ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про відмову у відкритті провадження у справі
м. Київ
02.04.2025Справа № 910/3813/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., розглянувши матеріали за позовом виконуючого обов'язки керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод власнику у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,
У квітні 2025 року виконуючий обов'язки керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод власнику у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.
Розглянувши матеріали даної позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі з огляду на таке.
Позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,5130 га в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:103:0082 на території регіонального ландшафтного парку «Партизанської Слави» у Дарницькому районі міста Києва, розмістивши на ній тимчасові споруди, а тому наявні підстави для усунення перешкод власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні частиною земельної ділянки природно заповідного фонду площею 0,5130 га в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:103:0082 на території регіонального ландшафтного парку «Партизанської Слави» у Дарницькому районі міста Києва, та зобов'язання ОСОБА_1 звільнити її від тимчасових споруд.
Обґрунтовуючи віднесення даного спору до юрисдикції господарських судів, прокурор вказав, що на день звернення з даним позовом до суду ОСОБА_1 не є суб'єктом підприємницької діяльності, в той же час, на момент виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 неодноразово був зареєстрований як фізична особа-підприємець. Прокурор зазначив, що за змістом спірних правовідносин, суб'єктним складом сторін правочинів, законодавством, що застосовується до цих правовідносин, цей спір є господарським.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу.
Одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін.
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
За змістом частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є захист цивільних прав та/або охоронюваних законом інтересів, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Як зазначає сам прокурор у своїй позовні заяві та як було встановлено у вироку Дарницького районного суду м. Києва у справі №753/13191/22, ОСОБА_1 не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки та за відсутності будь-якого правочину щодо неї, не отримавши дозволу на порушення благоустрою та дозволу на розміщення сезонного майданчика для харчування з тимчасовими спорудами, не уклавши договір щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою на функціонування тимчасових споруд та майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства, самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,5130 га, яка є частиною земельної ділянки особливо цінних земель за кадастровим номером 8000000000:63:103:0082, на якій ОСОБА_1 розмістив сезонний майданчик для харчування з тимчасовими спорудами (кафе, 25 альтанок і 2 господарських приміщення) та здійснював на ній свою господарську діяльність по наданню в оренду вказаних тимчасових споруд (альтанок) та по обслуговуванню і належному функціонуванню закладу громадського харчування (кафе).
Тобто між ОСОБА_1 , в тому числі, як фізичною особою-підприємцем та Київською міською радою не було укладено жодних правочинів щодо спірних земельних ділянок, що зумовило б виникнення між сторонами господарських правовідносин.
Натомість, наявний вирок суду свідчить про притягнення ОСОБА_1 , як фізичну особу до кримінальної відповідальності за незаконне заволодіння земельною ділянкою, що також виключає наявність господарських відносин між особою притягнутою до кримінальної відповідальності - ОСОБА_1 та власником земельної ділянки - держави в особі Київської міської ради.
Отже, предметом заявленого прокурором позову є звільнення земельної ділянки особою, яка самовільно зайняла вказану ділянку, вчинивши злочинні дії, а не зобов'язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, шляхом її звільнення фізичною особою-підприємцем, яка користувалась нею на законних підставах, зокрема після припинення такого права користування.
Відсутність господарських відносин між сторонами та відсутність у відповідача статусу фізичної особи-підприємця виключає розгляд вказаного позову за правилами господарського судочинства.
Господарська діяльність, яку здійснював відповідач на самовільно зайнятій земельній ділянці, зокрема, щодо надання послуг харчування та оренди альтанок, не пов'язана з предметом заявленого позову.
З огляду на вказане, враховуючи зміст позовної заяви та додані неї документ, суд зазначає, що заявлений прокурором спір не підлягає розгляду в господарських судах України, а має бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 20, 175, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити виконуючому обов'язки керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва у відкритті провадження.
Повернути виконуючому обов'язки керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва позовну заяву з доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в установленому законом порядку.
Дата підписання: 02.04.2025.
Суддя Я.В. Маринченко