевірки закупівель № 15-14-13/16 від 17.12.2021 не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідачів повернути сплачені їм позивачем кошти.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Тобто укладання сторонами у справі договорів, дії сторін по виконанню їх умов, у тому числі проведення відповідних робіт, витрат та їх оплата є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах.
Однак виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт перевірки закупівель у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.
Зазначений акт перевірки не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.
Отже, Акт перевірки закупівель № 15-14-13/16 від 17.12.2021 сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачами зобов'язань за договорами.
Крім того Верховний Суд у постанові від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17 зауважив, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками аудиторський звіт у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16, акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася.
Аналогічні висновки наведені також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/3816/19 від 07.12.2021.
Акт перевірки Управління Південного офісу Держаудитслужби у Миколаївській області не може встановлювати обов'язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади, а чинне законодавство України не покладає на виконавця робіт обов'язку після прийняття замовником цих робіт без зауважень та заперечень, у разі виявлення в процесі перевірки контролюючим органом завищення вартості робіт, обов'язку повернути відповідну суму завищення.
Крім того відповідно до ч. 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання сторонами не допускається.
Отже Акт перевірки закупівель № 15-14-13/16 від 17.12.2021 Управління Південного офісу Держаудитслужби у Миколаївській області не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідачів повернути сплачені їм позивачем кошти, оскільки за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.
Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Разом з тим позивачем у судовому порядку не порушувалося питання про визнання недійсними спірних договорів (повністю чи в частині) з підстав порушення законодавства при визначенні вартості робіт, кількості матеріалів тощо, тобто не спростовано у встановленому порядку презумпцію правомірності договору підряду.
Позивач, заявляючи позовні вимоги про стягнення коштів, що є предметом спору, кваліфіковано останні як збитки, тому обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків.
Натомість позивач жодних розрахунків або ж інших документів, що підтверджують розмір збитків, не надав, а матеріалами справи підтверджується, що відповідачі належним чином та в повному обсязі виконали роботи за укладеними з позивачем договорами.
Отже позивач не довів склад правопорушення, а посилання на акт ревізії не може бути підставою для задоволення позову про відшкодування збитків, оскільки згідно з вимогами ст. 610, 611, 858, 883 ЦК України збитки є правовим наслідком порушення зобов'язання, їх склад підлягає окремому доказуванню. Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому відповідно до вимог ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.
У даному випадку позивачем не доведено як наявності збитків, так і наявності складу цивільного правопорушення як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків.
Відповідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у зв'язку з відмовою в позові.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242, 252-255 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позову Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА