ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.04.2025Справа № 910/15671/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (проведення судового засідання) господарську справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙУКОМ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОТЕХКОМПАНІ"
про стягнення 1 211 633,25 грн,
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРОЙУКОМ" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОТЕХКОМПАНІ" (далі - відповідач) про стягнення 1 211 633,25 грн, з яких 1 091 111,44 грн - основний борг, 99 504,50 грн - втрати від інфляції та 21 017,31 грн - 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором № 10/10-23-2 від 10.10.2023 в частині повернення суми попередньої оплати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), а також встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій.
Копія вказаної ухвали суду доставлена до електронного кабінету позивача та відповідача 25.12.2024 о 12:21 год. та відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України вважається врученою учасникам 25.12.2024.
Крім того, ухвала суду опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідач у даній справі правом на відзиву не скористався.
Інших заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних та достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
10.10.2023 між ТОВ "ГЕОТЕХКОМПАНІ" (далі - Відповідач), ТОВ з ІІ ДІКЕРГОФФ/Україна/" (далі - Контролер) та ТОВ «СТРОЙУКОМ» (далі - Позивач) було укладено договір поставки № 10/10-23-2, згідно з умовами якого Відповідач зобов'язався передати (поставляти) у погоджені сторонами строки будівельні матеріали, а саме бетон марок С12/15S4, С35/45(В45) W6F150; С45/55 (В55)W6F150 (далі - Товар) у власність Позивача на будівельний майданчик, а Позивач зобов'язався прийняти та оплатити його вартість.
Згідно з п. 2.1 договору поставка товару здійснюється відповідачем згідно з заявками позивача окремими партіями автомобільним транспортом на умовах DDP на будівельний майданчик об'єкту будівництва: «Нове будівництво ВЕС «НИЖНІ ВОРОТА-1» на території Нижньоворітської сільскої ради Мукачівського району Закарпатської області (біля села Латірка)» транспортом позивача.
Відповідно п. 4.5 договору відповідач зобов'язався поставити товар окремими партіями, шляхом перевезення товару спеціалізованим автотранспортом з бетонозмішувальною установкою до місця доставки (розвантаження), що забезпечить належне транспортування з ціллю збереження якісних характеристик товару не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання передплати, у розмірах та порядку, передбаченому п. 8.1. договору.
Відповідно п. 8.1 договору розрахунки за договором здійснюються в безготівковому порядку на умовах передплати в розмірі 100% (сто відсотків) за кожну партію товару, визначену згідно з заявками позивача.
Згідно з п. 11.2 договору останній діє до 31.12.2024.
Як встановлено судом, позивач перерахував на рахунок відповідача передплату за бетон на загальну суму 15 151 830,00 грн з ПДВ платіжними дорученнями № 4021 від 10.10.2023 на суму 2 500 00,00 грн, № 4084 від 12.10.2023 на суму 2 307 000,00 грн, № 4237 від 24.10.2023 на суму 1 232 830,00 грн, № 4343 від 27.10.2023 на суму 2 500 000,00 грн, № 4373 від 02.11.2023 на суму 3 850 000,00 грн, № 4405 від 03.11.2023 на суму 2 762 000,00 грн.
Відповідач в узгоджений сторонами спосіб та період почав постачання товару та створив видаткову накладну № 205 від 13.11.2023 на суму 13 469 718,56 грн з ПДВ за поставлений товар, а саме бетон С35/45(В45) W6F150 у кількості 1 472 куб. м та бетон С45/55(В55) W6F150 у кількості 18 куб. м.
Крім того, між позивачем та відповідачем підписано акт № 206 від 13.11.2023 на суму 591 000,00 грн щодо надання послуг бетононасосів (3 шт) у кількості 98,5 машино-годин за ціною 6 000,00 грн. з ПДВ за 1 машино-годину.
Як вбачається з підписаного між сторонами акту звірки станом на 31.12.2024 заборгованість відповідача перед позивачем за договором 10/10-23-2 від 10.10.2023 становить 1 091 111,44 грн.
Як вказує позивач, електронною поштою 29.03.2024, а в подальшому 30.03.2024 засобами поштового зв'язку направлено відповідачу претензію № 125 від 28.03.2024 з вимогою повернути кошти в розмірі 1 091 111,44 грн.
Зважаючи на те, що вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та без задоволення позивач звернувся до суду з даним позовом.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 99 504,50 грн інфляційних та 21 017,31 грн 3% річних.
Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність заявлених позивачем вимог, а також обґрунтованість заперечень відповідача суд виходив з наступного.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Так, частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно ч. 2 ст. 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Під час розгляду даної справи суду не надано доказів повернення відповідачем грошових коштів у розмірі 1 091 111,44 грн, у зв'язку з чим суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача вказаної суми попередньої оплати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 21 017,31 грн 3% річних, 99 504,50 грн втрат від інфляції.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та втрат від інфляції, суд зазначає, що останні виконані арифметично вірно, а тому підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладення на відповідача в розмірі 18 174,50 грн.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОТЕХКОМПАНІ" (03126, м. Київ, вул. Качалова 5-В, код 43611488) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙУКОМ" (89200, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Перечин, вул. Ужанська, будинок 20/1, код 40276440) 1 091 111,44 грн (один мільйон дев'яносто одна тисяча сто одинадцять грн 44 коп.) попередньої оплати, втрати від інфляції в розмірі 99 504,50 грн (дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот чотири грн 50 коп.), 3% річних у розмірі 21 017,31 грн (двадцять одна тисяча сімнадцять грн 31 коп.), судовий збір в розмірі 18 174,50 грн (вісімнадцять тисяч сто сімдесят чотири грн 50 коп.).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано 04.04.2025.
Суддя О.Г. Удалова